Джеральдін Фіцджеральд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джеральдін Фіцджеральд
Geraldine Fitzgerald in The Gay Sisters trailer.jpg
Народилася 24 листопада 1913(1913-11-24)[1][2][…]
Дублін, Сполучене Королівство[1]
Померла 17 липня 2005(2005-07-17)[1][2][…] (91 рік)
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США[1]
·хвороба Альцгеймера
Поховання Вудлон
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Flag of Ireland.svg Ірландія
Діяльність співачка, акторка театру, кіноакторка, телеакторка, театральна режисерка
Заклад Warner Brothers
Діти Michael Lindsay-Hoggd
Нагороди
IMDb nm0280242

Джеральдін Фіцджеральд (англ. Geraldine Fitzgerald, 24 листопада 1913 — 17 липень 2005) — американська актриса, уродженка Ірландії, включена в Американський театральний хол слави.

Біографія[ред. | ред. код]

Джеральдін Фіцджеральд народилася 24 листопада 1913 року в місті Грейстонс, на південь від Дубліна, в сім'ї адвоката Едварда Фіцджеральда і його дружини Едіт.

Стати актрисою її надихнула тітка, актриса і режисер Шела Річардс, і в 1931 року Фіцджеральд з'явилася в одному з театрів Дубліна. У 1924 року його переїхала до Лондона, де дебютувала на великому екрані. Після успіху в Лондоні Фіцджеральд в 1938 році переїхала в США, де продовжила кінокар'єру, а також дебютувала на Бродвеї. Найбільшого успіху вона досягла в 1939 році, коли була номінована на «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану у фільмі «Грозовий перевал», а також зігравши Енн Кінг у фільмі «Перемогти темряву».

Надалі актриса з'явилася в таких успішних фільмах, як «Веселі сестри» (1942), «Дозор на Рейні» (1943) і «Вільсон» (1944), але до кінця десятиліття її кар'єра поступово почала йти на спад через часті конфліктів актриси з керуючими кіностудій. Вона, наприклад, втратила роль Бріджит О'Шоннессі у фільмі «Мальтійський сокіл» через суперечки з Джеком Уорнером. У 1946 році, після ролі у фільмі «Три незнайомця», Джеральдін Фіцджеральд покинула Голлівуд і переїхала в Нью-Йорк, де вийшла заміж за Стюарта Шефтелем, старшого сина Ісидора Штрауса. Після заміжжя вона повернулася до Великої Британії, де знялася в декількох британських фільмах.

У 1951 році Джеральдін Фіцджеральд з чоловіком знову повернулися в США. Після повернення вона майже не знімалася, а її кар'єра почала знову відроджуватися лише в 1960-і роки. Серед її пізніх кіноробіт фільми «Лихвар» (1964), «Рейчел, Рейчел» (1968), «Прощай, самець» (1978), «Артур» (1981) і «Трістан і Ізольда» (1981). Крім кіно актриса знімалася на телебаченні і грала в театрі, де також досягла успіху як режисер, ставши при цьому однією з перших жінок номінованим в цьому напрямку на «Тоні». Однією з найвідоміших її телевізійних ролей стала Анна в серіалі «Золоті дівчатка», яка принесла їй номінацію на «Еммі». Цю премію вона все-таки отримала в 1978 році за роль у телевізійному шоу каналу «NBC».

У 1990 році Джеральдін Фіцджеральд виступала як співачка кабаре з шоу Стрітсонгс на Бродвеї протягом трьох сезонів.

За внесок в кіноіндустрію США актриса удостоєна зірки на Голлівудській алеї слави.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Джеральдін Фіцджеральд була одружена з Едвардом Ліндсей-Хоггом з 1936 по 1946 роки, від якого народила сина Майкла, який став режисером. Її другим чоловіком був син Ісидора Штрауса Стюарт Штефель, з яким була разом до його смерті в 1994 році.

Джеральдін Фіцджеральд померла 17 липня 2005 року в Нью-Йорку від ускладнень хвороби Альцгеймера у віці 91 року.

Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]

  • Артур 2: На мілині (1988) — Марта Бач
  • Полтергейст 2: Зворотна сторона (1986) — Бабуся Джесс
  • Тристан і Ізольда (1981) — Бронвін
  • Артур (1981) — Марта Бач
  • Прощай, самець (1978) — Місіс Толанд
  • Відлуння літа (1976) — Сара
  • Гаррі і Тонто (1974) — Джессі
  • Рейчел, Рейчел (1968) — преподобний Вуд
  • Лихвар (1964) — Мерилін Бірчфілд
  • Три незнайомця (1946) — Кристал Шаклефорд
  • Ніхто не вічний (1946) — Гледіс Хелворсен
  • Вільсон (1944) — Едіт Вільсон
  • Дозор на Рейні (1943) — Марта
  • Веселі сестри (1942) — Евелін
  • 1939 — Перемогти темряву — Енн Кінг
  • 1939 — Буремний перевал — Ізабелла Лінтон

Примітки[ред. | ред. код]