Деркач Олександр Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Деркач Олександр Петрович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 25 березня 1987(1987-03-25)
Довжиця, Маневицький район
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (27 років)
Андріївка, Донецька область
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олекса́ндр Петро́вич Дерка́ч (25 березня 1987(19870325) — 29 серпня 2014) — солдат 51-ї окремої механізованої бригади Збройні сили України, учасник російсько-української війни.

З життєпису[ред. | ред. код]

Народився 1987 року в селі Довжиця (Маневицький район, Волинська область). Закінчив Любешівський технічний коледж; там познайомився з майбутньою дружиною. Їздив на заробітки в Росію; створив родину.

9 квітня 2014 року прийшла повістка — пішов до воєнкомату без роздумів. Кулеметник, 51-та окрема механізована бригада.

Дані про загибель різняться — згідно одних, 29 серпня 2014-го загинув під селом Андріївка Волноваського району Донецької області — автомобіль бригади підірвався на міні. Згідно інших, загинув 25 чи 26 серпня. Тоді ж полягли солдати Волков Микола Васильович і Бірюков Роман Ростиславович.

Опізнаний по експертизі ДНК — тривала 2 місяці. Родичам було показано рештки скелета — без рук і ніг. Вдома лишилися дружина Олена, син Олександр 2012 р.н., дев'ятеро братів та сестер.

Похований в Довжиці.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 3, місце 33
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[1]
  • У жовтні 2017 року в Любешівському технічному коледжі йому відкрито пам'ятну дошку.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]