Джино Черві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джино Черві
італ. Gino Cervi
Gino Cervi 70.jpg
Джино Черві у січні 1970 року
Ім'я при народженні Джино Луїджі Черві (італ. Gino Luigi Cervi)
Дата народження 3 травня 1901(1901-05-03)
Місце народження Болонья, Італія
Дата смерті 3 січня 1974(1974-01-03) (72 роки)
Місце смерті Пунта Ала, Тоскана, Італія
Поховання цвинтар Фламініо[d]
Громадянство Італія Італія
Професія актор
Роки активності 1932 — 1973
IMDb ID 0148974
Срібна стрічка (1946, 1953)
Commons-logo.svg Джино Черві у Вікісховищі

Джи́но Луї́джі Че́рві (італ. Gino Luigi Cervi, МФА[ˈdʒiːno ˈtʃɛrvi]; нар. 3 травня 1901, Болонья, Італія — пом. 3 січня 1974, Пунта Ала, Тоскана, Італія) — італійський актор.

Біографія[ред. | ред. код]

Джино Луїджі Черві народився 3 травня 1901 року в Болоньї в родині театрального критика Антоніо Черві. У 1924 році почав акторську кар'єру в трупі Альди Бореллі[it], у 1925 році перейшов до трупи Луїджі Піранделло, потім у трупу Тофано[it]-Мальтальяті[it] і в 1938 році опинився в римському театрі «Елізео»[it] серед найкращих акторів Італії[1]. Зайнявся режисурою, не залишивши й акторського ремесла. Найбільшу увагу привернули його постановки «Дванадцятої ночі» і «Віндозорських насмішниць» В. Шекспіра, інсценування «Гравця» Ф. Достоєвського, «Але це несерйозно»! (італ. Ma non è una cosa seria) Піранделло, «Сірано де Бержерак» Ростана, «Кардинал Ламбертіні» (італ. Il cardinale Lambertini) Альфредо Тестоні[it][2].

У 1932 році Черві уперше знявся у кіно, розпочавши з невеликої ролі в пригодницькому фільмі Дженнаро Рігеллі[it] про льотчиків «Блакитна армія» (італ. L'armata azzurra). Основними акторськими роботами Черві в італійському довоєнному кінематографі стали ролі у фільмах режисера Алессандро Блазетті — «Альдебаран» (фр. Aldebaran) у 1935 році, історичній стрічці «Етторе Ф'єрамоска» (фр. Ettore Fieramosca, 1938) та «Пригоди Сальватора Рози» (італ. Un'avventura di Salvator Rosa) в 1939-му[3].

У фільмі «Прогулянка в хмарах» (1942, у радянському прокаті «Чотири кроки в хмарах») Джино Черві створив привабливий образ провінційного комівояжера, незграбної, нерішучої людини з тонкою, благородною душею. Фільм і створений у ньому образ Черві, був знятий під час війни, та прозвучав як виклик фашистській пропаганді. У тому є році актор зіграв головну роль у фільмі Ріккардо Фреда «Дон Сезар де Базан» за драмою французького письменника Віктора Гюго «Рюї Блаз». Співпрацю з Фредою Черві продовжив і після війни: так, у 1946 році він зіграв роль Володимира Дубровського у пригодницькій драмі «Чорний Орел» (за романом О. Пушкіна «Дубровський»), а в 1948-му втілив образ Жана Вальжана в черговій екранізації роману В. Г'юго «Знедолені». Обидві стрічки ввійшли до числа лідерів італійського кінопрокату перших повоєнних років[4][5].

За сукупність акторських робіт у 1953 році Джино Черві був відзначений премією Срібна стрічка Італійського національного синдикату кіножурналістів.

У 1960-х роках Черві знімався у фільмах-детективах, створивши в кіно і на телебаченні образи поліцейських-сищиків. Зокрема, у 1967 році актор зіграв роль комісара Мегре в італійсько-французькому фільмі Маріо Ланді «Мегре на площі Пігаль» (італ. Maigret a Pigalle).

Фільмографія (вибіркова)[ред. | ред. код]

