Перейти до вмісту

Державний архів міста Києва

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Державний архів міста Києва
(ДАК)
Вхід до архіву
Дата відкриття 1932
Кількість фондів 337 фондів періоду до 1917 року,
1233 фондів радянського періоду,
30 — періоду незалежності України,
36 — особового походження
Хронологічні рамки документів з XVII століття до сьогодення
Керівник Олександр Панченко
Місце-розташування 04060 Україна, Київ, вулиця Олени Теліги, 23.
вул. Володимира Сальського, 33а)
Час роботи Стіл довідок:
пн, ср: 09.00–16.00 (прийом заяв),
пт: 09.00–12.00 (видача відповідей),
обідня перерва 12.00–13.00.
Читальний зал: вт, ср, чт: 09.00–16.00.
обідня перерва 12.00–13.00. Останній робочий день кожного місяця — санітарний день.
Сайт archive.kyivcity.gov.ua
Мапа

CMNS: Державний архів міста Києва у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Читальний зал архіву
Будівля вулицею Володимира Сальського, 33а

Державний архів міста Києва (ДАК) — регіональна державна архівна установа, що здійснює приймання, опис і зберігання документів з історії Києва починаючи з XVII століття до сьогодення.

Історія

[ред. | ред. код]

Державний архів міста Києва є структурним підрозділом Київської міської державної адміністрації, підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та підпорядкованим Київському міському голові, а з питань виконання функцій державної виконавчої влади — Державній архівній службі України.

У травні 1932 року розпочав роботу Київський міський архів. 1958 року архів отримав статус Київського міського державного архіву з перемінним складом документів. З 1962 року — Київський міський державний архів з постійним складом документів. З 1980 року архів перейменовано на Державний архів міста Києва.

В історії комплектування ДАКу можна виділити три періоди[1]. Перший етап — 1960–70-ті роки характеризується тим, що керівництво знаходилось у структурі партійного апарату, тому йому відводились наглядові та ідеологічні функції. Діяльність ДАК спрямовувалась на збереження документів, що знаходились у зоні його комплектування. Другий етап — 1980-ті роки позначений поглибленням співпраці з виконавчою владою міста. Третій етап (від 1990 року) — діяльність у незалежній Україні в рамках нового законодавства та нових соціально-політичних умов. Так, прийняття Закону України «Про Національний архівний фонд і архівні установи» (1993) зумовило розроблення Положення про Державний архів міста Києва; документів, що регламентували діяльність архіву тощо.

Систематичне комплектування архіву розпочалось з 1962 року, часу коли було надано право зберігати документи постійного строку зберігання. В умовах існування СРСР притаманними були командно-адміністративні методи управління процесом комплектування. В умовах незалежності комплектування архіву вимагало розв'язання нових проблем, пов'язаних з експертизою цінності нових видів документів, адже нормативно-правова база не відповідала часу, а джерела комплектування розширювались — відбувався процес створення нових державних, кооперативних, громадських і виробничих структур, міжгалузевих та акціонерних об'єднань[2].

Найдавніші документи архіву зберігаються у фондах київських городового магістрату, міської думи та управи: копії грамот та універсалів російських царів, польських королів, гетьманів запорізького війська про надання і підтвердження прав та привілеїв місту Києву та його жителям (1645—1764), укази Сенату, циркуляри Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора, київських губернаторів, протоколи засідань і рішення магістрату, журнали обліку рішень міської думи та управи, магістратські та думські виборчі справи.

Переважна більшість документів належить до періоду після 1917 року — від документів органів місцевої виконавчої влади та самоврядування до документації, заводів таких як «Арсенал» чи «Авіант». Окрему групу становлять фонди виборчих комісій з виборів Президента України, народних депутатів України, Київського міського голови.

Структура архіву

[ред. | ред. код]

У структурі архіву функціонують:

  • відділ формування Національного архівного фонду та діловодства
  • відділ забезпечення збереженості документів, обліку та довідкового апарату
  • відділ інформації та використання документів
  • фінансово-економічний відділ
  • сектор ділового забезпечення
  • сектор інформаційних технологій
  • сектор режимно-секретної роботи
  • сектор реставрації документів
  • сектор матеріально-технічного забезпечення та обслуговування приміщень
  • сектор управління персоналом[3]

Фонди

[ред. | ред. код]

За даними путівників, виданих архівом[4], станом на 2007 рік в архіві зберігалося:

  • 337 фондів періоду до 1917 року.
  • 1233 фондів радянського періоду.
  • 30 — періоду незалежності України.
  • 36 — особового походження.

Керівники

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Купченко, 2004, с. 14.
  2. Купченко, 2004, с. 18.
  3. Структура архiву. archive.kyivcity.gov.ua. Процитовано 23 червня 2026.
  4. Анотований реєстр описів. Т. 2, 2007, с. 3.

Джерела

[ред. | ред. код]