Державний секретар з питань оборони (Велика Британія)
Державний секретар оборони
англ. Secretary of State for Defence | |
---|---|
Міністерство оборони Великої Британії | |
Тип | державний секретар Великої Британіїd і міністр оборони |
Статус | існує |
Член | Кабінет міністрів Таємна рада Рада національної безпеки Комітет повітряних сил Рада оборони тощо |
Резиденція | Вестмінстер, Лондон |
Місце | Вестмінстер |
Номінує | Прем'єр-міністр |
Призначає | Британський монарх за номінацією Прем'єр-міністра Король у раді |
Термін каденції | за рішенням монарха |
Створення | 1 квітня 1964 |
Перший на посаді | Пітер Торнікрофт |
Заступник | Державний міністр оборонних закупівель Державний міністр збройних сил |
Вебсайт | Welcome to GOV.UK |
Держа́вний секрета́р з пита́нь оборо́ни[1] (англ. Secretary of State for Defence) або неформально секрета́р оборо́ни (англ. Defence secretary) — міністр оборони в уряді Великої Британії, який відповідає за діяльність Міністерства оборони держави. Посада існує з 1964 року. Чинний державний секретар є членом Кабінету міністрів Сполученого Королівства, шостим у міністерській ієрархії. Посаду державного секретаря оборони засновано 1 квітня 1964 року з утворенням нового міністерства оборони. Одночасно скасовано посади міністра оборони, першого лорда Адміралтейства, держсекретаря з питань війни та державного секретаря з авіації, інші посади британських збройних сил, а їхні функції передано Міністерству оборони.
У 2019 році Пенні Мордонт стала першою жінкою — міністром оборони Великої Британії.
Головні політичні посади англійських/британських Збройних сил: | ||||
Королівський флот | Британська армія | Королівські ПС | Координаційна | |
1628 | Перший лорд адміралтейства (1628—1964) |
|||
1794 | Державний секретар з питань війни (1794—1801) |
|||
1801 | Державний секретар з питань війни та колоній (1801—1854) |
|||
1854 | Державний секретар з питань війни (1854—1964) |
|||
1919 | Державний секретар авіації (1919—1964) |
|||
1936 | Міністр координації оборони (1936—1940) | |||
1940 | Міністр оборони (1940—1964) | |||
1964 | Державний секретар оборони (1964–по т.ч.) |
У повноваження Державного секретаря оборони Великої Британії, аналогічно до того, що в багатьох інших країнах є повноваженнями міністра оборони, входять:
- військові стратегічні й оборонні операції. Держсекретар є членом Ради національної безпеки і головою Ради оборони, яку монарх уповноважив здійснювати керівництво збройними силами;
- нагляд за оборонною розвідкою;
- відносини з міжнародними партнерами, зокрема з НАТО;
- оборонна політика (зокрема програма ядерної зброї «Трайдент»), забезпечення ресурсами і планування;
- комунікації в питаннях оборони.
Зображення | Ім'я (роки життя) |
Час у посаді | Тривалість перебування | ||
---|---|---|---|---|---|
Пітер Торнікрофт Peter Thorneycroft (1909—1994)[2] |
1 квітня 1964 | 16 жовтня 1964 | 6 місяців 15 днів (був міністром оборони напередодні призначення держсекретарем) | ||
Денис Хілі Denis Healey (1917—2015)[3] |
16 жовтня 1964 | 19 червня 1970 | 5 років, 8 місяців та 3 дні | ||
Пітер Карінгтон Peter Carington (1919–2018) |
20 червня 1970 | 8 січня 1974 | 3 роки, 6 місяців та 19 днів | ||
Ян Гілмор Ian Gilmour (1926—2007)[4] |
8 січня 1974 | 4 березня 1974 | 1 місяць і 24 дні | ||
Рой Мейсон Roy Mason (1924–2015)[5] |
5 березня 1974 | 9 вересня 1976 | 2 роки, 6 місяців та 4 дні | ||
Фред Маллі Fred Mulley (1918—1995)[6] |
10 вересня 1976 | 4 травня 1979 | 2 роки, 7 місяців і 24 дні | ||
Френсіс Пім Francis Pym (1922–2008)[7] |
5 травня 1979 | 4 січня 1981 | 1 рік, 7 місяців та 30 днів | ||
Джон Нотт John Nott (нар.1932)[8] |
5 січня 1981 | 5 січня 1983 | 2 роки | ||
Майкл Хезелтайн Michael Heseltine (нар.1933)[9] |
6 січня 1983 | 8 січня 1986 | 3 роки та 2 дні | ||
Джордж Янгер George Younger (1931—2003)[10] |
9 січня 1986 | 23 липня 1989 | 3 роки, 6 місяців та 14 днів | ||
Том Кінг Tom King (нар.1933)[11] |
28 липня 1989 | 9 квітня 1992 | 2 роки, 8 місяців і 12 днів | ||