Джино Черві (Мегре) у фільмі Мегре на площі Пігаль (1967)
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1936 ф Альдебаран Aldebaran командир Коррадо Валері
1936 ф Два сержанта I due sergenti сержант Гільєльмо Сальвоні
1936 ф Кохання Amore Паоло Венієрі
1939 ф Пригода Сальватора Рози Un' Avventura di Salvator Rosa Сальватора Роза, «Мураха»
1940 ф Грішниця La peccatrice Альберто
1940 ф Романтична пригода Una romantica avventura Луїджі
1941 ф Залізна корона La Corona di ferro цар Седемондо
1942 ф Чотири кроки в хмарах Quattro passi tra le nuvole Паоло Б'янкі
1942 ф Дон Сезар де Базан Don Cesare di Bazan Дон Сезар де Базан
1945 ф Знегоди синьйора Траві Le miserie del signor Travet командор Франческо Баттілоккіо
1946 ф Чорний Орел Aquila nera Кирило Петрович
1948 ф Знедолені I Miserabili Жан Вальжан
1948 ф Анна Кареніна Anna Karenina Енріко
1948 ф Фабіола Fabiola Quadratus
1949 ф Вільгельм Телль Guglielmo Tell Віллі Телль
1949 ф Наречена не може чекати La sposa non può attendere Ансельмо
1949 ф Негасиме полум'я Fiamma che non si spegne дон Луїджі Манфреді
1950 ф Жінки без імені Donne senza nome бригадир П'єтро Джаніні
1950 ф Червоне небо Il Cielo è rosso
1950 ф Хроніка одного кохання Cronaca di un amore
1951 ф Заборонений Христос Il Cristo proibito пономар
1951 ф О.К. Нерон O.K. Nerone Нерон
1952 ф Маленький світ Дона Камілло Don Camillo Джузеппе Ботацці, «Пеппоне»
1952 ф Цариця Савська La Regina di Saba цар Соломон Єрусалимський
1953 ф Повернення Дона Камілло Le Retour de Don Camillo Пеппоне
1953 ф Вокзал Терміні Indiscretion of an American Wife комісар поліції
1953 ф Дама без камелій La Signora senza camelie Ерколе
1953 ф Три мушкетери Les Trois mousquetaires Портос
1954 ф Кардинал Ламбертіні Il cardinale Lambertini кардинал Ламбертіні
1954 ф Маддалена Maddalena Дон Вінченцо
1954 ф Таємниці Версаля Si Versailles m'était conté Каліостро
1955 ф Закохані Gli Innamorati Сор Чезаре
1955 ф Дон Камілло і депутат Пеппоне Don Camillo e l'on. Peppone Пеппоне
1955 ф Фру-Фру Frou-Frou Володимир Преображенський, князь
1956 ф Беатріче Ченчі Beatrice Cenci Франческо Ченчі
1956 ф Гвардія, гвардійці і бригадний генерал Guardia, guardia scelta, brigadiere e maresciallo маршал
1957 ф Коханці пустелі Los amantes del desierto Ібрагім
1958 ф Без сім'ї Sans famille Віталіс
1958 ф Великий начальник Le Grand chef Пауло
1958 ф Кохання і базікання Amore e chiacchiere Пасероні
1958 ф Гола Маха La Maja desnuda король Іспанії Карлос IV
1958 ф Прекрасна атмосфера Le Belle dell'aria Дон Фогацца
1958 ф Минуле звинувачує El Pasado te acusa комісар
1958 ф Повернення дона Камілло Le retour de Don Camillo Пеппоне
1959 ф Під знаком Риму Nel segno di Roma Ауреліан
1959 ф Операція «Чорна Капелла» Geheimaktion schwarze Kapelle Феррарі
1960 ф Повстання рабів La Rivolta degli schiavi Фабіо
1960 ф Довга ніч сорок третього року La Lunga notte del '43 Карло Аретузі, «Чума»
1960 ф Відпустка на Майорці Brevi amori a Palma di Majorca Андре Бретон
1960 ф Розкішні жінки Femmine di lusso командор Лемені, батько Уго
1960 ф Хазяйка світу — Частина 1 Die Herrin der Welt — Teil I професор Йоганссон
1961 ф Дон Камілло кардинал Don Camillo monsignore Джузеппе «Пеппоне» Ботацці
1961 ф Як радісно жити Quelle joie de vivre Фоссаті-папа
1962 ф Хай живе музика Il Cambio della guardia Маріо Вінічіо
1962 ф Злочин не вигідний Le Crime ne paie pas інквізитор (епізод «"Маска"»)
1962 ф Буремні роки Gli anni ruggenti Сальваторе
1962 ф Найкоротший день Il Giorno più corto полковник Даїні
1963 ф Депутати Gli onorevoli сенатор Россані Браскі
1963 ф Добрий король Дагобер Le Bon roi Dagobert міністр
1964 ф Беккет Becket кардинал Зембеллі
1965 ф Товариш Дон Камілло Il Compagno Don Camillo Джузеппе «Пеппоне» Ботацці
1967 ф Мегре на площі Пігаль Maigret a Pigalle комісар Мегре
1972 ф Убивство в тиші Uccidere in silenzio Ноно Девото

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації Джино Черві[6]
Рік Категорія Фільм Результат
Італійський національний синдикат кіножурналістів
1946 Срібна стрічка за найкращу чоловічу роль другого плану Знегоди синьйора Траві Нагорода
1953 Срібна стрічка за сукупність його ролей Нагорода

Примітки[ред. | ред. код]

  1. CERVI, Gino. Enciclopedia Italiana - II Appendice (it). Treccani. 1948. Процитовано 2016-08-09. 
  2. Cèrvi, Gino. Enciclopedie on line (it). Treccani. Процитовано 2016-08-09. 
  3. Roberta Ascarelli (2003). CERVI, Gino. Enciclopedia del Cinema (it). Treccani. Процитовано 2016-08-09. 
  4. BoxOfficeBenful: Box Office Italia 1946 : Rigoletto. Дата доступу 1.03.2017
  5. BoxOfficeBenful: Box Office Italia 1947 : I Miserabili. Дата доступу 1.03.2017
  6. Нагороди та номінації Джино Черві на сайті IMDb (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Черви, Джино // Кинословарь. В 2 т. / Гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М., «Советская энциклопедия», 1970. — Т. 2 : М — Я.— С. 887 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]