Джамбатіста Бенедетті
| Джамбатіста Бенедетті | |
|---|---|
 | |
| Народився |
14 серпня 1530[1][2][3] Венеція, Венеційська республіка |
| Помер |
20 січня 1590[1][2][…] (59 років) Турин, Савойське герцогство[4] |
| Країна |
 Венеційська республіка |
| Діяльність | математик, фізик, архітектор, музикознавець, астроном, теоретик музики |
| Галузь | механіка |
| Науковий керівник | Нікколо Тарталья |
 Джамбатіста Бенедетті у Вікісховищі | |
Джамбатіста Бенедетті (італ. Giambattista Benedetti, 14 серпня 1530, Венеція — 20 січня 1590, Турин) — італійський математик, фізик, механік.
Біографія[ред. | ред. код]
Джамбатіста Бенедетті народився 14 серпня 1530 року у Венеції у заможній родині. Він навчався філософії, музиці і математиці вдома, у свого батька. Крім того, близько 1546—1548 він вивчив першу книгу Евкліда у венеціанського математика Нікколо Тартальї. В університеті не навчався.[5]
У 1558—1566 роках був придворним математиком при дворі герцога Парми і П'яченци Оттавіо Фарнезе. Він навчав при дворі, був астрологом, надавав консультації при облаштуванні публічних місць.[5] У Пармі Бенедетті побудував сонячний годинник для графа Джуліо Рангоне.[5]
У 1567—1590 роках перебував на службі у герцога Савойського Еммануїла Філіберта і його наступників як математик і філософ з регулярною платнею 300 золотих скудо. Герцог савойський був зацікавлений у підвищенні рівня культури в своїй державі, і з цією метою він зібрав навколо себе вчених людей з усієї Італії. До його обов'язків входило викладання математики і природничих наук при дворі, також він був радником герцога зі справ університетів.[5]
Він розробляв і будував фонтани.[5] Можливо він викладав в Туринському університеті. У Турині він також оглянув і поліпшив військові об'єкти.[5]
Джамбатіста Бенедетті помер у Турині 20 січня 1590 року.
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Механіка[ред. | ред. код]
Праці Дж. Бенедетті вказують на те, що він мав уявлення про існування відцентрових сил і про те, що частина, що відірвалася від тіла, що обертається, продовжує рухатись по дотичній.
В його роботах вперше висловлюється теза про те, що прискорення тіл у вільному падінні є постійним і не пропорційним вазі, як говориться в традиційному аристотелівському вченні. Це відкриття зазвичай приписується Галілею, але ідея Бенедетті викликала гарячі дискусії вже серед сучасних йому вчених, що вимушило його опублікувати відповіді на отриманну критику.[6]
Оптика[ред. | ред. код]
У працях він також торкається проблем оптики, в тому числі камери-обскури.[5]
Астрономія[ред. | ред. код]
У його астрономічних працях завжди простежується зацікавлення астрологією.[5]
Музика[ред. | ред. код]
Він одним з перших почав розглядати музикальні звуки з точки зору коливань. Однак, відомі роздуми його над питаннями музики обмежуються двома листами і видаються менш важливими, ніж в інших дисциплінах.[5]
Твори[ред. | ред. код]
Першу книжку, « De resolutione», присвячену питанням геометрії, Д. Бенедетті видав у 1553 році. Питання механіки ввійшли у його другу книжку з геометрії і розглядаються також в інших працях. Після проведення астрономічних спостережень у Пармі, він опублікував працю про сонячний годинник.[5]
Його остання робота, «Diversarum speculationum mathematicarum et physicarum», вважається однією з найбільших наукових праць перед добою Галілея. У цьому виданні містяться праці з арифметики, а також питань механіки і гідростатики, які хоча і не повністю розроблені на основі наукового методу, однак відкрили шлях до подолання арістотелевої фізики.[6]
Посилання[ред. | ред. код]
- J. J. O'Connor, E. F. Robertson (July 2009). Giovanni Battista Benedetti. MacTutor History of Mathematics archive. University of St. Andrews. Архів оригіналу за 22 вересня 2012. Процитовано листопад 2016. (англ.)
- Benedetti, Giovanni Battista. The Archimedes Project. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано листопад 2016. (англ.)
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ а б Cappelletti V. Dizionario Biografico degli Italiani — 1966. — Vol. 8.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118859676 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д е ж и к л Richard S. Westfall. Benedetti, Giovanni Battista. The Galileo Project. Rice University. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано листопад 2016. (англ.)
- ↑ а б Giovanni Battista Benedetti. Mathematica Italiana. Centro di Ricerca Matematica "Ennio De Giorgi", Pisa. 2008-2011. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано листопад 2016. (італ.)
|
