Джастін Гойт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Джастін Гойт
CINvCHI 2017-06-28 - Justin Hoyte (41203934261) (cropped).jpg
Джастін Гойт у складі ФК «Цинциннаті» (2017)
Особові дані
Народження 22 листопада 1984(1984-11-22) (34 роки)
  Лейтонстоун, Англія
Зріст 180 см
Вага 75 кг
Громадянство Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Flag of Trinidad and Tobago.svg Тринідад і Тобаго
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб США «Цинциннаті»
Номер 32
Юнацькі клуби
1993-2002 Англія «Арсенал»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2002–2008 Англія «Арсенал» 34 (1)
2005–2006   Англія «Сандерленд» 27 (1)
2008–2013 Англія «Мідлсбро» 142 (2)
2013–2014   Англія «Міллволл» 5 (0)
2014–2015 Англія «Міллволл» 2 (0)
2015—2016 Англія «Дагенем енд Редбрідж» 25 (0)
2017– США «Цинциннаті» 44 (2)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1999–2001 Англія Англія U-16 16 (0)
2001–2003 Англія Англія U-19 20 (0)
2003–2004 Англія Англія U-20 4 (0)
2004–2007 Англія Англія U-21 18 (1)
2013– Тринідад і Тобаго Тринідад і Тобаго 18 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 13 вересня 2018.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 13 вересня 2018.

Джастін Гойт (англ. Justin Hoyte, нар. 22 листопада 1984, Лейтонстоун, Англія) — тринідадський футболіст, гравець клубу «Цинциннаті». Переважно виступає на позиції правого захисника. Ранше виступав в англійських клубах «Арсенал» (Лондон), «Сандерленд», «Мідлсбро», «Міллволл» та «Дагенем енд Редбрідж». На міжнародному рівні представляв Англію в юнацьких та молодіжних (до команди U-21) збірних країни, проте на дорослому рівні виступав за національну збірну Тринідаду і Тобаго.

Чемпіон Англії. Володар Кубка Англії. Дворазовий володар Суперкубка Англії з футболу.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

«Арсенал»[ред. | ред. код]

Народився 22 листопада 1984 року в Лейтонстоуні, одному з пригородів Східного Лондона[1] й приєднався до дитячої кадемії «Арсеналу» у віці 9 років[2]. Пройшов усі щаблі молодіжної академії «канонірів», був незамінним гравцем основи в двоматчевому фінальному протистоянні молодіжного кубку Англії 2001 року, в якому молоді «арсеналівці» стали переможцями цього турніру[3]. У липні 2002 року підписав свій перший професіональний контракт з «Арсеналом»[4].

Гойт під час виступів за «Арсенал» у 2006 році

Дебютував за першу команду лондонців у травні 2003 року, вийшовши на поле на 89-й хвилині переможного (6:1) поєдинку Прем'єр-ліги проти «Саутгемптона»[4][5]. У переможному сезоні Прем'єр-ліги 2003/04 зіграв декілька хвилин в одному поєдинку[6], але цього було не достатньо щоб отримати медаль. У Суперкубку Англії 2004 року Гойт також вийшов, знову з лави для запасних, в цьому поєдинку «Арсенал» переміг «Манчестер Юнайтед»[7]. Вперше в стартовому складі «Арсеналу» дебютував у виїзному поєдинку проти «Норвіч Сіті», замінивши Паскаля Сігана, який травмувався на передматчевій розминці. Хоча він й визнав правомірність пенальті в переможному (4:1) для «Арсеналу» поєдинку, «Індепендент» написала, що «[можна було б] зіграв досить добре, щоб запобігти своїй оренді в Іпсвич»[8]. Проте оренда до Чемпіоншипу зірвалася через те, що «каноніри» провалили спробу підписати дублера для Лорана на позицію правого захисника[9], отож Джастін залишився в команді й до завершення сезону встиг зіграти 12 матчів у всіх турнірах[7].

Влітку 2005 року з'явилися чутки про можливий перехід Гойта до «Іпсвіч Таун», але менеджер «Арсеналу» Арсен Венгер дав зрозуміти, що він хоче, щоб захисник виступав у Прем'єр-лізі. 31 серпня був орендований «Сандерлендом» на сезон 2005/06 років як частина угоди по переходу воротаря «чорних котів» Марта Поома, який приєднався до «Арсеналу» як дублер Єнса Леманна[10]. Гойойт зіграв у 31 поєдинку в усіх турнірах й відзначився 1 голом, у квітні 2006 року в поєдинку «Тайн-Вірського дербі» проти «Ньюкасл Юнайтед»[11].

