Перейти до вмісту

Джино Черві

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джино Черві
Народився3 травня 1901(1901-05-03)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Болонья, Італія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер3 січня 1974(1974-01-03)[1][2][…] (72 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Пунта-Алаd, Кастільйоне-делла-Пеская, Провінція Гроссето, Тоскана, Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Похованняцвинтар Фламініо Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Італія
 Королівство Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьактор театру, кіноактор, телеактор, актор Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльності1924 — 1972
У шлюбі зNinì Gordini Cervid Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиTonino Cervid Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькиAntonio Cervid Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоCompagnia del teatro d'arte di Romad[3] і масонство Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbnm0148974
Нагороди та премії
CMNS: Джино Черві у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Джи́но Луї́джі Че́рві (італ. Gino Luigi Cervi, МФА: [ˈdʒiːno ˈtʃɛrvi]; 3 травня 1901(19010503), Болонья, Королівство Італія — 3 січня 1974, Пунта Ала, Тоскана, Італія) — італійський актор.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Джино Черві 3 Жорж Сіменон i Арнольдо Мондадорі

Джино Луїджі Черві народився 3 травня 1901 року в Болоньї в родині театрального критика Антоніо Черві. У 1924 році почав акторську кар'єру в трупі Альди Бореллі[it], у 1925 році перейшов до трупи Луїджі Піранделло, потім у трупу Тофано-Мальтальяті[it] і в 1938 році опинився в римському театрі «Елізео»[it] серед найкращих акторів Італії[4]. Зайнявся режисурою, не залишивши й акторського ремесла. Найбільшу увагу привернули його постановки «Дванадцятої ночі» і «Віндозорських насмішниць» В. Шекспіра, інсценування «Гравця» Ф. Достоєвського, «Але це несерйозно»! (італ. Ma non è una cosa seria) Піранделло, «Сірано де Бержерак» Ростана, «Кардинал Ламбертіні» (італ. Il cardinale Lambertini) Альфредо Тестоні[it][5].

У 1932 році Черві уперше знявся у кіно, розпочавши з невеликої ролі в пригодницькому фільмі Дженнаро Рігеллі[it] про льотчиків «Блакитна армія» (італ. L'armata azzurra). Основними акторськими роботами Черві в італійському довоєнному кінематографі стали ролі у фільмах режисера Алессандро Блазетті — «Альдебаран» (фр. Aldebaran) у 1935 році, історичній стрічці «Етторе Ф'єрамоска» (фр. Ettore Fieramosca, 1938) та «Пригоди Сальватора Рози» (італ. Un'avventura di Salvator Rosa) в 1939-му[6].

У фільмі «Прогулянка в хмарах» (1942, у радянському прокаті «Чотири кроки в хмарах») Джино Черві створив привабливий образ провінційного комівояжера, незграбної, нерішучої людини з тонкою, благородною душею. Фільм і створений у ньому образ Черві, був знятий під час війни, та прозвучав як виклик фашистській пропаганді. У тому є році актор зіграв головну роль у фільмі Ріккардо Фреда «Дон Сезар де Базан» за драмою французького письменника Віктора Гюго «Рюї Блаз». Співпрацю з Фредою Черві продовжив і після війни: так, у 1946 році він зіграв роль Володимира Дубровського у пригодницькій драмі «Чорний Орел» (за романом О. Пушкіна «Дубровський»), а в 1948-му втілив образ Жана Вальжана в черговій екранізації роману В. Г'юго «Знедолені». Обидві стрічки ввійшли до числа лідерів італійського кінопрокату перших повоєнних років[7][8].

За сукупність акторських робіт у 1953 році Джино Черві був відзначений премією Срібна стрічка Італійського національного синдикату кіножурналістів.

У 1960-х роках Черві знімався у фільмах-детективах, створивши в кіно і на телебаченні образи поліцейських-сищиків. Зокрема, у 1967 році актор зіграв роль комісара Мегре в італійсько-французькому фільмі Маріо Ланді «Мегре на площі Пігаль» (італ. Maigret a Pigalle).

Фільмографія (вибіркова)

