Троїцький Дерманський жіночий монастир УПЦ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Троїцький Дерманський жіночий монастир УПЦ
Derman Old.jpg
Дерманський монастир. Малюнок О.Єжова 1845

50°22′01″ пн. ш. 26°14′11″ сх. д. / 50.36694° пн. ш. 26.23639° сх. д. / 50.36694; 26.23639Координати: 50°22′01″ пн. ш. 26°14′11″ сх. д. / 50.36694° пн. ш. 26.23639° сх. д. / 50.36694; 26.23639
Тип монастир
Країна  Україна
Розташування вул. Феодорова, 2, Дермань Друга
Засновник Острозький Василь Федорович
Засновано 1428
Троїцький Дерманський жіночий монастир УПЦ. Карта розташування: Рівненська область
Троїцький Дерманський жіночий монастир УПЦ
Троїцький Дерманський жіночий монастир УПЦ (Рівненська область)

Троїцький Дерманський жіночий монастир УПЦ у Вікісховищі?

Троїцький Дерманський жіночий монастир УПЦ — як православний монастир заснований наприкінці XV ст. українським магнатом князем К. І. Острозьким в с. Дермані Другій на Волині. Утримувався коштом князів Острозьких. Один з осередків антиуніатської боротьби в Україні наприкінці 16 — 1-й половини 17 століть.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Архітектурні особливості монастиря[ред. | ред. код]

Комплексу монастиря-фортеці св. Трійці надано статус пам′ятки архітектури національного значення постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 р. Об′єкт включає в себе: 1. Надбрамну башту-дзвіницю (мур.) 2. Церкву св. Трійці (мур.) 3. Корпус келій (мур.) 4. Флігель з теплою церквою (мур.) 5. Криниця (мур.) 6. Фрагменти оборонного муру (мур.) Однією з найбільш визначних пам'яток Дерманського монастиря вважається надбрамна дзвіниця з п'ятьма ярусами та фрагменти бійниць знайдених під час досліджень монастиря. Власне, самі будівлі є свідченням того, що в своєму первісному вигляді монастир містив елементи готичного архітектурного стилю, який був дуже поширений в ту епоху на Волині. Функцію дзвіниці башта отримала у І пол. 19 ст. після надбудови п′ятого поверху з високими стрільчастими вікнами по три з головного і протилежного фасадів і по два – з бокових. По закінченню надбудови башта у найвищій своїй точці досягала тридцяти метрів, тому і видно її було за багато кілометрів.

В 1602 році в самому центрі, вздовж оборонного периметра на місці колишньої дерев’яної монастирської території закладається доволі невелика тричастинна однокупольна кам’яна Троїцька церква, прямокутна в плані (25м х 17м) з притвором, яку ми можемо бачити і донині. Це рідкісний, якщо не єдиний за типологічними ознаками кам′яний храм. До цих ознак відносилися: високий восьмигранний барабан купола зі світловими вікнами, пілястри (спарені на північно-східному і південно-західному фасадах) тосканського ордера, напівкругле вікно, високі віконні арки, широкий фриз між профільованих карнизів та трикутні фронтони двосхилого даху. Храм Святої Трійці збудований в стилі східного бароко та Федорівський храм на другому поверсі приміщення де знаходиться трапезна, являлися центром монастирського життя.

Флігель з теплою церквою Дерманського Троїцького монастиря побудовано в південній частині комплексу біля оборонної стіни з використанням елементів більш ранньої конструкції. Його відмінною рисою є т-образний периметр, центральна частина якого увінчана ламаною лінією декоративного фронтону, слуховим напівкруглим вікном, віконними бровками другого ярусу та пілястрами тосканського ордеру.

Щодо великої криниці, яка й донині збереглася на території жіночого монастиря, то про неї існує досить містична легенда. У ній було зроблено підземний хід, який виводить на південно-східну сторону гори. Цей підземний хід і є тією загадковою таємницею замку… Вхід до колодязя на разі замурований. Але на початку 60-х ХХ ст. сюди можна було вільно потрапити.

Православний період[ред. | ред. код]

В 1574—1575 рр. управителем монастиря був російський першодрукар Іван Федоров. У 1602 р. князь Василь-Костянтин Острозький подарував монастиреві друкарню, внаслідок чого Д. М. на деякий час став осередком книжкової справи. Першим ігуменом Д. М. був Ісакій Борискович. Ченці вчили грецької, латинської і слов'янської мов, робили переклади.

Грекович Антоній у 1598 році висвячений на архидиякона Дерманського монастиря.[1]

Греко-католицький період[ред. | ред. код]

Архімандритом Дерманського М. був (1625—1633 рр.) полоцький архієпископ Мелетій Смотрицький — до і після переходу на унію. Тоді знаходився на території володінь брацлавського воєводи князя Олександра Заславського, який коротко перед 1627 роком став католиком. Князь О. Заславський разом з митрополитом Йосифом Велямином Рутським[2] сприяли переходу М. Смотрицького на унію. Папа Урбан VIII 5 червня 1631 року надав М. Смотрицькому посаду (титул) ієраполітаньського архиєпископа, який є під юрисдикцією Антіохійського Патріарха.[3]

Сучасний вигляд монастиря

Пізніші архимандрити:

Російська окупація[ред. | ред. код]

1821 р. російський окупаційний уряд відібрав Д. М. у василіян і передав православним ченцям РПЦ з Острога. До 1920 р. в Дермані існувала церковно-учительська школа. Згодом була відкрита єпархіальна дівоча школа, згодом перетворена на українську приватну гімназію (до початку 30-х рр.).

Період відновлення Української державності[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сас П. Грекович Антоній // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 190—191. — 518 с. : іл с. — ISBN ISBN 966-00-0405-2.
  2. 9 січня 1629 року написав листа Папі, в якому підтвердив щирість його намірів перейти на унію
  3. Frick Dawid A. Smotrycki Maksym (Maksenty), imie zakonne Melecjusz (Meletij) (ok. 1577—1633) / Polski Słownik Biograficzny.— Warszawa — Kraków: Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 1999.— Tom XXXIХ/3, zeszyt 162. — S. 360—361. (пол.)

Джерела та література[ред. | ред. код]


Посилання[ред. | ред. код]

Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дерманський монастир
  1. Горін Сергій. ДЕРМАНСЬКИЙ МОНАСТИР СВ. ТРІЙЦІ (ДО СЕРЕДИНИ XVII СТ.)
  2. Головата Наталя. ДЕРМАНСЬКИЙ МОНАСТИР: СТОРІНКИ ІСТОРІЇ
  3. Дерманський монастир-фортеця