Дерінкую

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дерінкую (тур. Derinkuyu - «глибокий колодязь») - найбільша підземна споруда в Каппадокії, знаходиться в районі Дерінкую за 29 км від Невшехіра. Місто було відкрито в 1963 р., лише частково досліджене і було відкрите для доступу туристів в 1965 р.

Підземне місто було побудоване в VI-Х століттях. Зараз для вільного доступу відкрито всього 10% території. У місті є кімнати, вентиляційні труби, каплиці і колодязі. Вниз веде тунель висотою 160-170 метрів. По боках від тунелю розташовані порожні камери. Вертикальні вентиляційні шахти (всього 52) внизу доходять до ґрунтових вод і раніше служили одночасно колодязями.

Дерінкую - одне з численних підземних міст Каппадокії, яких налічується близько 50. Деякі з них вже почали досліджувати, інші чекають своєї черги. Дерінкую найбільш досліджене з них. Якщо Сакликент «Невидиме місто» чисто символічно, то Дерінкую - підземне місто у повному сенсі цього слова. По території воно займає площу близько 4 × 4 км, заглиблюючись приблизно на 55 м під землю. Передбачається, що місто має близько 20 поверхів, однак поки досліджено лише 8 з них. Вважається, що в Дерінкую могло одночасно проживати до 50 000 людей!

Сходи в підземному місті Деринкую, Каппадокія, Туреччина

На думку істориків, будівництво підземного міста було розпочато ще хеттами близько 2 000 років до н.е. З якою метою вони почали це підземне будівництво, досі залишається загадкою. Перші християни розбудували і довели до досконалості розпочате хеттами. Для них підземний місто стало надійним притулком від гонителів християнської віри римлян і звірячих нападок різних кочових племен, що бачили в Каппадокії, завдяки торговому шляху, ласий шматочок.

У підземному місті досконало було продумано все необхідне для життєзабезпечення. Повітрям місто насичують 52 вентиляційні шахти, тому навіть на нижніх рівнях дихається легко. Воду отримували з тих же шахт, оскільки, йдучи на глибину до 85 м, вони досягали ґрунтових вод, служачи колодязями. Температура в місті тримається +13 - +15 °C. Всі зали та тунелі досить добре освітлені. На перших поверхах міста розташовувалися місця хрещення, місіонерські школи, склади, кухні, їдальні та спальні кімнати, хліви для тварин і винні льохи. На третьому і четвертому поверхах - збройові склади. Тут же знаходилися церкви і храми, майстерні тощо. На восьмому поверсі - «Конференц-зал».

Підземне місто Дерінкую

З приводу того, чи жили тут люди постійно або періодично - думки розходяться. Одні стверджують, що жителі підземного міста виходили на поверхню тільки для обробітку ланів. Інші вважають, що люди жили в наземному селищі і ховалися під землю тільки під час набігів. У кожному разі, місто має безліч потайних ходів (близько 600), які мали вихід на поверхню в різних місцях, в тому числі, і в наземні хатини. Мешканці Дерінкую також подбали про те, щоб максимально захистити місто від проникнення загарбників. У разі небезпеки, ходи завалювалися величезними валунами, зрушити які могли тільки зсередини 2 людини. Навіть якби загарбники якимось неймовірним чином змогли потрапити на перші поверхи міста, система була продумана так, що входи на нижні поверхи намертво блокувалися. До того ж, не знаючи міста, загарбники просто заблукали б у цих нескінченних лабіринтах, так і не зумівши вибратися назовні. У той час, як населення могло спокійно перечекати грозу на нижніх поверхах або вибратися на поверхню в інших місцях. Наприклад, у такому ж підземному місті Каймакли, до якого вів підземний 9-км тунель.

Яким же чином людям вдалося створити таке грандіозне підземне місто у скелі? Все завдяки надзвичайним властивостям туфів - вони добре піддаються обробці, а під впливом повітря набувають величезну міцність. Тому протягом століть люди використовували цю унікальну природну особливість Каппадокії для створення печерних жител або підземних міст.

Підземне місто Дерінкую

У Дерінкую вирувало активне життя аж до VIII століття. Потім місто довгі століття було в забутті, практично втрачене, поки його випадково не виявили в 1963 році. Місцеві фермери, мабуть не розуміючи справжню цінність знайденого, використовували ці добре вентильовані приміщення як склади для зберігання овочів до тих пір, поки місто не досліджували і не стали використовувати в туристичних цілях. Хоча для огляду туристів доступна лише мала частина - близько 10% міста, але і цього цілком достатньо для яскравих вражень! Для безпеки туристів зайві ходи перекриті і розставлені вказівники, тому заблукати неможливо. Єдині незручності - досить вузькі, низькі (160-170 см) коридори, через що пересуватися доводиться на напівзігнутих і сходи з 204 сходинок (підйом з нижнього поверху), які складно осилити.

Вхід до підземного міста Дерінкую знаходиться в одноповерховому будинку в однойменному селищі, розташованому посеред плоскогір'я на висоті 1355 м над рівнем моря за 26 км на південь від Невшехіра.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Dorn, Wolfgang. Zentralanatolien.