Джеймс Франко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джеймс Франко
JamesFrancoOct10.jpg
Франко в жовтні 2010 року
Ім'я при народженні: Джеймс Едвард Франко
Народився 19 квітня 1978(1978-04-19) (38 років)
Пало-Альто, Каліфорнія, США
Громадянство: Flag of the United States.svg США
Рід діяльності: Актор, режисер, сценарист
Роки діяльності: 1997-
IMDb: ID 0290556
Commons-logo.svg Джеймс Франко у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Франко.

Джеймс Е́двард Фра́нко (англ. James Edward Franco; нар. 19 квітня 1978, Пало-Альто, США) — американський актор, режисер, сценарист, продюсер, художник. У 2011 році був співведучим Енн Гетевей на 83-й церемонії «Оскар»[1].

Він почав акторську кар'єру наприкінці 1990-х, виконавши одну з ролей у серіалі «Диваки і навіжені», а також знявшись у кількох молодіжних фільмах. У 2001 році він виконав головну роль у телевізійній біографічній картині Марка Райдел Джеймс Дін, ставши лауреатом премії Золотий глобус у номінації Найкращий актор міні-серіалу чи телевізійного фільму.

На початку 2000-х він стає відомим завдяки ролі Гаррі Осборна в трилогії Людина-павук. У 2005 році знявся у фільмі Великий рейд, виконавши роль Роберта Прінса, командира Батальйону Рейнджерів, що врятував військовополонених з табору в Кабанатуані під час Другої світової війни. У наступному році виконав головні ролі в трьох фільмах: «Трістан та Ізольда», «Поєдинок», «Ескадрилья "Лафайєт"». У 2008 році знявся в комедії «Ананасовий експрес: Сиджу, курю» з колегою по серіалу «Диваки і навіжені» Сетом Роген. Також виконав епізодичну роль у фільмі Ночі в Роданті і одну з головних ролей у біографічному фільмі Харві Мілк.

Біографія[ред. • ред. код]

Франко народився 19 квітня 1978 року в Пало-Альто, Каліфорнія в сім'ї Бетсі (у дівоцтві Верне), поетеси, письменниці і редактора, і Дага Франка[2]. Батько Джеймса має португальське та шведське коріння[3], а мати Джеймса — єврейка[4][5], нащадок емігрантів з Росії[2]. Франко ріс у Каліфорнії з двома молодшими братами, Томом і Девідом. У 1996 році закінчив школу Пало-Альто, де за рішенням своїх однокласників був названий учнем з «найкращою посмішкою»[2]. Потім він вступив до Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі за спеціальністю «англійська мова»[6]. Після першого курсу пішов з університету, вибравши кар'єру актора[2], і брав уроки у Роберта Карнегі із Західного театру.

Кар'єра[ред. • ред. код]

Після п'ятнадцяти місяців навчання акторській майстерності Франко став брати участь в прослуховуванні в Лос-Анджелесі. У 1999 він отримав свою першу головну роль у серіалі «Диваки і навіжені», який проіснував недовго, але був позитивно оцінений критиками. Першою головною роллю у фільмі стала роль в молодіжній комедії «Будь-якою ціною» (2000), де він знявся зі своєю колишньою дівчиною Марлою Соколофф[7][8]. Потім він виконав головну роль в телевізійному байопіку 2001 режисера Марка Райдел Джеймс Дін[9][10]. За цю роль Франко отримав нагороду Золотий глобус[11], а також був номінований на Еммі та Нагороду Гільдії акторів[12][13].

Спочатку Франко був одним з претендентів на роль Людини-павука/Пітера Паркера, головну роль в екранізації Людини-павука, але в підсумку був затверджений на роль Гаррі Осборна, сина злісного Зеленого Гобліна/Нормана Осборна[14]. Після успіху першого фільму Джеймс знявся у двох наступних фільмах трилогії, Людина-павук 2 і Людина-павук 3[15][16]. У 2002 році Франко знявся в драмі Остання справа Ламарки[2][17].

У 2006 році Франко зіграв у фільмі Поєдинок[18] і виконав роль легендарного героя Трістана у фільмі «Трістан та Ізольда», екранізації легенди. Його партнеркою по фільму стала англійська актриса Софія Майлс[19]. Потім він пройшов тренування з каскадерською командою «Блакитні ангели» і отримав права пілота для ролі у фільмі Ескадрилья «Лафайєт»[20], який вийшов у вересні 2006 року; в цьому ж місяці Франко зіграв епізодичну роль у фільмі «Плетена людина», де головну роль виконав Ніколас Кейдж, режисер фільму Жиголо (2002) з Франко в головній ролі[21]. Він також зіграв камео у фільмі «Трішки вагітна»[10][22].

