Деряжний Петро Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Федорович Деряжний
Основна інформація
Дата народження 2 липня 1946(1946-07-02) (77 років)
Місце народження Калден, Німеччина
Громадянство Австралія
Професія бандурист, композитор, диригент
Інструменти бандура
Жанри Харківський спосіб гри на бандурі
Батько Деряжний Федір Михайлович[1]

Петро́ Фе́дорович Деря́жний  — український бандурист, композитор, диригент і громадський діяч. Знавець харківського способу гри на бандурі. Учень Петра Деряжного: Віктор Мішалов.[2][3]

Біографія[ред. | ред. код]

Петро Деряжний народився 2 липня 1946 р. у місті Калдені, Німеччина. 1950 р. разом із батьками Федором і Марією та сестрою Лідією емігрував до Австралії. 1966 р. оселився в Сіднеї.

Грі на бандурі почав навчати його батько Федір Деряжний. З липня 1968 р. навчався у Григорія Бажула, учня розробника харківського способу гри на бандурі Гната Хоткевича.

Закінчив інженерські студії в Сіднейському Політехнічмону Інституті, а також вокальні студії в Сіднейській Консерваторії. Диригентуру вивчав у Володимира Колесника в Канаді.

1971 р. Деряжний став художнім керівником Ансамблю бандуристів ім. Г. Хоткевича[2] та Школи гри на бандурі в Сіднеї. 1974 р. записав платівку «Кобза і пісня». У 1982—1986 рр. диригент сіднейського хору «Боян», а з 1984 р. — Українського народного ансамблю ім. Володимира Івасюка в Сіднеї.[4] У 1980—1983 рр. працював культурно-освітнім референтом СУОА.

Ансамбль бандуристів ім. Г. Хоткевича[ред. | ред. код]

Ансамбль бандуристів ім. Г. Хоткевича в Мельбурні 1971

1969 р. Петро Деряжний написав свої перші композиції для бандури «Край Козацький» (на слова Тараса Шевченка) і «Слава отаману». 1971 р. став художнім керівником Ансамблю бандуристів ім. Г. Хоткевича в Сіднеї.

Ансамбль під керівництвом П. Деряжного, який мав у доробку понад 200 концертів, виступав перед українськими та австралійськими глядачами в Сіднеї, Мельборні, Перті, Аделяїді, Ньюкастлі, Брисбені, Джілонґу та інших містах Австралії.[3]

Диригентура[ред. | ред. код]

Гастролі[ред. | ред. код]

  • Австралія (East Coast) (1970–1972) with Khotkevych Bandurist Ensemble of Sydney
  • Австралія1978-79) with quartet of bandurists
  • Північна Америка (1984–1985) solo — Edmonton, Winnipeg, Toronto, Montreal, NY, Washington
  • Італія (1985) solo — Рим
  • Україна (2008) разом з дружиною — Київ, Рівне, Харків

Композиції[ред. | ред. код]

Пісні та хорові твори[ред. | ред. код]

  • Край козаций (1969) — сл. В. Масляк
  • Слава Отаману (1969) — сл невідомого автора
  • Гамалія (1969)- сл. Т. Шевченка
  • Заспіваю (1970) — сл. Т. Шевченка
  • Ночували гайдамаки (1970) — сл. Т. Шевченка
  • Надія(1971) — сл Леся Українка
  • Генералові Чупринці (1971) — сл. — Марко Боєслав
  • Дума про Петлюру — сл. кобзар Іван Кучугура-Кучеренко
  • Кобза і пісня (1978)(Bandura and song)- сл. А. Юриняк
  • Прапор України (1978) — сл. Іван Данилчук
  • Пісне, пісне (1978) — сл. Зоя Когут
  • Очі сині — сл. П. Вакуленко
  • За селом (1982) — сл. Божена Коваленко
  • Клени, мою клени (1986) сл. Світлана Кузменко та Стефанія Гурко
  • Про матір — сл. Іван Смал-Стоцький
  • Гомін з Чигирину (1987) — сл. М. Ч.
  • Прощання1987) — сл. Божена Коваленко
  • Зажурилася смерека (1987 — поема про В. Івасюка
  • Молитва Україні (1998) — сл. Тетяна Домашенко
  • Лелеки (1998) — сл. Василь Онуфрієнко
  • Пісня про Сагайдачного (1998) — сл. Василь Онуфрієнко
  • Мгутні володарці (1999) — сл. Л. Саракула
  • Балада про орла (1999) — сл. Тетяна Волошко
  • Чумацький шлях (2000) — сл. Калав Рошко
  • Бандурі(2008) сл. Любов Забашта
  • Пісня про Отамана Зеленого (2009) — сл. Микола Щербак

