Дерусифікація в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дерусифікація в Україні — процес позбавлення від наслідків колоніального минулого, який розпочався в часи розпаду Російської імперії, але був перерваний, частково відбувся під час проведення політики коренізації, але був жорстоко придушений й врешті відновився лише після розпаду СРСР та стихійно активізувався під час ленінопаду в період Революції гідності й подальшого системного процесу декомунізації. Основним поштовхом до пожвавлення процесу також стала Російська збройна агресія 2014 року.

Одним з чинників протидії є гібридна практика русифікації, яка виявляється у формі «мовної шизофренії».

Підтримка[ред. | ред. код]

За повну дерусифікацію в Україні виступали

Події[ред. | ред. код]

2016[ред. | ред. код]

  • 17 жовтня 2016 року Міністр інфраструктури України Володимир Омелян під час апаратної наради поставив перед підлеглими завдання, що Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та інші українські аеропорти мають позбутися російської мови та комуністичних назв. Термін виконання: до 1 грудня.[6]
  • 14 грудня 2016 року Постійна комісія Київради з питань культури, туризму та інформаційної політики погодила із зауваженнями проект рішення «Про перейменування проспекту, бульварів, вулиць, провулків, уточнення назв та повернення історичної назви у місті Києві», якою пропонується уточнити назви двох вулиць та провулку. Зміни стосуються лише написання власних назв.[7]

2017[ред. | ред. код]

  • 23 травня 2017 року в газеті «Хрещатик» опубліковано ухвалені Київською міською радою «Правила розміщення рекламних засобів у місті Києві», відтак вони набули чинності. Відтоді вся реклама в столиці має бути українською мовою.[8]
  • 5 жовтня 2017 року Київрада прийняла рішення «Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики в місті Києві» й встановила, що в місті Києві мовою роботи, діловодства і документації всіх органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій комунальної форми власності, мовою офіційних оголошень і повідомлень є державна мова.[9]
  • 25 жовтня 2017 року постійна комісія Київради з питань культури підтримала уточнення назви деяких провулків та вулиць в столиці з метою їх дерусифікації.[10]
  • 26 жовтня 2017 року, в сесійній залі Переяслав-Хмельницької міської ради відбулось перше пленарне засідання 44 чергової сесії 7 скликання. Депутати міської ради результативно проголосували за повернення історичної назви місту Переяслав.[11]
  • 31 жовтня 2017 — Руська Лозова, в селі було знищено пам'ятний знак на честь «воссоєдінєнія с росією».[12]
  • 2 листопада 2017 року Житомирська обласна рада прийняла рішення про дерусифікацію сфери послуг в області. У рішенні «Про подолання наслідків радянської окупації в мовному середовищі Житомирської області»[13] рекомендується у роботі, діловодстві і документації органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій комунальної форми власності використовувати державну мову — українську. Окрім того, українською мовою мають бути рекламні оголошення, вивіски, плакати, афіші, повідомлення та інші форми аудіо-, фото-, відеорекламної продукції, цінники на товари.[14]
  • 9 листопада 2017 року в Рівному почали розгляд перейменування вулиць з російськомовними назвами.[15]
  • 15 листопада 2017 року у відповідь на інсинуації про буцімто продаж Українського культурного центру в Москві група депутатів Верховної Ради виступила з ініціативою закрити в Україні російські культурні центри, які зокрема використовуються для забезпечення легального прикриття діяльності російських спецслужб, підривної діяльності.[16]
  • 12 грудня 2017 року міська рада Черкас ухвалила рішення «Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики в місті Черкаси», згідно з яким державна мова є основною в усіх сферах життєдіяльності міста.[17]
  • 14 грудня 2017 року Київська обласна рада підтримала перейменування Переяслава-Хмельницького на Переяслав.[18] Також розглядається демонтаж пам'ятника на честь 300-річчя Переяславської ради.

2018[ред. | ред. код]

  • 15 лютого Сесія Кропивницької міської рaди ухвaлилa проект рішення «Про зaходи щодо зaбезпечення регіонaльної мовної політики». Рішення передбaчaє, що нa території містa всі нaзви устaнов, підприємств, оргaнізaцій, вивіски, плaкaти, aфіші, публічні повідомлення, реклaмні оголошення мaють бути лише укрaїнською мовою. Крім того, у всіх зaклaдaх сфери громaдського хaрчувaння обов'язковою повиннa бути нaявність меню держaвною мовою, яке першочергово зобов'язaні пропонувaти відвідувaчaм. A персонaл в першу чергу мaє спілкувaтися з клієнтaми укрaїнською й переходити нa іншу мову виключно нa прохaння споживaчів.[19]
  • 16 лютого Львівська міська рада підтримала ухвалу «Про регулювання мови обслуговування громадян у сфері надання послуг, торгівлі та здійснення інформування про товари та послуги у м. Львові». Вона рекомендує закладам харчування та обслуговування надавати послуги українською мовою, а також англійською мовою. Документом також зобов'язує усі вивіски, плакати, афіші, повідомлення та цінники у Львові виконувати державною мовою.[20]
  • 22 лютого Київська міська рада підтримала уточнення назв дев'яти вулиць і провулків Києва.
    • Овражний провулок (Солом'янський район) — Яровий провулок
    • Огуречна вулиця (Подільський) — Огіркова вулиця
    • Охотська вулиця (Голосіївський) — Мисливська вулиця
    • Охотський провулок (Голосіївський) — Мисливський провулок
    • Лагерна вулиця (Шевченківський) — Табірна вулиця
    • Молдавська вулиця (Шевченківський) — Молдовська вулиця
    • Іпсилантієвський провулок — Іпсилантіївський провулок
    • Бутишев провулок — Бутишів провулок
    • Микильський провулок (Печерський) — Микільський провулок