[ред. | ред. код]
Джино Черві (Мегре) у фільмі Мегре на площі Пігаль (1967)
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1936фАльдебаранAldebaranкомандир Коррадо Валері
1936фДва сержантаI due sergentiсержант Гільєльмо Сальвоні
1936фКоханняAmoreПаоло Венієрі
1939фПригода Сальватора РозиUn' Avventura di Salvator RosaСальватора Роза, «Мураха»
1940фГрішницяLa peccatriceАльберто
1940фРомантична пригодаUna romantica avventuraЛуїджі
1941фЗалізна коронаLa Corona di ferroцар Седемондо
1942фЧотири кроки в хмарахQuattro passi tra le nuvoleПаоло Б'янкі
1942фДон Сезар де БазанDon Cesare di BazanДон Сезар де Базан
1945фЗнегоди синьйора ТравіLe miserie del signor Travetкомандор Франческо Баттілоккіо
1946фЧорний ОрелAquila neraКирило Петрович
1948фЗнедоленіI MiserabiliЖан Вальжан
1948фАнна КаренінаAnna KareninaЕнріко
1948фФабіолаFabiolaQuadratus
1949фВільгельм ТелльGuglielmo TellВіллі Телль
1949фНаречена не може чекатиLa sposa non può attendereАнсельмо
1949фНегасиме полум'яFiamma che non si spegneдон Луїджі Манфреді
1950фЖінки без іменіDonne senza nomeбригадир П'єтро Джаніні
1950фЧервоне небоIl Cielo è rosso
1950фХроніка одного коханняCronaca di un amore
1951фЗаборонений ХристосIl Cristo proibitoпономар
1951фО.К. НеронO.K. NeroneНерон
1952фМаленький світ Дона КаміллоDon CamilloДжузеппе Ботацці, «Пеппоне»
1952фЦариця СавськаLa Regina di Sabaцар Соломон Єрусалимський
1953фПовернення Дона КаміллоLe Retour de Don CamilloПеппоне
1953фВокзал ТермініIndiscretion of an American Wifeкомісар поліції
1953фДама без камелійLa Signora senza camelieЕрколе
1953фТри мушкетериLes Trois mousquetairesПортос
1954фКардинал ЛамбертініIl cardinale Lambertiniкардинал Ламбертіні
1954фМаддаленаMaddalenaДон Вінченцо
1954фТаємниці ВерсаляSi Versailles m'était contéКаліостро
1955фЗакоханіGli InnamoratiСор Чезаре
1955фДон Камілло і депутат ПеппонеDon Camillo e l'on. PepponeПеппоне
1955фФру-ФруFrou-FrouВолодимир Преображенський, князь
1956фБеатріче ЧенчіBeatrice CenciФранческо Ченчі
1956фГвардія, гвардійці і бригадний генералGuardia, guardia scelta, brigadiere e marescialloмаршал
1957фКоханці пустеліLos amantes del desiertoІбрагім
1958фБез сім'їSans familleВіталіс
1958фВеликий начальникLe Grand chefПауло
1958фКохання і базіканняAmore e chiacchiereПасероні
1958фГола Маха La Maja desnudaкороль Іспанії Карлос IV
1958фПрекрасна атмосфераLe Belle dell'ariaДон Фогацца
1958фМинуле звинувачуєEl Pasado te acusaкомісар
1958фПовернення дона КаміллоLe retour de Don CamilloПеппоне
1959фПід знаком РимуNel segno di RomaАуреліан
1959фОперація «Чорна Капелла»Geheimaktion schwarze KapelleФеррарі
1960фПовстання рабівLa Rivolta degli schiaviФабіо
1960фДовга ніч сорок третього рокуLa Lunga notte del '43Карло Аретузі, «Чума»
1960фВідпустка на МайорціBrevi amori a Palma di MajorcaАндре Бретон
1960фРозкішні жінкиFemmine di lussoкомандор Лемені, батько Уго
1960фХазяйка світу — Частина 1Die Herrin der Welt — Teil Iпрофесор Йоганссон
1961фДон Камілло кардиналDon Camillo monsignoreДжузеппе «Пеппоне» Ботацці
1961фЯк радісно житиQuelle joie de vivreФоссаті-папа
1962фХай живе музикаIl Cambio della guardiaМаріо Вінічіо
1962фЗлочин не вигіднийLe Crime ne paie pasінквізитор (епізод «"Маска"»)
1962фБуремні рокиGli anni ruggentiСальваторе
1962фНайкоротший деньIl Giorno più cortoполковник Даїні
1963фДепутатиGli onorevoliсенатор Россані Браскі
1963фДобрий король ДагоберLe Bon roi Dagobertміністр
1964фБеккетBecketкардинал Зембеллі
1965фТовариш Дон КаміллоIl Compagno Don CamilloДжузеппе «Пеппоне» Ботацці
1967фМегре на площі ПігальMaigret a Pigalleкомісар Мегре
1972фУбивство в тишіUccidere in silenzioНоно Девото

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації Джино Черві[9]
Рік Категорія Фільм Результат
Італійський національний синдикат кіножурналістів
1946 Срібна стрічка за найкращу чоловічу роль другого плану Знегоди синьйора Траві Перемога
1953 Срібна стрічка за сукупність його ролей Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 3 Deutsche Nationalbibliothek Record #123438128 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. 1 2 Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Teatro di Torino — 1925.
  4. ↑ CERVI, Gino. Enciclopedia Italiana - II Appendice (італ.). Treccani. 1948. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 9 серпня 2016.
  5. ↑ Cèrvi, Gino. Enciclopedie on line (італ.). Treccani. Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 9 серпня 2016.
  6. ↑ Roberta Ascarelli (2003). CERVI, Gino. Enciclopedia del Cinema (італ.). Treccani. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 9 серпня 2016.
  7. ↑ BoxOfficeBenful: Box Office Italia 1946 : Rigoletto [Архівовано 23 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. Дата доступу 1.03.2017
  8. ↑ BoxOfficeBenful: Box Office Italia 1947 : I Miserabili [Архівовано 23 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. Дата доступу 1.03.2017
  9. ↑ Нагороди та номінації Джино Черві на сайті IMDb (англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Черви, Джино // Кинословарь. В 2 т. / гл. ред. С. Й. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1970. — Т. 2 : М — Я.— С. 887 (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джино_Черві&oldid=47480181