Державний музей етнології (Лейден)

Державний музей етнології
52°09′47″ пн. ш. 4°28′57″ сх. д.
Тип	національний
Країна	Нідерланди
Розташування	Лейден,  Нідерланди
Адреса	2312BS вул. Стеенстраат, 1 (Steenstraat 1)
Засновано	1837
Режим роботи	10:00 - 17:00, вт-нд
Вартість	€12 (дорослий) / €6 (діти 4-18 років та студенти)
Фонд	240 000
Відвідувачі	76 315 (2008)
Директор	Стейн Схондервурд
Сайт	volkenkunde.nl
Державний музей етнології (Лейден) (Нідерланди)
Нагороди зареєстрований музейd
Державний музей етнології у Вікісховищі

Держа́вний музе́й етноло́гії (нід. Rijksmuseum Volkenkunde) — етнологічний музей, розташований у голландському місті Лейден. Разом з Музеєм Африки у місті Берг-ен-Дал та Тропенмузеумом в Амстердамі є частиною Національного музею світової культури.

Історія

Музей був створений шляхом об'єднання двох колекцій етнографічних раритетів: так званого Королівського зібрання рідкостей та японської колекції (лат. Museum Japonicum) Філіпа Франца фон Зібольда.

Королівське зібрання рідкостей було сформоване в Гаазі у 1816 році королем Віллемом I, на базі раритетів, вивезених спеціальною експедицією з Китаю, власної королівської колекції та великої кількості китайських артефактів з приватних колекцій.

У 1826 році Зібрання купує велику колекцію японських побутових речей, зокрема, порцелянового посуду у головного торговця (нід. Opperhoofd) Голландської Ост-Індіської Компанії Яна Кока Бломхоффа, який у 1817–1823 роках проживав у голландській факторії Дедзіма — єдиній іноземній колонії в тогочасній Японії. У 1832 році Королівське зібрання поповнюється багатою колекцією японських картин, гравюр, сувоїв, побутових речей ще одного працівника Ост-Індіської компанії, Йоханна Герхарда Фредеріка ван Овермеєра.

На початку 1830-х років до Нідерландів приїздить німецький вчений Філіп Франц Бальтазар фон Зібольд, який тікає з революційної Бельгії до відносно спокійних Нідерландів та оселяється в Лейдені. Із собою він привозить багату колекцію японських раритетів, яку зібрав протягом свого перебування в Японії у 1823–1826 роках. У 1831 році Зібольд відкрив свою колекцію для публіки; був створений так званий Museum Japonicum, перша музейна установа в Європі, де на загальний огляд були представлені етнографічні раритети.

У 1837 році колекція Зібольда та колекції Королівського зібрання об'єднуються в один Етнографічний музей, який згодом стає прикладом для інших європейських етнографічних музеїв.

У другій половині XIX–XX століттях музейні колекції значно збагатилися раритетами з майже усіх куточків світу (окрім Європи) — Африки, Північної, Центральної та Південної Америк, Азії, Гренландії, Індонезії, Нової Гвінеї, Тибету та Сибіру.

У 1883 році Королівське зібрання рідкостей закрилося, а його колекції були розповсюджені по різних музеях. Етнографічна колекція повністю переїхала до Лейдена.

1 квітня 2014 року був заснований Національний музей світової культури, до якого увійшли Державний музей етнології та ще два музеї з інших міст Нідерландів.

Експозиція та інфраструктура музею

Лейденська табличка

На початку XXI століття у зібранні музею налічується близько 240 000 експонатів та 500 000 аудіовізуальних джерел. Особлива увага в експозиціях привертається до історичного розвитку тієї чи іншої культури. Багато експонатів є дуже давніми, як, наприклад, 1300-річна статуя Будди.

Постійні експозиції музею розташовані на перших двох поверхах музею.

На першому поверсі розташовані зали, присвячені Африці, Азії та Індонезії. Африканська колекція є найбільшою та найстарішою в Нідерландах, більша її частину було зібрано у XIX столітті. Вона включає близько 30 000 експонатів, з яких 50 % походять із Західної Африки (зокрема, культура догонів), 30 % — з Центральної Африки, 10 % — з Південної Африки та ще 10 % — з інших регіонів Африки.

