Джеймс Тоні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джеймс Тоні
James Toney2011.jpg
Загальна інформація
Повне ім'я Джеймс Натаніель Тоні (англ. James Nathaniel Toney)
Прізвисько «Гаси світло», «Вимикач» (англ. Lights Out)
«Чорний імператор» (англ. Black Emperor)
Громадянство США США
Дата народження 24 серпня 1968 (49 років)
Місце народження Гранд-Репідс, Мічиган, США
Спортивна характеристика
Вагова категорія в боксі - Середня (до 72,6 кг)
- Друга середня (до 76,2 кг)
- Напівважка (до 79,4 кг)
- Перша важка (до 90,72 кг)
- Важка (понад 90,72 кг)
Вагова категорія в змішаному стилі - Вільна
- Важка (93-120 кг)
Зріст 178 см
Розмах рук 183 см
Стійка Лівобічна
Стиль - В наступі: бокс
- В обороні: бокс, боротьба
Тренери Фредді Роач, Хуаніто Ібарра
Кар'єра в боксі
Перший бій 26 жовтня 1988
Останній бій 28 червня 2013
Боїв 88
Перемог 75
 • нокаутом 45
 • рішенням 29
Поразок 8
 • нокаутом -
 • рішенням 8
Нічиїх 3
Не відбулося 2
Кар'єра в змішаних єдиноборствах
Перший бій 28 серпня 2010
Боїв 1
Перемог -
Поразок 1
 • підкоренням 1

Дже́ймс Натаніе́ль То́ні (англ. James Nathaniel Toney; *24 серпня, 1968, Гранд-Репідс, Мічиган, США) — американський спортсмен, професійний боксер і боєць змішаного стилю. Чемпіон світу з боксу в наступних вагових категоріях:

  • середній, за версіями IBC (1990 — 1991 роки), IBF (1991 — 1992 роки);
  • другій середній, за версією IBF (1993 — 1994 роки);
  • напівважкій за версією WBU (1995 — 1996 роки);
  • першій важкій, за версіями WBU (1997 рік), IBO (1997 рік), IBA (2001 рік), IBF (2003 рік).
  • важкій за версіями IBA (2004 — 2006, 2008 роки), IBU (2012 рік).

Перемагав чемпіонів світу: Майкла Нанна, Реджі Джонсона, Даґа Д'юітта, Айрена Берклі, Чарльза Уільямса, Майка МакКалума (двічі), Стівена Літтла, Василя Жирова, Евандера Холіфілда та де-факто Джона Руїса і Хасима Рахмана (результати цих боїв скасовано)

Боксер року за версією журналу «The Ring» в 1991 і 2003 роках.

Характер особистості[ред.ред. код]

Джеймс Тоні — одіозна особистість в спорті і за його межами. Видатні спортивні досягнення Тоні забезпечили йому певний рівень уваги серед прихильників боксу і бойових видів спорту загалом, але «Гаси світло» наполегливо працює над збільшенням аудиторії прихильників і ненависників власної персони. Тоні відомий своїм вмінням безапеляційно характеризувати оточуючих і оточуюче із, зазвичай, критичної точки зору з застосуванням гіперболічних та ідіоматичних зворотів і фразеологізмів, а також відсутністю переконливої аргументації. Свою точку зору чемпіон світу у п'яти вагових категоріях зазвичай висловлює ще до того, як нею встигнуть поцікавитися.

Ось як характеризував Джеймса Тоні український боксер Ісмаїл Сіллах, якому довелося тривалий час тренуватися з «Вимикачем» в одному залі:

« Я дуже поважаю Джеймса Тоні, він видатний чемпіон. Він дуже енергійний і веселий, коли він приходить в зал, створюється враження, що прийшла не одна людина, а двадцять.[1]  »
« ...Звичайно, на перших заняттях доводилось постійно за ним слідкувати — він був здатен на всілякі жарти. Закінчувались вони зазвичай тим, що ми викликали один одного на бій.
...Гадаю, за час своєї професійної кар'єри Тоні заробив декілька мільйонів доларів. Але правильно витрачати гроші він так і не навчився. В цьому плані, а також в багатьох інших [він] поводить себе як дитина. Хоча не можна сказати, що Джеймс бідує — на тренування він приїздить на різних авто: Mercedes, Dodge, Hummer. У Тоні просторий особняк... А до того були ще крутіші апартаменти. Коли я приїхав до Джеймса у нього по хаті бігала ціла юрба дітей — душ вісім. Всі схожі на Тоні. Не впевнений, що від однієї дружини.[2]
 »

Біографія[ред.ред. код]

Джеймс Натаніель Тоні народився 24 серпня 1968 року в містечку Гранд-Репідс, штат Мічиган, США, в бідній родині. Батько кинув родину, коли Джеймсу було три роки, після чого мати з дітьми переїхали в Детройт. З 10 років Тоні займається боксом.[3] В школі Джеймс вчився погано, і більше займався спортом і торгівлею наркотиками.

« Так, я торгував наркотою потроху. Був малолітнім ідіотом. Здавалося, що це дуже круто. Насправді, [я торгував наркотиками] не довго, і, так би мовити, не постійно. З чотирнадцяти до вісімнадцяти років, з перервами.[3]  »

В юнацькі роки його проблеми з законом чергувалися з успіхами в спорті: Джеймс вигравав титул чемпіона штату з боксу в 1983 і 1984 роках, грав у американський футбол.[4] Після перемоги на любительських турнірах з боксу у 1987 і 1988 роках Тоні вирішує перейти в професіонали.

Кар'єра в боксі[ред.ред. код]

Середня вага[ред.ред. код]

Свою кар'єру в професійному боксі Джеймс Тоні почав наприкінці 1988 року з виступів у середній ваговій категорії (до 72,6 кг). Свої перші бої він виграє швидко і достроково — нокаутами у перших раундах. Грег Оунс — тренер і наставник Тоні з юнацьких часів, називає свого вихованця «Гаси світло».[5] Під цим прізвиськом Тоні виступатиме всю свою кар'єру.

