Дессау

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Дессау (нім. Dessau) — місто в Німеччині. У 2007 році шляхом об'єднання міст Дессау та Росслау було створено місто Дессау-Росслау.

Дессау вперше згадується в 1213 році. Стає важливим центром в 1570 році, коли було засновано князівство Ангальт. Дессау став столицею цього утворення всередині Священної Римської імперії. Ангальт розпався в 1603 році, розділившись на чотири - пізніше п'ять - князівств Ангальт. Дессау стає столицею міні-держави Ангальт-Дессау, що існувала до 1918 року.

Дессау відомий своїм коледжем архітектури Баугаус, що переїхав сюди (1925) після того, як був змушений закритися в Веймарі. Багато відомих художників були викладачами в Дессау в наступні роки, в тому числі Вальтер Гропіус, Пауль Клее та Василь Кандінський. Через тиск нацистів Баугаус закрився в 1931, і відкрився знову тільки в 1986 році.

Місто, в якому розміщувалися заводи з виробництва літаків Junkers, було майже повністю зруйноване після повітряних нальотів союзників у Другій світовій війні 7 березня 1945 року, за шість тижнів до того, як американські війська зайняли місто. Вночі 520 важких британських бомбардувальників Ланкастер скинули на густонаселений центр Дессау близько 1700 тонн фугасних і запалювальних бомб. В результаті нападу загинуло близько 700 осіб, знищено 80% забудованої міської території; в старому місті майже 97% всіх будівель було повністю зруйновано або незворотно пошкоджено. Історичне місто з його церквами, замками, багатьма громадськими будівлями було майже повністю втрачено. Дуже висока ступінь руйнування тут стала результатом комбінованого застосування запальних і фугасних бомб.[1] Потім місто було перебудоване з типовою для НДР бетонно-плитковою архітектурою і стало великим промисловим центром Східної Німеччини. З об'єднанням Німеччини в 1990 багато історичних будівель були відновлені.

Композитор Курт Вайль народився в Дессау. Дессау також батьківщина філософа Мозеса Мендельсона, і Леопольда I, князя Ангальт-Дессау, прусського фельдмаршала.

Світлини[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Renate Kroll: Schicksale deutscher Baudenkmale im zweiten Weltkrieg. Hrsg. Götz Eckardt, Henschel-Verlag Berlin, 1978. Band 2, S. 305–323