Джефферсон Фарфан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Джефферсон Фарфан
Jefferson Farfán Lokomotiv.jpg
Особові дані
Повне ім'я Джефферсон Агустін Фарфан
Гуадалупе
Народження 26 жовтня 1984(1984-10-26) (34 роки)
  Ліма, Перу
Зріст 178 см
Вага 85 кг
Громадянство Flag of Peru (state).svg Перу
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Росія «Локомотив» (Москва)
Номер 8
Юнацькі клуби
1993—1998
1998—2001
Перу «Депортіво Мунісіпаль»
Перу «Альянса Ліма»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2001–2004 Перу «Альянса Ліма» 77 (28)
2004–2008 Нідерланди «ПСВ» 118 (57)
2008–2015 Німеччина «Шальке» 170 (39)
2015–2016 ОАЕ «Аль-Джазіра» 12 (4)
2017– Росія «Локомотив» М 28 (11)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
2001 Перу Перу U-17 3 (4)
2001 Перу Перу U-18 4 (3)
2003 Перу Перу U-20 7 (1)
2004 Перу Перу U-23 4 (0)
2003– Перу Перу 84 (25)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 25 червня 2018.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 25 червня 2018.

Дже́фферсон Агусті́н Фарфа́н Гуадалу́пе (ісп. Jefferson Agustín Farfán Guadalupe; нар. 26 жовтня 1984 року, Ліма, Перу) — перуанський футболіст, нападник збірної Перу та «Локомотива» (Москва).

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Джефферсон Фарфан народився і виріс у столиці Перу, Лімі. У Джефферсона було важке дитинство, він ріс без батька. Його мати, Росаріо Гуадалупе, працювала танцівницею фестехо (перуанського народного танцю). Займатися футболом розпочав у Академії «Депортіво Мунісіпаль», де провів п'ять років. У сім років міг перейти в стан конкурента свого клубу — «Універсідад». Туди його запросив президент Альфредо Гонсалес. Втім треба оплатити форму, а сім'я Фарфана була бідною і Джефферсон не зміг перейти[1] У 1998 році Фарфана придбав столичний клуб «Альянса Ліма».

«Альянса Ліма»[ред. | ред. код]

У 16 років Фарфан дебютував на дорослому рівні в рідному клубі «Альянса Ліма». Це сталося в день незалежності Перу — 28 липня 2001 року — 25 хвилин проти «Депортіво Ванка» поряд з рідним дядьком Роберто Фарфаном. «Альянса» перемогла в самому кінці — 2:1. Регулярно з'являтися на полі почав з 2002 року, а в наступних сезонах став ключовим гравцем основи. В сезонах 2002/03 та 2003/04 допоміг своїй команді виграти головний національний трофей.

ПСВ[ред. | ред. код]

У 2004 році почалася європейська кар'єра Фарфана. Він підписав п'ятирічну угоду з голландським клубом ПСВ, з яким пережив по-справжньому золоту епоху. Сума трансферу склала 2 млн євро. У складі «червоно-білих» Джефферсон дебютував в жовтні 2004 року в поєдинку проти «Геренвена». До кінця сезону провів 28 матчів регулярної першості, забивши 8 голів[2]. Разом з нідерландським клубом дійшов до півфіналу Ліги Чемпіонів 2004/05, забивши в 12 матчах 5 голів. Перший гол у єврокубках забив 20 жовтня, вразивши ворота «Русенборга» (2:1).

В наступних двох сезонах Фарфан забив по 21 голу в 31 матчі національної першості. За підсумками сезону 2006/07 став найкращим бомбардиром команди, а також був визнаний найкращим футболістом у себе на батьківщині[3]. За чотири роки в ПСВ Джефферсон провів 163 матчі і забив 71 гол. В жодному з сезонів він не залишався без чемпіонських титулів, ставши одним із найтитулованіших перуанських футболістів початку XXI століття. У березні 2008 року Фарфан оголосив, що не буде продовжувати угоду зі своїм нинішнім клубом[4]. На нього відразу ж було оголошене полювання, багато клубів прагнули роздобути у свої ряди талановитого форварда.