27 червня 1990 року Тоні вийшов на ринг проти Рікардо Брайанта. Цей бій став першим серйозним досягненням Джеймса, оскільки переможець отримував титул чемпіона за версією новоствореної організації IBC. Тоні виграв бій технічним нокаутом у четвертому раунді. Далі в його кар'єрі слідує низка рейтингових бої, а також один захист здобутого титулу. Загалом 25 перемог знадобилось Джеймсу для того, щоб вийти на найвищий рівень.[6]

Про налаштування перед боєм:

« В роздягальні мені не сидиться, я б'ю стіни, я вже готовий, готовий когось відлупцювати. Показати добру виставу. Перед початком бою завжди дивлюсь супернику в очі... Знищую поглядом. Знаю, що настав час… нокаутувати чи бути нокаутованим. Не намагайся бути дружнім зі мною. І я ніколи не торкаюсь рукавичками (боксерський знак пошани). Це не мій стиль.[6]  »

10 травня 1991 року Тоні переміг технічним нокаутом непереможеного доти чемпіона світу в середній вазі за версією IBF Майкла Нанна. Ця перемога підносить Тоні в очах прихильників і критиків. А після складної перемоги над тогочасним інтер-континентальним чемпіоном WBA Реджі Джонсоном, що також претендував на здобутий Джеймсом титул, журнал «The Ring» називає Тоні боксером року. Тоні стає королем середньої ваги, захищаючи титул раз за разом. Після шостого успішного захисту він пробує свої сили в другій середній вазі і здобуває рішучу перемогу. Останній раз він захищає свій титул, даючи реванш битому ним раніше Майку МакКалуму, якого перемагає за переважним рішенням суддів.

Друга середня вага[ред.ред. код]

В грудні 1992 року «Вимикач» остаточно переходить у другу середню вагу. Для того, щоб твердо заявити свої наміри на світову першість, Тоні проводить бій проти досвідченого екс-чемпіона WBO Даґа Д'юітта, якого впевнено перемагає і отримує від IBF право змагатися за титул. На той час чемпіоном у другій середній вазі був Айрен Берклі, який також утримував титул у напівважкій вазі WBO. Всидіти на двох стільцях Берклі не вдалося — 13 лютого 1993 року у Лас-Вегасі Джеймс Тоні відібрав у нього пояс. Протягом півроку Джеймс «набиває» рекорд у зустрічах з не титулованими суперниками і здобуває п'ять перемог поспіль. Час від часу виступає у проміжній ваговій категорії — у нього починаються проблеми з вагою. Після першого успішного захисту титулу він вперше бере учать у поєдинку в напівважкій ваговій категорії (до 79,4 кг) — проти Ентоні Хембріка, у якого виграє технічним нокаутом. З часом, між боями вага Тоні збільшується до 85 кілограмів і навіть для напівважкої чи проміжної ваги йому доводиться скидати.[4] Черговий захист титулу «Гаси світло» проводить проти колишнього чемпіона у напівважкій вазі Чарльза Уільямса. За 15 секунд до фінального гонгу Тоні відправляє «Принца Чарльза» в нокаут.

Наступним іменитим опонентом Тоні призначають Роя Джонса — непереможеного проспекта з рекордом у 26 перемог (23 нокаути). Бій було призначено на 18 листопада 1994 року. Проблеми з вагою обтяжували підготовку Тоні до захисту. За шість тижнів до бою він скинув близько 20 кілограмів зайвої ваги і це сильно вплинуло на його фізичний стан.[4] Талановитий Джонс перевершував Тоні не лише фізичною підготовкою. За проголошеним по завершенню змагання рахунком, судді віддали діючому чемпіону лише 1-3 раунди з 12-ти. До того ж, в третьому раунді Рой Джонс відправив Тоні у нокдаун. Одностайним рішенням суддів було проголошено нового чемпіона світу. Джеймс Тоні отримав першу в кар'єрі поразку після 46 успішних боїв.[6]

Напівважка вага[ред.ред. код]

1995 року Тоні остаточно переходить у напівважку вагову категорію. Свій перший бій він проводить проти непереможеного діючого чемпіона світу Монтелла Гріффіна за титул організації IBF. За результатами 12-ти раундів двоє суддів віддали перевагу Гріффіну і один констатував нічию. Неофіційний суддя змагання Гарольд Ледерман віддав перевагу Джеймсу Тоні. Тоні, його команда і прихильники були збентежені результатом, дискусія довкола якого тривала ще деякий час. Після наступного бою у цій вазі, рейтингового, проти Карла Уілліса Тоні змінює тренера і менеджера.[4]

18 червня 1995 року Джеймс Тоні став чемпіоном у напівважкій ваговій категорії за версією організації WBU, що на той час котирувалась не високо. У титульному поєдинку він переміг технічним нокаутом пуерториканця Фредді Дельгадо, який завершив професійну кар'єру після бою з «Вимикачем».[7]Після першого ж успішного захисту титулу у Тоні починаються проблеми з утриманням ваги в межах означеної категорії. В грудні 1995 року «Гаси світло» проводить рейтинговий бій у першій важкій вазі (до 90,7 кг), і в черговий раз завершує кар'єру свого опонента: Грег Еверетт залишає спорт, отримавши нокаут від Джеймса Тоні.[8] Втретє захищаючи титул, Тоні нокаутує Дюрана Уільямса, і той, зламавшись морально після другої поспіль поразки в кар'єрі, йде у відставку.[9] Четвертий захист титулу WBU Тоні проводить проти минулого опонента Монтелла Гріффіна і знову поступається йому спірним рішенням суддів. Відчувається, що Тоні стає складно залишатися у напівважкій ваговій категорії. Тренером боксера стає знаменитий Фредді Роач.

В лютому 1997 року Джеймс Тоні знову виходить на змагання у першій важкій вазі, і, не зважаючи на погану фізичну форму, перемагає за очками свого старого суперника, ямайця Майка МакКаллума. Цей третій їхній бій повертає Тоні звання чемпіона за версією організації WBU, в той час як МакКаллум йде з боксу. [10]

Далі була спроба повернення у напівважку вагову категорію і бій проти малавійського чемпіона Дрейка Тадзі за титул IBO. Тоні не зміг зробити потрібну вагу, заваживши 81,6 кг (поріг вагової категорії: 79,4 кг). Йому дали дві години на зменшення ваги, але коли Тоні повернувся, його вага все ж перевищувала поріг майже на кілограм. Поєдинок дозволили провести за такої умови: у випадку перемоги Тоні титул залишається вакантним. Але перемоги і не відбулось: за результатами 12-ти раундів судді переважним рішенням зафіксували неспроможність Джеймса Тоні виступати у напівважкій вазі, і присудили титул Тедзі.[4]

