Дерматоскопія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дерматоскопія
Зображення
Медична спеціальність дерматологія
CMNS: Дерматоскопія у Вікісховищі

Дерматоскопія (синонім — епілюмінесцентна мікроскопія) — метод дослідження поверхневих уражень шкіри за допомогою спеціального приладу — дерматоскопу.

Дерматоскоп складається з джерела світла, яке може бути поляризованим або неполяризованим, а також зі збільшувального скла та додаткових елементів.

Сучасні цифрові епілюмінесцентні дерматоскопи здатні обробляти інформацію і записувати її у цифровому вигляді.

Дерматоскопія корисна для діагностики новоутворень на шкірі — доброякісних та онкологічних[1]. Це неінвазивний метод, який дозволяє побачити структуру шкіри зі збільшенням в 10 разів (х10). Лікар може детально розглянути епідерміс, його колір, дермо-епідермальні з'єднання і сосочковий шар дерми. Під час діагностики на шкіру наносять імерсійний гель або олію для покращення якості зображень[2].

Історія[ред. | ред. код]

  • Вперше мікроскопію шкірного покриву було застосовано у 1663 році Johan Christophorus Kolhaus. Він досліджував за допомогою мікроскопу кровоносні судини нігтьового ложа.
  • 1878 рік. Ернст Аббе додає до методу імерсійну олію для покращення зображення.
  • 1893 рік. Метод трансформовано у мікроскопію шкіри за P. Unna. Порівняльні дослідження червоної та звичайної шкіри встановили, що оптичні властивості поверхневих шарів епідермісу заважають проникненню світла в дерму. Для збільшення проникнення світла та отримання зображення глибоких шарів шкіри було застосовано водорозчинну олію.
  • 1916—1920 роки. За кресленнями Muller були зроблені перші моделі монокулярних та бінокулярних мікроскопів для капіляроскопії шкіри
  • 1920 рік. Дерматолог Йоганн Сапфьєр удосконалює методику  застосуванням джерела світла та вводить термін «дерматоскопія»
  • 1950-ті роки. Goldman (США) використовує дерматоскоп для оцінки пігментних уражень шкіри, дерматозів та пухлин;
  • 1989 рік. Лікарі-дерматологи Мюнхенського Університету Людвіга-Максиміліана розробили прилад для дерматоскопії, оснащений галогенною лампою, який можна тримати у руці. Використано ахроматичний об'єктив з 10-кратним збільшенням та імерсійну олію.  Проектом керував професор Отто Браун-Фалько. Підтримка надана виробником медичного обладнання HEINE Optotechnik. Метод схвалено та первірено у 1989 році Wilhelm Stolz на кафедрі дерматології та алергології Мюнхенського університету.

У 1989 році у Гамбурзі на першій робочій зустрічі з проблем дерматоскопії були розроблені рекомендації, що включали детальний список дерматоскопічних ознак пігментних порушень:

  1. нерегулярна пігментована ретикулярна мережа;
  2. нерівномірні крапки та плями;
  3. нерівномірні смуги;
  4. біло-блакитна вуаль;
  5. нерівномірна пігментація;
  6. частки регресії пігментного новоутворення;
  7. атипові судинні новоутворення.

Види дерматоскопії[ред. | ред. код]

Методика дерматоскопії[3] прямо залежить від приладу, яким її проводять.

Розрізняють три основні види дерматоскопії:

  • Контактна неполяризована[4];
  • Контактна поляризована[5];
  • Безконтактна поляризована[6].

Сучасні дерматоскопи мають декілька режимів, що дозволяє отримати більш детальну інформацію про стан шкіри та новоутворення. За допомогою поляризованого світла візуалізують стан глибоких шарів шкіри, а неполяризоване світло відображає поверхневі шари.

