Перейти до вмісту

Джей Ді Венс

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джей Ді Венс
JD Vance
Джей Ді Венс
Джей Ді Венс
50-й Віцепрезидент США
Нині на посаді
На посаді зз 20 січня 2025
ПрезидентДональд Трамп
ПопередникКамала Гарріс
Сенатор від Огайо
3 січня 2023 — 10 січня 2025
ПопередникРоб Портман
НаступникДжон Хастед
Народився2 серпня 1984(1984-08-02) (41 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мідлтаун Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якписьменник, фінансист, коментатор, політик, корпоративний юрист, торговець, skier, ideologue Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце роботиRevolution LLC і Mithril Capital[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materMiddletown High School (2003), Університет штату Огайо (2009), Єльська школа права (2013) і Єльський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяРеспубліканська партія США Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоDonald Ray Bowmand Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зУша Чілукурі Венс[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиEwan Vanced, Mirabel Vanced і Vivek Vanced Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігіякатолицтво[3][4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Підпис
whitehouse.gov/administration/jd-vance/ Редагувати інформацію у Вікіданих
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Джеймс Девід «Джей Ді» Венс[6][7][8] (англ. James David "JD" Vance, уроджений Джеймс Дональд Боуман[9]; 2 серпня 1984(19840802)) — 50-й віцепрезидент США, екссенатор і венчурний капіталіст, відомий своїми мемуарами Hillbilly Elegy: A Memoir of a Family and Culture in Crisis[10][11]. Член Республіканської партії США

Автор книжки «Сільська елегія» (англ. «Hillbilly Elegy: A Memoir of a Family and Culture in Crisis», букв.: «Елегія селюка: Спогади про сім’ю та культуру, що переживають кризу»), у якій ностальгує за минулим свого рідного міста — Мідлтаун у штаті Огайо. Видання ввійшло у списки бестселерів «Нью-Йорк таймс» у 2016 і 2017 роках, стало фіналістом Літературної премії миру Дейтона 2017 року[12]. За її мотивами вийшов фільм на Netflix[13]. Книжка привернула значну увагу національних ЗМІ під час Президентських виборів у США 2016 року[14][15], ставши своєрідним вікном у білий робітничий клас.

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Джеймс Девід Венс народився в серпні 1984 року в Мідлтауні, штат Огайо, регіон так званого Rust Belt[16], що можна перекласти як «іржавий пояс», колись чи не найбільша індустріальна частина США. Проте з часом велика кількість підприємств змушена була закритись, а це, своєю чергою, призвело до витоку людей з регіону, безробіття та бідності[17].

Джеймс є сином Дональда Боумена і Бев Венс. Його сестра, Ліндсі, народилася, коли матері було дев'ятнадцять років. Його батько залишив його матір, медсестру, і завів нову сім'ю. Упродовж його дитинства мати Венса боролася з героїновою та опіоїдною залежністю. Його виховували насамперед бабуся і дідусь[18][19][20].

Освіта

[ред. | ред. код]

Венс навчався у середній школі невеликого міста Мідлтаун[21], державній середній школі у рідному місті. Закінчивши школу, він вступив на службу в корпус морської піхоти США[22] і служив в Іраку, працюючи у зв'язках із громадськістю[23].

Венс пізніше закінчив університет штату Огайо, університет в Коламбусі, штат Огайо[24]. Під час перебування в штаті Огайо працював на республіканського сенатора Боба Шулера[en][25].

Після цього Венс відвідував Єльську школу права, де познайомився зі своєю майбутньою дружиною. У перший рік навчання в Єлі його наставник і професор, Емі Чуа переконала його написати мемуари[26].

Життя і кар'єра

[ред. | ред. код]

Після юридичної школи Венс працював керівником венчурної фірми під назвою Mithril Capital Management LLC.[27], власником якої був Пітер Тіль[28].