«Шальке 04»[ред. | ред. код]

У червні 2008 року німецький «Шальке 04» виграв суперечку на трансферному ринку за Джефферсона Фарфана в «Тоттенгем Готспур» та «Фіорентини»[5][6]. Фарфан підписав контракт з «Шальке» на 4 роки[7]. Команда з Гельзенкірхена заплатила за гравця збірної близько 10 млн євро. Дебютував в основі «Шальке» 10 серпня 2008 року в матчі Ліги Чемпіонів проти «Атлетіко». Провів на полі 70 хвилин і нічим, крім жовтої картки, не відзначився. Через місяць дебютував в рамках Бундесліги, відзначившись голом з пенальті у ворота дортмундської «Боруссії» (3:3). У дебютному сезоні забив 11 голів і роздав 7 гольових передач, ставши п'ятим гравцем Бундесліги за системою гол+пас.

Фарфан у складі «Шальке 04» в 2008 році.

У сезоні 2009/10 став безальтернативним форвардом «кобальтових», відзначившись 8 голами в 32 матчах Бундесліги. Фарфан став автором єдиного гола в принциповому «Рурському дербі» проти «Боруссії» (Дортмунд), а «Шальке» здобув першу виїзну перемогу в цьому протистоянні за шість років. Влітку 2010 року в «Шальке» прийшов форвард «Мілана» Клас-Ян Гунтелар. 16 серпня Джефферсон відзначився першим дублем за «кобальтових» у поєдинку Кубка Німеччини проти «Аалена». Автором двох гольових передач став голландський форвард. Разом з цими гравцями клуб з Гельзенкірхена завоював перший трофей за дев'ять років, обігравши у фіналі Кубка Німеччини «Дуйсбург» з рахунком 5:0. Фарфан став автором єдиного гола на стадії чвертьфіналу, вразивши ворота «Аугсбурга» (0:1). У повторному матчі 1/8 фіналу Ліги чемпіонів УЄФА 2010/11 Фарфан забив два м'ячі у ворота «Валенсії» і приніс своїй команді перемогу.

У сезоні 2011/12 Джефферсона почали переслідувати травми. До того ж в стан «кобальтових» перейшла легенда «Реал Мадрида» Рауль Гонсалес, який зумів нав'язати конкуренцію перуанському форварду, змусивши того сісти на лаву запасних. По ходу сезону відзначився трьома голами, забивши єдиний м'яч у виїзному поєдинку проти «Баєра 04» (0:1)[8] — основного конкурента «Шальке» у боротьбі за третє місце, а також відзначившись вже рядовим голом у ворота дортмундської «Боруссії», яка, незважаючи на це, обіграла своїх сусідів з рахунком 2:1 і оформила чемпіонство. В кінці серпня 2012 року Фарфан продовжив контракт з «гельзенкірхенцями» до 2016 року[9].

У дебютному матчі сезону 2012/13 проти «Аугсбурга» став автором трьох гольових передач на Гунтелара, Джонса і Пападопулоса. У тому сезоні Бундесліги забив 6 голів, три з яких виявилися переможними. 18 січня 2013 року Фарфан відкрив рахунок на 46-ій хвилині в домашньому матчі проти «Ганновера». Протягом наступних 45 хвилин суперники забили ще 8 голів, а Фарфан віддав гольову передачу на Льюїса Голтбі, який став автором переможного м'яча — 5:4.

Сезон 2013/14 міг стати найуспішнішим в кар'єрі Фарфана. У дебютному матчі проти «Гамбурга» він відзначився гольовою передачею на Юліана Дракслера. Потім сам вже вражав ворота «ПАОКа» (1:1) та «Баєра» (2:0). На відрізку листопад-грудень Фарфан зумів забити 7 голів, оформивши дубль у ворота «Штутгарта» (3:0).

Повернувшись із зимової перерви, перуанський форвард відзначився відмінним пострілом зі штрафного, вразивши ворота «Гамбурга». Цей м'яч був визнаний кращим у січні. У цьому ж матчі Фарфан отримав невелику травму стегна, яка згодом посилилася й вибила його з гри до кінця сезону. Згодом Джефферсон взяв участь в одному з квітневих матчів, а також вийшов на заміну в поєдинку передостаннього туру проти «Нюрнберга» і відзначився черговим чудово виконаним стандартом. Цей гол у підсумку увійшов у п'ятірку найкрасивіших голів Бундесліги сезону 2013/14. На одному з товариських матчів передсезонного турне 2014/15 Фарфан отримав травму коліна, знадобилося термінове хірургічне втручання, і гравець вилетів на вісім місяців[10].

