Деркач Олександр Петрович
Деркач Олександр Петрович | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження |
25 березня 1987 Довжиця, Маневицький район | |
Смерть |
29 серпня 2014 (27 років) Андріївка, Донецька область | |
Громадянство | Україна | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2014 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Сухопутні війська | |
Рід військ | Механізовані війська | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
|
Олекса́ндр Петро́вич Дерка́ч (25 березня 1987 — 29 серпня 2014) — солдат 51-ї окремої механізованої бригади Збройні сили України, учасник російсько-української війни.
З життєпису[ред. | ред. код]
Народився 1987 року в селі Довжиця (Маневицький район, Волинська область). Закінчив Любешівський технічний коледж; там познайомився з майбутньою дружиною. Їздив на заробітки в Росію; створив родину.
9 квітня 2014 року прийшла повістка — пішов до воєнкомату без роздумів. Кулеметник, 51-та окрема механізована бригада.
Дані про загибель різняться — згідно одних, 29 серпня 2014-го загинув під селом Андріївка Волноваського району Донецької області — автомобіль бригади підірвався на міні. Згідно інших, загинув 25 чи 26 серпня. Тоді ж полягли солдати Волков Микола Васильович і Бірюков Роман Ростиславович.
Опізнаний по експертизі ДНК — тривала 2 місяці. Родичам було показано рештки скелета — без рук і ніг. Вдома лишилися дружина Олена, син Олександр 2012 р.н., дев'ятеро братів та сестер.
Похований в Довжиці.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 3, місце 33
- Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[1]
- У жовтні 2017 року в Любешівському технічному коледжі йому відкрито пам'ятну дошку.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 4 червня 2015 року року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Деркач Олександр Петрович [Архівовано 5 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
- Олександр Деркач [Архівовано 24 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Timenote.info
- Наші Герої [Архівовано 4 березня 2021 у Wayback Machine.] [недоступне посилання — копія]
- https://visnyk.lutsk.ua/news/ukraine/regions/volyn/26394-26394/
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Солдати (Україна)
- Народились 25 березня
- Народились 1987
- Померли 29 серпня
- Померли 2014
- Військовики 51-ї механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Маневицького району
- Померли у Волноваському районі
- Поховані в Маневицькому районі