Детектор медіа
 | Частина інформації в цій статті застаріла. |
| Детектор медіа | |
|---|---|
 | |
| Посилання | detector.media  |
| Гасло (девіз) | Watchdog українських ЗМІ |
| Тип | інтернет-видання |
| Мови | українська, російська (окремі публікації) |
| Власник | ГО «Детектор медіа» |
| Започатковано | 2016 (9 років) |
| Стан | активний |
| Рейтинг Alexa | 813 (лип. 2020, Україна)[1] |
| Ключові особи | шеф-редактор: Наталія Лигачова |
| Адреса офісу | Київ |
«Детектор медіа» (стилізовано як дете́ктор медіа) — українська громадська організація, яка є власником однойменного інтернет-видання та правонаступником ГО «Телекритика»[2].
Головою ГО «Детектор медіа» та шеф-редактором сайту «Детектор медіа» є Наталія Лигачова-Чернолуцька[2]. Заступниця шеф-редактора — Світлана Остапа[3]. Організація є учасником коаліції Реанімаційний пакет реформ[4].
Інтернет-видання «Детектор медіа» зʼявилося 8 лютого 2016 року.[5] Основним напрямком його діяльності стало інформування про новини світу та, зокрема, медіаринку в контексті політичних та соціальних процесів. Важливою складовою «ДМ» є аналіз і критика роботи українських ЗМІ та сприяння медіаграмотності читачів.[6][7]
Пріоритетними темами «Детектора медіа» є провадження медіареформ, створення та зміцнення незалежного суспільного мовлення, викриття корупції у медіасфері, моніторинг роботи державних та регулятивних органів галузі, сприяння підвищенню медіаграмотності населення, протидія перетворенню ЗМІ на засоби пропаганди.[7] Новини на сайті стосуються не лише медіа, але й життя журналістів, політв'язнів, соцмереж, кіно, книжок тощо.
За відвідуваністю сайт Detector.media займав №79 497 місце у світі, №1 495 місце в Україні та №7 617 місце у світі в категорії «Новини і медіа». Основна аудиторія — Україна, звідки приходить 90% трафіку.[8]
3 січня 2022 року доступ до сайту заблоковано в Росії[9]. Причиною стала новина про блокування в Росії інтерв'ю видання Hromadske з правозахисником і членом забороненої в РФ партії «Хізб ут-Тахрір» Гасаном Гаджиєвим, опубліковане 2016 року. Рішення про блокування було ухвалено у квітні 2015 року, але доступ для РФ заблокували в грудні 2021 року[10].
2023 року видання опублікувало інтерактивну українську Мапу рекомендованих медіа, створену у співпраці з Інститутом масової інформації[11][12].
- ↑ Detector.media Traffic, Demographics and Competitors [Архівовано 16 червня 2018 у Wayback Machine.] на сайті Alexa
- ↑ а б Громадська організація «Детектор медіа» — це впливовий аналітичний центр та медійна платформа. MediaSapiens. Архів оригіналу за 4 червня 2018. Процитовано 7.06.2018.
- ↑ Редакція порталу Detector Media. Детектор медіа (укр.). 26 липня 2019. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 25 березня 2024.
- ↑ go. rpr.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 15 серпня 2018.
- ↑ Лигачова зі своєю командою запустила інтернет-видання “Детектор медіа”. Інститут масової інформації. 09.02.2016. Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 07.06.2018.
- ↑ Команда ГО «Телекритика» запускає інтернет-видання «Детектор медіа». Sostav.ua. 2 грудня 2015. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 7.06.2018.
- ↑ а б Сайт «Детектор медіа» запрацював в бета-версії. МедіаБізнес. 10.02.2016. Архів оригіналу за 16.06.2018. Процитовано 7.06.2018.
- ↑ Detector.media [Архівовано 1 липня 2020 у Wayback Machine.] на сайті SimilarWeb (англ.)
- ↑ «Детектор медіа» заблокували в Росії. Детектор медіа. 3 січня 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 24 червня 2022.
- ↑ Реестр запрещенных сайтов. Роскомсвобода (рос.).
- ↑ Презентація Мапи рекомендованих медіа. Укрінформ. 18 вересня 2023. Процитовано 10 червня 2024.
- ↑ Мапа рекомендованих медіа. Методологія - Детектор медіа. detector.media. Архів оригіналу за 21 травня 2024. Процитовано 19 червня 2024.
{{cite web}}: Недійсний|мертвий-url=dead(довідка)
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Запуск сайту «Детектора медіа» |
|
Це незавершена стаття про вебсайт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |