Джеймс Едвард Кілер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джеймс Едвард Кілер
Keeler James.jpg
Народився 10 вересня 1857(1857-09-10)[1]
Іллінойс, США
Помер 12 серпня 1900(1900-08-12)[1] (42 роки)
Сан-Франциско, Каліфорнія, США
Поховання Allegheny Observatory[d][2]
Громадянство
(підданство)
США
Alma mater Університет Джонса Гопкінса[2] і Гейдельберзький університет Рупрехта-Карла
Науковий ступінь Бакалавр мистецтв[3] (червень 1881)
Нагороди

Дже́ймс Е́двард Кі́лер (англ. James Edward Keeler; 10 вересня 1857 — 12 серпня 1900) — американський астрофізик.

З 1888 по 1891 працював у Лікській обсерваторії, з 1891 — директор Обсерваторії Allegheny, в 1898 повертається до Лікської обсерваторії, але невдовзі після 1900 помер.

Разом із Джорджем Хейлом — засновник і редактор Астрофізичного Журналу, провідний астрономічний журнал журнал до сьогодення.

У 1880 році разом із Семюелем Пірпонтом Ленглеєм й іншими, брав участь у науковій експедиція на Гору Уїтні, де вивчав поглинання сонячної радіації атмосферою Землі.

Кілер зробив спектроскопічне дослідження кілець Сатурна й довів, що вони не можуть бути суцільним об'єктом, ; скоріше вони повинні були складатися з рою маленьких окремих об'єктів. Також Кілер — відкривач двох астероїдів (один з них було загублено й перевідкрито лише через 100 років).

Лауреат премії Румфорда (1898)

Лауреат Медалі Генрі Дрейпера (1899).

Ім'ям Джеймса Кілера названа вершина поблизу гори Вітні, щілина в кільцях Сатурна, кратери на Місяці та на Марсі та астероїд 2261 Кілер.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Альберт Абрагам Майкельсон Це незавершена стаття про науковця США.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.