Перша важка вага[ред.ред. код]

Залишивши експерименти із хитаннями між дивізіонами, Джеймс остаточно переходить у першу важку вагу. 14 червня 1997 року він перемагає колишнього чемпіона світу у другій середній вазі Стівена Літтла у боротьбі за титул організації IBO. Після цього успіху Тоні висловлює бажання і надалі набирати вагу, але більш ефективно, і приступає до спеціальних тренувань. Втім, наступає складний період. В січні 1998 року він повинен був вийти на ринг проти екс-чемпіона світу Ларрі Холмса, але незадовго до поєдинку Холмс отримав травму і бій зірвався.[4] Навесні Тоні запропонував свою кандидатуру на бій з польським важковаговиком Анджеєм Голотою, але штаб Голоти мудро розсудив, що після перших трьох поразок поспіль не варто виходити проти вкрай небезпечного Джеймса Тоні.[4] Бій не відбувся. Наступним відмовився Рой Джонс, реваншу з яким намагався добитись Тоні. За промоутерськими невдачами слідували невдачі в особистому житті: розлучення, судові процеси і конфлікти в родині. Тоні неконтрольовано набирає вагу і виходить з поля зору суспільства.

«Вимикач» знову виходить на ринг лише в березні 1999 року. Але його повернення дивує прихильників боксу: Тоні знаходиться в чудовій фізичній формі. Протягом кількох років його кар'єра розвивається мляво але успішно, Тоні надолужує втрачений час, проводить перші поєдинки проти маловідомих суперників. Поступово підвищуючи рівень опозиції, він підбирається до наступного важливого етапу: змагання за світовий титул авторитетної організації. Трампліном для досягнення цієї мети стає завоювання чемпіонського поясу непопулярної IBA (проти мексиканця Сола Монтани). В серпні 2002 року Тоні нокаутував чемпіона Америки Джейсона Робінсона у відбірковому бою на право змагатися за титул IBF, і 26 квітня 2003 року вийшов на ринг проти діючого чемпіона світу і Олімпійського чемпіона 1996 року, непереможеного Василя Жирова. Сьомий захист титулу для Жирова не задався з перших раундів. Тоні домінував весь бій, а в 12 раунді відправив чемпіона у нокдаун. По завершенню 12-ти раундів Джеймсу Тоні було присуджено перемогу за одностайним рішенням суддів.[11] «Гаси світло» здобув черговий чемпіонський пояс.

Важка вага[ред.ред. код]

Восени 2003 року Тоні перейшов у важку вагу. Вже за півроку він здобуває ще одну значну перемогу — над екс-чемпіоном світу Евандером Холіфілдом, технічним нокаутом у дев'ятому раунді. Журнал «The Ring» вдруге називає Тоні боксером року. Вдосталь натішившись увагою преси, Тоні з'являється на рингу майже через рік і вкотре здобуває титул не вельми авторитетної організації IBA у бою проти Райделла Букера.[6]

Свій третій поєдинок у важкій вазі Джеймс Тоні провів за звання чемпіона світу за версією WBA. Для господаря чемпіонського поясу Джона Руїса це був вже четвертий захист титулу. Тоні виграв бій за одностайним рішенням суддів із впевненим рахунком. Відразу після бою «Вимикач» висловився у своїй звичній манері про минулих і майбутніх суперників і викликав до бою Віталія Кличка.[12] Втім, проведені після бою тести показали наявність заборонених стимулюючих речовин в крові новоявленого чемпіона. Атлетична комісія штату Нью-Йорк скасувала результат змагання, Тоні був оштрафований на десять тисяч доларів і йому було заборонено брати участь у змаганнях протягом 90 днів.[13][14] Виправдовуючись, команда Тоні і він сам заявляли, що результат тесту став наслідком утворення нандролону в організмі боксера в ході взаємодії крові з медикаментами, необхідними для відновлення травми біцепса, і що цей прикрий випадок не можна карати таким чином.[15]

1 жовтня 2005 року Тоні перемагає Домініка Ґуінна в боротьбі за титул чемпіона у важкій вазі за версією IBA, а за півроку зводить внічию бій проти небезпечного Хасима Рахмана в боротьбі за аналогічний титул престижнішої WBC. Здобутий титул «Гаси світло» втратив вже в наступному захисті, провівши вельми пасивний бій проти нігерійського боксера Семюеля Пітера, який завершився роздільним рішенням суддів. Організація WBC, чий титул також стояв на кону, призначила бій-реванш. В повторному змаганні Тоні поступився Пітеру все тим же рішенням суддів, цього разу одностайним.

В липні 2008 року відбувся реванш з Рахманом. В третьому раунді бою мало місце неумисне зіткнення головами, внаслідок чого Хасим Рахман отримав розсічення. До обстеження травми судді зарахували перемогу Джеймсу Тоні, оскільки лікарі заборонили Рахману продовжувати поєдинок. Невдовзі атлетична комісія штату Каліфорнія скасувала результат поєдинку і бій було визнано таким, що не відбувся.[16]

13 грудня 2008 року Джеймс Тоні завоював свій наступний світовий титул (версія IBA) у бою проти пуерто-риканського важковаговика Фреса Окендо. Відсутність черги на здобутий титул, зумовлена невисокою популярністю поясу організації IBA, дозволила Тоні зосередитись на роботі над власним іміджем і взяти паузу в боксі.

Пауза в кар'єрі[ред.ред. код]

Знаходячись, практично, поза справами, Тоні вкотре заявляв про готовність вийти на ринг проти одного з братів Кличко,[17] проте ні Віталій, ні Володимир не виявили зацікавлення у такому поєдинку. Хей, Хопкінс, Грін та інші боксери по черзі відмовлялись виходити проти незручного Тоні. Все частіше з вуст промоутерів лунали аргументи: «старий», «гладкий», «втратив форму і мотивацію». Тоні парирував:

« Якщо я маленький, старий і гладкий, то прийдіть і позбавте мене цих страждань.[18]  »

Врешті-решт, залишивши боксерську кар'єру на самоплив, «Гаси світло» вирішив пошукати нового виклику. Полем діяльності енергійного боксера став популярний спорт, що почав свій стрімкий розвиток в СШАзмішані бойові мистецтва (див. нижче).

