Державний океанаріум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Науково-дослідний центр Збройних Сил України «Державний океанаріум»
Держ океанаріум шеврон (новий).jpg
Нарукавний шеврон військової частини
На службі з 1965,
з 2002 (в статусі НДЦ ЗСУ)
Країна Україна Україна
Належність ЗСУ Збройні сили
Вид науково-дослідний центр
Командування ВМС ЗС України
Гарнізон/Штаб Одеса (до 2014 — Севастополь)
Командири
Поточне
командування
полковник, кандидат психологічних наук Дончак Андрій Михайлович

Науко́во-до́слідний центр Збро́йних Сил Украї́ни «Держа́вний океана́ріум» (НДЦ ЗСУ «Державний океанаріум», в/ч А1113) — український науково-дослідний центр, який займається розробкою морських біотехнічних систем, вивченням проблем гідробіоніки, підводно-пошуковими й підводно-технічними роботами, збереженням і відновленням рідкісних і зникаючих видів морських рослин і тварин, загальною і прикладною екологією. Державна установа Міністерства оборони України.

Центр дислокувався в Козачій бухті м. Севастополь, проте після анексії Криму Росією у 2014 році, був переведений до Одеси.

Історія[ред. | ред. код]

Історія «Державного океанаріуму» починається з початку 1960-х років. В цей період військово-морський флот СРСР почав якісно змінюватися — з'явилися кораблі і судна побудовані на нових фізичних принципах. Нові кораблі вимагали принципово нових підходів до проектування і будівництва: у процесі кораблебудування все більше і більше почали застосовуватися наднаукомісткі технології, що ґрунтувалися на останніх досягненнях біоніки. Особливу увагу вчених привернули морські ссавці, зокрема такі високоорганізовані істоти як дельфіни.

На той час, в наукових колах, широко обговорювався сформульований англійським фізіологом Джеймсом Греєм парадокс Грея[en][1]: вивчивши енергетичні можливості дельфінів і порівнявши їх з необхідною для їх руху потужністю, Грей дійшов висновку, що дельфіни володіють ефективним механізмом зниження гідродинамічного опору. Використання парадокса Грея на практиці дозволяло створювати кораблі більш швидкохідними, економічними, малошумними, зі значним розширенням діапазонів бойових можливостей.

З цією метою секретною постановою Ради міністрів СРСР і директивою Головнокомандувача ВМФ СРСР № 802/00970 було прийняте рішення про створення в Севастополі 184-ї науково-дослідної експериментальної бази ВМФ (військова частна 13132-К), яка пізніше стала науково-дослідним центром «Океанаріум»[2]. Штат частини сформований 24 лютого 1966 року.[3]. Першим начальником експериментальної бази був призначений капітан 1 рангу Калганов Віктор Андрійович, заступником — капітан 3 рангу Володимир Біляєв[4]. Завданням, яе перше постало перед океанаріумом, було вивчення фізіологічних, гідродинамічних, гідроакустичних особливостей морських ссавців, перш за все чорноморських дельфінів як моделей для проектування засобів боротьби на морі, розробка на основі досліджень нових технологій кораблебудування морських та авіаційних транспортних засобів[2].

Біотехнічна система. Дельфін навчений пошуку і маркуванню морських донних мін.

