Джанкарло Каде

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ф
Джанкарло Каде
Giancarlocade.jpg
Особові дані
Народження 27 лютого 1930(1930-02-27)
  Цаніка, Італія
Смерть 7 жовтня 2013(2013-10-07) (83 роки)
  Цаніка, Італія
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
?-1948 Італія «Аталанта»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1948–1950 Італія «Аталанта» 4 (0)
1950–1951   Італія «Катанія» 24 (0)
1951–1954 Італія «Аталанта» 56 (0)
1954–1955   Італія «Кальярі» 7 (0)
1955–1956 Італія «Аталанта» 4 (0)
1956–1958 Італія «Реджина» 51 (3)
1958–1960 Італія «Мантова» 38 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1952 Італія Італія 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1963–1964 Італія «Реджяна»
1964–1965 Італія «Верона»
1965–1968 Італія «Мантова»
1968–1969 Італія «Верона»
1969–1971 Італія «Торіно»
1971–1972 Італія «Варезе»
1972–1975 Італія «Верона»
1975–1976 Італія «Аталанта»
1976–1978 Італія «Пескара»
1978–1979 Італія «Чезена»
1979–1980 Італія «Палермо»
1980–1981 Італія «Верона»
1981–1983 Італія «Ланероссі»
1983–1984 Італія «Болонья»
1984–1985 Італія «Кампобассо»
1985–1986 Італія «Реджяна»
1986–1989 Італія «Анкона»
1989–1990 Італія «Вірешит Бергамо»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Джанкарло Каде (італ. Giancarlo Cadè, нар. 27 лютого 1930, Цаніка — пом. 7 жовтня 2013, Цаніка) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

Народився 27 лютого 1930 року в місті Цаніка. Вихованець футбольної школи клубу «Аталанта». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1948 року в основній команді того ж клубу, в якій виступав до 1956 року з невеликими первами на виступи в клубах Серії В «Катанія» та «Кальярі». Всього за «бергамасків» провів 64 гри в Серії А[1].

1956 року уклав контракт з клубом Серії С «Реджиною», у складі якої провів наступні два роки своєї кар'єри гравця, після чого 1958 року перейшов до «Мантови», з якою в першому ж сезоні виграв свій дивізіон і вийшов у Серію В, проте через травми змушений був завершити свою професійну кар'єру у 1960 році.

Виступи за збірну[ред.ред. код]

У складі національної збірної Італії був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1952 року у Гельсінкі, де зіграв в одному матчі проти збірної США. Більше за італійську збірну не виступав.

Кар'єра тренера[ред.ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1963 року, очоливши тренерський штаб клубу «Реджяна» і в тому ж сезоні вивів команду до Серії В, після чого ще сезон пропрацював в цьому дивізіоні з «Вероною».

В 1965 році Джанкарло став головним тренером «Мантови», з якою в першому ж сезоні вийшов до Серії А, а в наступному зумів врятувати команду від вильоту, попутно відібравши скудетто у «Інтера» — в останньому турі його команда, яка вже не мала турнірних завдань, обіграла міланський клуб 1:0, чим скористався «Ювентус», вигравши свій матч і здобувши чергове чемпіонство. За підсумками сезону 1967/68 клуб таки вилетів з еліти, після чого Каде повернувся до «Верони». Тут привів команду до десятого місця у вищому дивізіоні, отримавши після цього запрошення від «Торіно», де він залишався протягом ще двох сезонів (сьомого і восьмого місця в Серії А).

Після короткого перебування в «Варезе», 1972 року Джанкарло втретє повертається до «Верони», де він керує командою ще два з половиною роки. 20 травня 1973 року жовто-сині отримали легендарну перемогу 5:3 проти «Мілана», яка відібрала чемпіонський титул у «россонері»[2]. «Мілан» випереджав «Ювентус» на одне очко. «Россонері» відправлялися в гості до «Верони», а «Ювентус» до «Роми». На 75-ій хвилині «Мілан» програвав 5:1, але зумів скоротити відставання до більш пристойних 5:3. А «Ювентус» на «Стадіо Комунале» здобув вольову перемогу 2:1. У підсумку чемпіоном знову став «Юве», і знову за допомогою команди Каде. Сам Джанкарло відзначав, що футболістів спеціально не налаштовував, а лише сказав, щоб ті грали у своє задоволення. Хоча йому найбільше запам'яталося, як приготоване з нагоди перемоги «Мілана» вино занесли до них в роздягальню[3]. Проте за підсумками наступного сезону 1973/74 команда через участь у корупційних схемах була відправлена до Серії В, де Каде пропрацював ще півроку, після чого покинув клуб.

З 1975 року Каде тренував «Аталанту», а потім «Пескару», з якою здобуває ще одне підвищення до Серії А.

У наступні роки очолював «Чезену», «Палермо», «Верону» (вчетверте у своїй кар'єрі), «Болонью» (з якою вийшов до Серії В), «Кампобассо», «Реджяну» та «Анкону» (ще одне просування до Серії В).

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Вірешит Бергамо» з Серії С2, головним тренером якого Джанкарло Каде був до 1990 року.

Помер 7 жовтня 2013 року на 84-му році життя у рідному місті Цаніка[4].

Статистика виступів[ред.ред. код]

Статистика виступів за збірну[ред.ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
16/07/1952 Тампере США США 0 – 8 Італія Італія ОІ 1952 -
Усього Матчів 1 Голів 0

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]