«Аль-Джазіра»[ред. | ред. код]

20 липня 2015 року було оголошено про досягнення принципової домовленості між «Шальке» і еміратським клубом «Аль-Джазіра» щодо трансферу Фарфана[11]. 23 липня Джефферсон пройшов медогляд у новому клубі, який запропонував гравцеві зарплату в розмірі 10 мільйонів євро в рік; сума трансферу склала 7 мільйонів євро[12]. Однак у Еміратах заграти не вдалося. Провівши всього 12 матчів і забивши 4 голи, клуб розірвав договір, бо перуанець неодноразово порушував деякі пункти в особистому контракті[13]. У складі «Аль-Джазіри» Джефферсон виграв Кубок президента.

«Локомотив»[ред. | ред. код]

Фарфан у складі «Локомотива». 2017 рік.

29 січня 2017 року Фарфан підписав контракт з московським «Локомотивом»[14]. 1 квітня забив перший м'яч у дебютному гостьовому матчі проти «Уфи» (0:1). 21 липня року забив другий гол за клуб в гостьовому матчі другого туру проти ЦСКА, матч завершився перемогою (1:3). 29 жовтня року оформив дубль і віддав гольову передачу Олексію Міранчуку в гостьовому матчі проти «Зеніта», матч завершився перемогою (0:3)[15]. 23 листопада оформив дубль у домашньому матчі 5-го туру групового етапу Ліги Європи проти «Копенгагена» (2:1). 2 грудня в домашньому матчі проти казанського «Рубіна» забив гол в кінцівці матчу, і приніс перемогу своєму клубу (1:0). 7 грудня у заключному турі групового етапу Ліги Європи УЄФА, в гостьовому матчі проти чеського клубу «Злін» забив гол, матч завершився перемогою (0:2). 11 грудня року оформив дубль у ворота «Тосно». Матч завершився перемогою з рахунком 3:1. 4 червня московський клуб продовжив контракт з перуанцем на два роки. У сезоні 2017/18 Фарфан став найкращим бомбардиром команди, забивши 14 м'ячів у 32 матчах[16] і допоміг клубу вперше за 14 років виграти чемпіонат Росії.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

2001 року дебютував у складі юнацької збірної Перу, взяв участь у 7 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 7 забитими голами.

Протягом 2003—2004 років залучався до складу молодіжної збірної Перу. На молодіжному рівні зіграв в 11 офіційних матчах, забив 1 гол.

Дебютував у складі національної збірної Перу 2003 року в товариському матчі проти Гаїті (5:1), вийшовши на заміну замість Клаудіо Пісарро і ставши автором п'ятого голу своєї команди[17]. Перший м'яч у офіційних матчах забив 6 вересня 2003 року, вразивши ворота збірної Парагваю в рамках відбіркового турніру до чемпіонату світу 2006 року[18].

У 2004 році вирушив у складі збірної на домашній Кубок Америки 2004 року, де практично не грав, але один гол все ж встиг забити, вразивши ворота Венесуели (3:1). Згодом брав участь у Кубку Америки 2007 року у Венесуелі.

Брав активну участь у відбірковій компанії до чемпіонату світу 2014 року. Збірна Перу вдало почала, набравши 4 очки в перших двох матчах проти Венесуели 2:1 (обидва м'ячі на рахунку Фарфана) і Аргентини (1:1). Однак потім перуанська дружина помітно здала і не зуміла пробитися на фінальний турнір, який проходив у сусідній Бразилії.

