Джалілова Алла Абдулгаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джалілова Алла Абдулгаївна
Основна інформація
Дата народження 21 листопада 1908(1908-11-21)
Місце народження Тифліс, Російська імперія
Дата смерті 12 квітня 1992(1992-04-12) (83 роки)
Місце смерті Москва, Росія
Громадянство Російська імперія, СРСР і Росія
Професії балерина, артист балету
Нагороди
орден «Знак Пошани»

Алла Абдулгаївна (Гаївна) Джалілова (5 (21) листопада 1908, Тбілісі — 1992, Москва) — радянська артистка і педагог, солістка балету Великого театру (1927—1951), перша дагестанська балерина. Заслужена артистка Дагестанської АРСР (1951 р.).

Біографія[ред. | ред. код]

Батько Алли Джалилової, Абдулгай Абдулович (Абдулджалілович), був одним з небагатьох ахтинців, які отримали в дореволюційний час вищу освіту. Після закінчення Ахтинської школи він поїхав вчитися до Ставропольської гімназії (знаменитий Пушкінський випуск). Там він подружився з Софією Миколаївною Заїчевською. У 1900 році Абдулгай вступив на юридичний факультет Московського університету. У 1903 році Абдулгай відправився працювати до вірменського міста Каре (нині Туреччина)[1]. Пізніше він одружився на Софії Заїчевській, яка прибула до Москви. У 1908 році в Тифлісі з'явилася на світ донька Алла. Мала також брата Бакі та сестру Айшу[2].

Батько Алли чудово грав на кларнеті, потім пускався в танок, залучаючи до неї дружину і дитину. Батьки Алли помітили її тяжіння до танців і зробили все, щоб розвинути музичний слух і вокальні здібності дівчинки, і навчити її плавним рухам гірської лезгинки[3].

Після закінчення третього класу батьки взяли дочку з собою до Москви. Тут вона вперше отримала можливість побувати у Великому театрі. У 1920 році Алла Джалілова вступила до Московського хореографічного училища. Потім її прийняли до балетної школи Великого театру, у якій вона зосередила свої зусилля на національних («характерних») танцях. Перші уроки вона отримала від Олександра Горського та Ольги Некрасової. Потім Алла потрапила до класу Василя Тихомірова, завдяки вимогливості і турботі якого відточувалася і удосконалювалася майстерність юної балерини[3].

Працювала у Великому театрі. З 1933 року поєднувала роботу артистки балету з педагогічною діяльністю. Більше 20 років викладала в школі балету Великого театру СРСР[4].

Великий театр[ред. | ред. код]

Завдяки таланту, наполегливості та наполегливій праці Алли Джалилової її зарахували до трупи Великого театру. Дуже скоро з артистки кордебалету вона стала солісткою театру. У 1927 році вона вперше виступила як артистка балету в опері Рубінштейна «Демон», виконавши лезгінку — танець цариці Тамари[5]. За словами її брата Баки, швидше за все, саме цей танець полонив її майбутнього чоловіка, який, побачивши її якось на сцені, став регулярно відвідувати всі її вистави. Після «Лезгінки» в «Демоні» їй доручили індійський танець в опері Деліба «Лакме» та іспанський танець в опері Бізе «Кармен». Виступала в балетах Асаф'єва «Бахчисарайський фонтан», Л. Мінкуса «Дон Кіхот», А. Бородіна «Князь Ігор», С. Прокоф'єва «Попелюшка» та десятках інших балетів російських і зарубіжних класиків[1][6].

До 1951 року працювала балериною Большого театру. Найулюбленішими її ролями були «Лезгінка» в «Демоні», Чайка в «Лебединому озері» Петра Чайковського і танець Мерседес в «Дон Кіхоті» Мінкуса[3].

У роки німецько-радянської війни трупа Великого театру була евакуйована до Куйбишева (нині Самара). Алла Джалілова разом з іншими артистами Великого театру дала сотні концертів у воюючих частинах на фронті і в тилу. Виступала перед пораненими в палатах госпіталів. У повоєнні роки Алла Джалілова брала участь у шефських концертах для трудівників сільського господарства[3].

