Джеральд Моріс Клеменс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Джеральд Моріс Клеменс (англ. Gerald Maurice Clemence; 16 серпня 1908 - 22 листопада 1974) — американський астроном, член Національної АН США (1957).

Родився в Грінвіллі (штат Род-Айленд). У 1930 закінчив Браунський університет. У 1930-1963 — астроном Морської обсерваторії у Вашингтоні (у 1945-1958 — директор відділу «Морського щорічника», в 1958-1963 — науковий директор обсерваторії), в 1961 — ректор університету в Куйо (Аргентина), з 1963 — викладач астрономії Єльського університету (з 1966 — професор).

Основні наукові дослідження стосуються небесної механіки. Широко відомі роботи Клеменса з вивчення руху тіл Сонячної системи, вимірювання часу та астрономічних сталих. Під його керівництвом була проведена повна ревізія методів обчислення руху і мас тіл Сонячної системи, виконано чисельне інтегрування рівнянь руху п'яти зовнішніх планет. Клеменс дав вичерпний аналіз руху Меркурія та Марса. На підставі дослідження руху перигелію Меркурія підтвердив необхідність застосування теорії відносності в теоретичній астрономії. Його статті про систему астрономічних сталих склали епоху в сучасній астрометрії та теоретичній астрономії.

Автор книг «Методи небесної механіки» (спільно з Д.Брауером, 1961), «Сферична астрономія» (спільно з Е.Вуллардом, 1965). Редактор журналу «Astronomical Journal» у 1963-1967.

Президент Американського астрономічного товариства (1958-1960), президент комісій №7 «Небесна механіка» (1948-1955) та №4 «Ефемериди» (1964-1967) Міжнародного астрономічного союзу, член Бюро довгот в Парижі.

Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1965).

На його честь названо астероїд 1919 Клеменція[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3

Джерела[ред.ред. код]