Десантно-штурмові війська України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Десантно-штурмові війська
Збройних сил України
Емблема Десантно-штурмових військ Збройних сил України
Засновано 1992
Країна  Україна
Вид ЗСУ Збройні сили
Роль повітрянодесантні війська
Штаб командування м. Житомир
в/ч А3771
Прізвиська Єноти [⇨]
Оборонець Архістратиг Михаїл
Гасло «Завжди перші!»
Прапор
Річниці 21 листопада
Війни/битви

Миротворчі місії

Російсько-українська війна
Вебсайт dshv.mil.gov.ua
Командування
Командувач Бригадний генерал
Скибюк Ігор Анатолійович
Знаки розрізнення
Прапор
Нарукавний знак
Беретний знак

Медіафайли на Вікісховищі

Деса́нтно-штурмові́ війська́ Збро́йних сил Украї́ни (абревіатура ДШВ ЗСУ) — окремий рід військ у складі Збройних сил України, призначений діяти як повітряний десант, а також для виконання бойових завдань у тактичному та оперативному тилу ворога. До складу військ входять повітрянодесантні, аеромобільні та штурмові частини.

До 2012 року мали назву Аеромобільні війська (АеМВ), у 2012—2017 роках — Високомобільні десантні війська (ВДВ). До 2016 року рід десантних військ входив до складу Сухопутних військ.[⇨]

Лондонський Міжнародний інститут стратегічних досліджень у своєму виданні The Military Balance 2023 року зазначає, що ДШВ ЗСУ налічує 30 000 військовослужбовців (7 бригад і 1 на стадії формування, 1 полк, 1 окремий артилерійський дивізіон). ДШВ ЗСУ мають на озброєнні танки (Т-80), понад 166 бронетранспортерів (БТР-Д, БТР-3, БТР-4, БТР-80, Дозор-Б, Oncilla, VAB, Kirpi), 70 бойових машин десанту (БМД-1, БМД-2), бронеавтомобілі (Bushmaster, IVECO LMV, KrAZ Spartan, MLS Shield, Новатор), артилерію (2С1 «Гвоздика», 2С3 «Акація», БМ-21 «Град», Д-30, 2С9 «Нона», 120-мм міномети), засоби ППО (Стріла-10, Piorun, ЗУ-23-2).[1]

Десантно-штурмові війська перебувають у постійній бойовій готовності і є наймобільнішим родом військ, який спроможний виконувати будь-яке завдання в різних умовах.

Доктрина застосування[ред. | ред. код]

Основними завданнями ДШВ визначені:[2]

  • порушення управління військами і роботи тилу противника;
  • унеможливлення планомірного використання резервів противником;
  • боротьба з повітряними десантами і угрупуваннями противника, що прорвалися;
  • заняття і утримання важливих об'єктів і рубежів з метою забезпечення безперешкодного і своєчасного оперативного розгортання власних військ та сил у визначених операційних зонах, районах.

Крім основних завдань ДШВ можуть брати участь у боротьбі з незаконними збройними формуваннями, міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, заходах щодо здійснення захисту життя і здоров'я громадян та об'єктів державної власності за межами України та виконувати інші завдання, визначені законами України.

Історія[ред. | ред. код]

Рід десантних військ Збройних сил України був створений після проголошення незалежності України на основі частин і з'єднань повітрянодесантних військ СРСР, які дислокувалися на території країни на момент розпаду СРСР. З'єднання та частини входили до складу Збройних Сил України поступово, в період з 1 січня 1992 року до початку літа 1993 року.

1999 року Президентом України була затверджена дата Дня аеромобільних військ — 2 серпня.[3]

27 липня 2012 підписано розпорядження[4] про присвоєння аеромобільним військам ЗС України назви «Високомобільні десантні війська», таким чином відновили радянську абревіатуру «ВДВ».

У 2015 році аеромобільні бригади Високомобільних десантних військ були підсилені танковими підрозділами, таким чином перетворивши їх на десантно-штурмові. Кожна з п'яти бригад мала отримати по танковій роті. Для посилення ВДВ були обрані танки Т-80, що завдяки газотурбінному двигуну мали перевагу у швидкості і маневровості у порівнянні з Т-64.[5][6][7]

У 2016 році виведено зі складу Сухопутних військ та сформовано як окремий рід військ.[8]

В травні 2017 року концерн Укроборонпром підготував чергову партію танків Т-80, які пройшли капітальний ремонт, для передачі десантним військам.[9]

У червні 2017 року проведено перші від відновлення незалежності військові навчання зі стрільбами реактивної артилерії безпосередньо з поромів на воді: підрозділи 95-ї бригади форсували Дніпро.[10][11]