Наприкінці лютого 2011 року, після невдалого вояжу в змішані єдиноборства, відбувся довгоочікуваний захист титулу, між завоюванням та першим захистом якого пройшло понад два роки. На титул Тоні претендував досвідчений ветеран Деймон Рід. Бій тривав 10 раундів і завершився рішенням суддів на користь чемпіона. Джеймс Тоні, якому за вердиктом суддів було віддано кожний з відведених на захист титулу раундів, вкотре вийшов на бій у поганій фізичній формі, показавши на зважуваннях 116 кілограмів.[19]

Влітку цього ж року Тоні почав скидати надлишкову вагу. Невдовзі стало відомо, що Джеймс має виразну причину для приведення себе у форму — йому запропонували бій за тимчасовий чемпіонський титул у першій важкій вазі за версією престижної WBA. Суперником Тоні був інший претендент на титул, росіянин Денис Лєбєдєв. Змагання призначили на осінь 2011 року, і до дати бою «Вимикач» виконав непосильне для попередніх років завдання — зігнав 26 кг надлишкової ваги аби потрапити у ліміт вагової категорії. Верхня межа категорії (90,72 кг) останній раз підкорялась Тоні у 2003 році, тож на хвилі піднесення від такого особистого досягнення екс-чемпіон розпочав публічне планування своїх майбутніх успіхів.

« Після того, як я поб'ю Лєбедєва, я повернусь у важку вагу і нокаутую Повєткіна.[20]  »
« Я провчу Бенкса, а потім відлупцюю «сестер» Кличко.[21]  »

Та ні приведення себе у відповідність до високих спортивних стандартів, ні бравада напередодні бою не допомогли ветерану. В тривалому протистоянні він програв молодому претенденту всі 12 раундів.

У квітні 2012 року Тоні заволодів поясом чемпіона нижчої ліги IBU, нокаутувавши Боббі Ґанна. Через рік Джеймс спробував завоювати пояс організації WBF у бою проти непереможеного австралійця Лукаса Брауна, і програв цей бій за очками.

Кар'єра в змішаних бойових мистецтвах[ред.ред. код]

3 березня 2010 року Джеймс Тоні підписав контракт на участь у змаганнях Абсолютного бійцівського чемпіонату (скор. англ. UFC), організації боїв змішаного стилю. Президент UFC Дана Уайт так висловився з приводу підписання Тоні:

« Чимало професійних боксерів кидалось гучними словами про те, як вони могли б проявити себе в змішаних єдиноборствах, але ще жоден боксер рівня Джеймса Тоні не виявив бажання підкріпити свої слова справою. Тоні — легендарний боєць, чий послужний список в боксі говорить сам за себе. ...Він має серйозні наміри досягнути в змішаних єдиноборствах такого ж успіху, як і в боксі. Побачимо, як це у нього вийде.[22]  »

Ще задовго до свого дебюту в змішаних єдиноборствах Джеймс Тоні почав «підігрівати» інтерес до цієї події, характеризуючи її як протистояння «бокс проти боротьби», часом як «чемпіон з боксу проти чемпіона зі змішаних бойових мистецтв», а іноді як «бокс проти UFC». До цієї промоутерської діяльності Тоні, і до його амбітних планів критично поставилось чимало професіоналів обох видів спорту. У формі коректного невдоволення свої сумніви висловили чемпіони світу з боксу: Бернард Хопкінс (версії IBF, WBC, WBO, WBA),[23] Девід Хей (версії WBC, WBO, WBA),[24] Микола Валуєв (версія WBA)[25] та олімпійський чемпіон Говард Девіс.[26]

Тоні відповідав як завжди швидко і по суті.

« Бернард може сходити куди-небудь і виправити нарешті свої бісові зуби. А Девід Хей, він — гей. Мені наплювати на це.[27]  »

Швидше позитивно, ніж негативно, наміри Тоні в новому спорті оцінили чемпіон світу з боксу Майк Тайсон (версії IBF, WBC, WBA)[28] та чемпіон світу зі змішаних бойових мистецтв Бі Джей Пенн (версія UFC).[29] І Джеймса Тоні і президента UFC Дану Уайта засудив знаменитий тренер з боксу Фредді Роач, на думку якого боксер переоцінив свої сили, а організація збирається скористатися з цього для самоствердження.[30]

В процесі підготовки до першого бою «Гаси світло» почав опановування нових технік ведення бою: ударної техніки ніг, боротьби. Ділячись з пресою враженнями від навчання, Тоні багато висловлювався з приводу боротьби, зокрема боротьби в партері («все це дзюдзюцу, ці обійми — це для дівок») але принагідно вихвалявся успіхами у новій для себе техніці. Так, наприклад, Тоні стверджував, що задушив на тренуванні Мухаммеда Лаваля в боротьбі на землі, щоправда деталі цього оповідання сильно відрізнялись раз від разу, і від версії самого Лаваля.[31]

Суперником «Вимикача» у світлі всього, що ним було сказано на адрес/ref>

1 жовтня 2005 року Тоні перемагає Домініка Ґуінна в боротьбі за титул чемпіона у важкій вазі за версією IBA, а за півроку зводить внічию бій проти небезпечного Хасима Рахмана в боротьбі за аналогічний титул престижнішої WBC. Здобутий титул «Гаси світло» втратив вже в наступному захисті, провівши вельми пасивний бій проти нігерійського боксера Семюеля Пітера, який завершився роздільним рішенням суддів. Організація WBC, чий титул також стояв на кону, призначила бій-реванш. В повторному змаганні Тоні поступився Пітеру все тим же рішенням суддів, цього разу одностайним.

В липні 2008 року відбувся реванш з Рахманом. В третьому раунді бою мало місце неумисне зіткнення головами, внаслідок чого Хасим Рахман отримав розсічення. До обстеження травми судді зарахували перемогу Джеймсу Тоні, оскільки лікарі заборонили Рахману продовжувати поєдинок. Невдовзі атлетична комісія штату Каліфорнія скасувала результат поєдинку і бій було визнано таким, що не відбувся.у змішаних єдиноборств і бійців змішаного стилю, прагнули стати чимало бійців. Фігурували імена Чака Ліделла, Брока Леснара, Ренді Кутюра, Роя Нельсона та Кімбо Слайса. Врешті-решт, людиною, що мала привітати Тоні у стінах восьмикутника став ветеран класичної боротьби і змішаних бойових мистецтв, п'ятиразовий чемпіон світу у двох вагових категоріях, член Зали слави UFC Ренді Кутюр. Тоні швидко взявся до накалювання пристрастей:


« Люди думають, що Ренді — бог змішаних єдиноборств, але в боксі він був би боксером другого ешелону, «мішком». Люди вважають його членом Зали слави? Після бою зі мною він опиниться не в Залі слави, а в Залі ганьби. Якщо він спробує провести захоплення, я так йому гепну, що це відчують його дідусь і бабуся.[32]  »

Тоні переконували, що боротьба — не єдине вміння Кутюра, і удари ногами можуть стати додатковим клопотом для боксера, але «Гаси світло» цим не переймався.

