Джеймс Клеверлі
Джеймс Клеверлі англ. James Cleverly | ||
| ||
---|---|---|
13 листопада 2023 — 5 липня 2024 | ||
Прем'єр-міністр: | Ріші Сунак | |
Попередник: | Суелла Браверман | |
Спадкоємець: | Іветт Купер | |
| ||
6 вересня 2022 — 13 листопада 2023 | ||
Прем'єр-міністр: | Ліз Трасс Ріші Сунак | |
Попередник: | Ліз Трасс | |
Спадкоємець: | Девід Камерон | |
| ||
7 липня 2022 — 6 вересня 2022 | ||
Прем'єр-міністр: | Борис Джонсон | |
Попередник: | Мішель Доунлан[en] | |
Спадкоємець: | Кіт Молтгауз[en] | |
| ||
8 лютого 2022 — 7 липня 2022 | ||
Прем'єр-міністр: | Борис Джонсон | |
Попередник: | Кріс Гітон-Гарріс[en] | |
Спадкоємець: | Ґрем Стюарт[en] | |
| ||
13 лютого 2020 — 8 лютого 2022 | ||
Прем'єр-міністр: | Борис Джонсон | |
Попередник: | Ендрю Маррісон[en] | |
Спадкоємець: | Аманда Міллінґ[en] | |
| ||
24 липня 2019 — 13 лютого 2020 | ||
Попередник: | Брендон Льюїс[en] | |
Спадкоємець: | Аманда Міллінґ[en] | |
| ||
з 7 травня 2015 | ||
Попередник: | Брукс Ньюмарк[en] | |
Народження: |
4 вересня 1969 (55 років) Луїшемd, Луїсгем, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія | |
Країна: | Велика Британія | |
Освіта: | University of West Londond і Colfe's Schoold | |
Партія: | Консервативна партія | |
Військова служба | ||
Роки служби: | 1989—нині | |
Приналежність: | Велика Британія | |
Рід військ: | Британська армія (Резерв Армії) | |
Звання: | Підполковник | |
Нагороди: | ||
Джеймс Спенсер Клеверлі (англ. James Spencer Cleverly; нар. 4 вересня 1969, Лондон) — британський політик-консерватор та офіцер Резерву Армії. Міністр внутрішніх справ Великої Британії з 13 листопада 2023 до 5 липня 2024 року. Міністр закордонних справ і у справах Співдружності Націй та міжнародного розвитку з 6 вересня 2022 по 13 листопада 2023 року.
Міністр освіти з 7 липня по 6 вересня 2022 року. Міністр у справах Європи та Північної Америки 2022 року. Міністр у справах Середнього Сходу, Північної Африки та Північної Америки з 2020 по 2022 рік. Співголова Консервативної партії з 2019 по 2020 рік. Член парламенту від Брейнтрі[en], Ессекс, з 2015 року.
Народився у Льюїшемі[en], у південно-східній частині Лондона[1]. Його батько — британець, землемір і власник невеликого бізнесу, а мати — акушерка, із Сьєрра-Леоне[2][3][4]. Більшу частину дитинства провів із родиною у Челмсфорді[3]. Здобув приватну освіту в Ріверстонській та Колфській школах у Лондоні. Після цього проходив військову підготовку, зупинену достроково 1989 року через поранення ноги. Закінчив Університет Долини Темзи (нині Університет Західного Лондона[en], здобувши ступінь бакалавра з менеджменту гостинності[5][4].
Входить до Резерву Армії з 1991 року, має звання підполковника[6]. Входить до Центрального штабу добровольців Королівської артилерії, штабний офіцер у 1-й бронетанковій дивізії, до 2005 року командував 266-ю батареєю Королівської артилерії[en][3].
З 1995 до 2002 року працював у VNU, де відповідав за продажі та спонсорство, та інших видавничих компаніях. З 2002 до 2003 року — менеджер з міжнародних продаж у VNU. З 2004 до 2006 року — керівник відділу інтернет-продажів у Crimson Publishing. У 2006—2007 рр. — керівник відділу цифрових медіа у цій же компанії. 2007 року — співзасновник Point and Fire, медіа- та вебвидавничої компанії[4].
2008 року обраний до Асамблеї Лондона[en] від округу Бекслі та Бромлі[en], здобув 52,59 % голосів[7][8]. У січні 2009 року мер Лондона Борис Джонсон призначив його послом у справах молоді[9]. З 2010 до 2012 року обіймав посаду голови Лондонської ради з переробки відходів, а у 2012—2015 рр. — Голова Лондонського управління планування пожеж і надзвичайних ситуацій і Голова Лондонського форуму місцевої стійкості[7].
2012 року переобраний на посаду члена Асамблеї Лондона 52,6 % голосів[10].