Наприкінці жовтня 2017 року Командування ВДВ повідомило про затвердження ребрендингу та нової дати професійного свята. Назву змінено на: Десантно-штурмові війська, професійне свято: новостворені Десантно-штурмові війська відзначатимуть 21 листопада, в День архістратига Михаїла.[12][13]

21 листопада 2017 року проведено урочисту церемонію на Михайлівській площі в Києві, під час якої п'ятий Президент України й військове командування вручили нову символіку:[14][15][16][17]

  • проведено церемонію заміни блакитного берета на берети кольору марун разом із новим беретним знаком.[18]
  • Вручено штандарт командувача десантно-штурмових військ
  • Вручено прапор роду військ
  • Встановлено текст клятви десантника

У травні 2019 року у військах офіційно дозволили використання парашутних систем Т-11, Intruder RA-360 и Hi-5, а також систем десантування вантажів «MicroFly II» и «FireFly» іноземного виробництва.[19]

Структура[ред. | ред. код]

1990[ред. | ред. код]

1993[ред. | ред. код]

Станом на 1 червня 1993 року угруповання повітряно-десантних військ на території України існувало у складі:

2001[ред. | ред. код]

У 2001 році аеромобільні війська складались з:[20]

Підрозділ в/ч # Розташування Статус
Командування 1-ша аеромобільна дивізія А0220 Болград розформовано у 2003 році
25-та повітрянодесантна бригада А1126 Гвардійське (Дніпропетровська область)
45-та аеромобільна бригада А1533 Болград з 2003 року — 16-та механізована бригада
розформовано у 2006 році
27-ма механізована бригада А0664 Білгород-Дністровський розформовано у 2004 році[21]
91-й артилерійський полк А0242 Веселий Кут
95-та окрема аеромобільна бригада А0281 Житомир
79-й окремий аеромобільний полк А0224 Миколаїв
80-й окремий аеромобільний полк А0284 Львів
1-ша аеромобільна дивізія
Окрема бригада
Окремі полки

2008[ред. | ред. код]

2018[ред. | ред. код]

 Командування Десантно-штурмових військ А3771, м. Житомир

Склад десантно-штурмових військ Збройних сил України[22]
Назва частини Емблема Місце дислокації Підпорядковані окремі батальйони
25-та окрема повітрянодесантна бригада смт Гвардійське
Дніпропетровська область
45-та окрема десантно-штурмова бригада м.Болград,
Одеська область
46-та окрема десантно-штурмова бригада м.Полтава
Полтавська область
79-та окрема десантно-штурмова бригада м.Миколаїв
Миколаївська область
80-та окрема десантно-штурмова бригада м.Львів
Львівська область
81-ша окрема аеромобільна бригада м. Краматорськ
Донецька область
95-та окрема десантно-штурмова бригада м.Житомир
Житомирська область
5 батальйонна тактична група с. Терентіївка
Полтавська область
23 окремий танковий батальйон (розформовано) с. Великий Кобилин
Житомирська область
148 окремий гаубичний самохідний артилерійський дивізіон м.Житомир
Житомирська область
Навчальні частини[22]
Назва частини Емблема Місце дислокації Підпорядковані військові частини
199-й навчальний центр м.Житомир
Житомирська область
Частини забезпечення[22]
Назва частини Емблема Місце дислокації Підпорядковані військові частини
Комендатура десантного забезпечення[23]
132-й окремий розвідувальний батальйон смт. Озерне
Житомирська область
102-й окремий склад зберігання повітрянодесантної техніки та майна[24] м.Житомир
Житомирська область
135-й окремий батальйон управління[24] м.Житомир
Житомирська область
232-га об'єднана база забезпечення Вінницька область
347-й інформаційно-телекомунікаційний вузол[22] м.Житомир
Житомирська область
Військово-топографічна служба[22]
Назва частини Емблема Місце дислокації Підпорядковані окремі батальйони
124-та топографічна частина[22] м.Житомир
Житомирська область

2023[ред. | ред. код]

Навчальні частини[22]

Частини забезпечення[22]

  • 124-та топографічна частина, А1977
  • 25-й гарнізонний будинок офіцерів Десантно-штурмових військ
  • 12-й центр забезпечення охорони державної таємниці, А4223

Чисельність[ред. | ред. код]

Українські десантники на навчаннях «Saber Junction-2018»

У 2016 році Командування, ще ВДВ, планувало збільшити штатну чисельність військ до 30000 осіб до 2020 року[25].

