Джеймс МакКлелланд (психолог)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джеймс МакКлелланд
James McClelland (14039773375).jpg
Народився 1 грудня 1948(1948-12-01) (72 роки)
Кембридж, Массачусетс, США
Країна Flag of the United States.svg США
Національність США США
Діяльність викладач університету, інформатик, науковий працівник
Галузь психологія
Alma mater Колумбійський університет
Пенсильванський університет
Науковий керівник Paul Rozind
Заклад Стенфордський університет, Університет Піттсбурга, Університет Карнегі-Меллон і Стенфордський університет[1]
Членство Національна академія наук США, Американська психологічна асоціація і Society of Experimental Psychologistsd
Нагороди Grawemeyer Award in Psychology (2002)
Rumelhart Prize (2010)
Сайт www-psych.stanford.edu/~jlm/

Джеймс Ллойд «Джей» МакКлелланд (1 грудня 1948) — стипендіат фонду Люсі Стерн, професор Стенфордського університету, колишній завідувач кафедри психології.[2] Найвідомішою його роботою є дослідження статистичного навчання та паралельно розподіленої обробки даних, застосовуючи конекціоністські моделі (моделі нейронних мереж), щоб пояснити когнітивні явища, такі як розпізнавання усного мовлення і письма. МакКлелланд зробив грандіозний внесок стосовно «революції конекціонізму» 1980-х років, що спричинила неабиякий зріст наукової зацікавленості у конекціонізмі.

Юнісь та освіта[ред. | ред. код]

МакКлелланд народився 1 грудня 1948 у сім'ї Волтер Мура і Френсіс (Шаффер) МакКлелландів. Він отримав ступінь бакалавра в області психології в Колумбійському університеті в 1970 році, і докторський ступінь з когнітивної психології в Пенсильванському університеті в 1975 році. 6 травня 1978 одружився з Хейді Марша Фельдман, має двох дочок.[3]

Кар'єра[ред. | ред. код]

У 1986 році МакКлелланд з Девідом Румельхартом[en] опублікували «Паралельно розподілена обробка: Дослідження з мікроструктури пізнання», яку деякі досі розглядають як біблію для когнітивних вчених. Зараз його робота здебільшого фокусується на навчанні, процесах пам'яті, і психолінгвістиці, як і раніше в рамках коннекціоністських моделей. Він є колишнійм головою комітету премії Румельхарта, у співпраці з Румельхартом, що тривала багато років, і сам отримав нагороду в 2010 році на щорічній конференції спілки когнітивістів.

МакКлелланд і Девід Румельхарт відомі своєю дискусією зі Стівеном Пінкером і Аланом Принцом про необхідність мовно-сецифічного модуля навчання.

Восени 2006 року МакКлелланд переїхав до Стенфордського університету з Університету Карнегі-Меллона, де він був професором психології та когнітивної нейронауки. Він також має неповне призначення консультуючого професора неврології та афазії дослідницького підрозділу (Нару) в Школі психологічних наук Манчестерського університету.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Премія «Розум і мозок»[4]
  • Премія Гравемайєра Університету Луїсвілля в галузі психології, 2002[3]
  • Премія Вільяма У. Каммінга від Колумбійського університету, 1970[3]
  • Нагорода за Професійний розвиток науковця від Національного інституту психічного здоров'я, 1981-86, 1987-97[3]
  • Науковий співробітник Національного наукового фонду, 1970-73[3]
  • Премія Румельхарта 2010[5]
  • Премія Ш. де Карвальо-Хайнекена 2014[6]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://orcid.org/0000-0002-8217-405X
  2. James L. McClelland VITA. Архів оригіналу за 6 жовтень 2014. Процитовано 1 Oct 2014. 
  3. а б в г д Profile details: James Lloyd McClelland. Процитовано August 7, 2012. 
  4. УМ & МОЗОК ПРИЗ — Центр когнітивної науці
  5. Одержувачі. Архів оригіналу за 13 березень 2016. Процитовано 7 листопад 2015. 
  6. [1][недоступне посилання з квітня 2019]

Посилання[ред. | ред. код]