З трупами Великого театру Алла Джалілова побувала у Владивостоці, Баку, Казані, Єревані, Ташкенті та інших містах Радянського Союзу. У 1951 році була запрошена до Махачкали на святкування 30-річчя встановлення Радянської влади в Дагестані[3].

Викладацька діяльність[ред. | ред. код]

Алла Джалілова була не тільки талановитою балериною, але і прекрасним педагогом. Вона підготувала не одну сотню артистів балету. З 1933 року вона викладала в балетній школі Дабта[3]. У 1958 році переходить в хореографічне училище ім. Щукіна і до 1974 року навчає танцям студентів-акторів.

Серед її учнів була групу артистів балету казахів, які стали гордістю Алма-Атинського театру опери та балету. За її безпосередньої участі було підготовлено кілька груп артистів для Дагестану та інших республік Північного Кавказу. Як досвідченого, чуйного і вмілого фахівця та викладача її знали і в московському театрі ім. К. Станіславського і в. Немировича Данченка, в технікумі ім. Глазунова і державному ансамблі народного танцю Ігоря Мойсеєва[3].

Алла Джалілова мріяла організувати в Дагестані балетну школу, а в перспективі створити Дагестанський театр опери та балету[3].

Родина[ред. | ред. код]

Була одружена вченим секретарем президії Академії наук СРСР, керівником лабораторії термогідродинаміки в Енергетичному інституті, доктором технічних наук, професором Сергієм Івановичем Костеріним. За участю «кавказького зятя», як його називали жартома, Дагестанська база Академії наук СРСР була перетворена на Дагестанську філію АН СРСР[2]. Дітей не мала.

Жила у театральному будинку на Каретному ряду. Її сусідами були Володимир Висоцький, Ролан Биков та інші відомі артисти. Вона вчила танцювати свого сусіда Олександра Калягіна, Костянтина Райкіна та інших[1].

Смерть[ред. | ред. код]

Померла в 1992 році. Похована на мусульманському кладовищі в Домодєдово[2].

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

Увіковічнення пам'яті[ред. | ред. код]

Ім'я Алли Джалілової увійшло до числа п'ятнадцяти дагестанських імен XX століття, які зробили найбільш вагомий внесок у розвиток республіки, його впізнаваність протягом останнього 100-річчя. Її ім'ям названа музична школа в с. Ахти і Махачкалинська дитяча Школа мистецтв № 8. Вона є першою і єдиною дагестанкою на сцені Великого театру за всю його трьохвікову історію існування[7].

Їй присвячені цілі сторінки ювілейному виданні «Большой театр Союзу РСР» і «Балетної енциклопедії»[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Алла Джалилова — выдающая лезгинская балерина // Возрождение. — 2000. — № 6
  2. а б в г Мечтой исполненный полет // Дагестанская правда. — 21.11.2008. — № 361—362
  3. а б в г д е ж и к Ахмедов Д., 2014
  4. Каймаразов Г. Ш. Социально экономические и культурные преобразования в Дагестане. — Махачкала: Даг. филиал АН СССР, 1977. — С. 182. — 211 с.(рос.)
  5. Магомедсалихов Х. Г. Культура и традиция народов Дагестана: учебник для 9 класса. — Махачкала: Эпоха, 2009. — С. 147. — 158 с.(рос.)
  6. а б Григорович Ю. Н., Ванслов В. В. Джалилова Алла Гаевна // Балет: энциклопедия / Гл. ред. Ю. Н. Григорович. — М.: Советская энциклопедия, 1981. — 623 с.(рос.)
  7. Зикрула Ильясов. Дагестан: цифры и факты. — Махачкала: Дагестанское книжное изд-во, 2005. — 331 с.(рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • Саїда Муртазалиева. Алла Джалілова.  — 2008.
  • Я. Школярів. На сцені Великого театру // Дагестанська правда.
  • Ст. Зарубін. Алла Джалілова у Великому театрі // Дагестанська правда.

Посилання[ред. | ред. код]