Джиджітка білохвоста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джиджітка білохвоста

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Воронові (Corvidae)
Рід: Джиджітка (Podoces)
Вид: Джиджітка білохвоста
Podoces biddulphi
Hume, 1874[2]
Посилання
Вікісховище: Podoces biddulphi
Віківиди: Podoces biddulphi
EOL: 916064
ITIS: 562347
МСОП: 22705888
NCBI: 257847

Джиджі́тка білохвоста[3] (Podoces biddulphi) — вид горобцеподібних птахів родини воронових (Corvidae)[4]. Ендемік Китаю.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 26,7–31,2 см, самці важать 134–141 г, самиці 120–132 г. Довжина крила становить 148–155 мм, довжина хвоста 103–108 мм, довжина цівки 46–48 мм, довжина дзьоба 54–58 мм. Голова велика, округла, дзьоб міцний, вигнутий, загострений, крила довгі, округлої форми, дещо загнуті донизу, хвіст серендньої довжини з рівним кінцем, лапи довгі, міцні, будова тіла загалом кремезна.

Тім'я, потилиця і задня частина шиї чорні з синім або пурпуровим відблиском. Підборіддя, верхня частина горла і щоки чорні, пера на них мають білі кінчики, навколо дзьоба тонка чорна смуга. Решта голови і тіло піщано-рудуваті, верхня частина тіла має рожевуватий відтінок, нижня частина тіла світліша, боки кремово-коричневі. Крила синювато-чорні, блискучі, першорядні махові пера білі з чорними кінчиками, біля основи чорні., другорядні махові пера мають білі кінчики. Стернові пера білі з чорними смугами, що не доходять до кінця. Очі темно-карі, дзьоб і лапи чорні[5].

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Білохвості джиджітки мешкають в пустелі Такла-Макан, від Яркенда на схід до озера Лобнор. Вони живуть в піщаних пустелях, місцями порослих чагарниками і невисокими деревами, зокрема тополями. Зустрічаються парами або невеликими сімейними зграйками, ведуть наземний спосіб життя, однак більше літають, ніж інші джиджітки. Живляться комахами, яких шукають серед піска. Гніздо чашоподібне, розміщується в чагарниках або на невисоких деревах. Від кладці від 1 до 3 світло-блакитнувато-зелених яєць, поцяткованих коричневими плямками.

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція білохвостих джиджіток становить від 8200 до 13400 дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Podoces biddulphi: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 08 липня 2022
  2. A. O. Hume. Nobelties. „Stray feathers. Journal of ornithology for India and its dependencies”. 2, ss. 503–505, 1874. 
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Crows, mudnesters, melampittas, Ifrit, birds-of-paradise. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 липня 2022.
  5. Steve Madge: Crows and Jays. A&C Black, 2010, s. 125. ISBN 9781408131695.