Через травму Гаеля Кліши та перехід Ешлі Коула, який був відсутнім у команді через тривалу процедуру переходу в «Челсі», Гойт розпочав сезон 2006/07 років у «Арсеналі» тимчасово основним лівим захисником, вийшовши у стартовому складі в поєдинках проти з «Динамо» (Загреб) та «Астон Вілли», хоча, як очікувалося, це було тимчасовим явищем[12][13]. Після одужання Гаеля Кліши Джастін повернувся на рідну для себе позицію правого захисника, оскільки основний на цій позиції Еммануель Ебуе отримав травму. Гойт забив свій перший м'яч за «Арсенал» 2 січня 2007 року в переможному (4:0) поєдинку проти «Чарльтон Атлетік»[14], й, таким чином, став першим англійцем, який відзначався голом на новому клубному стадіоні лондонців «Емірейтс»[15]. Загалом у сезоні зіграв 36 матчів, в тому числі й вийшов у стартовому складі Фіналу Кубка Футбольної ліги, в якому «Арсенал» з рахунком 1:2 поступився «Челсі»[13].

У липні 2007 року Daily Mirror повідомила, що «Астон Вілла» має намір запропонувати «Арсеналу» за Гойта 4,5 мільйона фунтів стерлінгів, після того, як менеджер команди Мартін О'Нілл поставив пріоритетним завданням для клубу підписання футболіста на позицію правого захисника. Венгер заявив, що Гойт нікуди не перейде, а Ебуе гратиме у півзахисті, натомість Джастін буде конкурувати з Бакарі Санья за позицію правого захисника[16]. Того сезону Гойт зіграв 68 поєдинків у всіх змаганнях, алк в Прем'єр-лізі вийшов на поле в стартовому складі лише двічі[17]. До того ж сам Джастін вирішив залишитися й боротися за місце в стартовому складі[18], тому гравець відмовився від переходу до «Астон Вілли»[19], проте «Арсенал» був готовий й надалі вести переговори щодо переходу гравця[20]. Після того, як «Вілла» підписала футболіста «Міддлсбро» Люка Янга[15], Гойт погодився негайно зайняти вакантне місце правого захисника. «Арсенал» отримав відступні у розмірі 3 мільйони доларів, гравець підписав чотирирічний контракт, а перехід завершився 16 серпня 2008 року[21].

«Мідлсбро»[ред. | ред. код]

Гойт під час виступів за «Мідлсбро» у 2009 році

28 грудня 2009 року Джастін відзначився дебютним голом після свого переходу в «Міддлсбро», у поєдинку проти «Барнслі»[22][23]. Під керівництвом Тоні Мовбрея Гойт став регулярним гравцем команди.

8 лютого 2012 року Гойт напав на лаву господарів під час телевізійної трансляцій Кубка Англії між «Міддлсбро» і «Сандерлендом». Проте цей напад обернувся проти нього ж самого, один з футболістів, на якого напав Джастін, здійснив проти нього підкат зі спини, через що Гойт отримав серйозну травму та вибув на триваливий період часу. «Міддлсбро» поступився в тому поєдинку.

У липні 2012 року Джастін залишив «Міддлсбро» вільним агентом, проте згодом погодився підписати новий 2-річний контракт з клубом, і став восьмим підписанням Мовбрея на сезон 2012/13 років.

9 листопада 2012 року Гойт забив другим голом у чемпіонаті за «Міддлсбро», у виїзному поєдинку переможному поєдинку проти «Шеффілд Венсдей» ударом зовнішної частини стопи одразу після виходу на поле, забезпечивши для «Міддлсбро» місце у верзній частині турнірної таблиці[24].

У серпні 2013 року, коли «Міддлсбро» підписав Фрейзера Річардсона, Мовбрей сказав, що він буде конкурентом для Гойта. Він забив двічі у 162 матчах за клуб[25].

Подальша кар'єра[ред. | ред. код]

5 листопада 2013 року Джастін повернувся до Лондона, його орендував представник Чемпіоншипу «Міллволл». Перехід офіційно було оформлено 2 січня 2014 року[25]. По завершенні сезону 2014/15 років залишив команду, зігравши за 18 місяців свого перебування в клубі лише 3 матчі[26][27].