У грудні 2016 року Венс вказав, що він планує перебратися в Огайо, щоб заснувати некомерційну організацію і потенційно піти у велику політику[29] та працювати над розв'язанням проблеми наркоманії. Некомерційна організація називається Our Ohio Renewal[30].

У січні 2017 року Венс почав робити внесок у CNN[31]. У квітні Рон Говард взявся за режисуру фільму, заснованого на Hillbilly Elegy[32].

Джей Ді Венс складає присягу віце-президента, яку зачитує асоційований суддя Верховного суду Бретт Кавано. 20 січня 2025 року

Венс вже тоді розглядав можливість балотуватися у Сенат як республіканець[33], але не зробив цього[34]. На загальних виборах 8 листопада 2022 року Венс обійшов кандидата-демократа Тіма Раяна, отримавши 53 % голосів[35], і став сенатором 118-го Конгресу США від Огайо.

Опівночі 10 січня 2025 року Венс подав у відставку із Сенату напередодні своєї інавгурації як 50-го віцепрезидента Сполучених Штатів 20 січня 2025 року[36].

20 січня 2025 року Венс склав присягу як 50-й Віцепрезидент США[37].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Венс одружився у 2014 році з однією зі своїх однокласниць по школі права, Ушею Чилукурі, жінкою індійського походження. Уша здобула ступінь бакалавра історії в Єльському університеті та ступінь магістра філософії в Кембриджському університеті[38]. Вона працювала клерком судді Верховного Суду Джона Робертса, проте Венс звільнилася з роботи після того, як Трамп обрав Джей-Ді Венса своїм кандидатом у віцепрезиденти.

Станом на 2014 рік Уша Венс була зареєстрованою демократкою, але останні записи показують, що станом на 2022 рік вона була зареєстрованою республіканкою[39][40].

У пари є три дитини: Юен, Вівек та Мірабель.

У 2022 році дружина Венса взяла участь у його політичній рекламній кампанії, коли він балотувався до Сенату в Огайо, де описала його як «неймовірного батька» і «мого найкращого друга» на тлі монтажу зображень Венса в дитинстві, коли він грався з їхніми дітьми.

Володимир Зеленський, Дональд Трамп та Джей Ді Венс (праворуч) говорять один з одним на підвищених тонах під час зустрічі в Овальному кабінеті

Твори

[ред. | ред. код]
Докладніше: Сільська елегія (роман)
  • JD Vance (Червень 2016). Hillbilly Elegy: A Memoir of a Family and Culture in Crisis. Harper Press. ISBN 9780062300546. Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018.
    У 2020 році вийшла екранізація цього твору, яку зрежисував Рон Говард, а Джеймса Девіда Венса зіграв Габріель Бассо.

Політичні позиції

[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

Під час інтерв'ю в подкасті зі Стівом Бенноном у лютому 2022 року Венс наголосив: «Чесно кажучи, мені абсолютно байдуже, що станеться з Україною в тому чи іншому випадку»[41]. 24 лютого 2022 року Венс назвав Володимира Путіна «злою людиною», однак додав, що «зовнішньополітичний істеблішмент, який привів Україну на бійню, не заслуговує нічого, крім презирства»[42]. У вересні 2022 року в інтерв'ю з WTVG під час обговорення поглядів сенатора Портмана Джей Ді Венс дещо змінив свої погляди щодо України:

Він (сенатор Портман), звичайно, має рацію в тому, що Україна — наш великий союзник, і ми хочемо, щоб українці були успішними. Але я вважаю, що ми повинні дійти до певного моменту, і в цьому ми розходимося в думках. Урешті-решт, ми повинні зупинити грошовий потік в Україну. Ми не можемо фінансувати довгостроковий військовий конфлікт, який, як мені здається, в кінцевому підсумку приносить збитковий прибуток нашій власній країні[43].

