Джеймс Едвард Сміт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джеймс Едвард Сміт
англ. Sir James Edward Smith
James Edward Smith.jpg
Народився 2 грудня 1759(1759-12-02)
Норвіч
Помер 17 березня 1828(1828-03-17) (68 років)
Норвіч
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Місце проживання Велика Британія Велика Британія
Діяльність ботанік, птерідолог, бріолог, письменник, ентомолог, лепідоптеролог, міколог
Відомий завдяки ботаніка
Alma mater Единбурзький університет
Науковий керівник Джон Вокер і Джозеф Блек
Володіє мовами англійська[1][2]
Заклад
Членство Леопольдина, Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Баварська академія наук і Академія наук Турина[d]
Посада президент компанії[d]
Нагороди
член Лондонського Королівського Товариства

Sm. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Джеймс Едвард Сміт.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).

Сер Джеймс Едвард Сміт (англ. Sir James Edward Smith, 2 грудня 1759, Норвіч, Англія — 17 березня 1828) — англійський ботанік, засновник Лондонського Ліннеївського товариства.

Відомий багатьма творами з систематики рослин, особливо по флорі Великої Британії.

Шлях в науці[ред. | ред. код]

На початку 1780-х вивчав хімію у професора Джозефа Блека та природознавство у професора Джона Вокера у Единбурзькому університеті.

У 1783 Сміт перебрався у Лондон, для того щоб продовжити навчання. Сміт був близько знайомий із Джозефом Бенксом, якому запропонували придбати повну колекцію книг, рукописів та гербарних зразків Карла Ліннея, яка залишилася після смерті сина Ліннея — Карла Ліннея молодшого. Бенкс відхилив пропозицію, а Сміт купив колекцію за 1000 фунтів стерлінгів. Колекція прибула до Лондона у 1784 році, а у 1786 Сміт був обраний членом Королівського товариства.

Між 1786 та 1788 роками Сміт здійснив свою так звану Велику подорож, відвідавши Нідерланди, Францію, Італію та Швейцарію, зустрічався з ботаніками та оглянув гербарії.

У 1788 році він заснував Лондонське Ліннеївське товариство, став його першим президентом (цю посаду він обіймав аж до своєї смерті).

У 1796 році він повернувся у Норвіч разом з усією колекцією Ліннея. Його бібліотека та ботанічні колекції набули популярності по усій Європі, ними цікавилися численні ентомологи та ботаніки всього континенту.

Сміт провів решту тридцять років свого життя у написанні статей та книг з ботаніки.

Його основні праці — Flora Britannica(лат.) та Англійська флора (англ. The English Flora, 4 томи, 1824—1828).

У період між 1808 та 1819 роками він довів до друку у Циклопедіі Ріса[en] 3 348 ботанічних статей Вільяма Вуда, які залишилися незавершеними після смерті останнього.

Сміт сприяв виданню 7 томів головного ботанічного видання вісімнадцятого століття, Flora Graeca(лат.), розпочатого Джоном Сібторпом.

Сміт плідно співпрацював з видавцем та ботанічним ілюстратором Джеймсом Совербі, до малюнків якого Сміт додавав ботанічні описи[3]. Зображення рослин в Англії раніше переслідувало тільки естетичні цілі, але інтерес до садівництва та природної історії привів до появи ілюстрованих наукових видань, таких, як екзотичний Приклад флори нової Голландії[en] та 36 томів праці Англійська ботаніка[en].

У 1797 році Сміт опублікував Природну історію рідкісних лускокрилих комах Джорджії (англ. The Natural History of the Rarer Lepidopterous Insects of Georgia)[4], першу книгу про американських комах. Вона включає ілюстрації та примітки Джона Еббота, а також описи нових видів, зроблені Смітом на основі малюнків Еббота.

Дружба Сміта з Вільямом Роскоу дозволила йому між 1806 та 1817 роками відправити близько 5000 рослин для поповнення гербарію Ройла, який став основою гербарію Сміта у Ліверпульському ботанічному саду[5].

Після смерті Сміта колекція Ліннея, разом з власними колекціями Сміта, була придбана Ліннєєвським товариством за 3150 фунтів.

Хаменерій вузьколистий (Epilobium parviflorum) Schreb. Ботанічна ілюстрація з книги English botany; or, coloured figures of British plants by James Edward Smith. London, C.E. Sowerby, 1836

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • Linneaeus, Carl von. Disquisitio de sexu plantarum. — A dissertation on the sexes of plants translated from the Latin of Linnaeus by James Edward Smith. London: Printed for the author, and sold by George Nicol. 1786
  • Icones pictae plantarum rariorum descriptionibus et observationibus illustratae /Auctore J.E. Smith, M.D. Fasc. 1-3. London, 1790-93
  • The natural history of the rarer lepidopterous insects of Georgia: including their systematic characters, the particulars of their several metamorphoses, and the plants on which they feed. Collected from the observation of Mr. John Abbot, many years resident in that country /by James Edward Smith, London: Printed by T. Bensley, for J. Edwards [etc.] 1797.
  • English Botany: Or, Coloured Figures of British Plants, with their Essential Characters, Synonyms and Places of Growth. Published and illustrated by James Sowerby[6][7]

Див. також[ред. | ред. код]

Список ботаніків за скороченням

Примітки[ред. | ред. код]

  1. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  3. На відміну від інших художників того часу, які зображували квіти, і чия робота полягала у догоджанні багатим покровителям, він працював безпосередньо з вченими. [1]
  4. Botanicus.org — a freely accessible, Web-based encyclopedia of historic botanical literature
  5. Liverpool museums — Botany at World Museum Liverpool
  6. Описи створені Смітом; праця видавалася частинами протягом майже 23 років та була завершена у 1813 році. Включає 36 томів та 2592 розфарбованих від руки таблиць з малюнками рослин Великої Британії.
  7. [2] Текстова частина праці передрукована у Mineralogical Record, volume 26, July-August, 1995.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Margot Walker, Sir James Edward Smith, 1759—1828. London: 1988.
  • Mark Lawley, JAMES EDWARD SMITH (1759—1828). pdf(англ.)