« Слухайте, поки він підніме ногу, вже наступить Різдво.[33]  »

Довгоочікуваний дебют Джеймса відбувся на 118 етапі UFC. Вихід обох спортсменів до клітки тривав значно довше, ніж сам поєдинок. Бій проходив в стійці лише 15 секунд. Ренді Кутюр зробив прохід в ноги і швидко перевів Тоні в партер. Місяці тренувань допомогли Тоні протриматися на землі три хвилини, і навіть зробити декілька спроб ударів (чого він не встиг в стійці). Зайнявши домінуючу позицію, Ренді відтиснув боксера до сітки і провів прийом «ката ґатаме» — трикутне удушення руками із арсеналу дзюдзюцу, бойового мистецтва, про яке так зневажливо відзивався «Вимикач». Тоні швидко подав сигнал про здачу. В інтерв'ю після бою Кутюр віддав належну пошану мужності Джеймса Тоні, підкресливши, що той є першим боксером свого рівня, що наважився на виступ за правилами змішаних бойових мистецтв.[34]

Участь у кінозйомках[ред.ред. код]

У 2001 році на екрани кінотеатрів світу вийшов фільм «Алі» Майкла Манна, де одну з ролей (видатного боксера Джо Фрейзера) виконав Джеймс Тоні.[35] Подібний досвід (камео-ролі) у Джеймса вже був: в 1993 році він з'являвся в епізоді фільму «Серце і душі», граючи разом з Бі Бі Кінгом учасника ансамблю.[36] Згодом Тоні фігурував у ще кількох документальних фільмах, присвячених боксу, а також у ролі самого себе у відео-стрічках, які так і не вийшли в широкий прокат.[37]

Статистика в боксі[ред.ред. код]