Переваги[ред. | ред. код]

  • Неінвазивний метод дослідження дозволяє візуалізувати морфологічні структури епідермісу та сосочкового шару дерми, які невидимі для неозброєного ока;
  • Дерматоскопія є більш точним методом, ніж клінічне обстеження;
  • Майже всі дерматоскопічні структури мають чітку морфологічну кореляцію;
  • Асоціація таких структур в одному елементі та їх розташування дуже часто дозволяють чітко визначити тип новоутворення шкіри;
  • Дерматоскопія — відносно недорогий і технічно нескладний для виконання метод, однак інтерпретація вимагає певного досвіду й рівня експертизи;
  • Зниження операцій коштом хибно діагностованих меланом та онкологічних новоутворень[7].

Застосування[ред. | ред. код]

Найчастіше метод дерматоскопії застосовують для виявлення меланоми.

Інші напрямки використання:

  • Цифрова дерматоскопія допомагає спостерігати за ураженнями шкіри, які схожі на меланому. Пацієнтові призначають дослідження декілька разів із певним інтервалом. Отримані знімки порівнюють і оцінюють на наявність змін у новоутворенні. Якщо структура не змінюється, новоутворення вважається доброякісним[8].
  • Діагностика пухлин шкіри різного характеру — карцинома, циліндрома, ангіома, дерматофіброма, кератоз себорейний та інші різновиди пухлин. Кожне новоутворення має власні ознаки[9], які чітко видно під дерматоскопом[10].
  • Допоміжна діагностика корости та лобкової воші. Під час дерматоскопії застосовують контрастну рідину. Вона зафарбовує шкіру, допомагає виявити розміщення кліща Sarcoptes scabiei та відрізнити площицю від інших комах[11],[12]
  • Спостереження за бородавками. За допомогою методу лікар може відрізнити бородавку від мозолі. При лікуванні бородавок на останніх стадіях дерматоскопія показує прогрес терапії.
  • Дослідження грибкових інфекцій шкіри.
  • Встановлення захворювань волосся та шкіри голови. Застосовується трихоскопія для діагностики алопеції різної природи та інших патологій волосся[13].
  • Виявлення хірургічних меж у разі складно діагностованого раку шкіри. Застосовується при базальноклітинних карциномах, злоякісних лентиго, хворобі Боуена. Хірург може визначити справжні розміри пухлини, що зменшує кількість повторних операцій.
  • Діагностика невусів.

Призначення та показання[ред. | ред. код]

Дерматоскопія показана при таких проявах:

  • Збільшення, ущільнення та зміни кольору у родимці;
  • Перед видаленням шкірного новоутворення;
  • Наявність великої кількості пігментних плям;
  • Наявність великої кількості новоутворень, що здіймаються над шкірою та мають діаметр понад 0,5 см;
  • Свербіж, поколювання та тріщини в області родимки;
  • Постійно збільшується кількість родимок на тілі;
  • Родимку було травмовано.

Бажано проводити дерматоскопію особам, які:

  • Довго перебувають під дією УФ-випромінювання;
  • Мають вік старше 60 років;
  • Мають родичів, у яких в анамнезі є діагноз рак шкіри;
  • Мають бліду шкіру та світлі очі (фототип 2).

Сучасність та перспективи[ред. | ред. код]

На початку 2000-х років активно продовжується вдосконалення методу та застосування автоматизованих технологій. Вчені Віденського університету винайшли та запатентували дерматоскоп на основі крос-поляризації. Ця методика стала основою для цифрової дерматоскопії.

2001 ріку компанія 3Gen представила перший поляризований портативний дерматоскоп DermLite. Він дозволяє не використовувати імерсійну рідину для візуалізації.

Клінічні апробації медичного приладу FotoFinderdermoscope II показали, що апарат дозволяє проводити автоматичну діагностику пігментних порушень з чутливістю 80 %, специфічністю 90 % та точністю 90 %, що збігається з оглядом висококваліфікованого онкодерматолога.

Зараз для дерматоскопії використовують надточні нейронні мережі, але така апаратура потребує більш глибоких досліджень.

