Державний архів міста Києва
| ||||||||||||||||||||||||
 Державний архів міста Києва у Вікісховищі  | ||||||||||||||||||||||||
Державний архів міста Києва (ДАК) — регіональна державна архівна установа, що здійснює приймання, опис і зберігання документів з історії Києва починаючи з XVII століття до сьогодення.
Державний архів міста Києва є структурним підрозділом Київської міської державної адміністрації, підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та підпорядкованим Київському міському голові, а з питань виконання функцій державної виконавчої влади — Державній архівній службі України.
У травні 1932 року розпочав роботу Київський міський архів. 1958 року архів отримав статус Київського міського державного архіву з перемінним складом документів. З 1962 року — Київський міський державний архів з постійним складом документів. З 1980 року архів перейменовано на Державний архів міста Києва.
В історії комплектування ДАКу можна виділити три періоди[1]. Перший етап — 1960–70-ті роки характеризується тим, що керівництво знаходилось у структурі партійного апарату, тому йому відводились наглядові та ідеологічні функції. Діяльність ДАК спрямовувалась на збереження документів, що знаходились у зоні його комплектування. Другий етап — 1980-ті роки позначений поглибленням співпраці з виконавчою владою міста. Третій етап (від 1990 року) — діяльність у незалежній Україні в рамках нового законодавства та нових соціально-політичних умов. Так, прийняття Закону України «Про Національний архівний фонд і архівні установи» (1993) зумовило розроблення Положення про Державний архів міста Києва; документів, що регламентували діяльність архіву тощо.
Систематичне комплектування архіву розпочалось з 1962 року, часу коли було надано право зберігати документи постійного строку зберігання. В умовах існування СРСР притаманними були командно-адміністративні методи управління процесом комплектування. В умовах незалежності комплектування архіву вимагало розв'язання нових проблем, пов'язаних з експертизою цінності нових видів документів, адже нормативно-правова база не відповідала часу, а джерела комплектування розширювались — відбувався процес створення нових державних, кооперативних, громадських і виробничих структур, міжгалузевих та акціонерних об'єднань[2].
Найдавніші документи архіву зберігаються у фондах київських городового магістрату, міської думи та управи: копії грамот та універсалів російських царів, польських королів, гетьманів запорізького війська про надання і підтвердження прав та привілеїв місту Києву та його жителям (1645—1764), укази Сенату, циркуляри Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора, київських губернаторів, протоколи засідань і рішення магістрату, журнали обліку рішень міської думи та управи, магістратські та думські виборчі справи.
Переважна більшість документів належить до періоду після 1917 року — від документів органів місцевої виконавчої влади та самоврядування до документації, заводів таких як «Арсенал» чи «Авіант». Окрему групу становлять фонди виборчих комісій з виборів Президента України, народних депутатів України, Київського міського голови.
У структурі архіву функціонують:
- відділ формування Національного архівного фонду та діловодства
- відділ забезпечення збереженості документів, обліку та довідкового апарату
- відділ інформації та використання документів
- фінансово-економічний відділ
- сектор ділового забезпечення
- сектор інформаційних технологій
- сектор режимно-секретної роботи
- сектор реставрації документів
- сектор матеріально-технічного забезпечення та обслуговування приміщень
- сектор управління персоналом[3]
За даними путівників, виданих архівом[4], станом на 2007 рік в архіві зберігалося:
- 337 фондів періоду до 1917 року.
- 1233 фондів радянського періоду.
- 30 — періоду незалежності України.
- 36 — особового походження.
- 1983—2002: Курінний Борис Пантелеймонович
- ↑ Купченко, 2004, с. 14.
- ↑ Купченко, 2004, с. 18.
- ↑ Структура архiву. archive.kyivcity.gov.ua. Процитовано 23 червня 2026.
- ↑ Анотований реєстр описів. Т. 2, 2007, с. 3.
- Архівні установи України: Довідник. Т. 1. Державні архіви / Держкомархів України. УНДІАСД; редкол.: Г. В. Боряк (голова), І. Б. Матяш, Г. В. Папакін. — 2-ге вид., доп. — К., 2005. — С. 520—526. — (Архівні зібрання України. Спеціальні довідники). — ISBN 966-625-029-2. [Архівовано 28 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Державний архів міста Києва: Путівник. Том 1. Фонди дорадянського періоду. — К., 2007. — 128 с., іл. — ISBN 978-966-96940-1-0. [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Державний архів м. Києва: Анотований реєстр описів. — Т. 2. Фонди радянського періоду та періоду незалежності України. — К., 2007. — 480 с. — ISBN 978-966-96940-2-7.[Архівовано 20 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Купченко В. П. Науково-методичні засади комплектування державного архіву (на прикладі Державного архіву м. Києва): автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. — К.: б. в., 2004. — 20 с.
- Державний архів м. Києва: Офіційний вебсайт [Архівовано 11 квітня 2022 у Wayback Machine.]
