Джанфранко Фіні
| Джанфранко Фіні | |
|---|---|
| італ. Gianfranco Fini | |
 | |
| Ім'я при народженні | італ. Gianfranco Fini |
| Народився |
3 січня 1952[1][2] (72 роки) Болонья, Італія |
| Країна |
 Італія |
| Діяльність | політик, дипломат, журналіст |
| Alma mater | Римський університет ла Сапієнца |
| Знання мов | італійська[3][4] |
| Посада | член Палати депутатів Італії[d], Vice President of the Council of Ministers of Italyd, міністр закордонних справ Італії[d], міністр закордонних справ Італії[d], Vice President of the Council of Ministers of Italyd, Депутат Європейського парламенту[5], Депутат Європейського парламенту[5], Депутат Європейського парламенту[5], член Палати депутатів Італії[d], член Палати депутатів Італії[d], член Палати депутатів Італії[d], член Палати депутатів Італії[d], член Палати депутатів Італії[d], член Палати депутатів Італії[d] і член Палати депутатів Італії[d] |
| Партія | Future and Freedomd, Національний альянс (Італія) і Італійський соціальний рух |
| Нагороди |
 |
| |
Джанфранко Фіні (італ. Gianfranco Fini, 1952) — італійський державний, громадсько-політичний діяч. Дипломат.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 3 січня 1952 року в місті Болонія, Італія. Закінчив Римський університет ла Сапієнца, педагогічний факультет.
У 1968 — брав участь в молодіжних виступах. Член «Молодого фронту» — молодіжної організації неофашистського Італійського соціального руху. Працював в друкованих виданнях Secolo d'Italia і Dissenso — органах ІСР та МФ відповідно.
У 1983 — депутат парламенту Італії.
З 1987 по 1995 — очолював Італійський соціальний рух.
У 1995 — після розпуску ІСР, створив Національний альянс.
У 2009 — об'єднався в рамках партії «Народ свободи» із силами, які підтримали Сільвіо Берлусконі.
З 2004 по 2006 — міністр закордонних справ Італії.
З 2001 по 2006 — віце-прем'єр-міністр Італії.
З 30 квітня 2008 по 16 березня 2013 — спікер Палати депутатів Італії.
5 жовтня 2010 — заявив про створення нової італійської політичної партії «Майбутнє і свобода — Італії».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б в http://www.europarl.europa.eu/meps/en/1007
Посилання[ред. | ред. код]
- Колишні соратники Берлусконі заснували свою партію [Архівовано 7 грудня 2010 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про політичного діяча чи діячку Італії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||
|