Декількома роками пізніше, з розвитком підводних диверсійних сил іноземних флотів, на океанаріум були також покладені завдання вивчення і підготовки дельфінів-афалін як біотехнічних систем для підводного пошуку, протимінної оборони, охорони акваторії військово-морських баз та рейдів від проникнення бойових плавців. За оцінками, імовірність безвідмовної роботи протидиверсійної БТС оцінювалася в 80-90%, що було значно вище, ніж у прийнятої на озброєння спецтехніки[5]. З 1975 року тривалий час бойові дельфіни несли цілодобову вахту на вході в Севастопольську бухту, а використання їх для пошуку затонулих об'єктів, у тому числі вибухонебезпечних, дозволило знайти і підняти десятки загублених зразків озброєння і техніки. З 1979 по 1994 рік дельфіни виявили об'єктів загальною вартістю близько 50 мільйонів рублів, що у багато разів перевершувало витрати на їх утримання. Пошукові біотехнічні системи діяли там, де пошук іншими способами був неможливий чи малоефективний: при складному профілі ґрунту, малій видимості під водою, на мілководді, під шаром ґрунту і мулу, замаскованих та акустично прозорих об'єктів[2]. Найбільший інтерес у фахівців викликали саме пошукові можливості дельфінів — саме завдяки пошуковим роботам океанаріум отримав відомість. Іноді до військових зверталися і цивільні — наприклад, вчені-археологи. Дельфіни допомагали їм шукати затонулі античні кораблі і піднімати з дна предмети — наприклад, давньогрецькі амфори[5].

У складі Військово-Морських Сил України, з 1992 року, океанаріум — філія Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України. З 1994 року має статус «Державний океанаріум»[2]. У складі Збройних Сил України на океанаріум були покладені завдання щодо розробки організаційних і технічних аспектів пошуково-рятувального забезпечення діяльності всіх видів Збройних Сил України на морі і водних басейнах, у тому числі проблеми рятування моряків, льотчиків, підводників, водолазні, підводно-технічні, суднопідіймальні і підводні роботи. океанаріум став експериментальною і випробувальною морською базою та науковим центром в галузі гідробіоніки і морської екології. У океанаріумі створено корабельний комплекс, що забезпечує проведення підводно-пошукових і підводно-технічних робіт на всіх глибинах Чорного моря[6].

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 206-р від 12 квітня 2002 року, із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України № 519-р від 12 вересня 2002 року, на базі філії Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України була створена самостійна науково-дослідна установа — «Науково-дослідний центр Збройних Сил України „Державний океанаріум“»[7].

У жовтні 2013 року в установі працювали аудитори Рахункової палати України, які виявили серйозні недоліки в роботі посадових осіб океанаріуму, пов'язані з неефективним використанням державних коштів. За матеріалами аудиту було проведено розслідування і усунений з посади начальник установи Горбачов А.А. з подальшим призначенням на цю посаду військового керівника. Наступним кроком стала робота в океанаріумі у січні 2014 року Головної інспекції Міністерства оборони України, яка вивчала наявні проблеми та шляхи їх вирішення. З метою усунення виявлених недоліків Міністром оборони України прийнято рішення щодо створення на базі Центру державного підприємства.[8][9]

Інтервенція Росії до Криму[ред. | ред. код]

17 березня 2014 року, під час окупації Криму та Севастополя російськими військами, в місці постійної дислокації НДЦ ЗСУ „Державний океанаріум“ в Козачій бухті м. Севастополь, водолазне дослідницьке судно Почаїв та Кам'янка були захоплені військовослужбовцями Збройних Сил РФ та представниками місцевих незаконних збройних формувань, на них були спущені прапори Військово–Морських Сил ЗС України та піднято прапори ВМФ Збройних Сил РФ. [10]

6 травня 2014 року судно Почаїв, без прапорів впізнання, російськими буксирами було виведено зі Стрілецької бухти м. Севастополя, з подальшою його передачею цивільним українським буксирам та буксируванням до одного з портів материкової України.[11]

3 червня 2014 року судно Кам'янка, без прапорів впізнання, було виведено російськими буксирами з бухти Козача м. Севастополя для його подальшої передачі українській стороні за межами 12–мильної зони.

