Державний земельний кадастр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Державний земельний кадастр – єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення чи припинення права власності на земельні ділянки і права користування ними та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі й землекористувачів.

Здійснення державного земельного кадастру покладено на уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Склад земельного кадастру:

  • кадастрове зонування;
  • кадастрове знімання;
  • бонітування ґрунтів;
  • економічну оцінку земель;
  • грошову оцінку земельних ділянок;
  • державну реєстрацію земельних ділянок;
  • облік кількості та якості земель.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Теоретичні основи державного земельного кадастру: Навч. посібник / М.Г. Ступень, Р.Й. Гулько, О.Я. Микула та ін.; За заг. ред. М. Г. Ступеня. – 2-ге видання, стереотипне. – Львів: «Новий Світ-2000», 2006. – 336 с.
  • Курганевич Л.П. Водний кадастр: Навч. посібник. — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. — 116 с.