Наступного року був учасником розіграшу Кубка Америки 2015 року у Чилі, де зайняв з командою на третє місце. Фарфан також був ключовим виконавцем для Перу під час кваліфікації на чемпіонату світу 2018 року, де він забив 3 голи. Крім цього Джефферсон забив одну з двох голів у домашній перемозі 2:0 проти Нової Зеландії в рамках міжконтинентального плей-оф за право зіграти на мундіалі. Ця перемога дозволила перуанцям вийти на чемпіонат світу 2018 року у Росії після 36-річної відсутності, куди поїхав і сам Фарфан[19].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2001 Перу «Альянса Ліма» ПД 1 0 - - - - - - - - - 1 0
2002 ПД 25 3 - - - ПАК 3 1 - - - 28 4
2003 ПД 37 13 - - - КЛ+ПАК 6+2 0 - - - 45 13
2004 ПД 23 18 - - - КЛ 5 4 - - - 28 22
Усього за «Альянса Ліма» 86 34 - - 16 5 - - 102 39
2004–05 Нідерланди ПСВ E 28 8 КН 4 0 ЛЧ 13 1 - - - 45 9
2005–06 E 31 21 КН 4 3 ЛЧ 8 2 СН 1 0 44 26
2006–07 E 30 21 КН 3 2 ЛЧ 8 0 СН 1 0 42 23
2007–08 E 29 7 КН 1 0 ЛЧ+КУЄФА 6+3 1+1 СН 0 0 39 9
Усього за ПСВ 118 57 12 5 38 5 2 0 170 67
2008–09 Німеччина «Шальке 04» БЛ 31 9 КН 4 3 ЛЧ+КУЄФА 1+5 0 - - - 41 12
2009–10 БЛ 33 8 КН 3 0 - - - - - - 36 8
2010–11 БЛ 28 3 КН 6 3 ЛЧ 10 4 СН 1 0 45 10
2011–12 БЛ 23 4 КН 1 0 ЛЄ 10[20] 0 СН 0 0 34 4
2012–13 БЛ 27 6 КН 1 0 ЛЧ 7 1 - - - 35 7
2013–14 БЛ 25 9 КН 2 2 ЛЧ 7 1 - - - 34 12
2014–15 БЛ 9 0 КН 0 0 ЛЧ 0 0 - - - 9 0
Усього за «Шальке 04» 176 39 17 8 40 6 1 0 234 53
2015–16 ОАЕ «Аль-Джазіра» ПЛ 9 2 КП+КЛ 2+0 0 ЛЧ 0 0 - - - 11 2
2016–17 ПЛ 3 2 КП+КЛ 3+0 1 ЛЧ 0 0 СК 1 0 7 3
Усього за «Аль-Джазіру» 12 4 5 1 0 0 1 0 18 5
2016–17 Росія «Локомотив» (Москва) ПЛ 6 1 КР 2 0 - - - - - - 8 1
2017–18 ПЛ 15 8 КР 0 0 ЛЄ 6 4 СР 1 0 22 12
Усього за «Локомотив» (Москва) 21 9 2 0 6 4 1 0 30 13
Усього за кар'єру 413 143 36 14 100 20 5 0 554 177

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Перу Перу
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
21-6-2018 Єкатеринбург Франція Франція 1 – 0 Перу Перу ЧС 2018 - 1-й етап - Вийшов на заміну на 46-ій хвилині 46'
Усього Матчів 1 Голів 0


Досягнення[ред. | ред. код]

Перу «Альянса Ліма»
Нідерланди «ПСВ»
Німеччина «Шальке»
ОАЕ «Аль-Джазіра»
Росія «Локомотив» (Москва)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Погодуй мене, будь ласка». Чого ми не знаємо про Джефферсоні Фарфане (ru). fclmnews.ua. Процитовано 2017-12-21. 
  2. Spelersprofiel op national-football-teams.com. Geraadpleegd op 20 februari 2015.
  3. Competitiegegevens op GOALZZ.com. Geraadpleegd op 20 februari 2015.
  4. 'Farfan wil PSV komende zomer verlaten' FCUpdate.nl, 12 maart 2008. Geraadpleegd op 20 februari 2015.
  5. Farfán: «Ik ga naar Schalke 04» goal.com, 10 juni 2008. Geraadpleegd op 20 februari 2015.
  6. PSV's Farfan joins Schalke 04 op de officiële website van de FIFA, 10 juni 2008. Geraadpleegd op 20 februari 2015.
  7. Досягнута домовленість про трансфер
  8. h[ttp://peru21.pe/impresa/noticia/cohete-farfan/2011-10-24/316674 Es el 'Cohete' Farfán]
  9. Джефферсон Фарфан залишається «шалькером»
  10. Mysterieuze knieblessure blijft Farfán parten spelen «Voetbal International», 2 januari 2015. Geraadpleegd op 20 februari 2015.
  11. Schalke und Al-Jazira wegen Farfan einig
  12. Farfan besteht Medizincheck für Al-Jazira
  13. Jefferson Farfán: tras dejar el Al Jazira, en España hablan sobre su posible nuevo club
  14. Джефферсон Фарфан — в «Локомотиві»!
  15. Фарфан: важливо, що Сьомін назвав мене генієм, але я завжди більше думаю про команді
  16. «Локомотив» продовжив контракт з Фарфаном
  17. Wedstrijdgegevens op 11v11.com. Geraadpleegd op 20 februari 2015.
  18. Spelersprofiel op de officiële website van de FIFA. Geraadpleegd op 20 februari 2015.
  19. Revealed: Every World Cup 2018 squad - 23-man & preliminary lists & when will they be announced?. goal.com. Процитовано 17 May 2018. 
  20. Una presenza nei play-off.

Посилання[ред. | ред. код]