Дерипаска Олег Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олег Володимирович Дерипаска
рос. Олег Владимирович Дерипаска
Oleg Deripaska.jpg
Олег Дерипаска, 2011
Народився 2 січня 1968(1968-01-02) (50 років)
Дзержинськ, Нижньогородська область, РРФСР, СРСР[1][2][3]
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія[4][5][6]
Flag of Cyprus.svg Кіпр[7]
Національність російський українець
Місце проживання
Діяльність підприємець
Alma mater МДУ, фізичний факультет
У шлюбі з Дерипаска Поліна Валентинівна (Юмашева)
Діти Петро (2001) і Марія (2003)
Нагороди
Орден Дружби
Сторінка в Інтернеті deripaska.com

Оле́г Володи́мирович Дерипа́ска (рос. Олег Владимирович Дерипаска) — російський підприємець українського кубанського походження, власник холдингу «Базовий Елемент», мільярдер.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 2 січня 1968 року в Дзержинську Нижньогородської області в родині батьків з Кубані. Виріс в Усть-Лабінську, Краснодарський край.

У 1988 році поступив на фізичний факультет МДУ ім. М. Ломоносова, де вчився відмінно, а в 1996 році закінчив Російську економічну академію ім. Р. Плеханова.

Після навчання в університеті Дерипаска організував невеликий бізнес з торгівлі металами, весь прибуток якого йшов на покупку акцій Саяногорського алюмінієвого заводу (Республіка Хакасія). Вже через рік, 26-річний Олег Дерипаска став його генеральним директором.

У 1997 році Дерипаска ініціював створення однієї з перших промислових компаній в Росії — групи «Сибірський алюміній» (у 2001 році перейменована в «Базовий Елемент»), яка через три роки вже увійшла до десятки провідних світових виробників продукції з алюмінію. У 2000 році Олег Дерипаска призначений генеральним директором компанії «Російський алюміній».

« За свідченням Іскандера Махмудова, ділового партнера Дерипаски, останній, принаймні з кінця 1990-х, був агентом ФСБ, підписавши відповідні папери про згоду працювати на цю організацію. Згоду на співпрацю він змушений був дати через чинення на нього тиску та погроз із боку уряду і ФСБ відібрати бізнес. Такі самі папери підписав і сам Іскандер Махмудов. Згодом Дерипаска по лінії Кремля/ФСБ стане куратором Пола Манафорта — радника президента України Віктора Януковича та майбутнього керівника передвиборчої президентської кампанії Дональда Трампа.[8] »

У портфелі групи «Базовий Елемент», очолюваною Олегом Дерипаскою, флагмани російської економіки. Сюди входять: «ГАЗ» (другий найбільший в Росії автовиробник), «Інгосстрах» (найстаріша і найбільша в країні страхова компанія), «Євросибенерго» (управляє бізнесом двох найбільших в Сибіру виробників енергії), «Главмосстрой» (найбільший будівельний холдинг Москви і Московської області), банк «Союз» (входить в 30 найбільших російських банків по величині активів).

Олег Дерипаска — віце-президент Російського союзу промисловців і підприємців, голова правління Російського національного комітету Міжнародної торгової палати, входить в Раду з конкурентоспроможності і підприємництва при Уряді РФ. Він також є членом Опікунської ради Фонду сприяння вітчизняній науці, Державного академічного Великого театру, шкіл бізнесу Московського і Петербурзького державних університетів.

Санкції у квітні 2018[ред. | ред. код]

6 квітня 2018 року включений до списку санкцій США в числі 17 урядовців та 7 бізнесменів з Росії[9]. Курс акцій компаній Дерипаски сильно впав (також впав курс російського рубля).[10] Дерипаска оголосив, що одна з його головних компаній — Русал, можливо, оголосить дефолт. За кілька днів мільярдер втратив близько 20% статків — 1,6 млрд доларів.[11]

Статки[ред. | ред. код]

Показник 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Статки ($ млрд) 13,3 28,0 3,5 10,7 16,8 8,8 8,5 6.2 6.2 2.1 5.1 4.95 (на 07.04.2018)
Місце (у світі) 9 164 40 131 230 230 315 315 289 (на 01.04.2018)
Місце (в Росії) 6 1 10 5 6 14 16 20 17 41 23

Нагороди[ред. | ред. код]

У 1999 році Олег Дерипаска був нагороджений Орденом Дружби. За підсумками 1999, 2006 і 2007 рр. газетою «Відомості[ru]», яку до 2015 року видавали «The Wall Street Journal» і «Financial Times», оголошений «Підприємцем року». У 2006 і 2007 рр. також визнаний найбагатшим росіянином, ставши лідером рейтингу, що проводиться журналом «Фінанс» — «500 найбагатших людей Росії».

Сім'я[ред. | ред. код]

У шлюбі з Поліною Дерипаскою (Юмашевою), у них народилося двоє дітей, Петро (2001) і Марина (2003).

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]