Джеймс Совербі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Джеймс Совербі
англ. James Sowerby

James Sowerby. Line engraving by Mrs D. Turner after T. Heap Wellcome V0005557.jpg

Портрет Дж. Совербі 1816 року. Художник — Томас Хіфі
Народився 21 березня 1757(1757-03-21)
Ламбет, Лондон
Помер 25 жовтня 1822(1822-10-25) (65 років)
Ламбет, Лондон
Місце проживання Велика Британія Велика Британія
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Flag of Great Britain (1707–1800).svg Королівство Велика Британія
Діяльність біолог, ботанічний ілюстратор, зоолог, ботанік, натураліст, художник, малаколог
Сфера інтересів ботаніка
Рід Sowerby family[d]
Діти George Brettingham Sowerby[d] і James De Carle Sowerby[d]

Джеймс Совербі у Вікісховищі?
Sowerby є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Джеймс Совербі.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).

Джеймс Совербі (англ. James Sowerby; 17571822) — англійський ботанік та міколог, відомий ботанічний ілюстратор.

Біографія[ред. | ред. код]

Джеймс Совербі народився у лондонському районі Ламбет 21 березня 1757 року в сім'ї Джона Совербі та Арабелли Гудрід. Совербі вирішив стати художником, у 1777 році поступив у Королівську академію мистецтв. Згодом став викладати малювання та писати портрети. Незабаром Джеймс зацікавився ботанічною ілюстрацією та став вивчати ботаніку. Його помітили деякі відомі ботаніки, у 1786-1787 він створював ілюстрації для книги французького ботаніка Леритьє де Брютеля. У 1787 році Совербі познайомився з Вільямом Кертісом та став ілюструвати статті його журналу Botanical Magazine. У 1788 році Джеймс опублікував короткий посібник зі створення ботанічних малюнків. Також художник познайомився з Дж. Е. Смітом, Д. Тернером та В.Візерінгом. Разом зі Смітом він був автором 36-томної книги English Botany, перший том якої був виданий у 1790 році. У 1793 році Совербі став дійсним членом Лондонського Ліннеївського товариства. У 1797 році почала видаватися серія ілюстрацій грибів з описами Coloured figures of British fungi. Окрім ботаніки Совербі цікавився конхіологією та мінералогією. У 1807 році його було обрано членом Геологічного товариства.[1]

Джеймс Совербі був одружений на Енн Бреттінгем де Карл, у них було 9 дітей. Двоє їхніх синів, Джордж Бреттінгем та Джеймс де Карл, також стали ботанічними та зоологічними художниками. У 1815 році Енн Бреттінгем померла, через п'ять років Джеймс одружився на Мері Кетрін Рейнолдс. Джеймс помер 25 жовтня 1822 року у Ламбеті.[1]

Гербарні зразки і невидані рукописи та ілюстрації Совербі зберігаються у Лондонському музеї природної історії (BM), Единбурзькому ботанічному саду (E), Лондонському Ліннеївському товаристві (LINN) та Ліверпульскому музеї[en] (LIV).[2]

Окремі наукові праці[ред. | ред. код]

  • Sowerby, J. (1788). A botanical drawing-book. 12 p., 6 pl.
  • Sowerby, J. (1789—1791). Flora luxurians. 16 p., 18 pl.
  • Sowerby, J. (1795—1815). Coloured figures of British fungi. 3 fasc., 400 pl.

Ілюстрації[ред. | ред. код]

Styphelis tubiflora Sm. из A specimen of the botany of New Holland
  • Lightfoot, J. (1777). Flora scotica.
  • Curtis, W. (1777). Linnaeus's System of Botany. 3 pl.
  • Curtis, W. (1775—1798). Flora Londinensis. 51 pl.
  • L'Héritier de Brutelle, C.L. (1785—1791). Stirpes novae. 1 pl.
  • Withering, W. (1785). An account of the foxglove.
  • Relhan, R. (1785). Flora cantabrigensis. 7 pl.
  • Dickson, J. (1785—1801). Fasciculi plantarum cryptogamicarum brittaniae.
  • L'Héritier de Brutelle, C.L. (1787—1792). Geraniologia. 6 pl.
  • Driver, A.; Driver, W. (1788). The pomona britanica. 8 pl.
  • L'Héritier de Brutelle, C.L. (1789—1791). Sertum anglicum. 10 pl.
  • Aiton, W. (1789). Hortus kewensis. 3 pl.
  • Smith, J.E. (1790—1791). Plantarum icones hactenus ineditae. 2 pl.
  • Smith, J.E. (1790—1792). Icones pictae plantarum rariorum descriptionibus et observationibus illustratae. 18 pl.
  • Woodville, W. (1790—1793). Medical botany. 274 pl.
  • Smith, J.E.; Sowerby, J. English botany.
  • Salisbury, R.A. (1791). Icones stirpium rariorum. 20 pl.
  • Smith, J.E. (1792). Spicilegium botanicum. 24 pl.
  • Smith, J.E. (1793—1795). A specimen of the botany of New Holland. 16 pl.
  • Fraser, J. Thalia dealbata. 1 pl.
  • Thornton, R.J. (1799). New illustration of the sexual system of C. von Linnaeus. 1 pl.
  • Lambert, A.B. (1803—1825). Description of the Genus Pinus. 10 pl.
  • Smith, J.E.; Sowerby, J. (1804—1808). Exotic Botany. 120 pl.
  • Sibthorp, J.; Smith, J.E. Flora graeca.
  • Smith, J.E. (1807). An introduction to physiological and systematical botany. 15 pl.
  • Keith, P. (1816). A system of physiological botany. 9 pl.
  • Graves, G. (1822—1833). A monograph of the British grasses. 48 pl.

Роди, названі на честь Дж. Совербі[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Список ботаніків за скороченням

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]