Джепара (регенство)
|
Джепара
Координати 6°32′00″ пд. ш. 110°40′00″ сх. д. / 6.53333333336107813238413655° пд. ш. 110.6666666666977789645898156° сх. д.Координати: 6°32′00″ пд. ш. 110°40′00″ сх. д. / 6.53333333336107813238413655° пд. ш. 110.6666666666977789645898156° сх. д.
| |||||||||||||||||||||||||||||
Джепара (яван. ꦗꦼꦥꦫ) — регентство на північному сході індонезійської провінції Центральна Ява. Його столиця — Джепара.
Історія[ред. | ред. код]
Вважається, що населення прибуло з регіону Південний Юньнань, мігрували на північний край Яви в той час, коли Джепара ще був відокремлений Юванською протокою.
У 16 столітті Джепара був важливим портом. На початку 1513 р. його король Юннус (Паті Унус) організував напад на португальську Малаку. Вважають, що його війська складалися зі ста кораблів і 5000 чоловік з Джепари та Палембанга. Напад був відбитий. Між 1518 і 1521 роками він, ймовірно, отримав контроль над Демакським регентством. В кінці 16-му століття країною правила впливова рату («королева») Каліньямат. Джепара знову напала на Малакку в цей раз разом з Джохором, в 1574 році на три місяці взяв в облогу Малакку.[5]
На території розміщений форт 17 століття. Це батьківщина національної героїні Індонезії Картіні.[6]
Географія[ред. | ред. код]
Резиденція Джепара розташована у північно-східному прибережному регіоні Центральної Яви, межує з Яванським морем на півночі та заході, регентствами Кудусським і Пациентським на сході, а на півдні — Демакським. На східному кордоні знаходиться гірський регіон, найбільш помітною вершиною якого є гора Мурія. До складу регентства входить також архіпелаг Карімун-Ява, який визнаний підрайоном і розташований у Яванському морі приблизно за 80 кілометрів на північний захід від резиденції Джепара.
Підрайони[ред. | ред. код]
Регентство ділиться на 16 підрайонів:
Населення[ред. | ред. код]
Населення складається майже повністю з яванців, з яких 95 % мусульман. Багато торговців з усього світу перебували в Джапарі століттями тому, деякі жителі Джепари мають частину європейського, китайського, арабського, малайського або бугіського походження.
Туризм[ред. | ред. код]
Туризм у Джепарі є важливою складовою економіки. Джепара хоч і невелике містечко, але має багато туристичних визначних пам'яток, гірський, пляжний туризм, підводні тури, екскурсії по островах. Іноземні туристи відвідують пляж Тірто-Самодра (пляж Банденган), острови Карімунджава (Червона Ява), пляж Картіні тощо.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Форт Джепари
-
Вид на місто Джепара близько 1650 року -
Карта 1858 р. Джепари
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Indonesian Minister of Home Affairs Decree 100.1.1-6117 Of 2022 — С. 1764.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050-145 of 2022
- ↑ а б Central Java Province Administrative Division Data and Code 2015
- ↑ The Master Book of Indonesian Territory Data 2015
- ↑ Ricklefs, M.C. (1991). A History of Modern Indonesia since c.1300, 2nd Edition. London: MacMillan. с. 38. ISBN 0-333-57689-6.
- ↑ Indonesia 1800—1950 [Архівовано 18 листопада 2018 у Wayback Machine.] Beck