Лондонський Міжнародний інститут стратегічних досліджень у своєму виданні The Military Balance 2021 року зазначає, що ДШВ ЗСУ налічує 20000 військовослужбовців. Вони організовані у 7 бригад (1 повітрянодесантну, 5 десантно-штурмових і 1 аеромобільну) і 1 окремий дивізіон артилерії[26].

На кінець 2021 року польський портал Defence24 оцінював чисельність ДШВ ЗСУ в 16000 військовослужбовців[27].

Навчальні заклади[ред. | ред. код]

Командування[ред. | ред. код]

Штандарт командувача
Командувачі
Начальники штабу
Перші заступники
Начальники управління бойової підготовки
Начальники повітрянодесантної служби
Начальники управління ракетних військ та артилерії
Заступники з матеріально-технічного забезпечення
Начальники відділу по роботі з особовим складом

Традиції[ред. | ред. код]

Професійне свято[ред. | ред. код]

Берети ДШВ, 2017 рік

З 2017 року новостворені Десантно-штурмові війська відзначають своє професійне свято 21 листопада, в День архістратига Михаїла — верховного командувача Божого війська у битві проти нечистих сил[12]. Свято встановлено в Україні згідно з Указом Президента України «Про День Десантно-штурмових військ Збройних Сил України» від 21 листопада 2017 р. № 380/2017.

У попередні роки, в 1999—2017, День високомобільних десантних військ відзначався щороку 2 серпня. Свято встановили в Україні згідно з Указом Президента України «Про День аеромобільних військ» від 2 серпня 1999 р. № 937/99. На підставі Указу Президента України від 27 липня 2012 року № 457 «Про День високомобільних десантних військ» змінено його назву, відповідно до зміни назви роду військ.

Прізвиська[ред. | ред. код]

Одне з прізвиськ українських десантників — єноти[39][40][41]. Це знайшло відображення у сувенірній продукції десантних військ, ілюстраціях[42]. Єнотами назвав десантників і президент України у вересні 2018[43][44].

Вшанування[ред. | ред. код]

