Дерма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дерма

Дерма (лат. dermis, від грец. δέρμα — «шкіра»), коріум (лат. corium, від грец. κόριον— «шкіра»), кутис — шкіра, сполучнотканинна частина шкіри у хребетних тварин і людини, розташована між епідермісом і нижчими органами, з якими дерма більш або менш рухомо пов'язана за допомогою підшкірної пухкої сполучної тканини, часто багатої на жирові відкладення.

Будова дерми[ред. | ред. код]

Дерма розташована під епідермісом і відділена від нього базальною мембраною. Виконує переважно трофічну і опорну функції, що і визначає велика кількість волокон і капілярів.

Сосочковий шар[ред. | ред. код]

На зрізі представлений групою сосочків, що проникають в епідерміс. Сосочковий шар утворений рихлою волокнистою неоформленою сполучною тканиною . Переважають фібробласти і фіброцити, макрофаги і тучні клітини (тканинні базофіли), Т-лімфоцити. Петлі капілярів, що заходять у сосочки, мають форму шпильок.

Завдяки сосочкам, площа контакту дерми з епідермісом значно збільшується, що разом з великою кількістю капілярів сприяє його живленню. Велика кількість макрофагів, тканинних базофілів та інших імунокомпетентних клітин дозволяє реалізовувати захисну функцію системи імунітету.

Залежно від товщини шкіри, вираженість сосочкового шару може варіюватися.

Сітчастий шар[ред. | ред. код]

Сітчастий шар утворений щільною волокнистою неоформленою сполучною тканиною і утворює основну частину дерми. Має найпотужніші колагенові волокна, що формують характерну мережу (в'язь) і виконує, в основному, опорну функцію. Простір між волокнами заповнено аморфною речовиною, що синтезується фіброцитами. Вони пов'язані з колагеновими волокнами інтегринами, а з іншими фиброцитами з допомогою власних відростків. Підвищене фізичне навантаження стимулює їх до підвищеного синтезу міжклітинної речовини.

Гіподерма[ред. | ред. код]

Також іноді її називають підшкірна жирова клітковина. Розташовується безпосередньо під дермою і пов'язана з нею відносно рухливо. Утворена жировою тканиною з гіпертрофованими ліпоцитами, формує жирові часточки. Жирова тканина дозволяє гіподермі запасати поживні речовини і воду, а також брати участь у терморегуляції.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Дерма // Дебитор — Евкалипт. — М. : Советская энциклопедия, 1972. — (Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 8).