Дерипаска Олег Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дерипаска Олег Володимирович
рос. Олег Владимирович Дерипаска
Дерипаска Олег Владимирович.jpg
Ім'я при народженні рос. Олег Владимирович Дерипаска
Народився 2 січня 1968(1968-01-02)[1] (54 роки)
Дзержинськ, Нижньогородська область, РРФСР, СРСР[2][3][4]
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія[5][6][7]
Flag of Cyprus.svg Кіпр[8]
Місце проживання Краснодарський край
Москва
Лондон
Діяльність підприємець, інвестор, бізнесмен, філантроп, меценат, фізик
Alma mater Російський економічний університет імені Плеханова (1996) і фізичний факультет МДУ
Знання мов польська
Членство Список Навальногоd
Нагороди
Сайт deripaska.com

Оле́г Володи́мирович Дерипа́ска (рос. Олег Владимирович Дерипаска) — російський підприємець українського кубанського походження, власник холдингу «Базовий Елемент», мільярдер, один із найбагатших людей Росії.[9]

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 2 січня 1968 в Дзержинську Нижньогородської області в родині батьків з Кубані. Виріс в Усть-Лабінську, Краснодарський край.

1988 вступив на фізичний факультет МДУ, 1996 року закінчив Російську економічну академію. Після навчання організував бізнес із торгівлі металами, весь прибуток якого йшов на покупку акцій Саяногорського алюмінієвого заводу (Хакасія). За рік 26-річний Олег став його генеральним директором.

1997 ініціював створення однієї з перших промислових компаній в Росії — групи «Сибірський алюміній» (у 2001 році перейменована в «Базовий Елемент»), яка через три роки вже увійшла до десятки провідних світових виробників продукції з алюмінію. У 2000 році Олег Дерипаска призначений генеральним директором компанії «Російський алюміній».

« За свідченням Іскандера Махмудова, ділового партнера Дерипаски, останній, принаймні з кінця 1990-х, був агентом ФСБ, підписавши відповідні папери про згоду працювати на цю організацію. Згоду на співпрацю він змушений був дати через чинення на нього тиску та погроз із боку уряду і ФСБ відібрати бізнес. Такі самі папери підписав і сам Іскандер Махмудов. Згодом Дерипаска по лінії Кремля/ФСБ стане куратором Пола Манафорта — радника президента України Віктора Януковича та майбутнього керівника передвиборчої президентської кампанії Дональда Трампа.[10] «

У портфелі групи «Базовий Елемент», очолюваною Олегом Дерипаскою, флагмани російської економіки. Сюди входять: «ГАЗ» (другий найбільший в Росії автовиробник), «Інгосстрах» (найстаріша і найбільша в країні страхова компанія), «Євросибенерго» (управляє бізнесом двох найбільших в Сибіру виробників енергії), «Главмосстрой» (найбільший будівельний холдинг Москви і Московської області), банк «Союз» (входить в 30 найбільших російських банків по величині активів).

Дерипаска є віце-президентом Російського союзу промисловців і підприємців, голова правління Російського національного комітету Міжнародної торгової палати, входить в Раду з конкурентоспроможності і підприємництва при Уряді РФ. Він також є членом Опікунської ради Фонду сприяння вітчизняній науці, Державного академічного Великого театру, шкіл бізнесу Московського і Петербурзького державних університетів.

Навесні 2022 року пропоментував повномасштабне вторгенння російських військ до України, заявивши, що «мир важливий, і треба якомога швидше почати переговори»[11].

Санкції у квітні 2018[ред. | ред. код]

6 квітня 2018 включений до списку санкцій США в числі 17 урядовців та 7 бізнесменів з Росії[12]. Курс акцій компаній Дерипаски сильно впав (також впав курс російського рубля).[13] Дерипаска оголосив, що одна з його головних компаній — Русал, можливо, оголосить дефолт. За кілька днів мільярдер втратив близько 20 % статків — 1,6 млрд доларів.[14]

28 січня 2019 США зняли санкції з «Русала», En+ Group і «Євросібенерго», проте сам Дерипаска залишився під санкціями[15].