У відповідності до відданих Міністерством оборони України розпоряджень, на материкову частину України в пункти збору військовослужбовців, з м. Севастополя вийшла частина військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, в тому числі і наукових співробітників. Певна частина військовослужбовців та цивільних наукових співробітників Центру перейшли на службу до Збройних Сил РФ.[12]

В подальшому, науково-дослідний центр Збройних Сил України "Державний океанаріум" було передислоковано до нового місця в один з військових гарнізонів Одеси, де його було переформовано та доукомплектовано новим науковим та науково-технічним персоналом.[13]

З осені 2014 року, науково-дослідний центр Збройних Сил України "Державний океанаріум", не зважаючи на низку існуючих проблем [14], продовжує свою активну наукову та науково-технічну діяльність в інтересах Збройних Сил України. [15][16]

З липня 2018 року, з метою оптимізації та вдосконалення існуючої системи наукових досліджень в інтересах ВМС ЗС України, Кабінет Міністрів України за пропозицією Міністерства оборони України ухвалив розпорядження від 11 липня 2018 р. № 490-р щодо проведення реорганізації Науково-дослідного центру Збройних Сил України “Державний океанаріум”.[17]

Напрямки діяльності[ред. | ред. код]

Пряме і безпосереднє (відповідно) керівництво науковою і науково-технічною діяльністю НДЦ ЗСУ «Державний океанаріум» здійснює Воєнно-наукове управління Генерального штабу Збройних Сил України та Воєнно-науковий відділ штабу Командування ВМС ЗС України.[18]

Військовий[ред. | ред. код]

Підводно-технічні роботи[ред. | ред. код]

Основним завданням НДЦ ЗС України «Державний океанаріум» є розробка організаційних і технічних аспектів пошуково-рятувального забезпечення діяльності всіх видів Збройних Сил України на морі і водних басейнах. Концепція підводно-технічних і підводно-рятувальних робіт була розроблена в Центрі у 19972003 роках.

На даний час в океанаріумі створено корабельний комплекс, що забезпечує проведення підводно-пошукових і підводно-технічних робіт на всіх глибинах Чорного моря, отримана міжнародна ліцензія на проведення робіт на глибинах до 2000 метрів[6].

Для підводно-пошукових і підводно-технічних робіт на глибинах до 2000 метрів відновлено технічний стан і підготовлено національний екіпаж глибоководного апарату «Північ-2» (рос. «Север-2») проекту 1825 (цей унікальний підводний апарат був побудований ще у 1968 році, у 1970-х-1980-х роках активно використовувався в науково-дослідних цілях в Атлантиці і на Тихому океані; у 2001 році після капітального ремонту включений до складу НДЦ «Державний океанаріум»[19]). Інший підводний апарат — «Лангуст», оснащений маніпулятором і відеоапаратурою, дозволяє проводити роботи на глибинах до 540 метрів[20]. Для проведення робіт на цих глибинах призначений і малогабаритний телекерований підводний апарат «Агент-1»[20].

Підводно-технічні роботи на глибинах до 100 метрів виконуються з підводного населеного апарата «Риф» або з застосуванням підводної населеної камери «Тетіс», яка в режимі гідростата може також використовуватися для виконання пошукових і дослідних робіт на глибинах до 300 метрів[20].

Надводні судна-носії Центру — водолазний бот «Почаїв» і дослідне судно «Кам'янка»[20].

Такий комплекс є унікальним і надає можливість фахівцям НДЦ самостійно проводити підводно-пошукові і підводно-технічні роботи, а також забезпечувати виконання суднопідйомніх операцій.

Серед робіт, що їх проводять фахівці НДЦ наступні:

  • пошуково-рятувальні (зокрема підводно-пошукові та підводно-технічні) роботи, забезпечення суднопідйомних операцій;
  • гідрографічні роботи (картографування, моніторинг підводних частин гідрографічного обладнання тощо);
  • забезпечення будівництва і контроль стану підводних трубопроводів, кабельних трас, гідротехнічних споруд, їх технічне обслуговування;
  • обстеження підводної частини акваторії місць базування кораблів і суден, підводно-технічні роботи з огляду, ремонту та знищення бонових та інших підводних перешкод та інші.

Велика увага приділяється і такому небезпечному виду робіт, як виявлення і знищення вибухонебезпечних предметів, які залишилися після Другої світової війни[21].

