Перейти до вмісту

Джоан Коллінз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коллінз.
Джоан Коллінз
англ. Joan Collins Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження23 травня 1933(1933-05-23)[1][2][…] (92 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняЛондон, Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіятелеакторка, кіноакторка, модель, драматургиня, нехудожня письменниця, письменниця-романістка, акторка театру, телепродюсерка, акторка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКоролівська академія драматичного мистецтва (1951)[4] і школа Френсіса Голландаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1951 — донині
ДітиTara Newleyd і Alexander Newleyd Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 0001058 Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
Нагороди та премії
«Золотий глобус» (1983)
«Золотий глобус» (1983)
joancollins.net Редагувати інформацію у Вікіданих
Джоан Коллінз у Вікісховищі

Дама Джоан Генрієтта Коллінз (англ. Dame Joan Henrietta Collins; нар.. 23 травня 1933(19330523)) — британська акторка, продюсерка, письменниця та колумністка. Авторка автобіографії.

У 1981 Коллінз почала грати свою найвідомішу роль — антагоністки Алексіс Колбі в тривалому телесеріалі «Династія», яка принесла їй премію «Золотий глобус» у 1983 році[5]. Наприкінці 1980-х вона пішла стопами своєї молодшої сестри Джекі Коллінз і випустила першу книгу Prime Time (1988), яка стала бестселером попри негативні відгуки критики, а потім і ще кілька книг і автобіографій. У 2015 році удостоєна Ордена Британської імперії[6].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Джоан Коллінз народилася в сім'ї Ельзи Бессант (1906—1962), вчительки танців і власниці нічного клубу, і театрального агента Джозефа Вільяма Коллінза (1902—1988)[7]. Батько був єврейського походження і уродженцем Порт-Елізабет. Його батьки емігрували до ПАР з Лондона. Мати була англійкою англіканського віросповідання. У Джоан була молодша сестра, Джекі Коллінз, яка стала письменницею, і брат Білл. Дитинство Джоан Коллінз припало на період Другої світової війни.

Середню освіту Джоан отримала у Франко-голландській школі, після закінчення якої вступила до Королівської академії драматичного мистецтва. У 17 років Коллінз підписала контракт з кінокомпанією Дж. Артура Ранка, яка на той час була дуже престижна у Великій Британії[8].

Як і на екрані, Коллінз має образ гламурної фатальної жінки, завдяки своїм п'яти шлюбам і бездоганному стилю[9].

Першим її чоловіком був ірландський актор Максвелл Рід, з 1952 по 1956 роки. Пізніше мала зв'язок з Сідні Чапліном, Артуром Лоу і Ворреном Бітті. У 1963 році одружилася зі співаком і актором Ентоні Ньюлі. Народила від нього сина і дочку, а в 1971 році розлучилася. В 1973 році побралася з керівником студії «Apple Records» Роном Касом, народила дочку, розлучилися в 1983 році. Через два роки пошлюбила шведського співака Пітера Холма. Після скандального розлучення в 1987 році Коллінз на час покинула США і повернулася до Лондона. Її п'ятим чоловіком у 2002 році став театральний менеджер Персі Гібсон, молодший на 32 роки. На питання про те, чи не бентежить її різниця у віці, акторка сказала: «Якщо він помре — значить, помре».

Коллінз є хрещеною матір'ю моделі Кари Делевінь[10].

У своїй автобіографії 1978 року Коллінз повідомила, що завагітніла у віці трохи більше 20-ти років від тодішнього нареченого Воррена Бітті, але зробила аборт[11].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Дебютувала на театральній сцені в 9-річному віці в п'єсі «Ляльковий дім».

Джоан Коллінз у фільмі «Я вірю в тебе» (1952)

Після закінчення Королівської академії драматичного мистецтва почала кар'єру в британському кіно. У 1951 році Джоан Коллінз дебютувала в британському кіно, а перша головна роль у неї з'явилася вже через рік у фільмах «Я вірю в тебе» і «Ночі Декамерона»[8]. Тоді ж вона багато знімалася для британських пінап-журналів і була названа найкрасивішою дівчиною Великої Британії. Часто в той період Коллінз опинялася в центрі уваги преси, в тому числі коли в 1954 році заявила, що лондонські кіностудії не намагаються підтримувати жінок-акторок.

У 1955 році 22-річна Коллінз переїхала до Голлівуду і підписала контракт з кінокомпанією 20th Century Fox і незабаром стала їхньою відповіддю Елізабет Тейлор і MGM[8]. Її перша головна роль у Голлівуді була в епічному фільмі «Земля Фараонів» режисера Говарда Гоукса. Після цього вона втілила Евелін Несбіт в картині «Дівчина в рожевій сукні» і знялася в ролі молодої конкурентки героїні Бетті Дейвіс в епосі «Королева-діва». Твердо закріпивши свій статус в Голлівуді, Джоан Коллінз продовжувала виконувати головні ролі в таких фільмах, як комедія «Протилежна стать» (1956), екранізація роману Джона Стейнбека «Заблукалий автобус» (1957) і спірна, але комерційно успішна драма «Острів Сонця» (1957). Пізніше вона знімалася з Грегорі Пеком у вестерні «Бравадос», з Полом Ньюманом у «Збирайтеся навколо прапора, хлопці!», з Едвардом Г. Робінсоном у «Сім злодіїв» і головну роль в релігійному епосі «Есфірь і цар». У 1962 році вона зіграла в комедії «Дорога до Гонконгу» з Бінгом Кросбі і після взяла невелику перерву в кар'єрі, щоб народити першу дитину.