У 2008 році Франко зіграв роль наркодилера Сола в комедії «Ананасовий експрес: Сиджу, курю». Партнером по фільму став співавтор сценарію до фільму і давній знайомий Джеймса Сет Роген, а продюсером виступив Джад Апатоу. Обидва працювали з Франко над серіалом «Диваки і навіжені»[23]. За цю роль Франко був відзначений номінацією на Золотий глобус у категорії Найкраща чоловіча роль (комедія або мюзикл)[11]. 20 вересня 2008 Джеймс був провідним Saturday Night Live[24].

У 2008 році Франко разом Шоном Пенном, Джошем Броліном і Емілем Хиршем зіграв в біографічному фільмі режисера Гаса Ван Сента Харві Мілк. Франко виконав роль Скотта Сміта, коханця Харві Мілка (Пенн). За цю роль Франко була присуджена нагорода «Незалежний дух» у категорії Найкращий актор другого плану[25].

У листопаді 2010 року оголошено як ведучого премії «Оскар-2011»[1].

Особисте життя[ред. • ред. код]

У 2008 році Франко отримав ступінь бакалавра з англійської мови в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі[26]. Потім він переїхав до Нью-Йорка, щоб вчитися за програмою магістрів літератури Колумбійського університету, а також у Школі мистецтв Тиш при Нью-Йоркському університеті, де він вивчає фільмовиробництво[27][28][29][30]. У цей період Джеймс захоплюється живописом, яким він займався в середній школі. Також можна помітити Франко малює в одному з епізодів третьої частини «Людини-павука». З 2006 року Джеймс Франко знаходиться в стосунках з актрисою Ханною О'Реілі.

У 2008 році Франко став обличчям нової парфумерної лінії Gucci[27][31].

Цікаві факти[ред. • ред. код]

  • 3 травня 2002 відбулася прем'єра одночасно двох фільмів з участю Франка, «Дикі біси» та «Людина-павук».
  • В інтерв'ю Террі Гроссу Джеймс розповів, що в старших класах був заарештований за дрібне злодійство: вони з друзями крали в магазині одеколон і продавали його в школі. Він також зазначив, що за іронією долі в 2008 році став обличчям одеколону Gucci.
  • Джеймс навчався акторській майстерності з Іваною Чаббак, список учнів якої включає в себе Шарліз Терон, Хеллі Беррі, Елізабет Шу, Керрі-Енн Мосс і Джона Войта.

Фільмографія[ред. • ред. код]

Рік Назва українською Оригінальна назва Персонаж
2006 Трістан та Ізольда Tristan & Isolde Трістан
2010 Їсти молитися кохати Eat Pray Love Девід Пікколо
127 годин 127 Hours Арон Ралстон
2011 Повстання Планети мавп Rise of the Planet of the Apes Вілл Родман
2012 Крижаний The Iceman Марі Фрімен
2013 Оз: Великий та Могутній Oz the Great and Powerful Оскар Діггс / Оз
Відв'язні канікули Spring Breakers Чужий
Кінець світу This Is the End себе
Останній рубіж Homefront Ґейтор Бодін
2015 Королева пустелі Queen of the Desert Генрі Кадоґен
2016 11.22.63 11.22.63 Джейк Еппінг
Чому він? Why Him? Лерд Мейг'ю

Нагороди[ред. • ред. код]

  • Незалежний дух в категорії Найкраща чоловіча роль другого плану
  • Золотий глобус в номінації Актор міні-серіалу

Примітки[ред. • ред. код]