Духовна музика[ред. | ред. код]

  • Літургія (1982)
  • Перший антифон — Bless the Lord, Oh my soul (1983)
  • Отче наш (1984)
  • The Small Litany No.1, 2, 3 (1985–1986)
  • The Great Eucharistic Prayer (1986)
  • Тропар Св. Володимореві1988) Присвячена 1000 ліття християнства в Україні
  • Достойно є (1988)
  • Отця і Сина (1996)
  • The Holy Communion Hymn — (1986)
  • Другий антифон Only Begotten Son (1997) Присвячено батькам
  • Третій антифон — The Beatitudes (1997)
  • Small Litany for the Catechumens (1998)
  • Придіте поклонімось (1998)
  • The Thrice-Holy Hymn — Sviatiy Bozhe (1998)
  • Алилуя, слава тобі Господи (1998)
  • Вірую (1998)
  • Відпуст (1999)
  • We have seen the True Light (2000)
  • Отче наш (2001) in memory of victims of 11th Sept. 2001 attack on NY
  • The Annunciation (1999)
  • З нами Бог (2005)

Інструментальні твори[ред. | ред. код]

Записи[ред. | ред. код]

  • «Bandura and Song» у виконанні квартета бандуристів і гітариста Віктора Маршалла. Продюсер Петро Ілик.
  • «Songs of Volodymyr Ivasiuk» у виконанні народного Ансамблю ім. В. Івасюка в супроводі ансамблю бандуристів ім. Г. Хоткевича та Віктора Буряка (фортепіано).

Церковні твори[ред. | ред. код]

  • The Plain-chant Liturgy for SATB
  • The Complex Concert Liturgy for SATB
  • The High Mass — Archiyereska Liturhia
  • Liturgy for Palm Sunday
  • Liturgy for Baptism of our Lord
  • Liturgy for Pentecost
  • Liturgy for Nativity of Our Lord
  • Liturgy for the Ascension of our Lord
  • Liturgy for the Transfiguration of our Lord
  • Liturgy for the Showing of the Holy Cross
  • Liturgy for Easter All-night Vigil
  • Liturgy for the Resurrection of our Lord (Easter Matins)
  • Liturgy for the Pre-Sanctified Gifts
  • Evening vespers for Good Friday
  • Evening vespers for Great Saturday
  • Evening vespers for Palm Sunday
  • Evening vespers for the Feast of the Holy intercession
  • Evening vespers for Nativity of our Lord
  • The Rite of Holy Matrimony
  • The Order for the Burial of a Lay Person
  • The Requiem Service — Panakhida
  • The Requiem Service for Bright Week
  • Troparion and Prokimen for The Great Lent
  • The Basic Moleben
  • Moleben to the Theotokos
  • The Order for the Blessing of a New Cross
  • The Order for the Blessing of a New Building

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Медаль Т. Шевченка (бронз) — за вклад у розвитку та популяризації Української музики в Австралії
  • Медаль Т. Шевченка (золото) — за вклад у розвитку та популяризації Української музики в Діаспорі
  • Козацький хрест Слави (бронз) — за послуги українській громаді
  • Козацький хрест Слави (срібло) — за послуги українській громаді
  • Козацький хрест Слави (золото) — за послуги українській громаді
  • Козацький хрест Слави (золото) — другий ступінь — за послуги українській громаді
  • Медаль СУОА (срібло) — for service to the community in the arts
  • Медаль СУОА (золото) — for service to the community in the arts
  • Грамота  — Рівне, Україна — за послуги кобзарстві в діаспорі.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Encyclopedia of Ukrainians in the Diaspora — 1995.
  • Українці в Австралії — K. 2001.
  • г. Вільна думка — Сідней, Австралія
  • г. Церква і життя — Мельбурн, Австралія.
  • Мішалов В. Ю. Харківська бандура — Культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті — (Серія Слобожанський світ)— Харків,- Торонто, 2013. − 368 с.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. різні автори Енциклопедія сучасної УкраїниІнститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
  2. а б Ансамбль бандуристів ім. Гната Хоткевича в Сіднеї. Новий обрій, Альманах № 5. Ластівка. 1974. с. 133.
  3. а б Ансамбль бандуристів ім. Гната Хоткевича в Сіднеї під кер. Петра Деряжного.. Новий обрій, Альманах № 6. Ластівка. 1980. с. 39. ISBN 0-9595837-3-4.
  4. Український Народній Ансамбль ім. Володимира Івасюка (Сідней, Австралія). Український Народній Ансамбль ім. Володимира Івасюка (Сідней, Австралія). ukrmusic.org. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 22 січня 2017.