Хабарі російським чиновникам[ред. | ред. код]

Надавав у користування свої елітні яхти, літаки та віли російським топ-чиновникам. Серед них — заступник голови уряду Російської Федерації Сергій Приходько та голова МЗС Росії Сергій Лавров.[16]

Статки[ред. | ред. код]

25 липня 2020 займав 908-е місце в світі в рейтингу Forbes зі статками 3 млрд доларів США.[17]

Показник 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
Статки ($ млрд) 13,3 28,0 3,5 10,7 16,8 8,8 8,5 6,2 6,2 2,1 5,1 3,7 3,6 2,3
Місце (у світі) 40 9 164 57 36 104 131 230 230 315 315 612 597 908
Місце (в Росії) 6 1 10 5 6 14 16 20 17 41 23 19 30 41

Нагороди[ред. | ред. код]

У 1999 році Олег Дерипаска був нагороджений Орденом Дружби. За підсумками 1999, 2006 і 2007 рр. газетою «Відомості[ru]», яку до 2015 року видавали «The Wall Street Journal» і «Financial Times», оголошений «Підприємцем року». У 2006 і 2007 рр. також визнаний найбагатшим росіянином, ставши лідером рейтингу, що проводиться журналом «Фінанс» — «500 найбагатших людей Росії».

Сім'я[ред. | ред. код]

Із 2001 по 2018 рік був у шлюбі з Поліною Дерипаскою (Юмашевою), у них народилося двоє дітей, Петро (2001) і Марина (2003).[18][19] Після скандалу із Настею Рибкою розлучився із дружиною.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Munzinger Personen
  2. http://uk.reuters.com/article/companyNewsMolt/idUKTRE51L1IH20090222
  3. http://www.ft.com/cms/s/0/3ca3a236-d5b0-11dd-a9cc-000077b07658.html
  4. http://www.debate.org/reference/rusal
  5. http://www.nytimes.com/2002/09/21/business/international-business-gm-takes-a-leap-of-faith-into-the-russian-car-market.html
  6. http://www.nytimes.com/2008/10/31/business/worldbusiness/31oligarch.html
  7. http://www.nytimes.com/2015/01/25/world/europe/snubbed-by-us-and-europe-kremlin-looks-to-asia-at-davos.html
  8. https://meduza.io/news/2018/03/03/oleg-deripaska-poluchil-grazhdanstvo-kipra
  9. 100 богатейших бизнесменов России — 2008 | Рейтинги. Forbes.ru (амер.). 30 серпня 2009. Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 15 червня 2020. 
  10. Поле чудес у країні дурнів: Трамп у погоні за російськими грішми. Розслідування історика Фельштинського.
  11. Російський мільярдер Тиньков висловився проти війни з Україною. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022. 
  12. Ukraine-/Russia-related Designations and Identification Update; Syria Designations; Kingpin Act Designations; Issuance of Ukraine-/Russia-related General Licenses 12 and 13; Publication of New FAQs and Updated FAQ (en-us). www.treasury.gov. Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 9 квітня 2018. 
  13. Проїхалися катком: що буде з Росією після нових санкцій США. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018. 
  14. Латиніна: Дерипаска — піддослідна свинка, на якій США тестують нову технологію санкцій. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018. 
  15. Олег Дерипаска потерял контроль над своим. США сняли санкции с «Русала» и En+ : [арх. 12 листопада 2021] // Коммерсантъ. — 2019. — 28 січня.
  16. Приватні екскурсії від Лаврова: як глава російського МЗС катає коханку світом [Архівовано 18 вересня 2021 у Wayback Machine.], 24tv.ua, 17 вересня 2021
  17. Oleg Deripaska. Forbes. 25 липня 2020. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 25 липня 2020. 
  18. Ведомости (1 березня 2019). Представитель Полины Юмашевой подтвердил её развод с Олегом Дерипаской. www.vedomosti.ru. Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 1 березня 2019. 
  19. Полина Юмашева сообщила о разводе с Олегом Дерипаской. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 19 вересня 2021.