У другій половині 1960-х кар'єра Джоан Коллінз у великому кіно зайшла в глухий кут після кількох провальних у прокаті стрічок[9][8]. У той же час вона відкрила для себе телебачення і була запрошеною зіркою в ряді популярних у той період серіалів, серед яких «Бетмен», «Зоряний шлях», «Місія нездійсненна», «Поліцейська» «Старскі і Гатч».

У 1970-х вона повернулася до британського кіно і знялася в кількох фільмах жахів, в тому числі «Байки зі склепу», «Страх в ночі», «Оповідання, свідки божевілля» та «Імперія мурах». Мабуть, найбільшим успіхом Коллінз у 70-х стала головна роль в екранізації роману її сестри Джекі Коллінз «Жеребець» (1978) і його продовження «Сука» (1979), що зібрали понад 20 мільйонів в прокаті[12].

«Династія»

[ред. | ред. код]

У 1981 році кар'єра Джоан Коллінз фактично пережила відродження, після того як вона була запрошена на роль Алексіс Колбі, антагоністки у прайм-тайм мильній опері каналу ABC «Династія»[9][8]. До Коллінз серіал транслювався один короткий сезон і був на межі закриття, але із введенням її героїні рейтинги різко пішли вгору. Саме їй приписують рейтингове зростання серіалу і подальше становлення його повноцінним хітом, а не посереднім клоном «Далласа»[13].

Джоан Коллінз із колегами по «Династії» Стефані Бичем та Еммою Семмс у 2009 році

У 1985 році «Династія» нарешті очолила річну рейтингову таблицю найпопулярніших програм, випередивши «Даллас»[8], а Коллінз — стала найвисокооплачуванішою акторкою на телебаченні. З 1982 по 1987 роки Коллінз 6 разів номінувалася на премію «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль у телевізійному серіалі — драма за свою роль і виграла нагороду в 1983 році. У 1984 році вона номінувалася на премію «Еммі» за найкращу жіночу роль у драматичному телесеріалі, а в 1985 отримала нагороду «Вибір народу» як улюблена телезірка. У 1983 році Коллінз отримала зірку на Голлівудській «Алеї слави»[5].

У 50 років Джоан Коллінз знялася для журналу Playboy[9][14]. У 1986 році, на хвилі успіху серіалу, Коллінз виступила продюсеркою і виконавицею головних ролей у мінісеріалах «Гріхи» і «Монте-Карло». «Династія» тривала аж до 1989 року, а в 1991 році був знятий мінісеріал «Династія: Примирення», що завершував цю історію.

Після завершення «Династії» Джоан Коллінз знімалася менш активно, виступала в театрі і писала автобіографії. У 1992 році Коллінз дебютувала на Бродвеї у постановці «Приватне життя боягузів».

У 1990-ті вона продовжила кар'єру в кіно і на телебаченні. Найвідомішими фільмами за її участі стали «Зимова казка» (1995), «Флінтстоуни у Віва Рок-Вегасі» (2000) та телевізійні фільми «Енні: Королівська пригода» (1995) та «Старі шкапи по-американськи» (2001) з Деббі Рейнольдс, Ширлі Маклейн і Елізабет Тейлор.

У 1997 році за свій внесок у мистецтво і благодійну роботу Джоан Коллінз отримала титул Офіцера Британської імперії. У тому ж році вона була запрошена у новий проєкт Аарона Спеллінга «Тихі палісади», який прагнув, аби акторка повторила ситуацію з порятунком «Династії». У 2002 році вона була запрошеною зіркою в кількох епізодах мильної опери «Дороговказне світло».

У 2005 році акторка Аліса Кріге зіграла Джоан Коллінз у телефільмі «Династія: За лаштунками сексу, жадібності й інтриг»[15].

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Повнометражні фільми

[ред. | ред. код]

Телесеріали

[ред. | ред. код]

Телевізійні фільми

[ред. | ред. код]

Продюсерка

[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]

Перемоги

[ред. | ред. код]

Номінації

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ Internet Broadway Database — 2000.
  4. ↑ Student & graduate profiles — Королівська академія драматичного мистецтва.
  5. ↑ а б Awards for Joan Collins. Internet Movie Database. Архів оригіналу за 21 серпня 2012. Процитовано 20 серпня 2012.
  6. ↑ Joan Collins receives damehood from Prince Charles. Los Angeles Times. 26 марта 2015. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 30 березня 2015.
  7. ↑ Генеалогия семьи Коллинз. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
  8. ↑ а б в г д е Joan Collins- Biography. Turner Classic Movies. Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 19 листопада 2012.
  9. ↑ а б в г Joan Collins- Biography. Yahoo!. Архів оригіналу за 21 серпня 2012. Процитовано 20 серпня 2012.
  10. ↑ Collins laughs off age difference [Архівовано 31 січня 2020 у Wayback Machine.](англ.).
  11. ↑ 23 Celebrities Who Have Shared Their Abortion Stories to Help End the Stigma. Архів оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 31 січня 2020.
  12. ↑ David Gritten (26 ноября 1979). Imperfect Past Behind Her, Joan Collins Says She Likes Turning Homebody. People. Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 19 листопада 2012.
  13. ↑ Schemering, Christopher. The Soap Opera Encyclopedia, September 1985, pp 80-81, ISBN 0-345-32459-5 (1st edition)
  14. ↑ George Hurrell (21 июля 2008). Photographer of the Week - George Hurrell. Practical Photography. Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 19 листопада 2012.
  15. ↑ If You've Got It, Flaunt It: ABC Trumpets an 80's Hit. The New York Times. 1 января 2005. Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 29 жовтня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джоан_Коллінз&oldid=46082470