Джедкара Ісесі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джедкара Ісесі
Золота циліндрична печатка з іменем фараона Джедкара Ісесі Музей витончених мистецтв. Бостон
Золота циліндрична печатка з іменем фараона Джедкара Ісесі
Музей витончених мистецтв. Бостон
Давньоєгипетський фараон
Панування бл. 2355-2317 до н. е., 
V династія
Попередник Менкаухор
Наступник Уніс
Тронне ім'я (преномен)ḏd-kȝ-Rˁ — джед-ка-Ра — «Безсмертна Ка (душа) Ра»
M23L2
Hiero Ca1.svg
N5R11D28
Hiero Ca2.svg
Власне ім'я (номен)jzzj — іссі
G39N5
 
Hiero Ca1.svg
M17O34
O34
M17
Hiero Ca2.svg
Ім'я Гораḏd-ḫˁw — джед-хау — «Постійний у явищах»
G5
R11N28G43
Srxtail2.GIF
Ім'я небтіḏd-ḫˁw-Nbtj — джед-хау-Небті —
«Постійний у явищах Двох Володарок (тобто богинь Нехбет та Ваджет
G16
G16R11N28G43
Золоте ім'я Гораbjk-nbw ḏd — бік-небу-джед — «Стабільний Золотий Сокіл»
G8
R11 G5s
S12

Джедкара Ісесі — давньоєгипетський фараон з V династії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Правління фараона добре задокументовано як господарськими папірусами з Абусіра, так і численними царськими печатками та сучасними йому написами; все це вказує на доволі тривалий термін його правління.

У Туринському папірусі місце, де відмічено час його правління не дуже добре читається, добре простежується тільки цифра 8 як закінчення. Більшість дослідників вважають, що він правив упродовж 28 років, однак деякі єгиптологи схильні вважати, що насправді він правив 38 років. Відповідно до Манефона Джедкара, якого він називав Танхересом, правив 44 роки[1]. Святкування Джедкарою ювілею Хеб-Сед також передбачає, що правління фараона перевищувало 30 років.

Вважається, що часи правління Джедкари Ісесі було часом децентралізації та послаблення влади фараона.

Експедиції Джедкари[ред. | ред. код]

Джедкара Ісесі розпочав роботи в Східній пустелі, в каменоломнях Ваді-Хаммамата (за два дні дороги на схід від Коптоса), про що залишив там напис. Відповідно до напису Хірхуфа, правителя найбільш південної області Єгипту — Елефантини, за більш пізнього фараона Пепі II, Джедкара відряджав експедицію Нілом, до країни Іам (вище 3-х порогів), під началом «скарбничого бога» Баурдіда. З тієї експедиції до двору фараона був привезений коротун — пігмей, житель Центральних районів Африки.

Друга експедиція у супроводі військових загонів та військових кораблів була відряджена на Синайський півострів за малахітом, де були відкриті нові копальні, та про що там було складено напис.

Незважаючи на те, що всі представники його династії зводили храми, присвячені богу Сонця Ра, Джедкара, ймовірно, не створив такого храму. Вважається, що таким чином була засвідчена популярність Осіріса серед простих єгиптян, що зростала, яка похитнула позиції державного культу Ра.

Піраміда Джедкари[ред. | ред. код]

Піраміда Джедкари. Реконструкція

Окрім того, свою піраміду (86,5 × 86,5 м) фараон збудував у стародавньому некрополі Саккара, а не в Абусірі, як його попередники. Нині та піраміда сильно зруйнована та відома з її арабської назви «Хараф-еш-Шоваф» («Сторожова піраміда»), оскільки її сучасні обриси нагадують вишку. Піраміда була доволі великою — довжина сторони її основи перевищувала 86 м.

1945 року група археологів під керівництвом Абд-ес-Саляма дослідила внутрішні приміщення піраміди та вперше виявила ім'я її власника — Джедкари. Мумія, знайдена у розбитому саркофазі з поховальної камери, вірогідно, належить самому фараону. Заупокійний храм Джедкари розписаний і декорований з великою майстерністю. Ймовірно, зображення в ньому можна вважати перехідною ланкою до «Текстів піамід», що вперше з'явились у піраміді спадкоємця Джедкари — Уніса.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Авдиев В. И.: Военная история древнего Египта (рос.)
  • Эрлихман В. В.: Правители мира (рос.)