Азійська колекція представлена експонатами з усіх регіонів: південної та південно-східної Азії (близько 8 000 експонатів), Близького Сходу, Центральної та Західної Азії (також близько 8 000 експонатів). Серед них: індійські мініатюри, ритуальні об'єкти, зброя, ювелірні вироби, скульптури. Цікавинками колекції є зібрання раритетів з Мекки і Джидди, центрів мусульманського паломництва, іранські раритети XIX століття та рідкості, придбані на численних базарах Афганістану у 1970-х роках. Також є невелике, але цікаве зібрання експонатів з регіону Гандхара (область на сучасному кордоні між Афганістаном і Пакистаном).

Індонезія, яка колись була колонією Нідерландів, представлена більш ніж 55 000 об'єктів з майже усіх островів архіпелагу. Колекція включає тканини, розписані в техніці батик, золоті ювелірні прикраси, кинджали-кріси, давні скульптури, ритуальні об'єкти. В залі Індонезії також представлені експонати з Філіппін.

На другому поверсі музею в одному крилі розташовані зали Америк, в іншому — Японії, Кореї, Китаю та Океанії. Також біля сходової клітини розташований невеликий Зал Будди, де містяться великі японські статуї Будди — неофіційний символ музею та одна з його «перлин».

Зібрання з Гренландії та полярних регіонів включає близько 4 000 експонатів XVII—XX століть, серед яких одяг, зброя, прикраси, побутові речі, каяки аборигенів.

Колекція Центральної та Південної Америк включає близько 24 000 експонатів, серед яких речі з Суринаму, колишньої нідерландської колонії, предмети для центрально-американської гри в м'яч, одяг і посуд доколоніальної епохи з Андів. Перлиною колекції є так звана Лейденська табличка з культури майя, зображена на гватемальській банкноті.

Зібрання предметів північно-американської індіанської культури включає в себе одяг, прикраси, посуд індіанців, зокрема, головний убір індіанського воїна та кераміка індіанців пуебло.

В залі Японії та Кореї представлені близько 35 тисяч експонатів, які демонструють життя цих країн — зброя, порцеляновий посуд, побутові речі, одяг. Колекції з Рюкю та культури айнів є одними з найстаріших та найбагатших в Європі.

Китайську колекцію складають близько 12 000 експонатів різного походження. Одним з найважливіших є так звана Гора Безсмертних, єдина в Європі — конструкція, яка зображує фігурки будд і бодхісатв китайського пантеону.

Зал Океанії містить ритуальні та побутові речі народів цього регіону. Більша частина колекції була зібрана близько 1900-х років у західній частині Нової Гвінеї (індонезійська провінція Іріан-Джая), іншим цікавим зібранням є колекція ритуального одягу переважно з островів Фіджі.

На базі музею влаштовуються численні виставки та заходи, що популяризують східну культуру. Діє дослідницький центр матеріальної культури.

Також в приміщенні музею діють книжковий та сувенірний магазин, кафе, бібліотека.

Експонати музею

• 
  Череп з мозаїкою (культура інків)
• 
  Статуї Будди
• 
  Каяк
• 
  Маска лосося (Індонезія)
• 
  Кріс
• 
  Статуя Будди
• 
• 

Джерела

• volkenkunde.nl — офіційний сайт Державного музею етнології (нід.)
• Leiden Oriental Connections: 1850-1940 / W. Otterspeer. — Leiden, 1989. — ISBN 90-04-09022-3.
• Boudewijn Büch. De hele wereld in een vitrinekast; het volkenkundig museum & de rest van de wereld. — Amsterdam-Antwerpen : De Arbeiderspers, 2001. — ISBN 9029504099.
• Ger van Wengen. "Wat is er te doen in Volkenkunde?"; de bewogen geschiedenis van het Rijksmuseum voor Volkenkunde in Leiden. — Leiden : Rijksmuseum voor Volkenkunde, 2002. — ISBN 9071310817.
• Rudolf Effert. Volkenkundig verzamelen: het Koninklijk Kabinet van Zeldzaamheden en het Rijks Ethnographisch Museum, 1816-1883. — Proefschrift Universiteit Leiden, 2003.
• Rudolf Effert. Royal cabinets and auxiliary branches: origins of the National Museum of Ethnology, 1816-1883. — Leiden, 2008. — ISBN 978-90-5789-159-5.
• Henrik Imanse. De held van Deshima en andere verhalen. Bijzondere verzamelaars en Museum Volkenkunde 1770-2010. — Leiden : Museum Volkenkunde, 2012.
• Topstukken van Rijksmuseum Volkenkunde. — Amsterdam : KIT Publishers, 2013. — ISBN 9789460222535.

Посилання

• Volkenkunde [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
• Естественная история (рос.)
• Museum Volkenkunde [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)