Результат Противник Спосіб Раунд Час Дата Місце Примітки
Перемога США Кенні Лемос Рішення суддів (одностайне) 12 (з 12) 3:00 02013-06-28 28 червня 2013 США Ігнасіо, Колорадо, США
Поразка Австралія Лукас Браун Рішення суддів (одностайне) 12 (з 12) 3:00 02013-04-28 28 квітня 2013 Австралія Мельбурн, Вікторія, Австралія Бій за титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBF.
Перемога Канада Боббі Ґанн Технічний нокаут 5 (з 12) 3:00 02012-04-07 7 квітня 2012 США Саусхевен, Міссісіпі, США Виграв титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією IBU.
Поразка Росія Денис Лєбєдєв Рішення суддів (одностайне) 12 (з 12) 3:00 02011-11-04 4 листопада 2011 Росія Москва, Росія Бій за титул тимчасового чемпіона у першій важкій ваговій категорії за версією WBA.
Перемога США Деймон Рід Рішення суддів (одностайне) 10 (з 10) 3:00 02011-02-24 24 лютого 2011 США Сан-Бернардіно, Каліфорнія, США Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією IBA.
Перемога США Меттью Ґрір Нокаут 2 (з 10) 2:33 02009-09-12 12 вересня 2009 США Темекула, Каліфорнія, США
Перемога Пуерто-Рико Фрес Окендо Рішення суддів (роздільне) 12 (з 12) 3:00 02008-12-13 13 грудня 2008 США Кабазон, Каліфорнія, США Виграв титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією IBA.
Не відбувся США Хасим Рахман Рішення атлетичної комісії 3 (з 12) 3:00 02008-07-16 16 липня 2008 США Темекула, Каліфорнія, США В третьому раунді мало місце неумисне зіткнення головами, внаслідок чого Хасим Рахман отримав розсічення.
До обстеження травми судді зарахували перемогу Джеймсу Тоні, але атлетична комісія штату Каліфорнія скасувала результат поєдинку. Бій визнано таким, що не відбувся.[38]
Перемога США Денні Батчелдер Рішення суддів (роздільне) 10 (з 10) 3:00 02007-05-24 24 травня 2007 США Сан-Хосе, Каліфорнія, США
Поразка США Семюель Пітер Рішення суддів (одностайне) 12 (з 12) 3:00 02007-01-06 6 січня 2007 США Голлівуд, Флорида, США
Поразка США Семюель Пітер Рішення суддів (роздільне) 12 (з 12) 3:00 02006-09-02 2 вересня 2006 США Лос-Анджелес, Каліфорнія, США Втратив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією IBA.
Нічия США Хасим Рахман Рішення суддів (переважне) 12 (з 12) 3:00 02006-03-18 18 березня 2006 США Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі, США Бій за титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBC.
Перемога США Домінік Ґуінн Рішення суддів (одностайне) 12 (з 12) 3:00 02005-10-01 1 жовтня 2005 США Ріно, Невада, США Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією IBA.
Не відбувся США Джон Руїс Рішення атлетичної комісії 12 (з 12) 3:00 02005-04-30 30 квітня 2005 США Нью-Йорк, Нью-Йорк, США Тоні переміг Руїса за одностайним рішенням суддів. Після бою в крові Тоні були виявлені заборонені стимулюючі речовини.
Атлетична комісія штату Нью-Йорк скасувала результат поєдинку. Бій визнано таким, що не відбувся.[13]
Перемога США Райделл Букер Рішення суддів (одностайне) 12 (з 12) 3:00 02004-09-23 23 вересня 2004 США Темекула, Каліфорнія, США Виграв титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією IBA.
Перемога США Евандер Холіфілд Технічний нокаут 9 (з 12) 1:42 02003-10-04 4 жовтня 2003 США Лас-Вегас, Невада, США
Перемога Казахстан Василь Жиров Рішення суддів (одностайне) 12 (з 12) 3:00 02003-04-26 26 квітня 2003 США Машантукет, Коннектикут, США Виграв титул чемпіона у першій важкій ваговій категорії за версією IBF.
Перемога США Джейсон Робінсон Нокаут 7 (з 12) 2:47 02002-08-18 18 серпня 2002 США Темекула, Каліфорнія, США
Перемога США Майкл Раш Технічний нокаут 10 (з 10) 2:10 02002-05-31 31 травня 2002 США Лінкольн-Сіті, Орегон, США
Перемога Тонга Сіон Асіпелі Рішення суддів (одностайне) 10 (з 10) 3:00 02002-03-22 22 березня 2002 США Фінікс, Аризона, США
Перемога США Уеслі Мартін Технічний нокаут 3 (з 10) 1:08 02001-07-20 20 липня 2001 США Комптон, Каліфорнія, США
Перемога Мексика Сол Монтана Технічний нокаут 2 (з 10) 2:26 02001-03-29 29 березня 2001 США Детройт, Мічиган, США Виграв титул чемпіона у першій важкій ваговій категорії за версією IBA.
Перемога США Кортні Батлер Технічний нокаут 3 (з 10) 1:14 02000-11-03 3 листопада 2000 США Верона, Нью-Йорк, США
Перемога США Террі МакҐрум Рішення суддів (переважне) 10 (з 10) 3:00 02000-01-21 21 січня 2000 США Чикаго, Іллінойс, США
Перемога Куба Рамон Гарбей Рішення суддів (одностайне) 10 (з 10) 3:00 01999-10-08 8 жовтня 1999 США Тонтон, Массачусетс, США
Перемога США Адольфо Вашингтон Технічний нокаут 10 (з 10) 0:52 01999-07-30 30 липня 1999 США Машантукет, Коннектикут, США
Перемога США Террі Портер Технічний нокаут 8 (з 10) 2:09 01999-03-07 7 березня 1999 США Фінікс, Аризона, США
Перемога США Стівен Літтл Рішення суддів (одностайне) 12 (з 12) 3:00 01997-06-14 14 червня 1997 США Білоксі, Міссісіпі, США Виграв титул чемпіона у першій важкій ваговій категорії за версією IBO.
Поразка Малаві Дрейк Тадзі Рішення суддів (переважне) 12 (з 12) 3:00 01997-05-14 14 травня 1997 США Білоксі, Міссісіпі, США Бій за титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії за версією IBO.
Тоні перевищив дозволений поріг ваги і у випадку перемоги не отримав би титулу.
Перемога Ямайка Майк МакКаллум Рішення суддів (одностайне) 12 (з 12) 3:00 01997-02-22 22 лютого 1997 США Анкасвілль, Коннектикут, США Виграв титул чемпіона у першій важкій ваговій категорії за версією WBU.
Поразка США Монтелл Гріффін Рішення суддів (одностайне) 12 (з 12) 3:00 01996-12-06 6 грудня 1996 США Ріно, Невада, США Втратив титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії за версією WBU.
Перемога Ямайка Дюрен Уільямс Технічний нокаут 9 (з 10) 2:06 01996-08-09 9 серпня 1996 США Бей-Сент-Луїс, Міссісіпі, США Захистив титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії за версією WBU.
Перемога США Чарльз Олівер Рішення суддів (одностайне) 10 (з 10) 3:00 01996-07-03 3 липня 1996 США Сент-Чарльз, Міссурі, США
Перемога США Ерл Батлер Технічний нокаут 4 (з 12) Н/Д 01996-05-14 14 травня 1996 США Машантукет, Коннектикут, США Захистив титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії за версією WBU.
Перемога США Річард Мейсон Рішення суддів (одностайне) 10 (з 10) 3:00 01996-03-01 1 березня 1996 США Індіо, Каліфорнія, США
Перемога США Грег Еверетт Нокаут 2 (з 12) 2:03 01995-12-08 8 грудня 1995 США Машантукет, Коннектикут, США
Перемога США Ернест Матін Дискваліфікація 5 (з 12) 2:59 01995-09-09 9 вересня 1995 США Лас-Вегас, Невада, США
Перемога Пуерто-Рико Фредді Дельгадо Технічний нокаут 5 (з 12) 0:35 01995-06-18 18 червня 1995 США Новий Орлеан, Луїзіана, США Виграв титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії за версією WBU.
Перемога США Ентоні Хембрік Відмова від продовження бою 5 (з 12) 3:00 01995-04-30 30 квітня 1995 США Лас-Вегас, Невада, США
Перемога США Карл Уілліс Технічний нокаут 8 (з 10) 1:42 01995-03-20 20 березня 1995 США Оберн-Гіллс, Мічиган, США