Гойт приєднався до представника Другої футбольної ліги «Дагенема енд Редбрідж» 30 вересня 2016 року, підписавши безстроковий контракт[28]. Виступав у команді до завершення сезону будучи гравцем стартової 11-ки до моменту вильоту «Дагенема» до Національної ліги[29]

До складу клубу «Цинциннаті» з United Soccer League приєднався у березні 2017 року. Станом на 13 вересня 2018 року відіграв за команду з Цинциннаті 44 матчі в національному чемпіонаті[30].

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

На міжнародному рівні Джастін мав право представляти Англію або Тринідід і Тобаго. 1999 року дебютував у складі юнацької збірної Англії, взяв участь у 36 іграх на юнацькому рівні.

Протягом 2003–2007 років залучався до складу молодіжної збірної Англії. На молодіжному рівні зіграв у 22 офіційних матчах, забив 1 гол. У лютому 2006 року він відхилив запрошення з Тринідаду і Тобаго, оскільки мав бажання виступати за Англію[31]. Тринідад мав намір викликати гравця до свого складу для участі в Чемпіонату світу з футболу 2006 року. У відповідь на це Гойт заявив: «Це, звичайно, приємно, і [отримати] шанс зіграти на чемпіонаті світу було б чудово, але на даний момент я планую зосередитися виключно на своїй кар'єрі в Англії, і я сподіваюся, що одного дня я буду грати за Англію на Чемпіонаті світу[31].» За англійську «молодіжку» Джастін зіграв 18 матчів, в тому числі провів усі чотири поєдинки англійців на молодіжному чемпіонаті Європи 2007 року. Він взяв участь в легенларерму півфінальному поєдинку проти господарів, Нідерландів, при цьому в серії пенальті не реалізував свій перший удар, але вдруге вже був точним, тим не менше англійці поступилися нідерландцям з рахунком 12:13[32]. Свій єдиний матч за молодіжну збірну забив також у вороти Нідерландів, у листопаді 2006 року[33].

У лютому 2013 року Джастін погодився виступати за збірну Тринідаду та Тобаго, а вже в березні того ж року отримав дебютний виклик до її складу[34]. У складі збірної був учасником розіграшу Золотого кубка КОНКАКАФ 2013 року у США.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Джастін син британських спринтерів Леса Гойта та Венді Гойт (Кларк), яка виграла золоту медаль на Іграх Співдружності 1982 року. Його молодший брат, Гевін, також захищає кольори національної збірної Тринідада й Тобаго. Його кузен, Крістофер Кларк, є британським спринтером[35][36].

Статистика[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Станом на 22 квітня 2018
Матчі та голи по клубах, сезонах та змаганнях
Клуб Сезон Ліга Національний кубок Кубок ліги Інші Загалом
Дивізіон Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Арсенал 2002–03[37] Прем'єр-ліга 1 0 0 0 0 0 0 0 1 0
2003–04[6] Прем'єр-ліга 1 0 0 0 2 0 0 0 3 0
2004–05[7] Прем'єр-ліга 5 0 1 0 3 0 3[a] 0 12 0
2005–06[11] Прем'єр-ліга 0 0 1[b] 0 1 0
2006–07[13] Прем'єр-ліга 22 1 4 0 4 0 6[c] 0 36 1
2007–08[17] Прем'єр-ліга 5 0 3 0 5 0 2[c] 0 15 0
Загалом 34 1 8 0 14 0 12 0 68 1
Сандерленд (оренда) 2005–06[11] Прем'єр-ліга 27 1 2 0 1 0 30 1
Мідлсбро 2008–09[38] Прем'єр-ліга 22 0 4 0 2 0 28 0
2009–10[23] Чемпіоншип 30 1 1 0 1 0 32 1
2010–11[39] Чемпіоншип 17 0 1 0 2 0 20 0
2011–12[40] Чемпіоншип 39 0 3 0 2 0 44 0
2012–13[41] Чемпіоншип 31 1 0 0 3 0 34 1
2013–14[42] Чемпіоншип 3 0 1 0 4 0
Загалом 142 2 9 0 11 0 162 2
Міллволл 2013–14[42] Чемпіоншип 5 0 5 0
2014–15[27] Чемпіоншип 2 0 0 0 1 0 3 0
Загалом 7 0 0 0 1 0 8 0
Дагенем енд Редбрідж 2015–16[43] Друга ліга 25 0 2 0 1[d] 0 28 0
Цинциннаті 2017[44] United Soccer League 19 2 5 0 1[e] 0 25 2
2018[44] United Soccer League 5 0 0 0 5 0
Загалом 24 2 5 0 1 0 30 2
Усього за кар'єру 259 6 26 0 27 0 14 0 326 6
  1. Два поєдинки в Лізі чемпіонів, 1 — у Суперкубку Англії
  2. Матчі в Суперкубку Англії
  3. а б Матч(і) в Лізі чемпіонів
  4. Матчі в Трофеї Футбольної ліги
  5. Виступи в плей-оф USL

