Джеймс Богард

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джеймс Богард
Народження 14 березня 1800(1800-03-14)[1][2][…]
Смерть 13 квітня 1874(1874-04-13)[1][2][…] (74 роки)
Поховання Грін-Вудський цвинтар
Країна
(підданство)
 США
Діяльність архітектор, винахідник, інженер
Нагороди
CMNS: Джеймс Богард у Вікісховищі
«Гарпер енд бразерс білдинг» (Нью-Йорк, Франклін-сквер)

Джеймс Бо́гард (англ. James Bogardus; 14 березня 1800, Кетскілл, штат Нью-Йорк, США — 13 квітня 1874, Нью-Йорк, США) — американський винахідник і архітектор. Відомий тим, що популяризував запатентовані ним чавунні будівельні конструкції[4], які активно використовувались у США у 1850—1880 роках для спорудження індустріальних та комерційних будівель.

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Богард народився у місті Кетскілл у штаті Нью-Йорк. Він був нащадком преподобного Едварда Богарда[en] (пом. 1647), пастора Нідерландської реформатської церкви у Нових Нідерландах.

У віці 14 років Богард покинув школу та пішов вчитися на годинникаря[5].

Кар'єра[ред. | ред. код]

До того, як зайнятись чавунними конструкціями, він зробив декілька цінних винаходів. У 1828 році він запатентував конструкцію бавовняно-прядильної машини, що отримала назву «англ. ring flyer»[6]. У 1831 році він винайшов механізовану гравіювальну машину, яка використовувалася для гравірування кліше для друку банкнот та поштових марок[7]. У 1932 році він винайшов ексцентриковий млинок, яка використовується і тепер для подрібнення зерна, фарб, руди тощо, принцип якого знайшов застосування в обладнанні для фінішного шліфування кульок підшипників кочення а при регульованому ексцентриситеті для шліфування оптичних лінз[8].

Богард вважав, що чавун одночасно відповідає, як інженерним, так і естетичним вимогам. Свої будівлі він проектував так, «що якби більша частина металевих конструкцій була видалена або зруйнована, ці будівлі продовжували б стояти непохитно», як говорив він у своїй книзі «Архітектор і залізо»[7].

За методикою Богарда пропонувалось підтримувати вагу будівлі не стінами, а колонами. Цей метод у подальшому ліг в основу стальних каркасів та будівництва хмарочосів. Вперше він був втілений Богардом у 1848 році при будівництві власної п'ятиповерхової фабрики у Нью-Йорку. Богард виготовляв та відвантажував збірні секції зі своєї фабрики на будови[9]. Найвідомішою його будівлею є збудована у 1854 році «Гарпер енд бразерс білдінг» на Франклін-сквер у Нью-Йорку — фасад якої мав майже повністю засклену поверхню[10][11].

На усіх спорудах, збудованих за його проектом, Богард встановлював металеві таблички з написом «James Bogardus Originator & Patentee of Iron Buildings Pat' May 7, 1850» («Джеймс Бокард автор і власник патенту на залізні будівлі, запатентовано 7 травня 1850»)

Особисте життя[ред. | ред. код]

Він одружився у 1831 з Маргарет Макклай (1803—1878), онукою преподобного Архіблада Маклая. Шлюб був бездітний.

Богард помер 13 квітня 1874 року в Нью-Йорку у віці 74 років. Похований на Грін-Вудському цвинтарі в Брукліні (Нью-Йорк).

Будівлі за проектами Богарда[ред. | ред. код]

Магазин Гопкінса[en] на Мюррей-стріт, 75 у мікрорайоні Трайбека у Нижньому Магеттені у Нью-Йорку (збудовано у 1857-58)
Історична будівля на Нассо-стріт, 63 у Фінансовому кварталі Мангеттена у Нью-Йорку (збудовано у 1857-59)
Ченел-стріт, 254-260[en], також відома як «Будівля Брюса» (англ. Bruce Building)[12] на розі вулиці Лафаєтт-стріт у районі Чайна-таун на околиці Мангеттена у Нью-Йорку (роки будівництва 1856-57)
Kitchen, Montross & Wilcox Store[en] на Леонард-стріт[en], у мікрорайоні Трайбека Нижнього Магеттена у Нью-Йорку (збудовано у 1861)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б SNAC — 2010.
  2. а б Find a Grave — 1996.
  3. а б Енциклопедія Брокгауз
  4. Winters, Alfred; Winters, Eleanor (2012). Exploring New York's SoHo (англ.). Arcadia Publishing[en]. ISBN 9781614237020. Процитовано 29 серпня 2017.
  5. Men of Progress. americanhistory.si.edu (англ.). National Museum of American History. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017.
  6. Hanson, John Wesley (1900). Progress of the Nineteenth Century: A Panoramic Review of the Inventions and Discoveries of the Past Hundred Years ... (англ.). J. L. Nichols. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 29 серпня 2017.
  7. а б Самин, 2009, с. 213.
  8. James Bogardus | Spandrel Panel from Edgar H. Laing Stores | American | The Met. metmuseum.org. The Metropolitan Museum of Art. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017.
  9. James-Bogardus в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». 2015-02-27 (англ.)
  10. Giedion S. Space, Time and Architecture: The Growth of a New Tradition. — Harvard University Press, 1967. — 197 с. — ISBN 9780674830400.
  11. Самин, 2009, с. 213—214.
  12. Miller, Tom. «The 1857 James Bogardus „George Bruce Building“ No. 254 Canal Street» Daytonian in Manhattan (MArch 1, 2011)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]