Джихангір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шехзаде Джихангір
Devletlu İsmeltlu Şehzade Sultan Cihangir Aliyyetü'ş-Şân Hazretleri
Народився 1531(1531)
Стамбул,Топкапи
Помер 1553(1553)
Аллепо
Поховання Şehzade Mosque[d]
Підданство Османська імперія
Громадянство Османська імперія
Національність осман
Ім'я при народженні Шахзаде Султан Джагангір
Псевдонім Заріфі
Титул шехзаде
Посада санджак бей Алеппо
Попередник ?
Наступник ?
Конфесія іслам
Батько Сулейман I Пишний
Мати Хюррем Султан (Роксолана)
Рід османи
Брати, сестри
Дружина Нар Султан
Діти Шехзаде Муса/Мустафа

Джихангі́р або шехзаде́ Джихангі́р (осман. الأمير جيهانغير‎, тур. Şehzade Cihangir; 9 грудня 1529 — †27 жовтня 1553) — молодший син султана Османської імперії Сулеймана I Пишного від його законної дружини Хасекі Хюррем Султан (Роксолани), представник династії османів. На честь шехзаде Джихангіра названо один з районів Стамбула[1].

Біографія[ред.ред. код]

Шехзаде народився 9 грудня 1529 року в Стамбулі. Був шостою дитиною і п'ятим сином Роксолани (Хюррем Султан) і Сулеймана. Старші: брат Мехмед (1520 — †1542), сестра Міхрімах (1522 — †1578), брат Абдуллах (1523 — 1526), Селім (1524 — †12 грудня 1574) та Баязид (1525 — †28 листопада 1562).

Мав горб, який міг з'явитися у нього внаслідок травми при пологах ;можливо, що маленький шехзаде отримав ваду у дитинстві (в 1535 Роксолана писала султану, що інфікована рана на плечі Джихангіра загоюється). Через це претендувати на престол не міг. Щоб не відчувати разючого болю, шехзаде вживав наркотики. Запасався він ними в Амасьї у названого брата Мустафи, не міг бути йому ворогом, тож про свою долю після того, як Мустафа стане султаном, не хвилювався. Знав кілька мов і писав вірші під псевдонімом Заріфі, вів довгі розмови з батьком. Захоплювався каліграфією і був надзвичайно освіченим. Про гострий розум Джихангіра говорили ще з тих днів, як шехзаде був маленьким. Незважаючи на вади здоров'я, мав свою наложницю, але ім'я дівчини, на жаль, невідоме, як і ім'я народженого нею сина, про долю якого також нічого невідомо. У 1549 був призначений батьком на посаду санджак бея (правитель санджака) Алеппо.

Помер 27 листопада 1553 р. у віці 23-х (майже 24-х) років  з жалю за братом Мустафою, сином Махідевран Султан[2]. Похований в мечеті Шехзаде в Стамбулі[2].

Sehzade Mosque.JPG EmperorSuleiman.jpg Tizian 123.jpg Tizian 121.jpg Selim II.jpg
«Султана Роксолана»
Тиціан, 1550-ті
«Камерія»
(ймовірно, портрет Міхрімах)
Тиціан, приблизно 1555
Селім II
невідомий автор, невідомий рік

Кіно[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. İsmail Hakkı Uzunçarşılı. Osmanlı Tarihi, II. cilt / İsmail Hakkı. — Ankara. — 401 с. — ISBN 975-16-0012-X
  2. а б Миллер Ю. Искусство Турции. — М.-Л.: Искусство, 1965. — С. 29-30.

Джерела[ред.ред. код]