Джанні Де Мікеліс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джанні Де Мікеліс
італ. Gianni De Michelis
Gianni De Michelis.jpg
Ім'я при народженні італ. Gianni De Michelis
Народився 26 листопада 1940(1940-11-26)
Венеція, Італія
Помер 11 травня 2019(2019-05-11)[1] (78 років)
Венеція[1]
Громадянство
(підданство)
Flag of Italy.svg Італія
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Діяльність політик, хімік, дипломат
Alma mater Падуанський університет
Володіє мовами італійська
Заклад Ca' Foscari University of Venice[d]
Посада член Палати депутатів Італії[d], міністр закордонних справ Італії[d], міністр закордонних справ Італії[d], Vice President of the Council of Ministers of Italy[d], Q55054042?, Q55054042?, Minister of state investments[d], Minister of state investments[d], Minister of state investments[d], Minister of state investments[d], Minister of state investments[d] і Депутат Європейського парламенту[2]
Партія Італійська соціалістична партія
Нагороди
Орден Свободи

Джованні (Джанні) Де Мікеліс (італ. Giovanni (Gianni) De Michelis; 26 листопада 1940, Венеція — 11 травня 2019, там само) — італійський політик. Член Нової Соціалістичної партії Італії з 2007 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 26 листопада 1940 року у Венеції[3].

Політичне життя[ред. | ред. код]

Політичний досвід Джованні де Мікеліса розпочався із Італійської соціалістичної партії, де він був обраний до муніципальної ради Венеції. Джованні де Мікеліс обраний вперше до Палати депутатів у 1976 році, також обирався у 1979, 1983, 1987, 1992 і 2006 роках. Перебував на посаді Міністра з державною участю з 1980 по 1983 рік. Згодом Де Мікеліс став Міністром праці у 1986 році (з Беттіно Краксі як Головою Ради). Згодом політична кар'єра досягла вершини з його кандидатурою на посаду віце-президента Ради у 19881989 роках. Джованні Де Мікеліс став Міністром закордонних справ Італії у 1989 році та перебував на зазначеній посаді до 1993 року.

З 1993 по 2001 року під час так званої судової бурі-процесу в Італії, що мала назву «Чисті руки», був звинувачений у корупції разом із багатьма депутатами регіональних адміністрацій. У результаті більш ніж 35 різних вироків суду, він був визнаний винним у корупції та засудженим до 1 року і 6 місяців.

У 1996 році Де Мікеліс заснував політичний рух імені Соціалістичної партії з Уго Інтіні та іншими колишніми членами Італійської соціалістичної партії, що згодом приєдналися до Соціалістичної Ліги Клаудіо Мартеллі та Бобо Краксі, сформувавши Нову Італійську Соціалістичну партію у 2001 році. На першому з'їзді партії Де Мікеліса було обрано секретарем.

Європейський парламент[ред. | ред. код]

Джованні де Мікеліс був членом Європейського парламенту, а також членом Комітету з питань промисловості, досліджень та енергетики, щоправда згодом змінено назву на Комітет з правових питань. Де Мікеліс був Президентом Незалежного Інституту Міжнародних Дипломатичних Досліджень (IPALMO), а також був радником прем'єр-міністра Італії Сільвіо Берлусконі. На виборах 2006 року він був обраний депутатом до італійського парламенту, йому дісталось місце Лусіо Барані, так як він вирішив залишитися у Європейському парламенті. У жовтні 2007 року де Мікеліс об'єднав свою нечисельну Соціалістичну партію-Де Мікеліс з новоствореною Соціалістичною партією Італії, нова партія складається з діаспори історичної італійської соціалістичної партії. У цей час де Мікеліс разом з лідером Нової Соціалістичної партії Алессандро Баттіллочіо були прийняті до парламентській фракції Партії європейських соціалістів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://www.lettera43.it/it/articoli/politica/2019/05/11/gianni-de-michelis-morto/231982/
  2. http://www.europarl.europa.eu/meps/en/28452
  3. Biographies. The World Politics Forum. Архів оригіналу за 14 липень 2014. Процитовано 1 April 2013. 

Джерела[ред. | ред. код]