Децим Юній Сілан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Децим Юній Сілан
лат. Decimus Iunius Silanus
Народився 2 століття до н. е.
Громадянство
(підданство)
Стародавній Рим
Діяльність політик, військовослужбовець
Володіє мовами латина
Посада еділ, давньоримський сенатор[d][1] і консул[1]
Батько Марк Юній Сілан
Родичі Публій Сервілій Ватия Ісаврік
У шлюбі з Сервілія Цепіона
Діти Юнія Секунда[d], Юнія Терція і Марк Юній Сілан

Децим Юній Сілан (103 — 60 рр. до н. е.) — політичний діяч пізньої Римської республіки, прихильник оптиматів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з роду нобілів Юніїв. Син Марка Юнія Сілана, консула 109 року до н. е. У 74 році обраний до колегії понтифіків. У 70 році до н. е. його обрано курульним еділом, а у 67 році до н. е. став претором.

Після обрання консулом на 62 рік до н. е. разом з Луцієм Ліцинієм Муреною. У сенаті вніс пропозицію про вищу міру покарання для прихильників Луція Сергія Катіліни. У відповідь Гай Юлій Цезар вказав на те, що незаконно страчували римських громадян без суду. На це Сілан вказав, що мав на увазі під вищою мірою тюремне ув'язнення. Домігся прийняття власного закону Ліцинія — Юнія стосовно зберігання копій усіх законодавчих актів у скарбниці.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Сервілія Цепіона (? — 42 рік до н. е.)

Діти:

Джерела[ред. | ред. код]

  • Hans Georg Gundel: Iunius I. 24. // Der Kleine Pauly (KlP). Band 2, Stuttgart 1967, Sp. 1556. (нім.)
  1. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3