На парламентських виборах 2015 року обраний членом парламенту від Брейнтрі, здобувши 53,8 % голосів[11].
Прихильник виходу Великої Британії з ЄС[12].
Переобраний 2017 року, отримав 62,8 % голосів[13].
На виборах 2019 року переобраний знову, здобув 67,5 % голосів[14].
Із січня 2018 до квітня 2019 року був заступником голови Консервативної партії[15].
З квітня до липня 2019 року — парламентський заступник держсекретаря у Департаменті з питань виходу з Європейського Союзу[16].
З липня 2019 до лютого 2020 року — міністр без портфеля в уряді Бориса Джонсона та разом із Беном Елліотом[en] співголова Консервативної партії[5][17].
Член Таємної ради з 2019 року[18].
23 травня 2019 року оголосив про свою участь у виборах лідера Консервативної партії 2019 року після того, як Тереза Мей подала у відставку з цієї посади[19], однак 4 червня зняв свою кандидатуру[20].
У процесі перестановок звільнений із посад міністра без портфеля та голови Консервативної партії[21], призначений міністром у справах Середнього Сходу, Північної Африки 2020 року[16].
Міністр у справах Середнього Сходу, Північної Африки та Північної Америки з 2020 до 2022 року[16].
Міністр у справах Європи та Північної Америки 2022 року[16].
Міністр освіти зі 7 липня до 6 вересня 2022 року, замінив на цій посаді Мішель Доунлан[en] на тлі урядової кризи, спричиненої скандалом довкола Кріса Пінчера. Став третім міністром освіти, призначеним за три дні[22].
6 вересня 2022 року став Міністром МЗС в уряді Ліз Трасс, змінивши її на цій посаді[23]. Зберіг посаду в уряді Ріші Сунака[24].
З 13 листопада 2023 року - Міністр МВС країни[25][26].
У 2000 році одружився із Сюзанною Джанет Темпл Клеверлі, із якою мають двох синів — Фредді та Руперта[1][9].
- ↑ а б Who is James Cleverly and what is his stance on Brexit?. The Sun (англійською) . 5 грудня 2019. Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ Conservative leadership race: Who is James Cleverly. Sky News (англійською) . 29 травня 2019. Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ а б в About James. cleverly4braintree.com (англійською) . Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ а б в Man of action. The Guardian (англійською) . 6 травня 2009. Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ а б James Cleverly: who is Braintree MP named new Education Secretary, wife, voting record - will he run for PM?. National World (англійською) . 8 липня 2022. Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ Tory MP sings the Star Spangled Banner in House of Commons. Mirror (англійською) . 5 липня 2016. Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ а б James Cleverly (past staff). london.gov.ul (англійською) . Архів оригіналу за 5 вересня 2022. Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ Election 2008 Bexley & Bromley. BBC News (англійською) . Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ а б Who is on Question Time tonight: What to expect from James Cleverly, Sarah Jones and Geoff Norcott. I (англійською) . 20 січня 2020. Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ London election 2012: Bexley & Bromley results. BBC News (англійською) . Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ 2015 general election results. electionresults.parliament.uk (англійською) . Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ James Cleverly becomes 11th Tory MP to enter leadership race. Sky News (англійською) . 29 травня 2019. Процитовано 25 листопада 2022.
- ↑ 2017 general election results. electionresults.parliament.uk (англійською) . Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ Election 2019. BBC News (англійською) . Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ About James Cleverly. braintreeconservatives.co.uk (англійською) . Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ а б в г The Rt Hon James Cleverly MP. www.gov.uk (англійською) . Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ James Cleverly. members.parliament.uk (англійською) . Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ Privy Council members. privycouncil.independent.gov.uk (англійською) . Процитовано 19 вересня 2022.
- ↑ Junior Brexit Minister James Cleverly enters race to be next UK PM - media. Reuters (англійською) . 23 травня 2019. Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ James Cleverly withdraws from Tory leadership race. BBC News (англійською) . 4 червня 2019. Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ Cabinet reshuffle: Sajid Javid resigns as chancellor. BBC News (англійською) . 14 лютого 2020. Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ Three education secretaries appointed in three days amid Boris Johnson leadership chaos. ITV (англійською) . 7 липня 2022. Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ Трасс призначила ключових міністрів свого уряду: Воллес лишився міністром оборони. Європейська правда (українською) . 6 вересня 2022. Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ Сунак та його команда: що чекати від нового уряду Великої Британії. Європейська правда (українською) . 26 жовтня 2022. Процитовано 25 листопада 2022.
- ↑ В уряді Британії перестановки. Голову МВС звільнили після скандалу, а МЗС очолить екс-прем'єр. РБК-Украина (укр.). Процитовано 13 листопада 2023.
- ↑ James Cleverly replaces Suella Braverman as home secretary after PM sacks her in reshuffle. Sky News (англ.). Процитовано 13 листопада 2023.