Джино Россетті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ф
Джино Россетті
Gino Rossetti.jpg
Особові дані
Народження 7 листопада 1904(1904-11-07)
  Ла-Спеція, Італія
Смерть 16 травня 1992(1992-05-16) (87 років)
  Ла-Спеція, Італія
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція фланговий півзахисник
Юнацькі клуби
1922-1923 Італія «Спеція»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1921–1926 Італія «Спеція» 103 (35)
1926–1933 Італія «Торіно» 212 (134)
1933–1937 Італія «Наполі» 120 (27)
1937–1938 Італія «Торіно» 7 (1)
1938–1939 Італія «Спеція» 26 (9)
1939–1941 Італія «Мачерата» 10 (2)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1927–1929 Італія Італія 13 (9)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1938–1939 Італія «Спеція»
1939–1941 Італія «Мачерата»
1942–1943 Італія «Тернана»
1945–1946 Італія «Ківассо»
1948–1949 Італія «Казале»
1951–1952 Італія «Казале»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Джино Россетті (італ. Gino Rossetti, нар. 7 листопада 1904, Ла-Спеція — пом. 16 травня 1992, Ла-Спеція) — італійський футболіст, що грав на позиції флангового півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Виступав, зокрема, за «Торіно» та «Наполі», а також національну збірну Італії. Россетті є рекордсменом за кількістю голів в одному чемпіонаті Італії — 36 м'ячів.

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

Народився 7 листопада 1904 року в місті Ла-Спеція. Його ім'я повинно було бути Джино Розетті (італ. Gino Rosetti), але через помилку реєстратора муніципалітету Спеції, який неправильно записав прізвище, він став Россетті[1]. Вихованець футбольної школи клубу «Спеція». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1921 року в основній команді того ж клубу, в якій провів п'ять сезонів, взявши участь у 103 матчах чемпіонату.

Його гру помітили керівники «Торіно», але «Спеція» відмовила у продажу гравця. Тоді Россетті став погрожувати, що поїде в Чилі, до свого брата Джузеппе Росетті[it], який грав у цій країні за «Коло-Коло»[2], і буде виступати в чемпіонаті Чилі. Керівники «Спеції» повірили словами Джино, і Россетті став футболістом «Торіно».

У туринській команді Россетті став одним з лідерів клубу, утворивши знамениту трійцю нападу, названу «Чудове тріо» (італ. Il trio delle meraviglie)[2], складену з нього самого, Адольфо Балонч'єрі та Хуліо Лібонатті. З «Торіно» Россетті виграв у 1927 році чемпіонат Італії[3]. А в наступному сезоні Джино забив 23 голи, ставши одним з найкращих бомбардирів першості, чим допоміг своїй команді вдруге поспіль стати найсильнішою в Італії. У сезоні 1928/29 «Торіно» посів друге місце, пропустивши вперед «Болонью», але сам Россетті був кращим гравцем чемпіонату, забивши рекордні 36 м'ячів в 27-ми іграх. Це був рекорд кількості голів в одному сезоні вищого дивізіону Італії[4], якій зміг повторити аргентинець Гонсало Ігуаїн лише через понад 85 років у сезоні 2015/16[5][6]. Загалом же Россетті виступав за «Торіно» до 1933 року, забивши за клуб 136 голів у 219 матчах в усіх змаганнях.

У 1933 році Россетті перейшов в «Наполі», але колишньої результативністю не відзначався, забиваючи менше 10 голів за сезон. Частково і через це 1937 року футболіст повернувся в «Торіно», але у сезоні 1937/38 зіграв лише 7 матчів у Серії А.

В сезоні 1938/39 виступав за «Спецію» у Серії В, де був капітаном і граючим тренером, після чого завершив ігрову кар'єру, хоча в майбутньому ще зіграв кілька ігор за нижчолігову «Мачерату», яку тренував у майбутньому.

Виступи за збірну[ред.ред. код]

27 січня 1927 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Італії у матчі із Швейцарією. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 3 роки, провів у формі головної команди країни 13 матчів, забивши 9 голів.

У складі збірної був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1928 року в Амстердамі, на якому команда здобула бронзові нагороди, а також став чемпіоном і найкращим бомбардиром (разом з партнером по команді Хуліо Лібонатті) чемпіонату Центральної Європи в 1930 році.

Кар'єра тренера[ред.ред. код]

Після одного сезону зі «Спецією», Россетті два роки тренував «Мачерату», яку за підсумками першого сезону вивів з Серії С до Серії В, але в другому втримати її там не зумів.

В подальшому очолював клуб «Тернана» (в той час команда мала назву Polisportiva Fascista Mario Umberto Borzacchini), з яким під час сезону 1942/43 рік вийшов у плей-оф за право виходу в Серію В, але там поступився на користь «Варезе» і «Салернітани».

Після війни, під час сезону 1945/46 тренував «Ківассо», після чого протягом двох непослідовних сезонів (1948/49 і 1951/52) працював з клубом «Казале», також у Серії С.

Помер 16 травня 1992 року на 88-му році життя.

