Джек Ейткен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джек Ейткен
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Народився 23 вересня 1995(1995-09-23) (28 років)
Лондон, Велика Британія
Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1
Дебют Гран-прі Сахіру 2020
Остання гонка Гран-прі Сахіру 2020
Сезони 2020
Команди Williams
Гран-прі (старти) 1 (1)
Найкраще місце 22 (2020)
Перемоги 0
Подіуми 0
Поули 0
Найшвидші кола 0
Очки 0
Місце у сезоні
2020 року
22 (0 оч.)

Джек Ейткен (англ. Jack Aitken, кор. 한세용 (Han Se-yong); нар. 23 вересня 1995 в Лондоні) — британсько-корейський[1] автогонщик, виступає у Формулі-2 у складі команди Campos Racing[en],[2] чемпіон Єврокубку Формули-Рено 2.0 та Альпійської Формули-Рено 2015 року. Був тестовим пілотом команди Williams Формули-1 у 2020 році та виступив за неї як бойовий пілот на Гран-прі Сахіру, оскільки основний пілот команди Джордж Расселл тимчасово перейшов до команди Mercedes замінити Льюїса Гамільтона, який захворів на коронавірус.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Картинг

[ред. | ред. код]

Джек Ейткен розпочав свою кар'єру в картингу у віці семи років на картодромі Бакмор Парк у графстві Кент.

Формула-Рено

[ред. | ред. код]

Ейткен провів свій перший повний сезон у Формулі-Рено у 2014 році в складі команди Fortec Motorsports. Він виграв одну з гонок сезону на трасі Хунгароринг і ще чотири рази потрапив на подіум. Того ж року він закінчив навчання у Вестмінстерській школі. Перед сезоном 2015 він перейшов до команди Koiranen GP, щоб продовжити виступи там само.

Він виграв титул чемпіона серії 2015 року на останньому етапі сезону на трассі Херес. За тиждень до цього він став чемпіоном Альпійської Формули-Рено, останній етап якої проходив теж на цій трасі.[3]

В січні 2016 року було оголошено, що Ейткен продовжить виступи в серії GP3[en] в команді Arden International. У свій дебютний сезон Джек переміг у другій гонці на Спа-Франкоршам, фінішував на подіумі в шести інших гонках, а сезон завершив п'ятим в особистому заліку. У лютому 2017 року стало відомо, що Ейткен продовжить виступати в GP3, однак перейде до чемпіонської ART Grand Prix. Джек добре провів сезон, він знову переміг лише один раз, однак стабільно провів сезон і став віце-чемпіоном, поступившись лише Джорджу Расселлу.

Формула-2

[ред. | ред. код]

У січні 2018 роки команда ART Grand Prix оголосила, що Джек продовжить виступ у Формулі-2.[4] В дебютному сезоні Джек завоював перемогу на трасі Каталунья[5] і посів 11-е місце в чемпіонаті, однак його напарник Расселл став чемпіоном серії.

На наступний рік Дек перейшов до Campos Racing і став партнером Доріана Боколаччі, а згодом замість нього Арджуна Майні та Маріно Сато.[6] В другому сезоні він переміг уже тричі і опинився п'ятим в чемпіонаті. В Баку він здобув першу перемогу для Campos Racing у Формулі-2.

В сезоні 2020 Ейткен залишився в Campos Racing, його напарником став Гільєрме Самая. Ейткен не зміг виграти жодної гонки і обмежився лише двома третіми місцями на Сільверстоуні. На спринтерській гонці в автодромі в Сочі він зіштовхнувся з Лукою Ґьотто, після чого обидві машини на високій швидкості врізалися в бар'єр. Машина Ґьотто загорілась, але обидва пілоти уникнули травм. Гонку було зупинено і всі пілоти отримали лише половину очок за неї.[7] Ейткен пропустив фінальний етап серії в Сахірі через участь у Гран-прі Формули-1. У підсумку він посів 14-те місце в чемпіонаті.

Формула-1

[ред. | ред. код]

У лютому 2016 року Ейткен приєднався до відродженої Спортивній академії Renault. У вересні 2017 вперше сів за кермо боліда Формули-1, виступивши за кермом Lotus E20 на трасі в Хересі. В сезоні 2018 був тестовим пілотом Renault.[1][8] В 2020 році вийшов з академії Рено та став члено Williams Driver Academy разом з Деном Тіктумом та Роєм Ніссані.[9] Також Джек став резервним пілотом Williams та провів п'ятничну практику Гран-прі Штирії замість Джорджа Расселла.[10]

Перед Гран-прі Сахіру семиразовий чемпіон Формули-1 та пілот Mercedes Льюїс Гамільтон захворів на коронавірус.[11] Його замінив Расселл, оскільки він належить до молодіжної програми Mercedes, а отже його місце у Williams дісталося Ейткену. Джек заявив, що був готовий до такої можливості ще з березня.[12] Своїм гоночним номером він обрав 89, оскільки він виступав під ним ще у картингу.[11] Він посів 18-те місце в кваліфікації, програвши десяту секунди напарнику Ніколасу Латіфі.[13] На 61-му колі гонки Джек розвернувся в останньому повороті та зламав переднє антикрило, проте зміг продовжити гонку та фінішувати 16-м, випередвши ще одного новачка П'єтро Фіттіпальді. Після гонки він заявив:

Я думаю, що ми виконали дійсно гарну роботу до моєї аварії. Я можу тільки вибачитися перед всією командою.[14]
Оригінальний текст (англ.)
I think we were doing a really good job up until my little incident. I can only apologise to the whole team

Перед останнім етапом в Абу-Дабі Гамільтон повернувся до команди, а отже Расселл знову зайняв місце Ейткена в команді.