У жовтні того ж року Венс продовжив наполягати на скороченні фінансування України з боку США: «Адміністрація Байдена, схоже, сонно крокує до ядерної війни. Я б поставив свої гроші на південний кордон, замість того щоб запускати тонни грошей в Україну»[44]. 20 квітня 2023 року Венс разом з 18 іншими представниками Республіканської партії США підписав листа президенту США Джо Байдену, у якому зазначається, що «необмежена допомога Україні Сполученими Штатами Америки має бути припинена», і що ті, хто підписав листа, «рішуче виступатимуть проти всіх майбутніх пакетів допомоги, якщо ці пакети допомоги не будуть пов'язані зі прозорою дипломатичною стратегією довести цю війну до швидкого завершення»[45]. У грудні 2023 року Венс наголосив, що Україна повинна поступитися власними територіями для закінчення війни з Росією:

Вона (війна) закінчиться так, як закінчувалися майже всі війни: коли люди домовляються, і кожна сторона поступається чимось, чим вона не хоче поступатися… Ніхто не може пояснити мені, як це закінчиться без деяких територіальних поступок щодо кордонів 1991 року[46].

Голосував проти надання критичної допомоги Україні 24 квітня 2024 року[47]. 12 вересня того ж року на подкасті у Шона Раяна Джей Ді Венс сказав, що «неправдиво» і «неправильно» вважати підтримку України гуманітарною і «казковим мисленням» розглядати Україну як «добро», а Росію як «зло»[48].

8 травня 2025 року в інтерв’ю Fox News Венс наголосив, що в інтересах Сполучених Штатів збереження України як суверенної держави, і Росія не може розраховувати, що отримає території, які вона не окупувала[49].

Погляди

[ред. | ред. код]

Вагомий вплив на погляди Джей Ді Венса справили антиліберальні ідеологи та правохристиянська політична теологія[50]. Зокрема Джей Ді Венс неодноразово посилався і цитував[51] Кертіса Ярвіна, американського блогера, який разом із філософом Ніком Лендом заснував антиегалітарний і антидемократичний рух «Темне Просвітництво»[52]. Кертіс Ярвін стверджує, що американська демократія має бути замінена монархією, і держава повинна управлятись елітами подібно до великих корпорацій.