Підводні біотехнічні системи[ред. | ред. код]

У комплексі спеціалізованих гідротехнічних споруд НДЦ ЗС України «Державний океанаріум» утримуються і навчаються морські ссавці — дельфіни-афаліни, основним військовим призначенням яких є використання у складі підводних біотехнічних систем (ПБТС) різного призначення. Підводні біотехнічні системи із застосуванням навчених дельфінів здатні ефективно здійснювати пошук, позначення, забезпечувати підйом підводних об'єктів, збір екологічних і гідрологічних даних за допомогою встановлених на них приладів, надавати допомогу водолазам при проведенні різноманітних підводних робіт.

Спецпрограма підготовки бойових дельфінів в інтересах Військово-Морських Сил в незалежній Україні не припинялася, хоча і не афішувалася. Тим не менше, у 2012 році було офіційно заявлено, що в океанаріумі готують десять дельфінів-афалін для виконання спецзавдань військового флоту України, а в акваторії Севастополя українські військові регулярно проводять тренування тварин з пошуку предметів на дні моря[22]. На даному етапі здійснюється навчання дельфінів протидії атакам підводних диверсантів з метою захисту кораблів у бухтах і на рейді. Наразі у світі, окрім НДЦ ЗС України «Державний океанаріум», підготовку бойових дельфінів здійснюють тільки в США на базі в Сан-Дієго[22].

14.05.2018, постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим Борис Бабін повідомив, що українські бойові дельфіни не витримали окупації Кримського півострова росіянами, а саме: "Після анексії Криму бойові дельфіни, що належали Військово-Морським Силам Збройних Сил України та знаходилися в Севастополі, відмовилися підкорятися російським окупантам, відмовилися від їжі і загинули від голоду"[23].

Підводний зв'язок на біонічних принципах[ред. | ред. код]

Дослідження спеціалістами НДЦ ЗС України фізіологічних особливостей дельфінів започаткувало напрямок науково-дослідних робіт з розробки звукопідводного зв'язку, основаного на біонічних принципах.

Виявилося, що акустичний зв'язок дельфінів вирішує проблеми боротьби з багатопроменевою інтерференцією звукових хвиль, стійкості до доплерівьских зсувів, адаптивної настройки сигналів на можливості каналу зв'язку. Розроблена в «Державному океанаріумі» система цифрового звукопідводного зв'язку на біонічних принципах відрізняється зміною несучого сигналу постійної частоти на послідовність частотно модульованих сигналів з ​​високими частотними градієнтами, а також наявністю опорного ЧМ-сигналу для розрахунку доплерівських руйнувань в каналі в режимі реального часу[24].

Експериментальні дослідження і проведені випробування системи, що реалізує інноваційний біонічний принцип підводного зв'язку, в природних умовах на зовнішньому рейді (глибина - до 50 м) засвідчили впевнений багатокористувацький зв'язок в умовах швидкого руху і сильно ревеберації[24].

Воєнно-історичні дослідження[ред. | ред. код]

Починаючи з 2018 року, з метою організації та проведення заходів щодо реалізації наукових воєнно-історичних проектів, формування позитивного іміджу Збройних Сил України в суспільстві, ідеологічної боротьби з фальсифікацією вітчизняної воєнної історії, НДЦ ЗС України «Державний океанаріум» почав виконувати заходи воєнно-історичної роботи, а саме присв'ячених поглибленому вивченню воєнної історії України, проведенню воєнно-історичних досліджень маловідомих етапів Другої Світової війни на території України, особливостей бойового застосування Військово-Морських Сил в ході оборони та визволення території України[25].

Бойова підготовка особового складу Центру[ред. | ред. код]

Протягом останніх років, на материковій частині України, особовий склад підрозділів і військових частин Збройних Сил України, який вийшов з тимчасово окупованої території Криму, повністю залучений до активної бойової підготовки, програма якої передбачає досягнення усіма військовослужбовцями високого рівня, як індивідуального, так і колективного військового професіоналізму.
Військовослужбовці НДЦ ЗСУ «Державний океанаріум», поряд з науковою та науково-дослідною діяльністю, беруть участь в теоретичних і практичних заняттях з усіх визначених військових дисциплін, як в пункті постійної дислокації Центру, так і в польових умовах та на полігонах[26].

