Джеймс Каллаган

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Леонард Джеймс Каллаган
Leonard James Callaghan
Леонард Джеймс Каллаган
James Callaghan Arms.svg
Прапор
70-й Прем’єр-міністр Великої Британії
5 квітня 1976 — 4 травня 1979
Монарх: Єлизавета II
Попередник: Гарольд Вільсон
Наступник: Маргарет Тетчер
Прапор
Міністр закордонних справ Великої Британії
5 березня 1974 — 5 квітня 1976
Прем'єр-міністр: Гарольд Вільсон
Монарх: Єлизавета II
Попередник: Александр Дуглас-Г'юм
Наступник: Ентоні Кросленд
Прапор
Міністр внутрішніх справ Великої Британії
30 листопада 1967 — 19 червня 1970
Прем'єр-міністр: Гарольд Вільсон
Монарх: Єлизавета II
Попередник: Рой Дженкінс
Наступник: Реджинальд Модлінг
Прапор
Канцлер скарбниці
16 жовтня 1964 — 30 листопада 1967
Прем'єр-міністр: Гарольд Вільсон
Монарх: Єлизавета II
Попередник: Реджинальд Модлінг
Наступник: Рой Дженкінс
 
Партія: Лейбористська партія
Рід занять: економіст[d], політик і профспілковий діяч[d]
Народження: 27 березня 1912(1912-03-27)
Портсмут, Гемпшир, Англія
Смерть: 26 березня 2005(2005-03-26) (92 роки)
Рінгмер, Східний Сассекс, Англія
Дружина: Одрі Каллаган
Нагороди:
Орден підв'язки

Леонард Джеймс Каллаган, барон Кардіффський (англ. Leonard James Callaghan, Baron Callaghan of Cardiff; 27 березня 1912 — 26 березня 2005) — політик-лейборист, прем'єр-міністр Великої Британії з 1976 з 1979, перед 18-річної ерою панування консерваторів.

Каллаган (ліворуч) з Джиммі Картером

Відомий як Джим Каллаган («Сонячний Джим», «Джентльмен Джим», «Великий Джим»).

Біографія[ред.ред. код]

Джеймс Каллаган народився 27 березня 1912 р. в Портсмуті. У 30—40-х р.р. — функціонер профспілкового руху. Брав участь у Другій світовій війні. У 1945 р. вперше був обран в парламент. У 1947—1950 р.р. — Парламентський секретар при міністерстві транспорту, в 1950—1951 р.р. — Парламентський секретар адміралтейства. У 1951—1964 р.р. займав різні посади в тіньових кабінетах лейбористів. У кабінетах Гарольда Вільсона займав відповідно посади міністра фінансів (1964—1967 р.р.) і міністра внутрішніх справ (1967—1970 р.р.). У 1973 р. обирається головою Лейбористській партії Великої Британії. У 1974—1976 рр.. — Міністр закордонних справ Великої Британії. У 1976—1979 р.р. — Прем'єр-міністр Великої Британії. У 1976—1980 р.р. — Лідер ЛПВ. У наступний період неодноразово обирався до складу керівних органів партії.

У 1987 р. Джеймсу Каллагану за заслуги перед Великою Британією був присвоєний титул барона та він був обраний до Палати лордів.

Єдиний політик в історії Великої Британії, який займав всі чотири головні державні посади — був прем'єр-міністром, канцлером скарбниці, міністром внутрішніх і закордонних справ.

Активний прихильник участі Великої Британії в ЄЕС. Після економічної кризи та страйків зими 1978/1979 парламент оголосив, 28 березня, вотум недовіри кабінету Каллагана, який залишався в підвішеному стані до парламентських виборів у травні, коли рішучу перемогу здобули консерватори на чолі з Маргарет Тетчер. В 1980 втратив лідерство і в партії.

З 1983 з 1987 — «батько» палати громад (найстаріший депутат, мандат з 1945). Після виходу з палати громад, до 75-річчя він був нагороджений королевою Орденом підв'язки і зроблений пером, з титулом барона Кардіффського, що дозволило йому зайняти місце в палаті лордів.

Помер 26 березня 2005 р.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]