Вагомий вплив на погляди Джей Ді Венса також справив професор Пол Кан, фахівець з конституційного права та прав людини в Юридичній школі Єльського університету. Під час навчання Джей Ді Венс став його помічником і навіть жив у нього вдома. Від Кана він успадкував ідеї політичної теології та політичного постлібералізму[50]. У січні 2025 року став спікером американського «Марша за життя» — щорічної акції, яку проводять американські борці з абортами[53].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://fortune.com/2024/07/26/jd-vance-peter-thiel-venture-capital-mithril/
  2. ↑ https://americankahani.com/lead-stories/meet-usha-chilukuri-vance-the-indian-american-wife-of-ohios-gop-senate-primary-winner-j-d-vance/
  3. ↑ López-Arias C. J.D. Vance, el católico «hillbilly» bautizado ante Rod Dreher, rumbo al Senado con el apoyo de Trump — 2022.
  4. ↑ J.D. Vance Becomes Catholic | The American Conservative — 2021.
  5. ↑ How JD Vance’s Catholic Faith Influenced His Politics — 2024.
  6. ↑ Джей Ді Венс розповів, як може завершитись війна РФ в Україні. Голос Америки Українською (укр.). 13 вересня 2024. Процитовано 15 листопада 2024.
  7. ↑ Другий після Трампа: хто такий Венс і чого чекати Україні? – DW – 06.11.2024. dw.com (укр.). Процитовано 15 листопада 2024.
  8. ↑ Бичай, Роксолана (18 липня 2024). Джеймс Девід Венс став кандидатом на віцепрезиденство з Трампом – що це означає для України?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 15 листопада 2024.
  9. ↑ Hillbilly Elegy: A Memoir of a Family and Culture in Crisis. Enotes.com. Архів оригіналу за 28 жовтня 2018. Процитовано 10 травня 2017.
  10. ↑ Heller, Karen. ‘Hillbilly Elegy’ made J.D. Vance the voice of the Rust Belt. But does he want that job?. The Washington Post. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 16 січня 2018.
  11. ↑ Summary - Hillbilly Elegy: By James David Vance - A Memoir of a Family and Culture in Crisis. GoodReads.com. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 10 травня 2017.
  12. ↑ Dayton Literary Peace Prize. http://www.daytonliterarypeaceprize.org/ [Архівовано 9 травня 2021 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Howard, Ron; Close, Glenn; Basso, Gabriel (24 листопада 2020), Hillbilly Elegy, Imagine Entertainment, Netflix, процитовано 18 липня 2024
  14. ↑ Rothman, Joshua. The Lives of Poor White People. The New Yorker. Архів оригіналу за 2 січня 2021. Процитовано 6 березня 2017.
  15. ↑ SENIOR, JENNIFER. Review: In ‘Hillbilly Elegy,’ a Tough Love Analysis of the Poor Who Back Trump. The New York Times. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 6 березня 2017.
  16. ↑ Rust Belt | Definition, Map, States, & Cities | Britannica. www.britannica.com (англ.). 17 липня 2024. Процитовано 18 липня 2024.
  17. ↑ Хто такий Джей Ді Венс, якого Трамп обрав кандидатом у віцепрезиденти. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 липня 2024.
  18. ↑ Hillbilly Elegy by JD Vance review – does this memoir really explain Trump’s victory?. The Guardian. 7 грудня 2016. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 16 січня 2018.
  19. ↑ The Lives of Poor White People. The New Yorker. 12 вересня 2016. Архів оригіналу за 2 січня 2021. Процитовано 16 січня 2018.
  20. ↑ 'Hillbilly Elegy' Recalls A Childhood Where Poverty Was 'The Family Tradition'. NPR. 17 серпня 2016. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018.
  21. ↑ Michael D. Clark (10 березня 2017). Middletown native J.D. Vance's book started with simple question. JournalNews.com. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 10 травня 2017.
  22. ↑ Former Marine J.D. Vance's 'Hillbilly Elegy' Will Be Made into a Movie. Military.com. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 27 липня 2017.
  23. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 16 січня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  24. ↑ J.D. Vance to Speak About Memoir Hillbilly Elegy Feb. 2. Yale Law School. 27 січня 2017. Архів оригіналу за 14 жовтня 2020. Процитовано 10 травня 2017.
  25. ↑ Vance, J. D. (2017). Hillbilly Elegy. London, U.K.: William Collins. с. 181. ISBN 9780008220563. OCLC 965479512. I took a job at the Ohio Statehouse, working for a remarkably kind senator from the Cincinnati area named Bob Schuler. He was a good man, and I liked his politics, so when constituents called and complained, I tried to explain his positions.
