Джеймс Тобін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джеймс Тобін
англ. James Tobin
Джеймс Тобін
Джеймс Тобін
Народився 5 березня 1918(1918-03-05)
Шампейн
Помер 11 березня 2002(2002-03-11) (84 роки)
Нью-Гейвен (Коннектикут)
·цереброваскулярні хвороби
Місце проживання Шампейн
Країна США США
Діяльність економіст, статистик, професор, солдат
Alma mater Гарвардський університет
Галузь економіка
Заклад Гарвардський університет, Єльський університет.
Посада президент[d]
Звання професор Єльського університету
Науковий керівник Йозеф Шумпетер[1]
Аспіранти, докторанти Koichi Hamadad, Duncan K. Foleyd, Джанет Єлен, Hiroshi Yoshikawad, Stanley W. Blackd, Robert Z. Aliberd, William Brainardd, Віллем Буітер, Jonathan Eatond, Marcel Dagenaisd, Kiyohiko G. Nishimurad, Едмунд Фелпс[2], John Y. Campbelld[2], Richard R. Nelsond[2], Walter Christian Dolded[2], Arnold Katzd[2], Uri Possend, Michael Haliassosd[2], Harold W. Wattsd[2], Douglas A. Downingd[2], Matthew D. Bermand[2], Craig Eliot Swand[2], Mark Gersovitzd[2], Donald Arthur Nicholsd[2], Paul Daniel Mastroddid[2], Marcus Hay Millerd[2], Lewis Charles Millerd[2], Edward Faulkner McKelveyd[2], Edward J. Stevensd[2], John Henry Ciccolod[2], Thad W. Mirerd[2] і Bernard Max Marksteind[2]
Членство Американська академія мистецтв і наук і Національна академія наук США
Відомий завдяки: аналіз стану фінансових ринків і їх впливу на політику ухвалення рішень у галузі витрат
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з економіки (1981)

CMNS: Джеймс Тобін у Вікісховищі

Джеймс Тобін (англ. James Tobin; 5 березня 1918, Шампейн, Іллінойс — 11 березня 2002 Нью-Гейвен, Коннектикут) — американський економіст.

Біографія[ред. | ред. код]

Вчився в Гарвардському університеті. Брав участь у Другій світовій війні. У 1941 р. після нападу японців на Перл-Гарбор він служив у флоті, де пройшов тримісячну підготовку за результатами якої йому було присвоєно офіцерське звання. Потім до 1945 р. служив на есмінці «Kearny».

Потім повернувся до Гарварду, отримав ступінь доктора і викладав там же у 19461950 рр. З 1950 р. до самої смерті працював у Єльському університеті (останніми роками — professor Emeritus). З 1955 р., після переїзду Комісії Коулса в Єль, бере участь у роботі цього дослідницького центру, займаючи в 19551961 і 19641965 роках посаду директора[3].

Податок Тобіна[ред. | ред. код]

Серед широкої публіки Тобін став відомим завдяки своїй пропозиції, висловленій ще на початку 1970-их, щодо оподаткування операцій з іноземними валютами. Якщо б цей податок дорівнював би лише 0,1 %-0,25 %, це могло б різко обмежити транскордонні валютні спекуляції, зробивши велику частину з них невигідною і зменшити їх шкоду, особливо для країн, що розвиваються. На думку Тобіна цей податок приносив би в рік не менше $150 млрд, які він пропонував розділяти між МВФ і національними банками. Зазвичай прибічники цього податку пропонують використовувати його для боротьби проти нерівності і бідності, для розвитку освіти, охорони здоров'я і підйому економіки у відсталих країнах. У цієї пропозиції багато прибічників, особливо в країнах, що розвиваються (зокрема у Венесуелі,Бразилії та серед антиглобалістів).

Більшість неолібералів ставляться до цієї пропозиції вкрай негативно. Вони переконані, що країни, які введуть у себе такий податок, відгородяться від зовнішнього світу, прирікаючи себе на подальше відставання. Слід відзначити, що запровадження такого податку призвело б до значних фінансових втрат для крупних банків, які воліють не втрачати ці гроші.

Суспільна робота і нагороди[ред. | ред. код]

Винагороди і премії[ред. | ред. код]

Основні твори[ред. | ред. код]

  • «Американське економічне кредо» (American Business Creed, 1956);
  • «Економічні есе» в 3-х тт.(Essays in Economics, 1972—1982).

Посилання[ред. | ред. код]

(англ.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Google книги — 2005.
  2. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Математична генеалогія — 1997.
  3. http://cowles.econ.yale.edu/archive/people/directors/