Перейти до вмісту

Дженет Фрейм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дженет Фрейм
англ. Janet Paterson Frame Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася28 серпня 1924(1924-08-28)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Данідін, Нова Зеландія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла29 січня 2004(2004-01-29)[1][2][…] (79 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Данідін, Нова Зеландія Редагувати інформацію у Вікіданих
·лейкоз Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняOamaru Old Cemeteryd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Нова Зеландія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменниця-романістка, есеїстка, поетеса, письменниця, авторка оповідань Редагувати інформацію у Вікіданих
Сфера роботипоезія і есей Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Отаго Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладYaddod[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[1][6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрмодернізм і магічний реалізм Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusThe Carpathiansd[7] і Owls Do Cryd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Сайт: janetframe.org.nz Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Дженет Фрейм у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Дженет Фрейм (англ. Janet Paterson Frame; 28 серпня 1924 року, Данідін, о. Південний, Нова Зеландія — 29 січня 2004, там само) — новозеландська письменниця, писала англійською мовою.

Біографія

[ред. | ред. код]

Дочка залізничного робітника, готувалася стати вчителькою.[8] 1947 року, під час навчання в педагогічному коледжі, їй помилково поставлено діагноз «шизофренія». До 1954 року перебувала в психіатричних клініках, де перенесла близько 200 сеансів електрошоку, і тільки премія, яку вона отримала за збірку оповідань «Лагуна» (1951), утримала лікарів, які збиралися піддати її лоботомії[9] (досвід існування за межами звичного світу, набутий у клініках, ліг в основу її роману «Обличчя у воді» (1961), а пізніше відбився в автобіографічній трилогії). У 1954—1955 роках письменниці-початківці надав людську й літературну підтримку відомий новозеландський прозаїк Френк Сарджесон: він запропонував їй частину свого будинку, наполягав, щоб вона щодня писала, читав і рецензував її рукописи.[10] Здобувши стипендію Державного літературного фонду, Фрейм від 1957 до 1964 року жила в Лондоні.[11][12] Повернувшись на батьківщину, викладала письменницьку майстерність в університеті Отаго в Данідіні, часто жила у США.

Визнання

[ред. | ред. код]

У 1983 році була нагороджена Орденом Британської імперії, в 1989 — стала лауреаткою літературної премії Британської Співдружності, 1990 року отримала Орден Нової Зеландії.[13] 2003 року була однією з кандидатів на Нобелівську премію.

Її вірші та гостропсихологічну прозу перекладено багатьма мовами світу, за автобіографічною трилогією Джейн Кемпіон зняла фільм Ангел, за моїм столом[en] (1990), який набув світової популярності.[14][15]

Твори

[ред. | ред. код]

Вірші

[ред. | ред. код]
  • Сови плачуть (англ. Owls Do Cry; 1957).
  • Обличчя у воді (англ. Faces in the Water; 1961).
  • Край алфавіту (англ. Edge of the Alphabet; 1962).
  • Ароматичні сади для сліпих (англ. Scented Gardens for the Blind; 1963).
  • Адаптивний чоловік (англ. Adaptable Man; 1963).
  • Стан облоги (англ. A State of Siege; 1966).
  • Птахи дощу (англ. The Rainbirds; 1968).
  • Інтенсивна терапія (англ. Intensive Care; 1970).
  • Дочка Буффало (англ. Daughter Buffalo; 1972).
  • Життя в Маніотото (англ. Living in the Maniototo; 1979).
  • Карпати (англ. The Carpathians; 1989).
  • Назустріч іншому літу (англ. Towards Another Summer; 2007)

Оповідання

[ред. | ред. код]
  • Лагуна та інші оповідання (англ. The Lagoon and Other Stories; 1951).
  • Сніговик Сніговик: Байки та фантазії (англ. Snowman Snowman: Fables and Fantasies; 1963).
  • Водосховище та інші оповідання (англ. The Reservoir and Other Stories; 1966).
  • Ви зараз входите в людське серце (англ. You Are Now Entering the Human Heart; 1983).

Романи

[ред. | ред. код]
  • Кишенькове дзеркало (англ. The Pocket Mirror; 1967).
  • Гусяча ванна (англ. The Goose Bath; 2006).

Автобіографія

[ред. | ред. код]
  • To the Is-Land (1982).
  • An Angel at My Table (1984).
  • The Envoy from Mirror City (1985).

Зведені видання

[ред. | ред. код]
  • An Autobiography. Auckland: Century Hutchinson, 1989.
  • Stories and Poems. Auckland: Vintage, Random House, 2004.

Література про письменницю

[ред. | ред. код]
  • Evans P. An Inward Sun: the Novels of Janet Frame. Wellington: Price Milburn, 1970.
  • Evans P. Janet Frame. Boston: Twayne, 1977.
  • Dalziel M. Janet Frame. Wellington: Oxford UP, 1980
  • Panny J.D. I have what I gave: the fiction of Janet Frame. Wellington: Daphne Brasell Associates Press, 1992.
  • The Ring of Fire. Essays on Janet Frame/ Delbaere J., ed. Sydney: Dangaroo Press,1992.
  • The Inward Sun: Celebrating the Life and Work of Janet Frame/ Selected and edited by Elizabeth Alley. Wellington: Daphne Brasell, 1994.
  • Mercer G. Janet Frame: Subversive Fictions. Dunedin: University of Otago Press, 1994.
  • Hansson K. The Unstable Manifold: Janet Frame's Challenge to Determinism. Lund: Lund UP, 1996.
  • King M. Wrestling with the Angel: A Life of Janet Frame. Washington: Counterpoint, 2000.
  • Delrez M. Manifold Utopia: The Novels of Janet Frame. Amsterdam: Rodopi, 2002.
  • King M. An Inward Sun: The World of Janet Frame. Auckland: Penguin, 2002.
  • Oettli-van Delden S. Surfaces of Strangeness: Janet Frame and the Rhetoric of Madness. Wellington: Victoria UP, 2003.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ а б Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 391.
  5. ↑ Find a Grave — 1996.
  6. ↑ CONOR.Sl
  7. ↑ https://openlibrary.org/works/OL2271682W/The_Carpathians
  8. ↑ King 2000, pp. 51–2.
  9. ↑ Martin, Douglas (30 січня 2004). Janet Frame, 79, Writer Who Explored Madness. The New York Times. Процитовано 17 листопада 2007.
  10. ↑ King 2000, p. 133.
  11. ↑ Frame 1991, pp. 325–63
  12. ↑ King 2000, p. 144.
  13. ↑ The Order of New Zealand [Архівовано 27 серпня 2008 у Wayback Machine.] Honours List
  14. ↑ Frame, Janet. Read NZ Te Pou Muramura. Процитовано 1 грудня 2020.
  15. ↑ Worthington, Kim (2006). Frame, Janet. У Robinson, Roger; Wattie, Nelson (ред.). The Oxford Companion to New Zealand Literature. Oxford University Press. doi:10.1093/acref/9780195583489.001.0001. ISBN 978-0-1917-3519-6. OCLC 865265749. Процитовано 21 листопада 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дженет_Фрейм&oldid=47735531