Результати виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Серія Команда Гонки Перемоги Поули Ш/Кола Подіуми Очки Місце
2012 Intersteps Championship Fortec Motorsports 23 2 2 3 13 490 3
2013 Північно європейський кубок Формули-Рено Fortec Motorsports 16 0 1 1 5 230 2
Формула-Рено Єврокубок 2 0 0 0 0 0 НК†
Manor MP Motorsport 4 0 0 0 0
2014 Формула-Рено Єврокубок Fortec Motorsports 14 1 1 0 4 86 7
Альпійська Формула-Рено 2.0 8 0 0 1 0 0 НК†
Pro Mazda Championship Team Pelfrey 2 0 0 0 0 31 20
2015 Формула-Рено Єврокубок Koiranen GP 17 5 4 3 3 206 1
Альпійська Формула-Рено 2.0 15 4 3 3 7 242 1
Pro Mazda Winterfest Team Pelfrey 5 3 1 2 4 167 1
2016 GP3 Series Arden International 18 1 0 2 7 148 5
Відкритий чемпіонат Євроформули RP Motorsport 4 2 2 1 3 71 8
Іспанська Формула-3 2 1 1 1 1 27 7
Формула V8 3.5 4 0 1 0 0 14 15
2017 GP3 Series ART Grand Prix 15 1 2 2 6 141 2
2018 ФІА Формула-2 ART Grand Prix 23 1 0 0 2 63 11
Формула-1 Renault Тест-пілот
2019 ФІА Формула-2 Campos Racing 22 3 0 2 7 159 5
Формула-1 Renault Тест-пілот
2020 ФІА Формула-2 Campos Racing 22 0 0 1 2 48 14
Формула-1 Williams Racing 1 0 0 0 0 0 22
2021 ФІА Формула-2 HWA Racelab 9 0 0 0 0 0 23
GT World Challenge Europe Sprint Cup Emil Frey Racing 6 0 0 1 0 17.5 19
GT World Challenge Europe Endurance Cup 2 0 0 0 0 0 НК
Формула-1 Williams Racing Резервний пілот
2022 ADAC GT Masters Emil Frey Racing
European Le Mans Series - LMP2 Racing Team Turkey
Формула-1 Williams Racing Резервний пілот

† Айткен був гостьовим гонщиком, тому не міг претендувати на очки в чемпіонаті.
* Сезон триває.

Формула-1

[ред. | ред. код]
Рік Команда Шасі Двигун 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Місце Очки
2020 Williams Racing Williams FW43 Mercedes M10 EQ Power+ 1.6 V6 t АВТ ШТИ
Тест
УГО ВЕЛ 70А ІСП БЕЛ ІТА ТОС РОС АЙФ ПОР ЕМІ ТУР БАХ САХ
16
АБУ 22 0


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Drivers – Jack Aitken. Renault Sport. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 21 лютого 2018.
  2. Aitken moves to Campos for 2019 F2 season. www.motorsport.com (англ.). Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 23 лютого 2019.(англ.)
  3. Formula Renault Eurocup - Press release - 2015, an exceptional year in Formula Renault 2.0 - renaultsport.com. Renault Sport. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 29 грудня 2020.(англ.)
  4. Horton, Phillip. Formula 2: Jack Aitken expects to be among F2 leaders from the outset. Motorsport Week (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 23 лютого 2019.
  5. Horton, Phillip. Formula 2: Renault tester Jack Aitken takes maiden F2 victory in Barcelona Sprint Race. Motorsport Week (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 23 лютого 2019.
  6. Horton, Phillip. Formula 2: Jack Aitken secures switch to Campos for 2019. Motorsport Week (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 23 лютого 2019.
  7. Allen, Peter (27 вересня 2020). Zhou takes first F2 win in Sochi sprint race cut short by huge crash. formulascout.com. Архів оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 21 жовтня 2020.(англ.)
  8. Barretto, Lawrence (20 лютого 2018). Renault F1 team gives reserve driver role to Jack Aitken. Autosport. Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
  9. Aitken joins Williams as reserve driver after leaving Renault. formula1.com. 4 лютого 2020. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 4 лютого 2020.(англ.)
  10. Cooper, Adam. Aitken gets Williams FP1 outing for F1 Styrian GP at Red Bull Ring. Autosport.com (англ.). Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
  11. а б F2 racer Jack Aitken to make F1 debut with Williams at Sakhir Grand Prix, replacing Russell. Formula1.com. 2 грудня 2020. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 2 грудня 2020.
  12. Aitken has been 'ready since Melbourne' for F1 debut. 2 грудня 2020. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 29 грудня 2020.(англ.)
  13. Sakhir Grand Prix Qualifying. www.williamsf1.com. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 6 грудня 2020.
  14. 'Gutted' Aitken 'desperate to have another go' with Williams after race-defining shunt. formula1.com. 7 грудня 2020. Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 9 грудня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]