Статистика виступів[ред.ред. код]

Статистика клубних виступів[ред.ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Усього
Турнір Ігор Голів Турнір Ігор Голів Турнір Ігор Голів Ігор Голів
1921–22 ITA 1861–46 «Спеція» ПД 20 5 - - - - - - 20 5
1922–23 ПД 26 6 - - - - - - 26 6
1923–24 ПД 21 2 - - - - - - 21 2
1924–25 ПД 22 7 - - - - - - 22 7
1925–26 СД (ІІ) 14 15 - - - - - - 14 15
1926–27 ITA 1861–46 «Торіно» ДН 26 19 КІ 2 6 - - - 28 25
1927–28 ДН 33 23 - - - - - - 33 23
1928–29 ДН 30 36 - - - - - - 30 36
1929–30 A 33 17 - - - - - - 33 17
1930–31 A 29 7 - - - - - - 29 7
1931–32 A 30 17 - - - - - - 30 17
1932–33 A 31 15 - - - - - - 31 15
1933–34 ITA 1861–46 «Наполі» A 33 7 - - - - - - 33 7
1934–35 A 29 5 - - - КЦЄ  ?  ?
1935–36 A 28 9 КІ 2 2 - - -
1936–37 A 30 6 КІ 3 0 - - -
Усього за «Наполі» 120 27 5 2  ?  ? 125+ 9+
1937–38 ITA 1861–46 «Торіно» A 7 1 КІ 2 3 - - - 9 4
Усього за «Торіно» 219 135 4 9 223 144
1938–39 ITA 1861–46 «Спеція» B (ІІ) 26 9 КІ 1+  ? - - -
Усього за «Спецію» 129 44 1+  ? 130+ 44+
1939–40 ITA 1861–46 «Мачерата» C (ІІІ) 8 2 КІ 2+  ? - - -
1940–41 B (ІІ) 2 0 КІ 0 0 - - -
Усього за «Мачерату» 10 2 2+  ?
Усього за кар'єру 478 208 12+ 11+  ?  ? 490+ 219+

Статистика виступів за збірну[ред.ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
30/01/1927 Женева Швейцарія Швейцарія 1 – 5 Італія Італія товариський матч 1
20/02/1927 Мілан Італія Італія 2 – 2 Чехословаччина Чехословаччина товариський матч -
24/04/1927 Коломб Франція Франція 3 – 3 Італія Італія товариський матч -
25/03/1928 Рим Італія Італія 4 – 3 Угорщина Угорщина Кубок Центральної Європи 1927—1930 1
15/04/1928 Порту Португалія Португалія 4 – 1 Італія Італія товариський матч -
22/04/1928 Хіхон Іспанія Іспанія 1 – 1 Італія Італія товариський матч -
29/05/1928 Амстердам Франція Франція 3 – 4 Італія Італія ОІ 1928 1
01/06/1928 Амстердам Іспанія Іспанія 1 – 1 д.ч. Італія Італія ОІ 1928 -
14/10/1928 Цюрих Швейцарія Швейцарія 2 – 3 Італія Італія Кубок Центральної Європи 1927—1930 2
11/11/1928 Рим Італія Італія 2 – 2 Австрія Австрія товариський матч -
03/03/1929 Болонья Італія Італія 4 – 2 Чехословаччина Чехословаччина Кубок Центральної Європи 1927—1930 3
07/04/1929 Відень Австрія Австрія 3 – 0 Італія Італія Кубок Центральної Європи 1927—1930 -
28/04/1929 Турин Італія Італія 1 – 2 Німеччина Німеччина товариський матч 1
Усього Матчів 13 Голів (34 місце) 9

Титули і досягнення[ред.ред. код]

Як гравця[ред.ред. код]

«Торіно»: 1926–27[7], 1927–28
Італія: 1927–30

Особисті[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Carratelli, p.52
  2. а б Chiesa, p.382
  3. Статистика на сайті RSSSF.com (англ.)
  4. http://gazzettaworld.gazzetta.it/features/serie-a-torino-rossetti/
  5. Higuain: 'I am so happy!'. Football Italia. 14 May 2016. Процитовано 14 May 2016. 
  6. Chris Davie (14 May 2016). Higuain makes Serie A history by breaking 66-year-old goalscoring record. goal.com. Процитовано 14 May 2016. 
  7. згідно рішення федерації «Торіно» було позбавлене титулу через махінації з результатом матчу
  8. Разом з Хуліо Лібонатті.

Джерела[ред.ред. код]

  • Mimmo Carratelli, La grande Storia del Napoli, Gianni Marchesini Editore, ISBN 978-88-88225-19-7.
  • Carlo Fontanelli e Galante-Andreoni, Le Aquile volano in … B, GEO EDIZIONI, 2006.
  • Gianni Brera. Storia critica del calcio italiano. Milano, Baldini & Castoldi, 1998.
  • Carlo F. Chiesa, Il secolo azzurro, Minerva edizioni, ISBN 978-88-7381-310-1.
  • Armadori Giorgio; Armadori Christian (2001). Tra storia e leggenda, almanacco illustrato della Ternana dalle origini al 2000. Ternana Calcio. ISBN 88-434-0859-3

Посилання[ред.ред. код]


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.