  26. ↑ How the 'Tiger Mom' Convinced the Author of Hillbilly Elegy to Write His Story. The Atlantic. 7 червня 2016. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 16 січня 2018.
  27. ↑ Sarah McBride (20 січня 2017). Peter Thiel's Mithril Capital Raises $850 Million VC Fund. Bloomberg Technology. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 10 травня 2017.
  28. ↑ Хто такий Джей Ді Венс, якого Трамп обрав кандидатом у віцепрезиденти. РБК-Украина (укр.). Процитовано 24 липня 2024.
  29. ↑ Hohmann, James. The Daily 202: Why the author of ‘Hillbilly Elegy’ is moving home to Ohio. The Washington Post. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 16 січня 2018.
  30. ↑ Our Ohio Renewal http://ourohiorenewal.com/ [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  31. ↑ A. J. Katz (17 січня 2017). CNN Strengthens its Roster of Commentators and Contributors. AdWeek.com. Архів оригіналу за 8 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2017.
  32. ↑ Reed, Ryan. Ron Howard to Direct, Produce 'Hillbilly Elegy' Movie. RollingStone. Архів оригіналу за 22 листопада 2017. Процитовано 12 квітня 2017.
  33. ↑ Gomez, Henry. J.D. Vance Is Now Seriously Considering Running For Senate In Ohio. Buzzfeed (амер.). Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 11 січня 2018.
  34. ↑ Carozza, Vinny (19 січня 2018). Middletown native and Ohio State grad decides against Senate run. Dayton Daily News. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
  35. ↑ Ohio U.S. Senate Election Results. The New York Times. 8 листопада 2022. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 7 червня 2023.
  36. ↑ Fortinsky, Sarah (9 січня 2025). Vance resigning his Senate seat at midnight. THE HILL. Nexstar Media Inc. Процитовано 13 січня 2025.
  37. ↑ Woods, Ontaria (20 січня 2025). Watch: JD Vance sworn in as vice president. CNN. Процитовано 20 січня 2025.
  38. ↑ Suliman, Adela (18 липня 2024). Usha Vance, wife of Trump’s VP pick J.D. Vance, is a lawyer and Yale graduate. Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 18 липня 2024.
  39. ↑ Bernstein, Joseph (15 липня 2024). Who Is Usha Vance, the Wife of J.D. Vance?. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 2 березня 2025.
  40. ↑ Who is Usha Vance? JD Vance’s wife is a lawyer and daughter of immigrants. NBC News (англ.). 16 липня 2024. Процитовано 2 березня 2025.
  41. ↑ Sampson, Eve (15 липня 2024). J.D. Vance’s Opposition to U.S. Support for Ukraine: In His Own Words. The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. Процитовано 6 березня 2025.
  42. ↑ Kirkpatrick, David D.; Astor, Maggie; Edmondson, Catie (25 лютого 2022). Trump Praises Putin, Leaving Republicans in a Bind. The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. Процитовано 6 березня 2025.
  43. ↑ Croup, Josh (1 вересня 2022). Vance calls for end to U.S. funding to Ukraine, believes Trump will return to rally in Ohio. WTVG (англ.). Процитовано 6 березня 2025.
  44. ↑ McGoogan, Cara (1 вересня 2022). In Ohio, Vance faces backlash in Ukrainian community over war stance. Washington Post (англ.). Процитовано 7 березня 2025.
  45. ↑ Лі, Майк; Крейн, Елай (20 квітня 2023). Лист законодавців республіканської партії президенту США Джозефу Байдену (англійською) . Процитовано 20 квітня 2023.
  46. ↑ Kapur, Sahil; Lebowitz, Megan (12 грудня 2023). Republican senator says Ukraine should cede land and cut a deal with Putin to end the war. NBC News (англ.). Процитовано 6 березня 2025.
  47. ↑ How senators voted on a TikTok ban, aid to Ukraine and Israel. Washington Post (англ.). Процитовано 24 квітня 2024.
  48. ↑ Shawn Ryan Show (11 вересня 2024), JD Vance - 50th Vice President of the United States | SRS #130, процитовано 6 березня 2025
  49. ↑ Росія не може розраховувати на українські території, які вона не завоювала - Венс. Укрінформ. 9 травня 2025. Процитовано 12 травня 2025.
  50. ↑ а б Трампізм. LB.ua. 25 лютого 2025. Процитовано 15 березня 2025.
  51. ↑ Звідки в Джей Ді Венса взялися його жахливі й небезпечні техноавторитарні ідеї, — The New Republic. texty.org.ua (укр.). 2025. Процитовано 1 квітня 2025.
  52. ↑ Хто такий Кертіс Ярвін — ідеолог «темного просвітництва», що впливає на адміністрацію Трампа. texty.org.ua (укр.). 2025. Процитовано 1 квітня 2025.
  53. ↑ 2025 Speakers. marchforlife.lpages.co (англ.). Процитовано 28 січня 2025.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Джей Ді Венс
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джей_Ді_Венс&oldid=47489982