Поразка США Монтелл Гріффін Рішення суддів (переважне) 12 (з 12) 3:00 01995-02-18 18 лютого 1995 США Лас-Вегас, Невада, США Бій за титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії за версією IBF.
Поразка США Рой Джонс Рішення суддів (одностайне) 12 (з 12) 3:00 01994-11-18 18 листопада 1994 США Лас-Вегас, Невада, США Втратив титул чемпіона у другій середній ваговій категорії за версією IBF.
Перемога США Чарльз Уільямс Нокаут 12 (з 12) 2:45 01994-07-29 29 липня 1994 США Лас-Вегас, Невада, США Захистив титул чемпіона у другій середній ваговій категорії за версією IBF.
Перемога США Вінсон Дюрем Рішення суддів (одностайне) 10 (з 10) 3:00 01994-05-18 18 травня 1994 США Розмонт, Іллінойс, США
Перемога США Тім Літтлз Технічний нокаут 4 (з 12) 1:03 01994-03-05 5 березня 1994 США Лос-Анджелес, Каліфорнія, США Захистив титул чемпіона у другій середній ваговій категорії за версією IBF.
Перемога США Ентоні Хембрік Технічний нокаут 7 (з 10) 0:47 01994-01-16 16 січня 1994 США Бушкілл, Пенсильванія, США
Перемога США Тоні Торнтон Рішення суддів (одностайне) 12 (з 12) 3:00 01993-10-29 29 жовтня 1993 США Талса, Оклахома, США Захистив титул чемпіона у другій середній ваговій категорії за версією IBF.
Перемога США Ларрі Пратер Рішення суддів (одностайне) 10 (з 10) 3:00 01993-08-24 24 серпня 1993 США Оберн-Гіллс, Мічиган, США
Перемога Пуерто-Рико Денні Гарсіа Технічний нокаут 6 (з 10) Н/Д 01993-07-29 29 липня 1993 США Бушкілл, Пенсильванія, США
Перемога США Гленн Томас Рішення суддів (одностайне) 10 (з 10) 3:00 01993-06-06 6 червня 1993 США Лас-Вегас, Невада, США
Перемога США Рікі Томас Технічний нокаут 10 (з 10) Н/Д 01993-04-17 17 квітня 1993 США Бушкілл, Пенсильванія, США
Перемога США Говонер Чаверс Технічний нокаут 9 (з 10) Н/Д 01993-03-23 23 березня 1993 США Оберн-Гіллс, Мічиган, США
Перемога США Айрен Берклі Відмова від продовження бою 9 (з 12) 3:00 01993-02-13 13 лютого 1993 США Лас-Вегас, Невада, США Виграв титул чемпіона у другій середній ваговій категорії за версією IBF.
Перемога США Даґ Д'юітт Відмова від продовження бою 6 (з 10) 3:00 01992-12-05 5 грудня 1992 США Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі, США
Перемога Ямайка Майк МакКаллум Рішення суддів (переважне) 12 (з 12) 3:00 01992-08-29 29 серпня 1992 США Ріно, Невада, США Захистив титул чемпіона у середній ваговій категорії за версією IBF.
Перемога США Рікі Стекхаус Технічний нокаут 3 (з 10) Н/Д 01992-05-26 26 травня 1992 США Оберн-Гіллс, Мічиган, США
Перемога США Гленн Вольф Рішення суддів (одностайне) 12 (з 12) 3:00 01992-04-11 11 квітня 1992 США Лас-Вегас, Невада, США Захистив титул чемпіона у середній ваговій категорії за версією IBF.
Перемога США Дейв Тібері Рішення суддів (роздільне) 12 (з 12) 3:00 01992-02-08 8 лютого 1992 США Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі, США Захистив титул чемпіона у середній ваговій категорії за версією IBF.
Нічия Ямайка Майк МакКаллум Рішення суддів (одностайне) 12 (з 12) 3:00 01991-12-13 13 грудня 1991 США Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі, США Захистив титул чемпіона у середній ваговій категорії за версією IBF.
Перемога Італія Франческо дель Аквіла Технічний нокаут 4 (з 12) 0:43 01991-10-12 12 жовтня 1991 Монако Монте-Карло, Монако Захистив титул чемпіона у середній ваговій категорії за версією IBF.
Перемога США Реджі Джонсон Рішення суддів (роздільне) 12 (з 12) 3:00 01991-06-29 29 червня 1991 США Лас-Вегас, Невада, США Захистив титул чемпіона у середній ваговій категорії за версією IBF.
Перемога США Майкл Нанн Технічний нокаут 11 (з 12) 2:14 01991-05-10 10 травня 1991 США Давенпорт, Айова, США Виграв титул чемпіона у середній ваговій категорії за версією IBF.
Перемога США Альберто Гонзалес Технічний нокаут 5 (з 10) 2:00 01991-03-31 31 березня 1991 США Лас-Вегас, Невада, США
Перемога Домініканська Республіка Меркі Соса Рішення суддів (роздільне) 12 (з 12) 3:00 01991-01-13 13 січня 1991 США Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі, США Захистив титул чемпіона у середній ваговій категорії за версією IBC.
Перемога Бразилія Жозе Карлус да Сілва Технічний нокаут 5 (з 10) Н/Д 01990-12-10 10 грудня 1990 США Дірборн, Мічиган, США
Перемога США Сендерлін Уільямс Рішення суддів (одностайне) 10 (з 10) 3:00 01990-10-16 16 жовтня 1990 США Тампа, Флорида, США
Перемога США Кевін Брейзір Технічний нокаут 2 (з 10) Н/Д 01990-08-24 24 серпня 1990 США Дірборн, Мічиган, США
Нічия США Сендерлін Уільямс Рішення суддів (переважне) 10 (з 10) 3:00 01990-07-26 26 липня 1990 США Дірборн, Мічиган, США
Перемога США Рікардо Брайант Технічний нокаут 4 (з 12) Н/Д 01990-06-27 27 червня 1990 США Дірборн, Мічиган, США Виграв титул чемпіона у середній ваговій категорії за версією IBC.
Перемога Аргентина Гораціо Рене Брендан Нокаут 2 (з 10) Н/Д 01990-05-23 23 травня 1990 США Оберн-Гіллс, Мічиган, США
Перемога Венесуела Хосе Луї Естебен Технічний нокаут 5 Н/Д 01990-04-27 27 квітня 1990 США Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі, США
Перемога США Тобі Тайлер Технічний нокаут 4 (з 6) Н/Д 01990-04-05 5 квітня 1990 США Оберн-Гіллс, Мічиган, США
Перемога США Філіп Морфілд Нокаут 1 (з 10) 1:10 01990-03-01 1 березня 1990 США Оберн-Гіллс, Мічиган, США
Перемога США Денні Томас Рішення суддів (одностайне) 8 (з 8) 3:00 01990-01-20 20 січня 1990 США Оберн-Гіллс, Мічиган, США
Перемога США Джо Джонсон Нокаут 4 Н/Д 01989-11-29 29 листопада 1989 США Оберн-Гіллс, Мічиган, США
Перемога США Рон Амундсен Рішення суддів (одностайне) 10 (з 10) 3:00 01989-11-13 13 листопада 1989 США Мілуокі, Вісконсин, США
Перемога США Роберт Клінтон Нокаут 1 Н/Д 01989-10-26 26 жовтня 1989 США Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі, США
Перемога США Рікардо Сімпсон Нокаут 2 Н/Д 01989-10-12 12 жовтня 1989 США Оберн-Гіллс, Мічиган, США
Перемога США Джо Саммерс Технічний нокаут 2 Н/Д 01989-09-21 21 вересня 1989 США Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі, США
Перемога США Лемарк Девіс Рішення суддів (одностайне) 6 (з 6) 3:00 01989-09-07 7 вересня 1989 США Оберн-Гіллс, Мічиган, США
Перемога США Марк Стівенс Технічний нокаут 2 Н/Д 01989-07-20 20 липня 1989 США Детройт, Мічиган, США
Перемога США Стів Чейні Нокаут 1 Н/Д 01989-06-06 6 червня 1989 США Мемфіс, Теннессі, США
Перемога США Артур Уілліс Рішення суддів (роздільне) 4 (з 4) 3:00 01989-05-02 2 травня 1989 США Мемфіс, Теннессі, США
Перемога США Джеймс Фернандес Рішення суддів (одностайне) 4 (з 4) 3:00 01989-02-16 16 лютого 1989 США Стерлінг-Хайтс, Мічиган, США
Перемога США Сем Дженкінс Технічний нокаут 4 Н/Д 01989-01-17 17 січня 1989 США Стерлінг-Хайтс, Мічиган, США
Перемога США Карл Пенн Нокаут 1 Н/Д 01989-01-10 10 січня 1989 США Мемфіс, Теннессі, США
Перемога США Ронні Йоі Нокаут 1 1:30 01988-12-06 6 грудня 1988 США Мемфіс, Теннессі, США
Перемога США Стівен Лі Технічний нокаут 2 (з 4) Н/Д 01988-10-26 26 жовтня 1988 США Маунт-Клеменс, Мічиган, США