Уточнення назв було узгоджене з науковцями Інституту української мови.

За словами Максима Кобєлєва, активіста ініціативи «Дріжджі», уточнення назв Кріпосного провулку (Фортечний провулок, від Новопечерської фортеці) та Стрілкової вулиці (Стрілецька вже є, на Бахмутську)[21] було відхилено ще на попередніх етапах процедури через те, що їхнє перейменування не підтримали кияни під час громадських обговорень.[22] Мала місце акція з накручування голосів проти й просування цього у соціальних мережах за координції Ірини Бережної.

  • 12 квітня 2018 року Миколаївська обласна рада провалила голосування щодо скасування статусу російської мови, як регіональної, наданого у відповідності до скасованого Закону Колесніченка-Ківалова, який втратив чинність, рішенням від 7 вересня 2012 року. За це питання проголосували 23 депутати замість 33 необхідних, 19 депутатів, присутніх на сесії, взагалі не голосували.[24]
  • 12 квітня 2018 року Кременчуцька міська рада прийняла рішення «Про мову обслуговування громадян у сфері надання послуг, торгівлі у м. Кременчуці».[25]
  • 25 квітня 2018 року Одеська міська рада провалила проекти рішення, яким передбачалося внесення змін до її Регламенту, прийнятого в 2015 році на виконання норм «мовного закону» Ківалова-Колесніченка.[26]
  • 4 травня 2018 року Генічеська районна рада (Херсонська область) скасувала своє рішення про визнання російської мови регіональною на території району.[27]
  • 31 травня 2018 року Президент України Петро Порошенко під час робочої поїздки до Івано-Франківської області підписав Указ «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України»

Указом передбачено затвердження цільової програми на 2018—2028 роки, спрямованої на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, створення єдиного культурного простору України та збереження цілісності культури.

Також йдеться про створення умов для забезпечення реалізації громадянами права на одержання інформації українською мовою, в тому числі через друковані засоби масової інформації, рекламу тощо.[28][29]

  • 14 червня 2018 р. міський голова Володимир-Волинського підтримав ідею повернути першопочаткову назву населенного пункту — Володимир. Після приєднання до Російської імперії у 1795 році місто офіційно перейменоване на Володимир-Волинський (рос. Владимир-Волынский, ст. орф. Владимиръ-Волынскій), аби відрізнити його від російського Владимира-на-Клязьмі (рос. Владимир).[30]
  • 18 червня 2018 року стало відомо, що на новий навчальний рік (2018—2019) відкриття перших класів для навчання мовами нацменшин (зокрема російською) не заплановане у Луцьку та Волинській області через відсутність запитів батьків.[31]
  • 31 липня 2018 року Миколаївським окружним адміністративним судом задоволено позов першого заступника прокурора Миколаївської області про визнання протиправним та не чинним рішення Миколаївської обласної ради від 07.09.2012 № 4 "Про реалізацію вимог Закону України «Про засади державної мовної політики» у Миколаївській області.[32][33]

Топоніми[ред. | ред. код]

Мовні[ред. | ред. код]

Ідеологічні[ред. | ред. код]

Вулиці[ред. | ред. код]

Русифікаційні історичні міфи[ред. | ред. код]

Дерусифікацією є також боротьба з локальними русифікаційними історичними міфами — міфами, метою яких є так зване «обґрунтування» русифікації українських міст. До таких російських локальних історичних міфів зокрема відносяться такі міфи як «Київ завжди розмовляв російською», «Одеса — Південна Пальміра» («Північною Пальмірою» у Російській Імперії називали Санкт-Петербург), «Одеса — багатонаціональне місто», «Харків — перша столиця України» та інші.