Науковий[ред. | ред. код]

Дослідження морських ссавців[ред. | ред. код]

Протягом усього часу існування океанаріуму, групою гідробіоніки НДЦ, основний напрямок наукової діяльності якої полягає у вивченні особливостей вищої нервової діяльності і поведінки морських ссавців, проводяться порівняльні фізіологічні дослідження дельфінів афалін. Останні роки дослідження ведуться в трьох напрямках[24]:

  • вивчення здатності дельфінів афалін до навчання;
  • дослідження в умовах експерименту інтелектуальних здібностей дельфінів афалін і справжніх тюленів;
  • вивчення поведінкового репертуару білух, афалін і справжніх тюленів при їх утриманні в неволі.

Уявлення про рівень розвитку розумової діяльності тварин, структурно-морфологічної організації їх рухової поведінки необхідне не тільки для загальної характеристики виду, але має важливе практичне значення для створення найбільш комфортних умов утримання афалін, білух і тюленів в басейнах або вольєрах, відстеження та прогнозування їх стану, спілкування з ними, створення адекватних методик навчання.

Завдяки багаторічній практиці утримання дельфінів і ластоногих в морських вольєрах і басейнах, проведеним науковим дослідженням, визначені нормативи щодо створення умов, які дозволяють тривалий час утримувати морських ссавців без шкоди для їхнього здоров'я. Розроблено методики їх транспортування, ранньої діагностики, профілактики і лікування захворювань.

З 1990 року проводяться наукові дослідження з розробки методів розведення в умовах неволі чорноморських афалін і далекосхідних сивучів. за двадцять років в океанаріумі народилися і виросли вісім дитинчат дельфінів і десять сивучат. Останнім народилося дельфіненя у афаліни Багіри 1 червня 2009 року[24].

Екологічна діяльність[ред. | ред. код]

«Державний океанаріум» використовує різні форми роботи, спрямовані на збереження та відновлення рідкісних тварин, в числі яких — їх розведення в умовах розплідника. Співробітниками океанаріуму ведуться роботи зі збору наукової інформації для уточнення облікових даних та коригуванні кадастру, про геологічні об'єкти, види рослин і тварин, що охороняються, здійснюється моніторинг стану їх популяцій.

Науково-експериментальною базою НДЦ є загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Бухта Козача» та ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Мис Фіолент». Основними завданнями заказників є збереження і відтворення рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, збереження природних ландшафтів і проведення наукових досліджень[27].

Унікальний гідротехнічний комплекс, сприятливі природні умови, обумовлені створенням заказника, дозволили організувати розплідник для розведення дельфінів і ластоногих. На базі океанаріуму створений Центр порятунку і реабілітації морських ссавців Чорного і Азовського морів, де хворим і травмованим тваринам надають першу ветеринарну допомогу, лікують їх у стаціонарних умовах і повертають в природне середовище[24].

Медичний[ред. | ред. код]

Реабілітація військовослужбовців, які проходили службу в зоні проведення АТО[ред. | ред. код]

З 2016 року, спеціалісти науково-дослідного відділу проблем психофізіологічної та психологічної реабілітації Науково-дослідного центру Збройних Сил України «Державний океанаріум», спільно з адміністрацією дельфінарію «Немо», організували курс дельфінотерапії для реабілітації військовослужбовців ВМС ЗС України, які брали участь в проведенні АТО та отримали посттравматичний синдром[28].

В 2017 році, за результатами проведених досліджень та отриманих наукових результатів за даною тематикою, Науково-дослідний центр Збройних Сил України «Державний океанаріум», став в змозі передавати свій досвід цивільним і військовим фахівцям-психологам Збройних Сил України та інших силових структур, в ході наукових конференцій та семінарів[29].