Статистика в змішаних бойових мистецтвах[ред.ред. код]

Результат Противник Вага Спосіб Раунд Час Дата Місце Подія Примітки
Поразка США Ренді Кутюр 93-120 кг Підкорення (удушення руками) 1 3:19 02010-08-28 28 серпня 2010 США Бостон, Массачусетс, США «UFC 118»

Примітки[ред.ред. код]

  1. Силлах: рано или поздно перейду в тяжёлый вес Матеріал сайту www.championat.ru (рос.) 29.03.2010
  2. Исмаил Силлах о Джеймсе Тони Матеріал сайту www.boxnews.com.ua (рос.) 12.04.2010
  3. а б Туши Свет, который не верил, не боялся и не просил Матеріал сайту www.vringe.com (рос.) 26.09.2011
  4. а б в г д е ж Джеймс Тони (биография) Біографія Джеймса Тоні на сайті www.allboxing.ru (рос.)
  5. James Toney — Biofiles Матеріал сайту www.boxinginsider.com (англ.)
  6. а б в г James Toney — Boxer Матеріал сайту www.boxrec.com (англ.)
  7. Freddie Delgado — Boxer Матеріал сайту www.boxrec.com (англ.)
  8. Greg Everett — Boxer Матеріал сайту www.boxrec.com (англ.)
  9. Duran Williams — Boxer Матеріал сайту www.boxrec.com (англ.)
  10. Mike McCallum — Boxer Матеріал сайту www.boxrec.com (англ.)
  11. Бой месяца: Джеймс Тоуни — Василий Жиров Матеріал сайту www.sport-express.ru (рос.) 29.04.2003
  12. Тони — Руиз: комментарии после боя Матеріал сайту www.boxnews.com.ua (рос.) 01.05.2005
  13. а б Бой Джон Руис — Джеймс Тони Матеріал сайту www.boxnews.com.ua (рос.)
  14. Тест Джеймса Тони на употребление стероидов оказался положительным Матеріал сайту www.boxnews.com.ua (рос.) 11.05.2005
  15. Поединок Тони — Руиз объявлен несостоявшимся Матеріал сайту www.boxnews.com.ua (рос.) 12.05.2005
  16. Тони нокаутировал Рахмана Матеріал сайту www.boxnews.com.ua (рос.) 17.07.2008
  17. Джеймс Тони хочет встретиться с одним из братьев Кличко Матеріал сайту www.allboxing.ru (рос.) 15.09.2009
  18. Джеймс Тони: «Если я маленький, старый и толстый, так придите и избавьте меня от страданий» Матеріал сайту www.allboxing.ru (рос.) 24.02.2010
  19. Damon Reed — Boxer Матеріал сайту www.boxrec.com (англ.)
  20. Джеймс Тони: 5 ноября я вторгнусь в Россию, изобью Лебедева, а затем нокаутирую Поветкина Матеріал сайту www.allboxing.ru (рос.) 05.09.2011
  21. Джеймс Тони: Я преподам урок Бэнксу, а затем отлуплю сестер Кличко Матеріал сайту www.allboxing.ru (рос.) 24.08.2011
  22. Джеймс Тони подписал контракт с UFC Матеріал сайту www.allboxing.ru (рос.) 04.03.2010
  23. Бернард Хопкинс о переходе Джеймса Тони в ММА Матеріал сайту www.allboxing.ru (рос.) 13.08.2010
  24. Дэвид Хэй не верит в успех Джеймса Тони в UFC Матеріал сайту www.allboxing.ru (рос.) 02.07.2010
  25. Николай Валуев: «Будущее за миксфайтом!» Матеріал сайту www.mixfight.ru (рос.) 25.08.2010
  26. Говард Дэвис: «Майорга может выиграть, только если ему очень повезет» Матеріал сайту www.allboxing.ru (рос.) 30.04.2010
  27. Джеймс Тони ответил Хопкинсу и Хэю Матеріал сайту www.allboxing.ru (рос.) 17.08.2010
  28. Dana White UFC 118 Video Blog with Mike Tyson Матеріал сайту www.youtube.com (англ.) 24.08.2010
  29. БиДжей Пенн о Джеймсе Тони: «Я просто хочу, чтобы он показал хорошее выступление» Матеріал сайту www.mixfight.ru (рос.) 24.08.2010
  30. Мнение Фредди Роуча об участие Джеймса Тони в UFC Матеріал сайту www.allboxing.ru (рос.) 19.06.2010
  31. Джеймс Тони: «Борьба — занятие для девчонок» Матеріал сайту www.allboxing.ru (рос.) 23.07.2010
  32. Chat Live With James Toney Матеріал сайту www.mmafighting.com (англ.) 28.07.2010
  33. Джеймс Тони: это звучит громко Матеріал сайту www. mixfight.ru (рос.) 27.08.2010
  34. Насправді подібні прецеденти вже були: олімпійський чемпіон з боксу Рей Мерсер в своєму дебютному бою в MMA за кілька секунд нокаутував екс-чемпіона UFC Тіма Сильвію.
  35. Ali (2001) — Full cast and crew Матеріал сайту www.imdb.com (англ.)
  36. Сердце и души Матеріал сайту www.kinopoisk.ru (рос.)
  37. James Toney. Filmography Матеріал сайту www.imdb.com (англ.)
  38. Тони нокаутировал Рахмана Матеріал сайту www.boxnews.com.ua (рос.) 17.07.2008

Посилання[ред.ред. код]