11 вересня 2021 року Національний банк України випустив ювілейну монету номіналом 10 гривень, присвячену Десантно-штурмовим військам ЗСУ, яка входить серії монет «Збройні сили України»[45].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. The Military Balance, 2023, с. 203—204.
  2. Основними завданнями ДШВ визначені. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 17 січня 2018. 
  3. Указ Президента України № 937 від 1999
  4. Управління преси та інформації МОУ: На базі повітряно-десантної частини та аеромобільних військ створені високомобільні десантні війська (ВДВ) Збройних сил України [Архівовано 6 квітня 2014 у Wayback Machine.][недоступне посилання]
  5. Десантники получили первую партию газотурбинных танков Т-80. ЛІГА.Новости. 9 липня 2015. Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 30 грудня 2016. 
  6. Т-80 підсилить десантників. Понад 50 танків пішли у ВДВ - Народна армія. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 30 грудня 2016. 
  7. Обкатка танка Т-80 ВДВ Украины. ФОТОРЕПОРТАЖ. Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 30 грудня 2016. 
  8. Основні показники реформування Міністерства оборони та Збройних Сил у 2016 році. Ukrainian Military Pages. 4 серпня 2017. Архів оригіналу за 7 вересня 2020. Процитовано 7 лютого 2021. 
  9. “Укроборонпром” підготував для десантників чергову партію “летючих” танків Т-80 – відео випробувань. http://wartime.org.ua. Військова панорама. 22 травня 2017. Архів оригіналу за 28 травня 2017. Процитовано 30 травня 2017. 
  10. Унікальний досвід: під час навчань ВДВ вперше в історії ЗСУ “Гради” вдарили з поромної переправи. http://mil.in.ua. Український мілітарний портал. 22 червня 2017. Архів оригіналу за 25 червня 2017. Процитовано 22 червня 2017. 
  11. Бойові стрільби, десантування, багатокілометрові марші та подолання різних перешкод здійснили воїни 95 окремої десантно-штурмової бригади ВДВ на кількох військових полігонах.. http://www.vdv.mil.gov.ua. Високомобільні десантні війська України. 16 червня 2017. Архів оригіналу за 13 липня 2017. Процитовано 22 червня 2017. 
  12. а б Замість ВДВ будуть Десантно-штурмові війська. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 1 листопада 2017. Архів оригіналу за 1 листопада 2017. Процитовано 1 листопада 2017. 
  13. Михайло Забродський: Час змін настав - ВДВ ЗСУ змінять назву, форму та свято (відео). http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 3 листопада 2017. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 3 листопада 2017. 
  14. Виступ Президента України під час урочистої церемонії перейменування Високомобільних десантних військ у Десантно-штурмові війська Збройних Сил України та встановлення Дня Десантно-штурмових військ ЗСУ. http://www.president.gov.ua/. Адміністрація Президента України. 21 листопада 2017. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 21 листопада 2017. 
  15. Замість ВДВ в Україні будуть Десантно-штурмові війська. http://www.bbc.com/. BBC Україна. 21 листопада 2017. Архів оригіналу за 24 листопада 2017. Процитовано 21 листопада 2017. 
  16. Затверджено емблему, девіз і прапор Десантно-штурмових військ ЗС України. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 21 листопада 2017. Архів оригіналу за 24 листопада 2017. Процитовано 21 листопада 2017. 
  17. Десантно-штурмові війська - тепер офіційно. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 21 листопада 2017. Архів оригіналу за 24 листопада 2017. Процитовано 21 листопада 2017. 
  18. Глава держави: Відсьогодні українські десантники носитимуть темно-бордові берети – кольору крові своїх побратимів, пролитої в боях за Україну. http://www.president.gov.ua/. Адміністрація Президента України. 21 листопада 2017. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 21 листопада 2017. 
  19. Наказ міністерства оборони України № 222 від 8 травня 2019 р. «Про допуск до експлуатації у Збройних Силах України окремих зразків військової техніки»
  20. (рос.) № 477-р від 3 грудня 2001 року "Про шефство Дніпропетров [Архівовано 3 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
  21. Розформовані військові частини. Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 6 червня 2016. 
  22. а б в г д е ж и к Високомобільні десантні війська. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. Архів оригіналу за 2 вересня 2016. Процитовано 9 листопада 2016. 
  23. а б У владі неба. В Десантно-штурмових військах сформований новий підрозділ. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 3 вересня 2018. 
  24. а б в Структура ВДВ. http://www.vdvua.net/. Архів оригіналу за 25 серпня 2016. Процитовано 27 серпня 2016. 
  25. Десантно-штурмові війська. Сучасний стан та перспективи розвитку. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 5 квітня 2020. 
  26. The Military Balance, 2021, с. 211.
  27. "Крилата піхота" України готується до нових рейдів у тилу ворога. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022. 
  28. Хто командує українськими військами на Донбасі: головні особи. ukr.segodnya.ua (укр.). Процитовано 14 вересня 2019. 
  29. «Крилаті піхотинці» вдосконалюють рівень професійної майстерності. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 14 вересня 2019. 
  30. Президент присвоїв звання Героя України чотирьом військовим командирам. Сайт Президента України. 23 березня 2015. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 23 березня 2015. 
  31. генерал-лейтенант Забродський Михайло Віталійович. http://www.vdvua.net/. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016. 
  32. Начальнику штабу – першому заступнику командувача Високомобільних десантних військ Збройних Сил України полковнику Ковальчуку Андрію Трохимовичу присвоєно чергове військове звання «генерал – майор». http://www.vdvua.net/. 19 жовтня 2016. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016. 
  33. генерал-майор Содоль Юрій Іванович. http://www.vdvua.net/. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016. 
  34. Заступник начальника Генштабу ЗС України представив особовому складу командування ДШВ нового командувача. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 21 серпня 2019. Процитовано 8 грудня 2019. 
  35. полковник Іванов Володимир Станіславович. http://www.vdvua.net/. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016. 
  36. полковник Галушкін Юрій Алімович. http://www.vdvua.net/. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016. 
  37. полковник Щербань Павло Ростиславович. http://www.vdvua.net/. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016. 
  38. полковник Павлушенко Станіслав Миколайович. http://www.vdvua.net/. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016. 
  39. Словник фронтового сленгу: Ніштяки, нора та нацики. www.depo.ua (англ.). Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 20 жовтня 2018. 
  40. Житомирські десантники зірвали навчання військ НАТО й повергнули в шок американських бойових офіцерів, які, здається, бачили все - News DKS - Новости и инфо Житомира. news.dks.com.ua (ru-ru). Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 20 жовтня 2018. 
  41. Бирюков рассказал военную "сказку про енотов" и массовом самоубийстве боевиков (рос.). Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 20 жовтня 2018. 
  42. М'яка іграшка Єнот. kapterka.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018. 
  43. Молодці, "єноти" - Порошенко про успіхи десантників на навчаннях Saber Junction (укр.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018. 
  44. Українські десантники захопили італійських спецназівців: фото операції. Розслідування (укр.). Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018. 
  45. Десантно-штурмові війська Збройних Сил України. old.bank.gov.ua. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021. 

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Довідники[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Відео[ред. | ред. код]