Реабілітація дітей-інвалідів[ред. | ред. код]

Одним з напрямків роботи «Державного океанаріуму», під час його дислокації в м. Севастополі, була дельфінотерапія — реабілітація хворих дітей, заснована на спілкуванні з дельфінами.

Ця методологія розроблялася в океанаріумі ще з початку його роботи — наукові співробітники тривалий час розробляли методи лікування, вивчали хвороби, при яких можна використовувати дельфінотерапію, накопичували наукові дані досліджень, щоб з максимальною віддачею втілювати свої розробки у життя та рятувати життя дітей-інвалідів[30]. Реабілітація дітей — це активний процес, метою якого є перш за все досягнення повного відновлення функції, порушеною внаслідок захворювання або травми, або оптимальна реалізація фізичного, психічного і соціального потенціалу інваліда з активною інтеграцією його в суспільство. З 15 листопада 2009 року, коли в океанаріумі, за його попереднім місцем дислокації в Севастополі, розпочав працювати зимовий морський басейн, щодня приймали до 15 дітей із захворюваннями нервової системи: аутизмом, дитячим церебральним паралічем, олігофренією, синдромом Дауна, а у розпал літнього сезону — до 30-35 дітей щодня[30].

Стандартний реабілітаційний курс включав[31]:

З весни 2014 року, від моменту передислокації Науково-дослідного центру Збройних Сил України «Державний океанаріум» до материкової частини України, зазначений напрямок діяльності, тимчасово, зупинений.

Наукові досягнення[ред. | ред. код]

Тільки за період з 2007 по 2012 рік, у рамках виконання концепції наукової і науково-технічної діяльності, колективом НДЦ ЗС України «Державний океанаріум» виконано 52 науково-дослідні роботи, захищено три докторські та три кандидатські дисертації, опубліковано 9 наукових монографій і 220 наукових статей. Результати діяльності Центру пройшли апробацію на 82 наукових конференціях та семінарах. На 2013 рік, науковий потенціал Центру становили 24 дипломованих вчених, із них 7 докторів наук і 17 кандидатів наук[6]. Станом на серпень 2016 року, науковий потенціал Центру становить 13 дипломованих вчених, із них 1 докторів наук і 12 кандидатів наук.