Збірна[ред. | ред. код]

Станом на 29 березня 2016[45]
Матчі та голи за національну збірну
Національна збірна Рік Матчі Голи
Тринідад і Тобаго 2013 8 0
2014 6 0
2015 2 0
2016 2 0
Total 18 0

Досягнення[ред. | ред. код]

Клубні[ред. | ред. код]

«Арсенал»
  • FA Cup.png Молодіжний кубок Англії
    • Cup Winner.png Володар (1): 2001[3]

Міжнародні[ред. | ред. код]

Трінідад і Тобаго

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Джастін Гойт. Barry Hugman's Footballers. Процитовано 17 March 2017. 
  2. Justin Hoyte swaps Gunners for Middlesbrough. Arsenal F.C. 16 August 2008. Архів оригіналу за 4 March 2016. Процитовано 17 March 2017. 
  3. а б Gubba, Ron (22 May 2001). FA Youth Cup final: Arsenal overcome pride of Blackburn. Daily Telegraph (London). Процитовано 17 March 2017. 
    Wallace, Sam (18 May 2001). FA Youth Cup Final: Pennant makes his presence felt. Daily Telegraph (London). Процитовано 17 March 2017. 
  4. а б в Justin Hoyte. Arsenal F.C. Архів оригіналу за 27 грудень 2016. Процитовано 17 March 2017. 
  5. Arsenal v Southampton, 07 May 2003. 11v11.com. AFS Enterprises. Процитовано 17 March 2017. 
  6. а б "Games played by Justin Hoyte in 2003/2004". Soccerbase. Centurycomm. Retrieved 6 May 2017.
  7. а б в "Games played by Justin Hoyte in 2004/2005". Soccerbase. Centurycomm. Retrieved 6 May 2017.
  8. Moore, Glenn (30 August 2004). Arsenal boring again (they always win 4–1 away). The Independent (London). Процитовано 6 May 2017. 
  9. Ipswich set to sign Hoyte. BBC Sport. 27 July 2004. Процитовано 17 March 2017. 
    Arsenal back for Trabelsi. BBC Sport. 20 August 2004. Процитовано 17 March 2017. 
    Scholten, Berend (22 September 2004). Trabelsi comes in from the cold. UEFA. Процитовано 17 March 2017. 
  10. Arsenal sign Poom, send Hoyte on loan. ESPN FC. 31 August 2005. Процитовано 20 March 2017. 
  11. а б в "Games played by Justin Hoyte in 2005/2006". Soccerbase. Centurycomm. Retrieved 6 May 2017.
  12. Hubbard, Norman (14 August 2006). Focus on the defence. ESPN FC. Процитовано 20 March 2017. 
  13. а б в "Games played by Justin Hoyte in 2006/2007". Soccerbase. Centurycomm. Retrieved 6 May 2017.
  14. Stevenson, Jonathan (2 January 2007). Arsenal 4–0 Charlton. BBC Sport. Процитовано 17 March 2017. 
  15. а б Morgan, Richard and agencies (8 August 2008). Middlesbrough's Justin Hoyte bid accepted by Arsenal. Daily Telegraph (London). Процитовано 6 May 2017. 
  16. Clarke, Richard (22 January 2008). Wenger – Hoyte is quality, so I won't let him go. Arsenal F.C. Процитовано 17 March 2017. [недоступне посилання з квітень 2019]
  17. а б "Games played by Justin Hoyte in 2007/2008". Soccerbase. Centurycomm. Retrieved 6 May 2017.
  18. Clarke, Richard (6 August 2008). Hoyte – I have to prove I'm as good as Sagna. Arsenal F.C. Архів оригіналу за 15 жовтень 2008. Процитовано 20 March 2017. 
  19. Hoyte just fight. News of the World (London). 6 July 2008. Процитовано 20 March 2017. 
  20. Clarke, Richard (10 August 2008). Wenger – No offers for Justin Hoyte yet. Arsenal F.C. Архів оригіналу за 12 жовтень 2016. Процитовано 20 March 2017. 
