Державне агентство України з туризму та курортів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Державне агентство України з туризму та курортів
(Держтуризмкурорт)
Загальна інформація
Країна Україна
Дата створення 6 квітня 2011
Дата скасування 14 січня 2015
Замінено на Департамент туризму та курортів при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України.
Керівне відомство Міністерство інфраструктури України
Штаб-квартира м. Київ, Проспект Берестейський, 14
Кількість співробітників 43
Річний бюджет 960 200 ₴[1]
Голова Шаповалова Олена Олексіївна до 16 квітня2014
tourism.gov.ua

Державне агентство України з туризму та курортів (Держтуризмкурорт України) — центральний орган виконавчої влади, що забезпечував реалізацію державної політики у сфері туризму та курортів до 2015 року[2], утворений 6 квітня 2011 року відповідно до пункту 1 Указу Президента України № 370 «Питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади»[3].

Діяльність агентства спрямовується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України.

Агентство було ліквідоване постановою КМУ від 10 вересня 2014 р. № 442[4][5]. Остаточно ліквідоване у січні 2015 року[6].

22 липня 2016 року при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України було створено Департамент туризму та курортів Міністерстві Економічного Розвитку і Торгівлі України[7]. З 4 грудня 2019 року центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері туризму та курортів, відповідно до постанови КМУ № 995[8] стало Державне агентство розвитку туризму України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури, молоді та спорту.

Голова[ред. | ред. код]

Основні пріоритети[ред. | ред. код]

Основними пріоритетами у роботі Держтуризмкурорту з реалізації державної політики у сфері туризму та курортів є:

  • створення оптимальних нормативно-правових засад розвитку сфери туризму та курортів України;
  • забезпечення державної підтримки в'їзного і внутрішнього туризму;
  • формування конкурентоспроможного на світовому ринку національного туристичного продукту.

Структура[ред. | ред. код]

  • Керівництво (прізвища, телефони)[9]

Структурні підрозділи

  • Відділ туристичної діяльності
  • Відділ туристичної інфраструктури
  • Сектор курортів
  • Сектор взаємодії з регіонами
  • Сектор контролю за дотриманням ліцензійних умов
  • Відділ міжнародного співробітництва та виставкової діяльності
  • Сектор правового забезпечення
  • Відділ роботи з персоналом та організаційно-аналітичного забезпечення роботи Голови, діловодства та контролю
  • Відділ економіки, бухгалтерського обліку та стандартизації
  • Сектор взаємодії з ЗМІ та громадськістю

Консультативно-дорадчі органи[10][ред. | ред. код]

  • Науково-технічна рада[11]
  • Рада представників регіонів сфери туризму та курортів[12]
  • Рада туристичних міст України[13]
  • Галузева тристороння соціально-економічна рада при Держтуризмкурорті[14]

Реєстри[ред. | ред. код]

  • Ліцензійний реєстр суб'єктів туроператорської діяльності[15]
  • Реєстр свідоцтв про встановлення категорій готелям та іншим об'єктам, що призначаються для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання)[16]

Туристичний бренд України[ред. | ред. код]

Розробку туристичного бренду[17][18] було реалізовано Державним агентством України з туризму та курортів на кошти гранту, наданого Німецьким товариством з міжнародного співробітництва (GIZ) в Україні. Над проєктом працювала робоча група у складі команди «ВікіСітіНоміка»[19], дизайн-студії «Королівські митці» та агентства «Brandhouse».

Історія[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80-19
  2. Положення про Державне агентство України з туризму та курортів. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 3 квітня 2013.
  3. Указ Президента України від 06.04.2011 № 370 «Питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади». Архів оригіналу за 13 березня 2013. Процитовано 25 листопада 2014.
  4. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої вла... | від 10.09.2014 № 442. zakon3.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 12 червня 2016.
  5. Взгляд юриста » Юридический блог компании Jurimex  » Ліквідація Державного агентства України з туризму та курортів. Теоретична та практична доцільність. jurblog.com.ua. Архів оригіналу за 10 листопада 2015. Процитовано 12 червня 2016.
  6. Прем'єр ліквідував Державне агентство України з туризму та курортів. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 червня 2016.
  7. Про затвердження Положення про департамент туризму та курортів. zakon.rada.gov.ua. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. Архів оригіналу за 3 березня 2022.
  8. Постанова Кабінету Міністрів України «Питання утворення деяких центральних органів виконавчої влади» від 04.12.2019 № 995
  9. Довідка: Державне агентство України з туризму та курортів (ліквідовано 09.2014). dovidka.com.ua. Процитовано 20 березня 2023.
  10. Консультативно-дорадчі органи Держтуризмкурорту. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 27 листопада 2014.
  11. Науково-технічна рада. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 27 листопада 2014.
  12. Рада представників регіонів сфери туризму та курортів. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 27 листопада 2014.
  13. Рада туристичних міст України. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 27 листопада 2014.
  14. Галузева тристороння соціально-економічна рада при Держтуризмкурорті. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 27 листопада 2014.
  15. Ліцензійний реєстр суб’єктів туроператорської діяльності. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 27 листопада 2014.
  16. Реєстр категоризованих готелів. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 27 листопада 2014.
  17. Брендбук. Українська версія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 липня 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
  18. ТУРИСТИЧНИЙ БРЕНД УКРАЇНИ. Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 26 листопада 2014.
  19. wikicitynomica.org