Джеймс Блаут

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джеймс Блаут
Народився 20 жовтня 1927(1927-10-20)[1]
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк
Помер 11 листопада 2000(2000-11-11)[1] (73 роки)
Чикаго, США
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Діяльність антрополог, географ
Галузь географія
Alma mater Чиказький університет, Університет штату Луїзіана і Нова школа
Володіє мовами англійська[2]
Заклад Єльський університет, Університет Віргінських островів[d], Університет Кларка[d], University of Illinois at Chicago[d] і Університет Пуерто-Рико[d]

Джеймс Морріс Блаут (англ. James Morris Blaut, 20 жовтня 1927, Нью-Йорк - 11 листопада 2000, Чикаго) — професор антропології і географії Університету Іллінойсу в Чикаго. Дослідження були зосереджені на сільськогосподарській мікрогеографії, культурної екології, теорії націоналізму, філософії науки, історіографії та відносинах між «першим» і «третім» світом. Відомий як один із найбільш помітних критиків євроцентризму.

Біографія[ред. | ред. код]

Вступив до Університету Чикаго у віці шістнадцяти років у рамках програми для просунутих школярів і отримав два ступені бакалавра (1948 і 1950). У 1948-1949 рр. навчався в Новій школі соціальних досліджень, у 1949-1950 рр. — в Імперському коледжі тропічного сільського господарства на Тринідаді, з 1950 року — в Університеті штату Луїзіана.

Працював в Єльському університеті. У 1960-1963 рр. — в Університеті Пуерто-Рико, потім у Коледжі Віргінських островів.

У 1967 році він повертається у США. Працює в Університеті Кларка, де в 1969 році бере участь у заснуванні журналу «Антипод» (Antipode) і Союзу географів-соціалістів. У 1971 році на деякий час повертається в Університет Пуерто-Рико, потім остаточно осідає в Університеті Іллінойсу в Чикаго.

Був активним членом Прогресивної партії США Генрі Воллеса. Брав участь в різних кампаніях проти війни у В'єтнамі. Підтримував Пуерто-риканський рух за незалежність.

Нагороди і премії[ред. | ред. код]

У 1997 році отримав нагороду Асоціації американських географів.

З 2006 року Спеціальна група соціалістичної і критичної географії Асоціації американських географів щорічно присуджує премію імені Джеймса Блаута (James Blaut Award) вченим, які протягом свого життя: (1) використовували географічний та історичний аналіз капіталізму для пояснення існуючої соціальної несправедливості і нерівності, (2) активно боролися проти пригнічуюючих владних відносин усередині та поза академією, (3) «перекидували міст» між соціалістичною теорією і практикою.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • 1987 – The National Question (London: Zed Books)
  • 1989 – The Invention of Progress: The Victorians and the Past (Oxford: Basil Blackwell)
  • 1992 – Fourteen Ninety-Two: The Debate on Colonialism, Eurocentrism and History (with contributions by S. Amin, R. Dodgshon, A. G. Frank, and R. Palan; Trenton, NJ: AfricaWorld Press)
  • 1993 – The Colonizer’s Model of the World: Geographical Diffusionism and Eurocentric History (NY: Guilford Press)
  • 2000 – Eight Eurocentric Historians (NY: Guilford Press)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б SNAC — 2010.
  2. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання[ред. | ред. код]