  21. Mole, Giles and agencies (16 August 2008). Middlesbrough sign Justin Hoyte. Daily Telegraph (London). Процитовано 20 March 2017. 
  22. Barnsley 2–1 Middlesbrough. BBC Sport. 28 December 2009. Процитовано 28 December 2009. 
  23. а б "Games played by Justin Hoyte in 2009/2010". Soccerbase. Centurycomm. Retrieved 6 May 2017.
  24. Jurejko, Jonathan (9 November 2012). Middlesbrough 3–1 Sheffield Wednesday. BBC Sport. Процитовано 6 May 2017. 
  25. а б Transfer news: Millwall sign Justin Hoyte permanently from Middlesbrough. Sky Sports. 2 January 2014. Процитовано 6 May 2017. 
  26. Millwall release 18 players including captain Alan Dunne. Sky Sports. 7 May 2015. Процитовано 6 May 2017. 
  27. а б "Games played by Justin Hoyte in 2014/2015". Soccerbase. Centurycomm. Retrieved 6 May 2017.
  28. Keating, Ned (30 September 2016). Dagenham & Redbridge sign Hoyte. Barking & Dagenham Post. Процитовано 6 May 2017. 
  29. Keating, Ned (15 May 2016). Dagenham & Redbridge goalkeeper Liam O'Brien one of 11 players released by club following relegation from the Football League. Barking & Dagenham Post. Процитовано 6 May 2017. 
  30. Boyle, John (29 March 2017). FC Cincinnati signs former Arsenal defender. Dayton Daily News. Процитовано 6 May 2017. 
  31. а б Hunter, James (22 February 2006). Hoyte turns down Trinidad. Sunday Sun (Newcastle). Процитовано 6 May 2017. 
  32. UEFA Under 21 Championship 2007: Netherlands–England: Commentary. UEFA. Процитовано 6 May 2017. 
  33. Tynan, Gordn (15 November 2006). Netherlands U21 0 England U21 1: Hoyte gives England's senior team an example to follow. The Independent (London). Процитовано 6 May 2017. 
  34. Soca Warriors get March 22nd date with Belize. Trinidad Express (Port of Spain). 6 March 2013. Архів оригіналу за 5 лютий 2014. Процитовано 7 March 2013. 
  35. Footballer Justin Hoyte talks athletics. Spikes. Архів оригіналу за 13 May 2009. 
  36. New Hoyte on the block. Trinidad Express. 2 June 2014. Процитовано 6 May 2017. [недоступне посилання з липень 2019]
  37. "Games played by Justin Hoyte in 2002/2003". Soccerbase. Centurycomm. Retrieved 6 May 2017.
  38. "Games played by Justin Hoyte in 2008/2009". Soccerbase. Centurycomm. Retrieved 6 May 2017.
  39. "Games played by Justin Hoyte in 2010/2011". Soccerbase. Centurycomm. Retrieved 6 May 2017.
  40. "Games played by Justin Hoyte in 2011/2012". Soccerbase. Centurycomm. Retrieved 6 May 2017.
  41. "Games played by Justin Hoyte in 2012/2013". Soccerbase. Centurycomm. Retrieved 6 May 2017.
  42. а б "Games played by Justin Hoyte in 2013/2014". Soccerbase. Centurycomm. Retrieved 6 May 2017.
  43. "Games played by Justin Hoyte in 2015/2016". Soccerbase. Centurycomm. Retrieved 6 May 2017.
  44. а б J. Hoyte. Soccerway. Perform Group. Процитовано 6 May 2017. 
  45. Джастін Гойт на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
  46. Arsenal v Chelsea, 25 February 2007. 11v11.com. AFS Enterprises. Процитовано 6 May 2017. 
  47. Jamaica claims Caribbean Cup crown on PKs. CONCACAF. 18 November 2014. Процитовано 6 May 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джастін Гойт