Вчені Центру постійно демонструють свої дослідження на виставках. Зокрема, вони брали участь і стали лауреатами таких виставок: «Україна. 10 років незалежності», «Севастополь туристичний», V та VII Національних виставок-ярмарків «Екологія-2002» та «Екологія-2004», Міжнародних виставок-форумів «Виробництво і захист — 2002» і «Виробництво і захист — 2003», «Технології захисту — 2004». Центр також є лауреатом рейтингу «Найкращі підприємства України — 2004», Всеукраїнської премії «Народна шана» та інших[32].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дельфіни і парадокс Грея.(рос.), 04.12.2016
  2. а б в г Кулагін Валерій Володимирович. Науково-дослідний центр Збройних Сил України «Державний океанаріум». — Видавничий центр «Гіперіон», 2011.
  3. Від науково-технічної бази ВМФ СРСР до НДЦ ЗС України "Державний океанаріум". 24.02.2018
  4. Віталій Костриченко. Подводый отряд Калганова (рос.) на сайті Української Спілки ветеранів Афганістану
  5. а б Советские ластоногие диверсанты. Боевые дельфины. на сайті Московського дельфінарію. (рос.)
  6. а б в Віталій Панчишин. Державний океанаріум: науковий потенціал плюс експериментальна база «Флот України». № 132. 15.11.2012
  7. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2002 р. № 206-р «Про створення науково-дослідного центру Збройних Сил України „Державний океанаріум“»
    Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2002 р. №  519-р «Про внесення зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 р. № 206»
  8. Діяльність Науково-дослідного центру ЗС України «Державний океанаріум» у Севастополі визнана неефективною та має ознаки корупційних дій — результати службового розслідування. 08.02.2014
  9. Діяльність НДЦ "Державний океанаріум" у Севастополі має ознаки корупційних дій – Міноборони. 08.02.2014
  10. Озброєні російські військові захопили океанаріум у Севастополі. 17.03.2014, 11:59
  11. Одеські волонтери повернуть в дію корабель ВМС України "Почаїв". ФОТО репортаж 13.10.14, 12:47
  12. Офіцери флоту розповіли про життя в Одесі і чому деякі з них залишилися в Криму. 25.02.2015, 10:48
  13. Відновлення науково-дослідного центру ЗС України "Державний океанаріум" триває. 22.05.2015
  14. Державний океанаріум потребує підтримки. Журнал Верховної Ради України "Віче" №19, жовтень 2015
    ВМС Украины седлает боевых дельфинов. 24.09.2016, 07:32
    Подводный спецназ: нужны ли украинской армии боевые дельфины. 27.11.2017, 07:30
  15. «Державний океанаріум» здійснив наукові випробування з виходом у відкрите море із залученням водолазного боту. 01.09.2015, 17:00
  16. В Одесі відбулося обговорення перспектив розвитку озброєння та військової техніки ВМС ЗС України та інших військових формувань. 19.10.2015
  17. Розпорядження КМУ від 11 липня 2018 р. № 490-р
  18. Воєнно-наукове управління ГШ ЗСУ
    Розпорядження КМУ від 11 липня 2018 р. № 490-р
  19. Аппарат «Север-2» проекта 1825. на сайті «Штурм глубины» (рос.). Архів оригіналу за 2013-08-27. Процитовано 2013-04-29. 
  20. а б в г Науково-дослідний центр Збройних Сил України «Державний океанаріум». Підводно-пошукова і підводно-технічна діяльність
  21. Николай Воробьев. Больше года — в безграничном океане «Флот України»
  22. а б Вікна-новини. У Севастополі відновили підготовку бойових дельфінів для ВМС. Репортаж телеканалу СТБ 11.10.2012
  23. Українські бойові дельфіни загинули в Криму. 14.05.2018, 17:56
  24. а б в г д Науково-дослідний центр Збройних Сил України «Державний океанаріум». Дослідження морських ссавців
  25. Роль та місце воєнно-історичної роботи за кордоном (на прикладі США та Росії). 08.10.2016
    В Інституті Військово-Морських Сил розпочалася науково-практична конференція. 24.10.2018
  26. У «Державному океанаріумі» військові провели навчальні стрільби. 26.10.2017, 11:44
  27. Науково-дослідний центр Збройних Сил України «Державний океанаріум». Екологічне забезпечення
  28. Військовослужбовцям-учасникам АТО організовано курс дельфінотерапії для реабілітації. 19.09.2016
    Дельфінотерапія позбавляє воїнів АТО від нічних кошмарів і головного болю. 19.09.2016
    В Одесі дельфіни підлікували бійців (відео). (рос.) 20.09.2016, 20:21
    В Одесі на допомогу воїнам АТО прийшли дельфіни.(рос.) 10.10.2016, 10:00
    В Одесі на допомогу воїнам АТО прийшли дельфіни. ВІДЕО
    Дельфінотерапія для бійців. 14.11.2016, 21:15
  29. Програма ТРС МОУ "Бриз" "ФЛОТ ЗА ТИЖДЕНЬ" від 09.04.2017
    Науковий семінар з психологічної реабілітації військовослужбовців. 11.04.2017
    Психологи-рятувальники зі своїми колегами-військовими вирішували в Одесі насущні проблеми. 17.12.2017
  30. а б Дельфіни центру Збройних Сил України допомагають у лікуванні дітей-інвалідів УНІАН. 14.03.2013
  31. Науково-дослідний центр Збройних Сил України «Державний океанаріум». Програма реабілітації людей за допомогою дельфінів
  32. Науково-дослідний центр Збройних Сил України «Державний океанаріум» на сайті «Діловий імідж України»

Посилання[ред. | ред. код]