Джанполадян-Піотровська Ріпсіме Мікаелівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джанполадян-Піотровська Ріпсіме Мікаелівна
Народилася 26 серпня 1918(1918-08-26)
Демократична Республіка Вірменія
Померла 1 вересня 2004(2004-09-01) (86 років) або 25 серпня 2004(2004-08-25) (85 років)
Санкт-Петербург, Росія
Поховання Смоленське православне кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of Armenia.svg Вірменія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Національність вірмени
Діяльність armenologist, epigrapher, археолог
Alma mater Єреванський державний університет і Єреванський державний університет (1940)
Заклад Інститут історії матеріальної культури РАН, Інститут археології РАН, Академія мистецтв СРСР, Ермітаж і Національний історичний музей Вірменії
У шлюбі з Boris Piotrovsky[d]
Діти Mikhail Piotrovsky[d]

Ріпсіме Мікаелівна Джанполадян-Піотровська (1918 — 1 вересня 2004) — радянський науковець, вірменознавець і археолог-сходознавець. Дружина академіка Бориса Піотровського.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилась у 1918 році, по дорозі в Тифліс, під час втечі родини від вірменських погромів в Нахічевані[1][2]. Походила зі знатного і заможного вірменського роду[3], якому належала ліцензія на видобуток у всіх нахічеванських соляних копальнях[1].

Після встановлення радянської влади у Вірменії родина Джанполадянів переїхала до Єревану, де оселилася неподалік від теперішньої школи імені Є. Чаренця. Закінчивши школу з відзнакою, Ріпсіме Джанполадян обрала фах археолога-сходознавця і вступила до Єреванського державного університету. У 1941 році під час розкопок на пагорбі Кармір-Блур міста-фортеці Тейшебаїні познайомилась з Борисом Піотровським. Вони одружились у 1944 році в Єревані, куди Піотровський, майбутній багаторічний директор Державного Ермітажу, був евакуйований з блокадного Ленінграда. В Єревані народився їх первісток Михайло, який пізніше став продовжувачем справи батьків[4].

Впродовж наукової кар'єри Ріпсіме Джанполадян-Піотровська працювала в Інституті археології, в Академії мистецтв СРСР і у відділі Сходу Ермітажу. Також вона була редактором праць академіка Бориса Піотровського, які вийшли друком після його смерті, — енциклопедії «Історія Ермітажу», щоденникових «Подорожніх нотаток», автобіографії «Сторінки мого життя» та інших.

Померла 1 вересня 2004 року в Санкт-Петербурзі. Похована на Смоленському православному кладовищі поруч зі своїм чоловіком[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Р. Ангаладян // Рипсимэ Джанполадян — Пиотровская, или история одного армянского рода // Знамя. — 2003. — № 3. — С. 175–179
  2. «The Guardian» Interview with the Itogi magazine No. 31/790. Архів оригіналу за 27 червень 2012. Процитовано 16 березень 2013. 
  3. А. А. Фурсенко // Хранитель сокровищ Эрмитажа. К 100-летию со дня рождения академика Б. Б. Пиотровского // Вестник Российской академии наук т.78; № 2 2008 г.
  4. Юлия Кантор // Скончалась Рипсимэ Джанполадян-Пиотровская
  5. Смоленское православное кладбище // Б.Б Пиотровский