Найпоширеніші сучасні системи дерматоскопії — Fotofinder, DermoGenius, HEINE та інші.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Т.н, Солодянкина; В.и, Апанасевич; Л.и, Гурина (2009). Дерматоскопия как метод диагностики меланомы кожи. Сибирский онкологический журнал. № 5. ISSN 1814-4861. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021. 
  2. ДЕРМАТООНКОЛОГИЯ (злокачественные новообразования кожи, первичные лимфомы кожи). http://www.urniidvi.ru/ (російська). ООО «Издательско-полиграфическое предприятие “Макс-Инфо”». 2016. Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 21.01.2021.  {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  3. Методика сучасної діагностики новоутворень шкіри. https://puls.ua/ (українська). Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 21.01.2021. 
  4. Argenziano, Giuseppe; Soyer, H. Peter (1 липня 2001). Dermoscopy of pigmented skin lesions – a valuable tool for early. The Lancet Oncology (English). Т. 2, № 7. с. 443–449. doi:10.1016/S1470-2045(00)00422-8. ISSN 1470-2045. PMID 11905739. Архів оригіналу за 24 листопада 2011. Процитовано 11 січня 2021. 
  5. Clinical and Dermatoscopic Diagnosis of Malignant Melanoma: Assessed by Expert and Non-expert Groups. www.medicaljournals.se. doi:10.1080/000155599750010715. Процитовано 11 січня 2021. 
  6. Epiluminescence Microscopy for the Diagnosis of Doubtful Melanocytic Skin Lesions. https://jamanetwork.com/ (англійська). December 1998. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 11.01.2021.  {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка); Явне використання «та ін.» у: |first= (довідка)
  7. Bono, Aldo; Bartoli, Cesare; Cascinelli, Natale; Lualdi, Manuela; Maurichi, Andrea; Moglia, Daniele; Tragni, Gabrina; Tomatis, Stefano; Marchesini, Renato (2002). Melanoma Detection. Dermatology (english). Т. 205, № 4. с. 362–366. doi:10.1159/000066436. ISSN 1018-8665. PMID 12444332. Процитовано 11 січня 2021. 
  8. Argenziano, G.; Mordente, I.; Ferrara, G.; Sgambato, A.; Annese, P.; Zalaudek, I. (2008). Dermoscopic monitoring of melanocytic skin lesions: clinical outcome and patient compliance vary according to follow-up protocols. British Journal of Dermatology (англ.). Т. 159, № 2. с. 331–336. doi:10.1111/j.1365-2133.2008.08649.x. ISSN 1365-2133. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021. 
  9. Weber, Philipp; Tschandl, Philipp; Sinz, Christoph; Kittler, Harald (20 вересня 2018). Dermatoscopy of Neoplastic Skin Lesions: Recent Advances, Updates, and Revisions. Current Treatment Options in Oncology (англ.). Т. 19, № 11. с. 56. doi:10.1007/s11864-018-0573-6. ISSN 1534-6277. PMC 6153581. PMID 30238167. Процитовано 11 січня 2021. {{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  10. Campos‐do‐Carmo, Gabriella; Ramos‐e‐Silva, Marcia (2008). Dermoscopy: basic concepts. International Journal of Dermatology (англ.). Т. 47, № 7. с. 712–719. doi:10.1111/j.1365-4632.2008.03556.x. ISSN 1365-4632. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021. 
  11. Use of Non-contact Dermatoscopy in the Diagnosis of Scabies (англійська). June 2008. Архів оригіналу за 9 липня 2011. Процитовано 21.01.2021.  {{cite news}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  12. Chuh, A.; Lee, A.; Wong, W.; Ooi, C.; Zawar, V. (2007). Diagnosis of Pediculosis pubis: a novel application of digital epiluminescence dermatoscopy. Journal of the European Academy of Dermatology and Venereology (англ.). Т. 21, № 6. с. 837–838. doi:10.1111/j.1468-3083.2006.02040.x. ISSN 1468-3083. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021. 
  13. Comma hairs: A dermatoscopic marker for tinea capitis A rapid diagnostic method. https://www.jaad.org/. NOVEMBER 01, 2008. Процитовано 11 січня 2021.  {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)