Державний секретаріат ЗУНР

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Державний секретаріат ЗУНР — найвищий виконавчий і розпорядчий орган ЗУНР, уряд республіки. Створений у Львові 9 листопада 1918 УНРадою ЗУНР[1].

Голова Державного секретаріату, державний секретар фінансів — Кость Левицький.
Державні секретарі:

Після того, як Галицька армія залишила Львів, уряд від 24 листопада до 31 грудня 1918 перебував у Тернополі. Із 14 державних секретарів змогли прибути зі Львова К. Левицький, Д. Вітовський, С. Голубович, І. Макух, І. Мирон, В. Панейко, О. Пісецький, Л. Цегельський.

До Державного секретаріату було введено Осипа (Йосипа) Бурачинського.

Урядовим органом стала газета «Український голос» (від 27 листопада 1918). Уряд ЗУНР звернувся до населення із закликами піднятися на захист республіки, оголосив стан облоги на її території і мобілізацію в армію. Важливим кроком у створенні боєздатної армії було призначення 9 грудня 1918 її командиром Михайло Омеляновича-Павленка та начальником штабу Євгена Мишковського, формування військових частин і відділів жандармерії.

1 грудня 1918 видано «Обіжник до державних повітових комісарів», яким закладено основи державного управління на місцях. Були здійснені заходи для функціонування торгівлі, створення державних запасів товарів, забезпечення правопорядку, боротьби зі спекуляцією тощо.

Уряд вживав конкретних дій щодо об'єднання УНР і ЗУНР в одну державу. Питання злуки обговорювали на його засіданнях 8-9 грудня з участю представника УНР Григорія Сидоренка та 22-23 грудня 1918 з участю віце-президента УНРади ЗУНР Лева Бачинського.

В грудні К. Левицький змушений був залишити пост голови уряду.

4 січня 1919 УНРада ЗУНР на засіданні в Станіславі (нині Івано-Франківськ) затвердили новий склад Державного секретаріату, його очолив С. Голубович. Із деякими персональними змінами цей уряд діяв до 9 червня 1919 р.[3].

4 квітня 1919 р. впроваджено в обіг свою валюту — гривню ЗУНР (еквівалентну вартості 1 крони Австро-Угорщини) та карбованець ЗУНР (еквівалент 2 крон А.-У.). Зарплата педагога склала 2400 гривень, зарплата прем'єра Голубовича С. — 3500 гривень[4].

2 червня в монастирі василіян Бучача була проведена нарада, на якій розглядали «фатальну» ситуацію на фронті[5]; в результаті якої, а також тодішніх обставин 9 червня вся повнота державної влади була надана Диктатору ЗУНР Е. Петрушевичу. Функції Державного секретаріату поклали на Раду уповноважених Диктатора. Проти диктатури виступили соціялісти Осип Безпалко, Семен Вітик, яких підтримував Симон Петлюра[6].

Уряд Західньо-Української Народньої Республіки в Кам'янці. 1919 рік.

Після втрати державної території в липні 1919 керівництво ЗУНР перебувало у Кам'янці-Подільському, від листопада 1919 — в еміграції. 1 серпня 1920 Е. Петрушевич сформував у Відні закордонний (екзильний) уряд ЗУНР. Після рішення Ради послів держав Антанти включити Східну Галичину до Польщі цей уряд припинив існування 15 березня 1923.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР… С. 78
  2. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР… С. 80
  3. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР… С. 196
  4. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР… С. 97-98
  5. Шанковський Лев. Бучаччина в роки визвольної війни 1918–1920 / Бучач і Бучаччина… С. 78
  6. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР… С. 197

Джерела та література[ред.ред. код]