  1. ↑ а б Енн Хетеуей і Джеймс Франко ведучі Оскара — 2011
  2. ↑ а б в г д James Franco Biography. Yahoo!. Архів оригіналу за 2012-03-23. Процитовано 2008-08-08.  (англ.)
  3. ↑ LatinoReview.com. Franco Talks Annapolis!. Процитовано May 9 2006.  (англ.)
  4. ↑ the Jewish News Weekly of Northern California. Celebrity Jews. Архів оригіналу за 2012-03-23. Процитовано May 9 2006.  (англ.)
  5. ↑ James Franco News. The Insider. Процитовано 2008-08-08.  (англ.)
  6. ↑ Posner, Michael (2008-08-05). Top of the food chain. The Globe and Mail. Архів оригіналу за 2012-03-23. Процитовано 2008-08-08.  (англ.)
  7. ↑ Gleiberman, Owen (2000-03-31). What It Takes Review. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 2012-03-23. Процитовано 2008-08-08. 
  8. ↑ Scott, A.O. (2000-03-24). Whatever It Takes Review. New York Times. Процитовано 2008-08-08.  (англ.)
  9. ↑ Carter, Kelly (2001-07-27). James Franco: The next James Dean. USA Today. Архів оригіналу за 2012-03-23. Процитовано 2008-08-08.  (англ.)
  10. ↑ а б Lee, Chris (2008-08-06). James Franco plays against type in 'Pineapple Express'. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 2012-03-23. Процитовано 2008-08-08.  (англ.)
  11. ↑ а б HFPA - Awards Search. Golden Globes. Архів оригіналу за 2012-03-23. Процитовано 2008-08-08.  (англ.)
  12. ↑ 8th Annual SAG Awards Nominee - Screen Actors Guild Awards. SAG Awards. Процитовано 2008-08-08.  (англ.)
  13. ↑ 2002 Emmys. CNN. Архів оригіналу за 2002-08-06. Процитовано 2008-08-08.  (англ.)
  14. ↑ Mike Clark review. USA Today. 2002-05-03. Архів оригіналу за 2012-03-23. Процитовано 2007-01-23.  (англ.)
  15. ↑ Turan, Kenneth (2004-06-29). Turan reviews Spider-Man 2'. Los Angeles Times. Процитовано 2007-05-29.  (англ.)
  16. ↑ Mark Schilling; Dave McNary (2007-03-04). Spider-Man 3 to premiere May 1. Variety. Процитовано 2007-03-05.  (англ.)
  17. ↑ Winfield, Monica (2003-01-10). BBC Films - City by the Sea Review. BBC. Архів оригіналу за 2012-03-23. Процитовано 2008-08-08.  (англ.)
  18. ↑ Ebert, Roger (2006-01-27). Annapolis Review. Chicago Sun-Times. Roger Ebert.com. Процитовано 2008-08-08.  (англ.)
  19. ↑ Leydon, Joe (2006-01-12). Tristan and Isolde Review. Variety. Архів оригіналу за 2012-03-23. Процитовано 2008-08-08.  (англ.)
  20. ↑ ContactMusic. FRANCO TAKES OFF WITH STUNT SQUAD. Архів оригіналу за 2012-03-23. Процитовано September 23 2006.  (англ.)
  21. ↑ (2006). The Wicker Man [DVD]. Warner Bros.. (англ.)
  22. ↑ Lohan's Rehab Blamed on Her Obsession With Little-Known Spider-Man Actor. Us Magazine. 2007-01-19. Процитовано 2008-08-08.  (англ.)
  23. ↑ Travers, Peter (2008-08-07). Pineapple Express Review. Rolling Stone. Архів оригіналу за 2012-03-23. Процитовано 2008-08-08.  (англ.)
  24. ↑ Boedeker, Hal (2008-09-21). "Saturday Night Live" with James Franco improves in week two, but still far from its peak. The Orlando Sentinel (blogs.orlandosentinel.com). Процитовано 2008-09-21.  (англ.)
  25. ↑ Smith, Neil (2009-02-22). Rourke steals Spirit award show. BBC News (BBC). Процитовано 2009-02-23. «Other acting awards went to Melissa Leo and Penelope Cruz, both of whom are also up for Oscars, and to James Franco for his supporting role in Milk.»  (англ.)
  26. ↑ O'Connor, Pauline (2007-11-01). Hit the town, read a book. Los Angeles Times. Процитовано 2007-11-03. [недоступне посилання] (англ.)
  27. ↑ а б Kamp, David (December 2008). Franco cum Laude. Vanity Fair (vanityfair.com). Процитовано 2008-12-02.  (англ.)
  28. ↑ Evans, Sean; Shallon Lester (2008-08-06). Side Dish: Write on, James Franco. New York Daily News (nydailynews.com). Процитовано 2008-09-21.  (англ.)
  29. ↑ Froelich, Paula; Bill Hoffmann (2008-09-10). No Ogling!. New York Post (nypost.com). Архів оригіналу за 2012-09-06. Процитовано 2008-09-21.  (англ.)
  30. ↑ Academia: James Franco To Sexify Morningside Heights. Gawker.com. Процитовано 2008-09-21.  (англ.)
  31. ↑ Pearlman, Cindy (2008-11-30). James Franco a big man in 'Milk' -- and on campus. Chicago Sun-Times (suntimes.com). Процитовано 2008-12-02.  (англ.)

Посилання[ред. • ред. код]


Актор Це незавершена стаття про актора або акторку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джеймс_Франко&oldid=18817654