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Україна категорично потребує повної та остаточної дерусифікації, тобто — знеросійщення
  2. Дерусифікація має бути повною
  3. а б Олександр Пономарів (2016-07-21). Українська мова в добу декомунізації й розросійщення. http://slovoidilo.com/. Слово і Діло. Процитовано 18 січня 2018. 
  4. Після декомунізації буде деколонізація. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2016-11-02. Процитовано 25 лютого 2018. 
  5. Позбутися російського: В'ятрович анонсував процес деколонізації в Україні. https://www.obozrevatel.com/. Обозреватель. 2016-11-02. Процитовано 25 лютого 2018. 
  6. Аеропорти України дерусифікують. http://www.umoloda.kiev.ua/. Україна молода. 2016-10-17. Процитовано 14 грудня 2017. 
  7. У Києві дерусифікують дві вулиці і один провулок. https://news.dt.ua/. Дзеркало тижня. 2016-12-14. Процитовано 14 грудня 2017. 
  8. Набуло чинності рішення Київради про україномовну рекламу в столиці. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2017-05-23. Процитовано 15 листопада 2017. 
  9. Рішення Київської міської ради № 166/3173 від 5 жовтня 2017 року “Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики в місті Києві“. http://www.kreschatic.kiev.ua/. Хрещатик. 2017-11-01. Процитовано 11 грудня 2017. 
  10. У Києві дерусифікують десять вулиць і провулків. https://dt.ua/. Дзеркало тижня. 2017-10-25. Процитовано 15 листопада 2017. 
  11. "Декомунізація" Переяслава: Чи дасть стародавнє місто старт дерусифікації України. https://www.depo.ua/. Depo.ua. 2017-10-27. Процитовано 29 жовтня 2017. 
  12. Pozdniakov Vadym. www.facebook.com (uk). Процитовано 2017-11-06. 
  13. Рішення від 02.11.17 № 861 “Про подолання наслідків радянської окупації в мовному середовищі Житомирської області”. https://zt.gov.ua/. Житомирська обласна рада. 2017-11-02. Процитовано 11 грудня 2017. 
  14. Житомирська обласна рада прийняла рішення про дерусифікацію сфери послуг в області. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2017-11-21. Процитовано 11 грудня 2017. 
  15. У Рівному хочуть перейменувати вулицю з російською назвою. http://radiotrek.rv.ua/. РадіоТрек. 2017-11-09. Процитовано 11 січня 2018. 
  16. Группа нардепов хочет закрыть российские культурные центры. https://petrimazepa.com/. Петро та Мазепа. 2017-11-15. Процитовано 15 листопада 2017. (рос.)
  17. Ресторани і магазини у Черкасах мають перейти на українську мову. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2017-12-29. Процитовано 6 січня 2018. 
  18. Київська облрада підтримала перейменування Переяслава-Хмельницького. https://ukr.lb.ua/. Лівий берег. 2017-12-14. Процитовано 14 грудня 2017. 
  19. У Кропивницькому зобов’язали робити рекламу українською. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2018-02-16. Процитовано 23 лютого 2018. 
  20. У Львові зобов’язали підприємців вести діяльність українською мовою. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2018-02-16. Процитовано 23 лютого 2018. 
  21. Щойно Київська міська рада підтримала наші пропозиції щодо уточнення назв вулиць столиці та приведення їх у відповідність до українського правопису
  22. Київрада проголосувала за дерусифікацію назв дев’яти вулиць і провулків. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2018-02-22. Процитовано 23 лютого 2018. 
  23. КСУ визнав неконституційним мовний закон Ківалова-Колесніченка. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2018-02-28. Процитовано 28 лютого 2018. 
  24. Миколаївська облрада не змогла забрати у російської мови статус регіональної. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2018-04-12. Процитовано 19 квітня 2018. 
  25. У Кременчуці прийняли рішення про українізацію сфери послуг. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2018-04-12. Процитовано 5 травня 2018. 
  26. Труханов може видихнути: "українізація" Одеської міськради провалилася. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2018-04-25. Процитовано 25 квітня 2018. 
  27. Райрада на Херсонщині скасувала рішення про російську мову як регіональну. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2018-05-08. Процитовано 11 травня 2018. 
  28. Президент підписав Указ «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України». http://www.president.gov.ua/. Адміністрація Президента України. 2018-05-31. Процитовано 31 травня 2018. 
  29. "Оголошуємо десятиліття української мови", - Порошенко підписав указ. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 2018-05-31. Процитовано 31 травня 2018. 
  30. "Володимир-Волинський можуть перейменувати. http://www.volynpost.com/. Волинь Post. 2018-06-16. Процитовано 16 червня 2018. 
  31. У Луцьку вперше не набиратимуть учнів в російськомовні класи. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2018-07-01. Процитовано 2 липня 2018. 
  32. Миколаївський суд позбавив російську мову статусу регіональної. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2018-07-31. Процитовано 31 липня 2018. 
  33. У Миколаєві російську мову через суд позбавили стастусу регіональної. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 2018-07-31. Процитовано 31 липня 2018. 
  34. В'ячеслав Кириленко (2018-01-30). 100 років незалежності як настанова діяти. http://www.pravda.com.ua/. Українська правда. Процитовано 30 січня 2018. 
  35. Проект Закону про державну мову

Посилання[ред. | ред. код]