Малкольм Ріфкінд Malcolm Rifkind (нар.1946)[12] |
10 квітня 1992 | 4 липня 1995 | 3 роки, 2 місяці і 24 дні | ||
Майкл Портільо Michael Portillo (нар.1953)[13] |
5 липня 1995 | 2 травня 1997 | 1 рік, 9 місяців і 27 днів | ||
Джордж Робертсон George Robertson (нар.1946)[12] |
3 травня 1997 | 11 жовтня 1999 | 2 роки, 5 місяців і 8 днів | ||
Джефф Гун Geoff Hoon (нар.1953)[14] |
11 жовтня 1999 | 6 травня 2005 | 5 років, 6 місяців і 25 днів | ||
Джон Рейд John Reid (нар.1947)[15] |
6 травня 2005 | 5 травня 2006 | 11 місяців і 29 днів | ||
Дес Браун Des Browne (нар.1952)[16] |
5 травня 2006 | 3 жовтня 2008 | 2 роки, 4 місяці і 28 днів | ||
Джон Гаттон John Hutton (нар.1955)[17] |
3 жовтня 2008 | 5 червня 2009 | 8 місяців і 2 дні | ||
Боб Ейнсворт Bob Ainsworth (нар.1952)[18] |
5 червня 2009 | 11 травня 2010 | 11 місяців і 6 днів | ||
Ліам Фокс Liam Fox (нар.1961)[19] |
12 травня 2010 | 14 жовтня 2011 | 1 рік, 5 місяців і 3 дні | ||
Філіп Геммонд Philip Hammond (нар.1955)[20] |
14 жовтня 2011 | 15 липня 2014 | 2 роки, 9 місяців і 1 день | ||
Майкл Феллон Michael Fallon (нар.1952)[21] |
15 липня 2014 | 1 листопада 2017 | 3 роки, 3 місяці і 17 днів | ||
Гевін Вільямсон Gavin Williamson (нар.1976)[22] |
2 листопада 2017 | 1 травня 2019 | 1 рік, 5 місяців і 29 днів | ||
Пенні Мордонт Penny Mordaunt (нар.1973)[23] |
1 травня 2019 | 24 липня 2019 | 2 місяці і 23 дні | ||
Бен Воллес Ben Wallace (нар.1970)[24] |
24 липня 2019 | 31 серпня 2023 | 4 роки, 1 місяць та 7 днів | ||
Грант Шеппс Grant Shapps (нар.1968)[25] |
31 серпня 2023 | 5 липня 2024 | 10 місяців та 6 днів | ||
Джон Гілі John Healey (нар.1960)[26] |
5 липня 2024 | 5 місяців, 8 днів |
- Голова комітету начальників штабів (Велика Британія)
- Міністр армії США
- Начальник Генерального штабу (Російська імперія)
- Список міністрів оборони Індонезії
- Список міністрів оборони Грузії
- Об'єднаний штаб Сил Самооборони Японії
- ↑ Спільна заява міністрів оборони України та Великої Британії. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 3 червня 2023.
- ↑ Mr Peter Thorneycroft. Hansard 1803–2005. UK Parliament. Архів оригіналу за 31 грудня 2017. Процитовано 2 листопада 2017.
- ↑ Lord Healey. UK Parliament. Процитовано 2 листопада 2017.
- ↑ Lord Gilmour of Craigmillar. UK Parliament. Процитовано 2 листопада 2017.
- ↑ Lord Mason of Barnsley. UK Parliament. Процитовано 2 листопада 2017.
- ↑ Lord Mulley. UK Parliament. Процитовано 2 листопада 2017.
- ↑ Lord Pym. UK Parliament. Процитовано 2 листопада 2017.
- ↑ Rt Hon Sir John Nott. UK Parliament. Процитовано 2 листопада 2017.
- ↑ Lord Heseltine. UK Parliament. Процитовано 25 липня 2021.
- ↑ Rt Hon Sir George Younger. UK Parliament. Процитовано 2 листопада 2017.
- ↑ Lord King of Bridgwater. UK Parliament. Процитовано 25 липня 2021.
- ↑ а б Rt Hon Sir Malcolm Rifkind QC. UK Parliament. Процитовано 2 листопада 2017.
- ↑ Rt Hon Michael Portillo. UK Parliament. Процитовано 2 листопада 2017.
- ↑ Mr Geoffrey Hoon. UK Parliament. Процитовано 2 листопада 2017.
- ↑ Lord Reid of Cardowan. UK Parliament. Процитовано 25 липня 2021.
- ↑ Lord Browne of Ladyton. UK Parliament. Процитовано 25 липня 2021.
- ↑ Lord Hutton of Furness. UK Parliament. Процитовано 25 липня 2021.
- ↑ Rt Hon Bob Ainsworth. UK Parliament. Процитовано 25 липня 2021.
- ↑ Who's who in the coalition cabinet. The Guardian. 13 травня 2010. Процитовано 3 листопада 2017.
- ↑ Rt Hon Philip Hammond MP. UK Parliament. Процитовано 25 липня 2021.
- ↑ Rt Hon Sir Michael Fallon MP. UK Parliament. Процитовано 2 листопада 2017.
- ↑ Rt Hon Gavin Williamson MP. UK Parliament. Процитовано 2 листопада 2017.
- ↑ Rt Hon Penny Mordaunt MP. UK Parliament. Процитовано 25 липня 2021.
- ↑ Rt Hon Ben Wallace MP. UK Parliament. Процитовано 25 липня 2021.
- ↑ The Rt Hon Grant Shapps MP. UK Parliament. Процитовано 11 вересня 2023.
- ↑ Ministerial Appointments: July 2024. GOV.UK (англ.). Процитовано 5 липня 2024.
- Secretary of State for Defence [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.](англ.)